ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
15 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4803/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Адвокатського об`єднання "Діксі Лекс" Гончаренко Аліна Іванівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, скасування рішення, стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову/мобілізації громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) на військову службу;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.05.2026 №2101 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період", виданий відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" та Указу Президента України №65/2022 "Про загальну мобілізацію";
- стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) моральну шкоду, завдану неправомірними діями (бездіяльністю) суб`єкта владних повноважень, у розмірі 500000,00 гривень.
Ухвалою суду від 07.09.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, скасування рішення. Визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_5 строку звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом. Для усунення недоліків позовної заяви позивачу запропоновано у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску строку. Зазначену ухвалу вручено представнику позивача 07.09.2026.
На виконання вказаної ухвали суду, в межах встановленого частиною першою статті 123 КАС України десятиденного строку з дня вручення ухвали, представник позивача 09.09.2026 через підсистему "Електронний суд" та 15.09.2026 засобами поштового зв`язку подав до суду заяву, в якій просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду. В обґрунтування заяви зазначав, що оскаржуваний наказ фактично отримано представником позивача лише 03.08.2026, після отримання відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 на адвокатський запит №20/07/2026-01 від 20.07.2026. Вважає, що саме з 03.08.2026 позивач отримав реальну можливість ознайомитися зі змістом оскаржуваного рішення, встановити обставини його прийняття та належним чином визначити спосіб захисту порушеного права. Відповідно, перебіг строку звернення до адміністративного суду має обчислюватися з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів, а не виключно з дати формального прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення.
Після отримання копії наказу позивачем та його представником було вжито необхідних заходів для з`ясування обставин його прийняття, правової оцінки спірних дій та підготовки процесуальних документів для звернення до адміністративного суду.
У свою чергу, для подальшого звернення до суду, захисту прав та представництва законних інтересів позивача - громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_2 , йому було надіслано договір про надання правничої (правової) допомоги №14-07/2026 від 10.07.2026 для підпису. Цей договір адвокатом Гончаренко А.І. отримано засобами поштового зв`язку 25.08.2026, і того ж дня позовну заяву з додатками та заяву про поновлення строку звернення до суду у відповідній кількості примірників для всіх учасників справи надіслано засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта".
Отже, пропуск строку звернення до суду у даному випадку не був наслідком бездіяльності, недобросовісної поведінки чи свідомого зволікання з боку позивача, а був зумовлений об`єктивною обставиною - несвоєчасним отриманням копії наказу №2101 від 26.05.2026 та інших документів, зміст яких є визначальним для встановлення обставин порушення прав позивача та формування предмета судового оскарження.
Окрім того, вказував, що порушення прав позивача були триваючими в часі, оскільки з дня винесення наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 (26.05.2026) до моменту звільнення позивача військовою частиною НОМЕР_1 (27.07.2026) минуло майже два місяці.
Таким чином, наведені обставини, на переконання представника позивача, свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та підтверджують відсутність у діях позивача зловживання процесуальними правами або безпідставного зволікання із зверненням за судовим захистом.
Розглянувши вказану заяву представника позивача, суд зазначає наступне.
За приписами частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За визначенням, наведеним у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Оскільки військова служба прямо віднесена законодавцем до видів публічної служби, а спірні у цій справі дії та наказ стосуються саме прийняття позивача на військову службу в порядку мобілізації, тобто прийняття на публічну службу, на спірні правовідносини поширюється не загальний шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, а спеціальний місячний строк, встановлений частиною п`ятою цієї статті.
Судом встановлено, що позивач оскаржує дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо його призову/мобілізації та наказ начальника цього ж органу від 26.05.2026 №2101 "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період", яким його призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період.
Однак з позовною заявою щодо оскарження вказаного наказу позивач звернувся до суду лише 25.08.2026, направивши позовну заяву засобами поштового зв`язку "Укрпошта". Таким чином, даний позов поданий з пропущенням місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.
У поданій заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача вказує, що оскаржуваний наказ від 26.05.2026 №2101 отриманий ним лише 03.08.2026, а тому, звернувшись до суду 25.08.2026, позивач дотримав визначений частиною п`ятою статті 122 КАС України строк звернення до суду.
Разом з тим суд критично оцінює твердження представника позивача щодо отримання оскаржуваного наказу лише 03.08.2026 з огляду на таке.
Суд бере до уваги, що сам по собі факт перебування позивача на військовій службі міг об`єктивно ускладнювати йому особисто доступ до правової допомоги. Водночас інтереси позивача на всіх стадіях оскарження дій та наказу відповідача представляв адвокат Адвокатського об`єднання "Діксі Лекс", а тому визначальним для обчислення строку звернення до суду є момент, коли зміст оскаржуваного наказу став відомим саме представнику позивача, обізнаність та дії якого в межах наданих повноважень покладаються на особу, яку він представляє.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, судом встановлено таке.
Представником позивача - адвокатом Адвокатського об`єднання "Діксі Лекс" - до позовної заяви, серед іншого, долучено подану в інтересах позивача скаргу від 13.07.2026 №13/07/2026-1, адресовану Міністерству закордонних справ України, Міністерству оборони України, Офісу Президента України, Військовій службі правопорядку у Збройних Силах України, Сухопутним військам Збройних Сил України, Державному бюро розслідувань, Уповноваженому Верховної Ради з прав людини та Військовій частині НОМЕР_2 , щодо незаконного призову на військову службу під час мобілізації та подальшого незаконного утримання громадянина Федеративної Республіки Німеччина ОСОБА_3 .
Крім того, до позовної заяви долучено поданий в інтересах позивача до Військової частини НОМЕР_2 адвокатський запит від 15.07.2026 №15/07/2026-01, а також інші, більш пізні адвокатські запити.
Зі змісту скарги від 13.07.2026 №13/07/2026-1 та адвокатського запиту від 15.07.2026 №15/07/2026-01 вбачається, що адвокатами Адвокатського об`єднання "Діксі Лекс" уже на той момент здійснювався захист прав та представництво законних інтересів позивача.
Судом встановлено, що до скарги від 13.07.2026 №13/07/2026-1 та адвокатського запиту від 15.07.2026 №15/07/2026-01 було додано, серед іншого, копію оскаржуваного у цій справі наказу "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період" від 26.05.2026 №2101 на 1 арк.
Суд звертає увагу, що посилання представника позивача на отримання оскаржуваного наказу лише 03.08.2026 пов`язане з відповіддю на інший, пізніший адвокатський запит - від 20.07.2026 №20/07/2026-01, адресований безпосередньо ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ця обставина не спростовує встановленого судом факту, що станом на 13.07.2026, тобто задовго до направлення запиту від 20.07.2026, представник позивача вже володів копією оскаржуваного наказу та був обізнаний з його змістом і підставами прийняття. Відповідь на пізніший запит, отримана 03.08.2026, лише підтвердила відомості, якими представник позивача вже реально володів, і за таких обставин не може вважатися моментом, з якого розпочинається перебіг строку звернення до суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що станом на 13.07.2026 представник позивача беззаперечно мав у своєму розпорядженні копію оскаржуваного наказу від 26.05.2026 №2101, а отже достеменно знав про його існування, зміст та підстави прийняття. За таких обставин перебіг місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, розпочався не пізніше 13.07.2026 і сплив 13.08.2026, тоді як позовна заява подана представником позивача засобами поштового зв`язку лише 25.08.2026, тобто з пропущенням зазначеного строку.
Суд також враховує, що позивача демобілізовано (звільнено з військової служби) 27.07.2026, тобто ще до отримання представником позивача відповіді на запит від 20.07.2026 №20/07/2026-01 (03.08.2026) та задовго до подання заяви про поновлення строку і самої позовної заяви (25.08.2026). Таким чином, починаючи з 13.07.2026 будь-які обставини, пов`язані з перебуванням позивача на військовій службі, об`єктивно не могли перешкоджати його представнику вжити своєчасних заходів для захисту порушених прав в судовому порядку. Ця обставина додатково спростовує доводи про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Окрім того, суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 10.06.2026 у справі №240/23206/24 розглянув спір, предметом якого були вимоги про скасування наказу територіального центру комплектування та соціальної підтримки про призов під час мобілізації, наказів військових частин про прийняття на військову службу та зарахування до списків особового складу, а також пов`язані вимоги. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що місячний строк необхідно обчислювати з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав у зв`язку з прийняттям оскаржуваних наказів. При цьому враховується не лише одержання копії акта або знання його точних реквізитів, а й фактична обізнаність особи про призов, направлення до військової частини та зарахування до її особового складу. Якщо особа знала про прийняте щодо неї рішення та фактичні наслідки його реалізації, подальше одержання копій документів саме собою не змінює початку перебігу строку.
Також у зазначеній постанові Верховний Суд наголосив, що перебування позивача на військовій службі (статус військовослужбовця) є наслідком виконання оскаржуваного наказу, а не самого існування наказу як триваючого порушення. Відтермінування початку строку оскарження до моменту демобілізації позивача нівелює інститут строків звернення до суду та не передбачено чинним законодавством.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово робив висновок про те, що: 1) порівняльний аналіз словоформ "дізналася" та "повинна була дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а незнання про порушення через неналежну реалізацію своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду; 2) інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків; ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов.
Отже, законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спрямоване на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого та його представника, а не від дій чи бездіяльності відповідача, стану формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права у встановлений строк зумовлена власною поведінкою позивача та його представника.
Представником позивача не надано належних доказів наявності об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача і були б пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили звернення до суду в межах встановленого строку.
Враховуючи наведене, суд вважає, що доводи, на які представник позивача посилається у заяві про поновлення строку звернення до суду, не можуть вважатися поважними для поновлення такого строку, оскільки дотримання цього строку в даному випадку залежало виключно від волевиявлення особи, яка звернулася з позовом, та її представника, і не пов`язане з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, тобто є неповажними.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою статті 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Таким чином, оскільки позовна вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 500000,00 грн є похідною від основних вимог про визнання протиправними дій та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.05.2026 №2101, а у поновленні пропущеного строку звернення до суду за основними вимогами позивачу відмовлено, позовна заява в частині вимог про відшкодування моральної шкоди також не підлягає розгляду та повертається позивачеві.
Суд роз`яснює, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом про відшкодування моральної шкоди в порядку цивільного судочинства відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 21, 122, 123, 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, скасування рішення - відмовити.
2. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_5 строку звернення до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, скасування рішення.
3. Позовну заяву ОСОБА_2 , в інтересах якого звернувся адвокат Адвокатського об`єднання "Діксі Лекс" Гончаренко Аліна Іванівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, скасування рішення, стягнення моральної шкоди - повернути позивачу.
4. Роз`яснити, що відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.О. Григораш