Справа № 766/12547/26
н/п 2/766/12924/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про повернення позовної заяви
16.09.2026 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до Херсонського міського суду з вищезазначеним позовом.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.08.2026 року зазначена позовна заява, була залишена без руху оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Позивачу запропоновано протягом десяти днів, з дня отримання ухвали, усунути зазначені в ухвалі суду недоліки. Позивач був попереджений судом, що у разі невиконання вимог ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
25.08.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява на виконання вимог зазначеної ухвали.
З 17.08.2026 по 15.09.2026 року включно головуючий суддя Шестакова Я.В. перебувала у щорічній плановій відпустці.
У поданій заяві представником позивача заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем та інвалідністю ІІІ групи позивача.
Порядок та підстави звільнення сторони від сплати судового збору визначені положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
При цьому, представником позивача до заяви не додано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про неможливість сплати судового збору або давали підстави для застосування судом положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на викладене, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на даний час відсутні.
Окрім цього, представником позивача не надано жодних посилань на докази для підтвердження заявлених вимог, окрім матеріалів, що підтверджують надання адвокатом Тільненком В.В. безоплатної правової допомоги.
Оскільки позивачем не надано доказів сплати судового збору та посилань на докази, що підтверджують позов, вимоги ухвали суду про усунення недоліків не можуть вважатися виконаними належним чином.
Так, Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв`язку з наведеним, повернення позовної заяви, недоліки якої не усунуті належним чином після залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Згідно із ч. 6 ст.185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія позовної заяви залишається в суді.
Таким чином, у встановлений судом строк позивач не надав документа про сплату судового збору та не усунув інші недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим вона підлягає поверненню як така, що вважається неподаною.
Керуючись ст.ст.185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Я. В. Шестакова