Справа № 133/3406/24
Провадження № 22-ц/801/2352/2026
Категорія: 39
Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.
Доповідач:Голота Л. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року Справа № 133/3406/24 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя - доповідач),
суддів Оніщука В.В., Сала Т.Б.,
розглянув у порядку письмового провадження справу № 133/3406/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів у порядку регресу за договором поруки,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 7.04.2026, ухвалене у складі судді Пєтухової Н.О. в приміщенні суду в м. Козятин, -
в с т а н о в и в :
4.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у порядку регресу за договором поруки, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача 93531,60 грн основного боргу та 4696,20 грн судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.06.2007 між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (далі - ВАТ КБ «Надра») укладено кредитний договір № 26/06/2007/840-КВ/28, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 13000 доларів США з терміном повернення до 26.06.2032, зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 12,99 % річних. ОСОБА_2 зобов`язалась кожного місяця сплачувати 150 доларів США. В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків та можливих штрафних санкцій банком, з нею було укладено договір іпотеки, згідно якого в іпотеку передавалося майно, а саме житловий будинок із земельною ділянко в селі Сигнал. Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим кредитним договором, банком 26.06.2007 був укладений з ОСОБА_1 договір поруки, відповідно до якого, позивач як поручитель прийняв на себе зобов`язання протягом 3-х банківських днів після отримання письмової вимоги кредитора, погасити в повному обсязі кредитні зобов`язання позичальника. Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22.01.2013 по справі № 209/3867/12 із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стягнуто солідарно на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 23/06/2007/840-КВ/28 від 26.06.2007 в розмірі 21143 доларів США і 78 центів, що еквівалентно 161002,02 грн. На підставі вказаного рішення було відкрито виконавчі провадження. За виконавчим провадженням № 45002753 з ОСОБА_1 стягнуто: основний борг в сумі 81232,28 грн. та витрати виконавчого провадження на суму 12299,32 грн., загальна сума складає 93531,60 грн.
Позивач посилаючись на те, що він має право на підставі статті 556 ЦК України зворотної вимоги у зв`язку з виконанням зобов`язань за договором поруки, просив стягнути з відповідачки сплачену ним суму у розмірі 93531,60 грн.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 7.04.2026 в задоволенні позовних вимог відмовлено. Судові витрати залишено за позивачем.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представником позивача ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме положення статті 556 ЦК України (в редакції чинній на час укладення договору поруки) та застосував нерелевантні до спірних правовідносин правові висновки ВС.
У строк встановлений судом відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Представником ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 7.04.2026 у справі з ціною позову (93531,60 грн), що є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (99840 грн).
Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів прийшла висновку про відмову у задоволені апеляційної скарги з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
У справі встановлено наступні обставини.
26.06.2007 між ОСОБА_2 та ВАТ «КБ «Надра» був укладений кредитний договір № 26/06/2007/840-КВ/28, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 13000 доларів США з терміном повернення до 26.06.2032 року, зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 12,99 % річних. Відповідно до п.2.4 договору в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, банк укладає в день укладення цього договору з ОСОБА_1 договір поруки /а. с. 9-10/.
26.06.2007 між ОСОБА_1 та ВАТ «КБ «Надра» був укладений договір поруки, відповідно до якого згідно з цим договором поручитель безвідзивно та безспірно зобов`язується відповідати перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань, що витікають з кредитного договору № 26/06/2007/840-КВ/28 від 26.06.2007, укладеного з ВАТ КБ «Надра», а саме : повернути до 26.06.2032 кредит в сумі 13000 доларів США; сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 12.99 відсотків річних (із розрахунку фактичної кількості днів у період 28-29-30-31/360); сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж об`ємі, що і позичальник. Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання позичальником будь-якої частини зобов`язань, так і при невиконанні позичальником зобов`язань в цілому. Зобов`язання буде вважатись виконаним належним чином з моменту зарахування на рахунок кредитора грошової суми, вказаної в повідомленні. За умови виконання поручителем зобов`язань позичальника в цілому (чи у тій чи іншій частині) у відповідності з цим договором до поручителя переходять всі (чи у виконаній частині) права кредитора по кредитному договору, а також всі права та зобов`язання, що витікають із договорів забезпечення зобов`язання. Поручитель набуває відповідні права кредитора по кредитному договору в момент зарахування на рахунок кредитора відповідної грошової суми, що належить сплатити поручителю у відповідності з цим договором (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 2.7) /а. с. 11/.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 22.01.2013 по справі № 209/3867/12 із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стягнуто солідарно на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 23/06/2007/840-КВ/28 від 26.06.2007 в розмірі 21143 доларів США і 78 центів, що еквівалентно 169002,23 грн та судовий збір в розмірі 1690,02 грн /а. с. 12-13/.
20.02.2013 на виконання зазначено рішення суду було видано виконавчий лист № 133/52/13 /а. с. 14/.
Відповідно до листа Козятинського відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20.09.2024 вбачається, що у відділі перебувало виконавче провадження АСВП № 45002753 про стягнення боргу з ОСОБА_1 по виконавчому листу № 133/52/13, виданого 20.02.2013 Козятинським міськрайонним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості з кредитним договором № 26/06/2007/840-КВ/28 від 26.06.2007 в сумі 21143 доларів США і 78 центів, що еквівалентно 169002 грн 23 коп та судовий збір в розмірі 1690,02 грн. За період з 08.10.2014 по 30.04.2024 з ОСОБА_1 по виконавчому провадженню було стягнуто та перераховано на користь стягувача кошти у сумі 74757,32 грн, з них на рахунок ПАТ КБ «Надра» 64443,46 грн, на рахунок ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 16788,82 грн, тобто на користь стягувача разом перераховано 81232,28 грн. Також стягнуто та перераховано виконавчий збір та витрати виконавчого провадження на суму 12299,32 грн. Загальна сума стягнених коштів за виконавчому провадженню № 45002753 становить 93531,60 грн /а. с. 15/.
Згідно листа Козятинського відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28.10.2024 та копії постанови головного державного виконавця від 26.04.2024 вбачається також, що 26.04.2024 на підставі заяви стягувача ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» виконавче провадження № 45002753 завершено відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Також з боржника ОСОБА_2 по ВП № 60350761 станом на 26.04.2024 стягнуто та перераховано на користь стягувача кошти в сумі 83709,75 грн /а. с. 16-17/.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наслідки передбачені положеннями ч.ч.2 та 3 ст. 556 ЦК України настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов`язання, а позивач не довів, що такі зобов`язання ним виконані, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Зазначений висновок суду першої інстанції зроблено за повного з`ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
Згідно з частинами першою, другою статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з частинами першою та другою статті 556 ЦК України після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника. До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Перехід прав кредитора до поручителя, який виконав зобов`язання боржника, обумовлюється двома підставами. Перша - це безпосередньо виконання поручителем зобов`язання боржника перед кредитором. Друга - це передача кредитором документів поручителю і складання правочину про зміну кредитора у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання. Тобто, перехід прав кредитора до поручителя, який виконав зобов`язання боржника, можливий за умови дотримання поручителем усіх вимог статей 513 і 517 ЦК України.
Отже, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні боржника, яке було виконане поручителем, має бути вчинений у письмовій формі. При цьому первісний кредитор має передати новому кредиторові всі документи, які засвідчують його права перед боржником, у тому числі й ті документи, які забезпечували виконання зобов`язання.
Згідно з частиною другою статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Указана норма закріплює право поручителя вимагати від боржника відновлення свого майнового стану, який зазнав змін у результаті виконання ним обов`язку за боржника.
Разом із тим правовий аналіз положень частин першої та другої статті 556 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов`язання.
Вказаний висновок узгоджується з положенням пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України, яким передбачено подібний спосіб заміни кредитора в зобов`язанні внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
Вручення кредитором документів поручителю можливо лише за умови, що зобов`язання боржника виконано у повному обсязі і у кредитора відсутні підстави для подальшого стягнення на свою користь.
У свою чергу часткове виконання поручителем зобов`язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором (подібні висновки викладено в постановах ВС від 23.09.2020 у справі № 759/17152/16-ц, від 14.06.2020 у справі № 311/245/18, від 10.02.2021 у справі № 496/3234/15-ц, від23.04.2025 по справі № 758/13212/21, від 4.06.2025 у справі № 638/17565/16-ц).
Верховний Суд в постанові від 6.03.2024 по справі № 751/4443/18 виснував, що термін «регрес» за своїм лексико-семантичним (буквальним) значенням є зворотною вимогою відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника.
У правовій доктрині регресні зобов`язання розуміються як зворотні вимоги, спрямовані на повернення того, що було сплачено однією особою через вину іншої або за іншу особу. При цьому метою відповідальності в порядку регресу є перекладення збитків на особу, відповідальну за їх настання, доведення відповідальності до винної особи, а також відновлення майнового стану особи, яка сплатила відшкодування замість винного.
Відповідальність у порядку регресу спрямована на захист суб`єктивних цивільних прав тих осіб, які виконали зобов`язання за інших суб`єктів.
У постанові ВС від 23.09.2020 по справі № 759/17152/16-ц зазначено, що часткове виконання поручителем зобов`язань за кредитним договором без повного погашення боргу не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.
Отже, у даній справі окрім доведення факту сплати поручителем боргу (частини), підлягає доведенню і факт повного виконання боргового зобов`язання.
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справі встановлено, що рішенням Козятинського міськрайонного суду від 22.01.2013 по справі № 209/3867/12 із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стягнуто солідарно на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором № 23/06/2007/840-КВ/28 від 26.06.2007 в розмірі 21143 доларів США і 78 центів, що еквівалентно 169002,23 грн та судовий збір в розмірі 1690,02 грн /а. с. 12-13/.
20.02.2013 на виконання зазначено рішення суду було видано виконавчий лист № 133/52/13 /а. с. 14/.
Відповідно до листа Козятинського відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20.09.2024 вбачається, що у відділі перебувало виконавче провадження АСВП № 45002753 про стягнення боргу з ОСОБА_1 по виконавчому листу № 133/52/13, виданого 20.02.2013 Козятинським міськрайонним судом про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості з кредитним договором № 26/06/2007/840-КВ/28 від 26.06.2007 в сумі 21143 доларів США і 78 центів, що еквівалентно 169002 грн 23 коп та судовий збір в розмірі 1690,02 грн. За період з 08.10.2014 по 30.04.2024 з ОСОБА_1 по виконавчому провадженню було стягнуто та перераховано на користь стягувача кошти у сумі 74757,32 грн, з них на рахунок ПАТ КБ «Надра» 64443,46 грн, на рахунок ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 16788,82 грн, тобто на користь стягувача разом перераховано 81232,28 грн. Також стягнуто та перераховано виконавчий збір та витрати виконавчого провадження на суму 12299,32 грн. Загальна сума стягнених коштів за виконавчому провадженню № 45002753 становить 93531,60 грн /а. с. 15/.
Згідно листа Козятинського відділу ДВС у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28.10.2024 та копії постанови головного державного виконавця від 26.04.2024 вбачається також, що 26.04.2024 на підставі заяви стягувача ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» виконавче провадження № 45002753 завершено відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Також з боржника ОСОБА_2 по ВП № 60350761 станом на 26.04.2024 стягнуто та перераховано на користь стягувача кошти в сумі 83709,75 грн /а. с. 16-17/.
Отже, з наданих позивачем доказів вбачається, що на виконання виконавчого листа № 133/52/13 виданого 20.02.2013 в порядку примусового виконання з ОСОБА_1 (як поручителя) стягнуто по ВП № 45002753 та перераховано на користь стягувача 81232,28 грн, а з ОСОБА_2 (як позичальника) по ВП № 60350761 стягнуто та перераховано на користь стягувача кошти в сумі 83709,75 грн, що в загальній сумі становить 164942,03 грн, тоді як рішенням Козятинського міськрайонного суду від 22.01.2013 по справі № 209/3867/12 із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стягнуто солідарно на користь ПАТ «КБ «НАДРА» заборгованість за кредитним договором № 23/06/2007/840-КВ/28 від 26.06.2007 в розмірі 21143 доларів США і 78 центів, що еквівалентно 169002,23 грн та судовий збір в розмірі 1690,02 грн /а. с. 12-13/. Тобто сума боргу у повному розмірі не сплачена.
Колегія суддів зазначає, що позивачем надано суду докази про те, що виконавче провадження № 45002753 було завершено на підставі 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди (частина п`ята статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»).
Доказів закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Козятинського міськрайонного суду від 22.01.2013 по справі № 209/3867/12 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» позивачем суду не надано.
Довідки від стягувача (кредитора за кредитним договором № 23/06/2007/840-КВ/28 від 26.06.2007) про виконання зобов`язань за кредитним договором № 23/06/2007/840-КВ/28 від 26.06.2007 в повному обсязі позивачем суду не надано.
Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується також апеляційний суд, про те, що позивачем як поручителем не доведено виконання зобов`язань за кредитним договором № 26/06/2007/840-КВ/28 від 26.06.2007, укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 , в повному обсязі, у зв`язку із чим до позивача не перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 7.04.2026 у даній справі залишити без змін.
Поновити дію рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 7.04.2026.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судді: В. В. Оніщук
Т. Б. Сало