КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа № 754/13614/25 Головуючий у суді І інстанції: Бабко В.В.
провадження №22-ц/824/10819/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Ратнікової В.М., Музичко С.Г., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою адвоката Панькова Олександра Павловича, який представляє інтереси Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 квітня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2025 року позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулися до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що 17.06.2020 року ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківський послуг. З метою отримання послуги «Кредит Готівкою» відповідачка 11.06.2024 року підписала Паспорт споживчого кредиту та Кредитний договір № б/н про надання строкового кредиту у розмірі 87 600,00 грн. Позивач свої зобов`язання перед відповідачкою відповідно до договору виконав у повному обсязі, перерахувавши на поточний рахунок позичальника 87 600,00грн. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідачка станом 04.08.2025 року має заборгованість в загальному розмірі 80 884,02 грн. На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 80 884,02 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
24.10.2025 року до суду першої інстанції від адвоката Бешлеги А.В., який представляє інтереси відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що з банківського рахунку ОСОБА_1 , відбулась крадіжка коштів. Перед здійсненням крадіжки було виявлено нетиповий вхід з інших адрес в аккаунт Приват24, однак позивачем не було вжито жодних заходів безпеки для запобігання списання коштів з рахунку відповідачки. Деснянським УП ГУНП у м. Києві відбувається розслідування цього випадку. Також відповідачка зверталась до Департаменту Кіберполіції із відповідними повідомлення про викрадення коштів. Зазначають, що позивачка неодноразово зверталась в Банк для з`ясування обставин та проведення перевірки. Однак банком жодної перевірки проведено так і не було. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
20.11.2025 року до суду першої інстанції від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого зазначено, що позивачем було здійснено перевірку транзакцій відповідачки на вхід і використання додатку Приват24. Перевіркою було встановлено, що для здійснення операцій по картках клієнта, фінансовий номер та пароль входу в акаунт Приват24, не змінювався. Зазначають, що відповідачка під час звернення до служби підтримки Приват24 за телефоном 3700 повідомила, що данні її картки були розголошені через фішинговий сайт на телеграм каналі, що спричинило заволодіння сторонніми особами інформацією про PIN-код картки та здійснення несанкціонованих банківських переказів. Таким чином, з боку клієнта ОСОБА_1 наявне розголошення паролю входу у її обліковий запис в застосунку Приват24, підтвердження входу з стороннього пристрою та оформлення кредитів в IVR - меню дзвінком на її фінансовий номер телефону. Враховуючи, що блокування картки відбулось вже після здійснення транзакцій відповідальність за виникнення заборгованості та збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. Вхід в Приват24 відбувся при правильному веденні фінансового номеру телефону та правильному введенні PIN-коду входу у вказаний акаунт. Доказів того, що вхід в акаунт Приват24 став можливим без введення паролю входу відомого лише ОСОБА_1 та без підтвердження авторизації не надано. Зазначають, що відповідачка вправі звернутись про стягнення коштів до винних осіб з вимогою про повернення та витребування коштів які отримані без достатніх правових підстав поза договірними відносинами у відповідності до ч. 1 ст. 1212 ЦК України. На підставі викладеного просять задовольнити позов в повному обсязі.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 13 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, адвокат Паньков О.П., в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що позивачем до матеріалів справи додано звукозапис, яка містить розмову між ОСОБА_1 та представником АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що позивачка звертаючись до банку з проханням захисту від шахрайства повідомила, що вона переходила за посиланням в телеграм каналі для оформлення виплати від ООН та ввела свої дані Приват24 та можливо вводила ПІН-код від карти. Однак судом першої інстанції було відхилено як доказ аудіозапис розмови відповідача з оператором служби підтримки Приват24 за телефоном 3700 та суд першої інстанції зробив висновок, з яким не погоджується позивач, що такий доказ який вказує саме на відповідача, яка своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговує на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження.
Позивач вважає, що відхилення такого електронного доказу як аудіозапис є грубим порушенням судом вимог ст.ст. 76-79 ЦПК України, оскільки аудіозапис як електронний (цифровий) доказ є належним підтвердженням обміну інформацією між сторонами. Аудіозапис розмови не є припущенням, а є прямим доказом позасудового визнання стороною певних фактів.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги також зазначав, що вхід в Приват 24 відбувся при вірному веденні фінансового номеру телефону та вірному введені PIN-коду у вказаний акаунт. Доказів того, що вхід в акаунт Приват 24 став можливим без ведення паролю входу відомого лише ОСОБА_1 та без підтвердження авторизації не було надано відповідачем. Не було також надано і доказів того, що номер телефону ОСОБА_1 НОМЕР_1 , який був її фінансовим номером у АТ «ПриватБанк», за нею не був зареєстрований, тобто послуги зв`язку надавались оператором мобільного зв`язку знеособлено.
13 липня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_1 - адвоката Бешлеги А.В., просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідач вважає апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не містить нових аргументів і доказів, суперечить усталеній практиці Верховного Суду, а оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що позивачем не доведено вжиття банком всіх можливих заходів для запобігання порушенню прав відповідача та їх поновлення, зокрема, щодо використання у банкоматах коректного введення ПІН-коду, здійснення смс-інформування позивача про всі операції, сповіщення позивача через Приват24.
Списання грошових коштів з карткових рахунків відповідачки відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції.
Таким чином суд першої інстанції вважав, що відбулось несанкціоноване списання грошових коштів з банківських рахунків відповідачки, а отже стягнення спірних коштів з відповідачки є неправомірним.
Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що 17.06.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківський послуг.
Згідно із ст. 634 ЦК України, підписанням заяви ОСОБА_1 приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні Картки», «Поточні рахунки», «Використання кредитки», «Відділені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою» Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, які разом становлять Договір банківського рахунку, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх виконувати належним чином.
10.06.2024 року ОСОБА_1 отримала повідомлення про виявлення нетипового входу до аканту Приват24.
11.06.2024 року між Акціонерним Товариством Комерційний Банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н.
Відповідно до істотних умов договору, сума кредиту становить 87600,00 строком на 36 місяців. Тип кредиту: строковий кредит. Процента ставка 1,5% річних на місяць, сплачується щомісячно від загальної суми кредиту (18% річних). Загальні витрати за кредитом 47304,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 134904,00 грн. Реальна річна процентна ставка 35,25% річних.
11.06.2024 року на підставі укладеного договору, відповідачці було встановлено кредитний ліміт в розмірі 87600,00 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти.
11.06.2024 року ОСОБА_1 дізналась, що невідомі особи заволоділи грошовими коштами, які знаходились на її рахунку відкритому в АТ КБ «Приватбанк».
Із виписки по картці ОСОБА_1 № НОМЕР_2 вбачається, що 11.06.2024 року об 11:07 відбулось зарахування коштів «Кредит готівкою» в розмірі 87600,00 грн на карту позивачки ОСОБА_1 . У подальшому 11.06.2024 року, у період часу з 11:09 до 11:22 кошти були переведені на картку ОСОБА_2 в розмірі 30080,00 грн; 28078,00 грн; 25076,00 грн; 4869,35 грн. Надалі 11.06.2024 року об 11:43 ОСОБА_1 було повторно оформлено Кредит готівкою №24061136528809 на суму 30700,00 грн.
Із виписки по картці ОСОБА_1 № НОМЕР_2 вбачається, що 11.06.2024 року о 10:42 та 10:52 грошові кошти в розмірі 33083,00 грн та 38133,00 грн кошти були переведені на картку ОСОБА_2 .
11.06.2024 року операція про переказ грошових коштів в розмірі 33033,00 грн, була скасована банком, що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи.
Як вбачається з пояснень позивача, які містяться в справі, Логами авторизації у обліковому записі НОМЕР_1 в застосунку П24 клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 зафіксовані нетипові входи з пристроїв: Smartphone, ОС Android, 13, Fingerprint: 71469dd40b386eb0cbde908a9d204308-gryhubern та Fingerprint: 5f58638a7afda2aee74262a65fd9c382-s6xz80tbw.
ІР-адреси нетипові: 89.209.20.241 51.15.125.38 Region Dnipropetrovsk, City Dnipro, ISP Vodafone Ukraine. Region North Holland, City Amsterdam, ISP SCALEWAY. Вбачається використання VPN з метою маскування IP-адреси пристрою через віртуальне з`єднання з сервером в іншій країні для приховування дійсного розташування.-50600994 НОМЕР_1 89.209.20.241 Mozilla/5.0 (Linux; Android 13; ZTE 7060) AppleWebKit/537.36 (KHTML, like Gecko) Chrome/111.0.0.0 Mobile Safari/537.36 2024-06-10 19:15:12 Smartphone Android, 13 Chrome Mobile, 111.0.0.0 CONFIRM 71469dd40b386eb0cbde908a9d204308-gryhubern false Vodafone Ukraine-50600994 НОМЕР_1 51.15.125.38 Mozilla/5.0 (Linux; arm_64; Android 13; 2201116TG) AppleWebKit/537.36 (KHTML, like Gecko) Chrome/122.0.6261.39 YaBrowser/24.4.7.39.00 SA/3 Mobile Safari/537.36 2024-06-11 10:08:05 Smartphone Android, 13 unknown, 24.4.7.39.00 CONFIRM 5f58638a7afda2aee74262a65fd9c382 s6xz80tbw false Scaleway
Після виявлення факту безпідставно списаних коштів, позивачка зателефонувала до АТ КБ «Приватбанк» на номер 3700 та повідомила про списання коштів та просила заблокувати рахунки.
Як убачається із звукозапису, доданого позивачем до матеріалів справи в підсистемі «Електронний суд», із розмови між ОСОБА_1 та представником АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що позивачка звертаючись до Банку з проханням захисту від шахрайства повідомила, що вона переходила за посиланням в Телеграм каналі для оформлення виплати від ООН та ввела свої дані Приват24 та можливо вводила ПІН-код від карти. Також під час цієї розмови представник АТ КБ «ПриватБанк» повідомив, що у відповідачки є Договір страхування від шахрайства. Позивачці необхідно звернутись до поліції та отримати витяг з ЄРДР, надати його Банку, та чекати на розгляд страховою компанією. Також представником АТ КБ «ПриватБанк» було повідомлено, що шахрайські дії відбулись із-за того, що відповідачка поширила свої банківські дані в Інтернеті.
Також позивачка з приводу шахрайського заволодіння її грошовими коштами звернулась до Деснянського УП ГУНП у м. Києві та Департаменту Кіберполіції, як наслідок було відкрито кримінальне провадження № 1202410[телефон приховано] від 01.07.2024 року.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Законодавець пов`язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (ст.1046 ЦК України). Однак кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом статті 1054 ЦК України істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частин 1-3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Відповідно до частин 1-3 статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно зі ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом, або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Банк має право надавати платіжні послуги відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють діяльність банків.
Відповідно до пунктів 2-5 частини 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги» платник несе відповідальність перед надавачем платіжних послуг, що його обслуговує, відповідно до умов укладеного між ними договору про надання платіжних послуг.
Платник зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури (у тому числі платіжними інструментами, обладнанням, програмним забезпеченням). У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій.
Відповідно до п. 14.12 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.
Згідно із п. 14.16 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
Згідно з вимогами пп.143-144, 148 розділу 7 Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів, затвердженого постановою правління Нацбанку України № 164 від 29.07.2022, надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), включаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.
Надавач платіжних послуг, який обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції з використанням платіжного інструменту в разі опротестування неналежної платіжної операції власником рахунку та/або держателем та/або на вимогу емітента зобов`язаний після отримання відповідного повідомлення негайно заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів.
Емітент зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту або неналежної платіжної операції, ініційованої з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законодавством України для розгляду звернень (скарг) громадян.
Строки, протягом яких емітент установлює ініціатора та правомірність платіжної операції, та строки повернення на рахунок користувача суми попередньо списаної неналежної платіжної операції визначені статтею 89 Закону України "Про платіжні послуги".
Відповідно ж до п.172 розділу 10 вказаного Порядку емітент/еквайр зобов`язаний здійснювати моніторинг платіжних операцій, здійснених із використанням платіжних інструментів, відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації помилкових та неналежних платіжних операцій, суб`єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19 (провадження № 61-1035св21) зазначено: «емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності. Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин. Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 235/2054/21 (провадження № 61 1725св22) зазначив, що суд розглядаючи спір по суті повинен перевірити, чи власна бездіяльність позивача щодо необхідності збереження її фінансового номера телефону не сприяла тому, що сторонні особи могли використати її фінансовий номер телефону для здійснення несанкціонованих банківських переказів; здійснити аналіз доводів позивач про те, що вона не втрачала банківських карток, їх ПІН-кодів і телефону та нікому їх не передавала, не вчиняла будь-яких інших дій, які б могли призвести до списання грошових коштів з її рахунків із алгоритмом реєстрації у системі «Приват24», що потребує обов`язкового введення ПІН-коду банківської картки клієнта з урахуванням її номера; дати належну правову оцінку всім доказам наявним у справі, а саме: доказам, які містять інформацію про дату, час та спосіб авторизації у системі «Приват24» та введенні особою, яка здійснила авторизацію, даних; проаналізувати всі доводи, запереченням сторін.
У даному випадку мають місце саме дії відповідача, які сприяли незаконному використанню інформації, які дали змогу ініціювати платіжні операції, оскільки з звукозапису наданого позивачем та який міститься в матеріалах справи (а.с. 96), відображено розмову між ОСОБА_1 та представником АТ КБ «ПриватБанк» з якої вбачається, що позивачка звертаючись до банку з проханням захисту від шахрайства повідомила, що вона переходила за посиланням в Телеграм каналі для оформлення виплати від ООН та ввела свої дані Приват24 та можливо вводила ПІН-код від карти.
Таким чином, відповідач своїми діями, розголосила данні своєї картки через фішинговий (фальшивий) сайт на телеграм каналі, що спричинило заволодіння сторонніми особами інформації про PIN-код банківської картки та здійснення несанкціонованих банківських переказів.
Розглядаючи цю справу, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, не перевірив належним чином надані докази та доводи банку про те, що без розголошення з боку відповідача номера банківських карток, ПІН-коду банківської картки, інших даних, третя особа не змогла б ні зайти до системи «Приват24», ні зняти чи переказати кошти з рахунків клієнта, та помилкового висновку про відмову у позові.
Доводи представника відповідача викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що 10.07.2024 року СК «ВУСО» виплатила відповідачу 25000 грн за договором страхування від шахрайства (договір K7F2SKM-234B5HW від 12.05.2024) та це свідчить, що факт шахрайства підтверджено у страховому порядку, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вказаного договору страхування, на підставі якого здійснено відповідну виплату страхового відшкодування, матеріали справи не містять, що позбавляє суд встановити підстави та умови виплати страхового відшкодування. Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що потерпіла сторона не може собі ставити на меті збагачення, та в разі отримання страхових виплат від шахрайства, повинна діяти добросовісно.
Доводи представника відповідача викладені у відзиві на апеляційну скаргу про те, що відповідачка є потерпілою від злочину внаслідок шахрайський дій, а не особою яка добровільно розголошує дані, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки за встановлених у справі обставин, встановлено, що відповідач своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції. Вказані обставини зокрема підтверджується аудіозаписом між представником банку та відповідачкою.
З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що дії невстановлених сторонніх осіб по відношенню до клієнта банку ОСОБА_1 , в результаті яких з його картки не санкціоновано списано грошові кошти, сталися як наслідок дій клієнта, а тому вина банку у цьому випадку відсутня.
Свої зобов`язання за Договором АТ КБ «Приватбанк» виконав в повному обсязі, однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 04.08.2025 року ОСОБА_1 заборгувала АТ КБ «Приватбанк» 80884,02 грн, яка складається з наступного: 73000,02 грн заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 7884 грн заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 16-17).
Виписка по карті, як доказ, котрий було надано до суду першої інстанції разом із позовною заявою, підтверджує, що відповідач користувалася кредитною карткою, погашала заборгованість та повторно використовував кредитні кошти, що підтверджує її обізнаність та згоду з умовами кредитування (а.с. 18).
Матеріалами справи підтверджується, що позичальник (відповідачка) допустила неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно останньою не сплачено.
Таким чином, заявлений позов є доведеним та обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З врахуванням вищенаведеного апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
На підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у загальному розмірі 5329,28 грн, з яких за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 2906,88 грн.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду про відмову у задоволенні позову не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягало у невірному наданні оцінці доказів та тлумаченні закону, і підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог відповідно до ст. 376 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Панькова Олександра Павловича, який представляє інтереси Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 11.06.2024 року у розмірі 80 884 грн 02 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 5329 грн 28 коп..
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.
Реквізити сторін:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст постанови складено «16» вересня 2026 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді В.М. Ратнікова
С.Г. Музичко