П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
17 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/10975/26
Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Градовський Ю.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м.Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2026р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової академії (м. Одеса), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м.Одеса) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2024р. до 27.02.2026р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) відповідно до абз.3,4,6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078;
- зобов`язати Військову академію (м.Одеса) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (індексацію різницю) у фіксованому розмірі 4 061,87грн. у місяць за період з 1.01.2024р. до 27.02.2026р., у загальному розмірі 105 463,55грн. відповідно до вимог абз.3,4,6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078, з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004р. №44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м.Одеса) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації (індексації різниці) грошового забезпечення у період з 1.01.2024р. до 27.02.2026р., відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2011р. №159;
- зобов`язати Військову академію (м.Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення у період з 1.01.2024р. до 27.02.2026р., відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2011р. №159;
- зобов`язати Військову академію (м.Одеса) виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні у сумі 865,26грн. за кожен день прострочення у період з 28.02.2026р. до дня ухвалення рішення у справі, але не більше ніж за 6 місяців.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 1.01.2024р. до 27.02.2026р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) відповідно до абз.3,4,6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078.
Зобов`язано Військову академію (м. Одеса) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (індексацію різницю) у фіксованому розмірі 4 034,26грн. у місяць за період з 1.01.2024р. до 27.02.2026р., у загальному розмірі 100 856,5грн., відповідно до вимог абз.3,4,6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078, з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004р. №44.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Розглянувши апеляційну скаргу, суддя вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху, виходячи з наступного.
У відповідності до п.1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 2 п.3 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, позивачем подано до суду посвідчення УБД серії НОМЕР_1 .
Згідно із п.13 ч.1 ст.5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій у справах пов`язаних з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, установлені Законом України від 22 жовтня 1993р. «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У ст.22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Зокрема, у п.18 ч.1 ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» указано, що учасникам бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12, 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019р. у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020р. у справі №545/1149/17.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, ОСОБА_1 , зокрема просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м.Одеса) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 28.02.2026р.;
- зобов`язати Військову академію (м.Одеса) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні у сумі 865,26грн за кожен день прострочення у період з 28.02.2026р. до дня ухвалення рішення у справі, але не більше ніж за 6 місяців.
Отже, спір не стосується соціальних прав позивача як учасника бойових дій.
Також суддя зауважує, що правова природа середнього заробітку за час вимушеного прогулу відрізняється від правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Середній заробіток за час вимушеного прогулу - це заробітна плата, а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні таким не є. Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8.02.2022р. у справі №755/12623/19.
Таким чином, в частині вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні судовий збір підлягає сплаті на загальних підставах.
Крім того, суддя зазначає, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа №567/79/23 для відступлення зокрема і від вищенаведених висновків щодо застосування п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», однак ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024р. справа №567/79/23 була повернута на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.
Тобто, позиція Великої Палати Верховного Суду щодо питання застосування п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» залишилася незмінною.
Враховуючи викладене вище, суддя зазначає, що відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Частиною 3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду по даній справі складає 1 597,44грн., то суддя вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху для надання строку для сплати судового збору.
Враховуючи приписи п.1 ч.5 ст.296 КАС України та положення ст.4 ЗУ «Про судовий збір» до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо) у розмірі 1 597,44грн.. Платіжні реквізити для перерахування судового збору: рахунок отримувача коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», відомча ознака: « 81» (Апеляційні адміністративні суди).
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч.6 ст.18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст.169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, протягом якого потрібно усунути недоліки.
У відповідності до приписів п.1 ч.4 ст.169 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.169, 296, 298 КАС України, суддя
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків.
Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України, апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П`ятого апеляційного
адміністративного суду Ю.М. ГРАДОВСЬКИЙ