Справа № 369/17213/26
Провадження №2-о/369/656/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИЛА:
Заявник звернулася до суду із заявою в порядку окремого провадження про розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за необхідне залишити заяву без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.
Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей, провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Заявник вказує, що від шлюбу спільних дітей не мають.
Окремо слід звернути увагу на те, що на відміну від позову про розірвання шлюбу, який може бути пред`явленим одним із подружжя, спільна заява подружжя про розірвання шлюбу подається до суду за підписами сторін (подружжя), а не одним з подружжя. Дана заява подана одним із подружжя - заявником ОСОБА_1 , що не може вважатись спільною заявою подружжя на розірвання шлюбу.
Крім того, іншому із заявників також необхідно сплати судовий збір за подання заяви.
Таким чином, заявнику у заяві необхідно зазначити ще одного з подружжя у якості заявника та в якості заінтересованої особи вказати відповідний Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, вказавши адресу місця знаходження, поштовий індекс, номери засобів зв`язку та ідентифікаційний номер ЄДРПОУ.
До виправленої заяви також необхідно додати її копію та копії доданих до неї документів, а також докази надіслання такої заяви для заінтересованої особи, оскільки заявник звернулась до суду через Електронний суд.
Суд також звертає увагу й на те, що відповідно до ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу.
Аналіз положень ст. 109 СК України свідчить про те, що в ній йдеться про подружжя, яке має неповнолітніх дітей.
Натомість у заяві про розірвання шлюбу заявник зазначає, що у неї з чоловіком спільних дітей не має.
Вищенаведені недоліки заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
За таких обставин, заява не може бути прийнята до провадження і заявнику необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 293 ЦПК України, ст..ст. 109, 157 СК України, суддя -
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків 5 (п`ять) днів з дня отримання ухвали.
У разі не виконання ухвали суду заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ДУБАС