ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/5791/26 Справа № 199/5475/22 Суддя у 1-й інстанції - Ханієва Ф. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
за участю секретаря судового засідання - Літвінова І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» про стягнення заробітної плати, -
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» про стягнення заробітної плати.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що у період з 01 вересня 2004 року по теперішній час - 10 серпня 2022 року він знаходиться у трудових відносинах з Відокремленим структурним підрозділом «Бахмутський індустріальний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», працює на посаді викладача, очолює циклову комісію предметів профільної загальної освіти, є уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ.
Зазначив, що щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні. Позивач є інвалідом ІІ групи та, відповідно до Закону України «Про відпустки», має право на відпустку після відпрацювання тарифікації (на 1 липня 2022 року) строком на 1 місяць. Керівництво ДВНЗ «ДонНТУ» не проводить нарахування заробітної плати, тому остання інформація щодо заробітної плати в реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, згідно з витягом №6443734698124412, відображена за березень 2022 року.
Позивач, здійснюючи розрахунок заробітної плати, зазначив, що спираючись на те, що тарифікація педагогічних працівників розподіляє педагогічне навантаження з вересня 2021 року, коректно середній заробіток рахувати з вересня 2021 року по останній місяць, доступний в реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України. За розрахунком позивача, сума його середнього заробітку складає 19624,66 грн, а саме: 18977,95 грн (вересень 2021 року) + 15933,06 грн (жовтень 2021 року) + 14415,12 грн (листопад) 2021 року) + 27635,09 грн (грудень 2021 року) + 17826,68 грн (січень 2022 року) + 24137,24 грн (лютий 2022 року) + 18447,48 грн (березень 2022 року) : 7 місяців = 19624,66 грн. При цьому борг перед позивачем становить: 19624,66 грн (червень 2022 року) + 19624,66 грн (відпускні за липень 2022 року) + 19624,66 грн (кошти на оздоровлення) = 58873,98 грн.
Позивач пояснив, що позбавивши його заробітної плати на два місяці під час воєнного стану, керівництво ДВНЗ «ДонНТУ» спричинило йому шкоду - погіршило його побутові умови, позбавило можливості завчасно переїхати з міста Бахмута, де проводяться активні бойові дії, до більш безпечного регіону України. Позивач як інвалід ІІ групи був позбавлений можливості купувати собі ліки та забезпечити потрібне харчування. Це принесло значну шкоду його фізичному та психологічному здоров`ю. Позивач оцінив спричинену йому моральну шкоду відповідачем у розмірі 10000,00 грн.
З огляду на викладене вище, позивач просив суд :
- стягнути з Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», код ЄДРПОУ: 02070826, заборгованість по заробітній платі за червень 2022 року - 19624,66 грн;
- стягнути з Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», код ЄДРПОУ: 02070826, заборгованість за відпускними та коштами на оздоровлення (липень 2022 року) - 39249,32 грн;
- стягнути з Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», код ЄДРПОУ: 02070826, кошти за спричинену моральну шкоду та кошти на правову допомогу у розмірі 12000,00 грн.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» про стягнення заробітної плати - задоволено частково.
Стягнуто з Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати заробітної плати за червень 2022 року у розмірі середнього заробітку, що складає 19624,66 грн (дев`ятнадцять тисяч шістсот двадцять чотири гривні 66 копійок).
Стягнуто з Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» на користь держави судовий збір у розмірі 274,79 грн .
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмовлених позовних вимог, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В апеляційній скарзі Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до довідки ПФУ від 17.02.2022 року про індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 , за звітний рік: 2021 та 2022, «Дані про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення)», найменування страхувальника: Відокремлений структурний підрозділ «Бахмутський індустріальний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», код ЄДРПОУ: 33670479, страховий стаж ОСОБА_1 обчислювався з січня 2021 року по березень 2022 року; відомості про заробіток за лютий 2022 року та березень 2022 року, усього: 24137,24 грн, 28 днів страхового стажу, та 18447,48 грн, 31 дні страхового стажу, відповідно; з квітня по грудень 2022 року заробіток та страховий стаж не відображені.
Відповідно до довідки ПФУ від 17.02.2022 року про трудовий та страховий стаж ОСОБА_1 за звітний період: 01.01.2004 року по 30.06.2022 року, загальний страховий стаж складає 17 - років, 8 - місяців, 19 - днів; за 2022 рік відображено страховий стаж за січень, лютий та березень у кількості 28 днів страхового стажу та 31 день страхового стажу, відповідно; з квітня по грудень 2022 року страховий стаж не відображений.
За відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 12.07.2023 року, стосовно ОСОБА_1 за період з січня 2022 року по вересень 2022 року, у січні, лютому та березні 2022 року позивач отримував заробітну плату від Відокремленого структурного підрозділу «Бахмутський індустріальний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», зокрема, за лютий 2022 року йому було нараховано та виплачено 29021,63 грн, а за березень 2022 року - 18447,48 грн.
За відомостями з трудової книжки ОСОБА_1 , дата заповнення: 19.09.2001 року, 01.09.2004 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду викладача інформатики, української мови та літератури в Артемівському індустріальному технікумі, відповідно до наказу від 01.09.2004 року (п.5); 16.02.2017 року Артемівський індустріальний технікум був перейменований в Бахмутський індустріальний технікум ДВНЗ «ДонНТУ», відповідно до наказу від 16.02.2017 року; 01.11.2020 року наказом від 01.11.2020 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до Бахмутського індустріального технікуму ДВНЗ «ДонНТУ», який був перейменований у Відокремлений структурний підрозділ «Бахмутський індустріальний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» (п.12); 12.04.2021 року ОСОБА_1 було присвоєно педагогічне звання «викладач-методист», відповідно до наказу від 27.04.2021 року (п. 13).
Відповідно до відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб ПФУ відносно ОСОБА_1 від 12.07.2023 року, початок роботи позивача у Відокремленому структурному підрозділі «Бахмутський індустріальний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» приходиться на 01.03.2006 року як основна робота (призначено).
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 09.05.2022 року №420 «Про тимчасове переміщення відокремлених структурних підрозділів ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», з метою збереження життя і здоров`я громадян України, а також створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу в умовах воєнного стану, наказано тимчасово перемістити Відокремлений структурний підрозділ «Бахмутський індустріальний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», Відокремлений структурний підрозділ «Костянтинівський індустріальний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» на базу Луцького національного технічного університету до завершення дії воєнного стану.
За відомостями про заклади освіти, Відокремлений структурний підрозділ «Бахмутський індустріальний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» (коротка назва - ВСП «БІФК ДВНЗ ДонНТУ», код ЄДРПОУ: 33670479, фактичне місцезнаходження: Волинська область, місто Луцьк, вул. Львівська, 75; юридичне місцезнаходження: Донецька область, місто Бахмут, вул. Чайковського, 63.
Відповідно до відомостей з банківської виписки в ПУМБ за період з 01.05.2022 року по 18.07.2022 року клієнта банку - ОСОБА_1 , 23.05.2022 року на рахунок позивача надійшли надходження у розмірі 1473,65 грн: виплата ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ ( НОМЕР_1 ) та у розмірі 15977,86 грн: виплата ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ ( НОМЕР_2 ).
На підтвердження факту ненарахування керівництвом ДВНЗ «ДонНТУ» заробітної плати, невчинення уповноваженими посадовими особами закладу дій щодо переміщення коледжу, залишення матеріально-технічної бази в місті Бахмуті, позивач надав, зокрема, копії: наказів про призначення на посаду виконуючого обов`язки директора ВСП «БІФК ДВНЗ ДонНТУ» від 12.05.2022 року №262к, про надання права першого підпису на документах від 13.05.2022 року №263к, заяви про факт вчинення кримінального правопорушення від 04.07.2022 року, звернення до Донецької обласної прокуратури від 04.07.2022 року, лист Донецької обласної прокуратури від 19.07.2022 року, наказу про відкликання довіреності від 10.05.2022 року №259к, листа від 03.09.2022 року Бахмутської окружної прокуратури Донецької обласної прокуратури, довіреності від 04.01.2021 року.
За відомостями з сайту Бахмутського індустріального фахового коледжу «ДонНТУ», станом на 17.07.2022 року, в розділі «Реорганізація» зафіксовано, що з огляду на рішення вченої ради ДонНТУ 30.06.2022 року (протокол №6) ухвалене рішення щодо припинення діяльності ВСП «Бахмутський індустріальний фаховий коледж ДВНЗ ДонНТУ» шляхом реорганізації та приєднання його до ВСП «Костянтинівський індустріальний фаховий коледж ДВНЗ ДонНТУ».
За відомостями з сайту «Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, заклад фахової передвищої освіти, Костянтинівка», а також відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадський формувань, Відокремлений структурний підрозділ «Костянтинівський індустріальний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», код ЄДРПОУ: 36512800, є юридичною особою,зареєстрованою на території активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Відповідно до довідки від 10.05.2007 року, серії ДОН-05 №121942, ОСОБА_1 була присвоєна друга група інвалідності безстроково.
Відповідно до довідки ДВНЗ «ДонНТУ» від 30.01.2023 року №8, складеного в.о. першого проректора ОСОБА_2 , в рамках справи №199/5475/22, відповідач повідомив суд про те, що документи первинного обліку (накази, розрахункові відомості, табелі обліку робочого часу, картка П2 тощо) щодо ОСОБА_1 відсутні. Оригінали наказів №44-к від 01.09.2004 року, №36-к від 29.08.2007 року, №24/к від 25.03.2011 року, №32к від 30.02.2012 року, №26 в/к від 24.05.2016 року, №10 в/к від 16.02.2017 року, №1131 в/к від 01.11.2020 року, №43 в/к від 27.04.2021 року відсутні. ОСОБА_1 в період з 09.05.2022 року по теперішній час до роботи у Відокремленому структурному підрозділі «Бахмутський індустріальний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» не став.
Відповідно до довідки Дніпровського міського центру зайнятості від 30.08.2022 року №2208, довідка була видана ОСОБА_1 про те, що він 29.08.2022 року надав до Дніпровського міського центру зайнятості заяву про звільнення з Відокремленого структурного підрозділу «Бахмутський індустріальний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», код ЄДРПОУ: 33670479, з 30.08.2022 року. Дніпровський міський центр зайнятості, відповідно до пункту 5-2 розділу ХІ Закону України «Про зайнятість населення», повідомив роботодавця, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про подану заяву про припинення трудових договорів.
На підтвердження факту того, що позивач виконував свої посадові обов`язки, в тому числі у травні 2022 року, він надав суду копію свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти в ВСП «Бахмутський індустріальний фаховий коледж ДВНЗ «ДонНТУ» від 31.05.2022 року ОСОБА_3 , серії НОМЕР_3 , з додатком, свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти в ВСП «Бахмутський індустріальний фаховий коледж ДВНЗ «ДонНТУ» від 31.05.2022 року ОСОБА_4 , серії НОМЕР_4 , з перепискою в телефоні зі студентом ОСОБА_5 , та у судовому засіданні він пояснював, що проводив дистанційну роботу зі студентами, відповідно до наказу ВСП «Бахмутський індустріальний фаховий коледж ДВНЗ «ДонНТУ». Крім того, позивач долучив до матеріалів справи копії заліково-екзаменаційних відомостей за 2021-2022 навчальний рік, з відображенням екзаменатора (викладача) - ОСОБА_1 , копії наказів ВСП «Бахмутський індустріальний фаховий коледж ДВНЗ «ДонНТУ» від 30.04.2022 року №34 в/к «Про організацію роботи» та від 11.04.2022 року №25 в/к «Про завершення навчального року».
Також позивач пояснив, що у червні 2022 року він виконував свої посадові обов`язки та, з-поміж іншого, був уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ під час вступної кампанії 2022 року, на підтвердження чого надав суду Порядок роботи уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ під час вступної кампанії 2022 року від 13.06.2022 року, який він особисто підписав - 13.06.2022 року, м. Луцьк.
Позивач вів активну переписку з ДВНЗ «ДонНТУ» щодо ситуації, яка склалась внаслідок бездіяльності керівництва ВСП «Бахмутський індустріальний фаховий коледж ДВНЗ «ДонНТУ» щодо переміщення навчального закладу до м. Луцьк та втрати доступу до кадрових документів, зокрема, щодо виплати заробітної плати, встановлення факту перебування у трудових відносинах тощо, на підтвердження чого надав суду копії листів від 15.07.2022 року, від 05.08.2022 року.
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 25.04.2022 року №1/4444-22, повідомлено, зокрема, що працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується, зокрема, організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників; збереження місця роботи, середнього заробітку та інших виплат, передбачених законом.
Відповідно до листа Міністерства економіки України від 24.08.2022 року №4711-06/61389-07, повідомлено, зокрема, що відповідно до частини 6 статті 6 Закону України «Про відпустки», керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Крім цього, згідно з частиною 4 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи в обов`язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини 1 статті 9 Закону України «Про відпустки».
На підтвердження своїх тверджень про те, що позивач не виконував обов`язки викладача у період з червня 2022 року по 2023 рік, та йому не нараховувалась та сплачувалась заробітна плата, відповідач надав суду копії: табелів обліку робочого часу за червень - серпень 2022 року, пояснивши, що на їх підставі ведеться облік робочого часу та відповідний розрахунок заробітної плати, а також розклад навчальних занять за І-ІІ семестри 2022-2023 начального року, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Відповідно до наказу №5 Відокремленого структурного підрозділу «Костянтинівський індустріальний фаховий коледж Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» від 01.06.2022 року, м. Луцьк, «Про організацію роботи коледжу в умовах воєнного стану», з метою виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, необхідних для відвернення загрози для працівників, наказано, зокрема, з метою забезпечення подальшого функціонування закладу освіти та надання освітніх послуг здобувача освіти у повному обсязі, педагогічним працівникам коледжу змінити умови праці, а саме - перевести тимчасово на дистанційну форму роботи із дотриманням встановленого у закладі освіти режиму праці без зміни інших умов праці, із особистою відповідальністю стосовно створення необхідних умов для виконання роботи у повному обсязі, відповідно до посадової інструкції, використовуючи усі можливі форми комунікацій та взаємодії з керівництвом коледжу (п.1).
Іншим працівникам коледжу встановити місце роботи за фактичним розташуванням ВСП КІФК ДВНЗ ДонНТУ: на базі Луцького національного технічного університету за адресою: вул. Софії Ковалевської, 29, м. Луцьк, Волинська область, 43012 (п.4).
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 29.07.2022 року №676 «Про реорганізацію відокремлених структурних підрозділів Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», установлено, зокрема, що Відокремлений структурний підрозділ «Костянтинівський індустріальний коледж Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» є правонаступником прав і обов`язків Відокремленого структурного підрозділу «Бахмутський індустріальний коледж Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет», і зберігає окремі права фінансово-господарської самостійності, зокрема, права вести окремий баланс, відкриття реєстраційного рахунку в органах Державної казначейської служби з правом мати окремий код мережі, мати печатку та штамп (п.1).
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення невиплаченої заробітної плати за червень 2022 року, відпускних та матеріального забезпечення на оздоровлення липень 2022 року, та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обгрунтованості.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Стаття 94 КЗпП України визначає, що заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило, у грошовому еквіваленті, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Згідно з ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно зі ст. 30 КЗпП України працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Отже, трудовій договір передбачає, що саме роботодавець повинен забезпечити умови праці працівника, тобто забезпечити працівника роботою. Працівник отримує заробітну плату за факт виконаної роботи (за процес), а не за кінцевий результат (в протилежність цивільно - правової угоди, де оплачується саме кінцевий результат роботи). Таким чином оплаті підлягає весь час знаходження працівника у трудових відносинах до дати звільнення.
Відповідно до частини першої статті 57-1 Закону України «Про освіту» (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» від 15 березня 2022 року № 2126-ІХ, що набув чинності 20 березня 2022 року) працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується, зокрема, організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників; збереження місця роботи, середнього заробітку та інших виплат, передбачені законом.
Згідно з листом Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2022 року № 1/4444-22 «Про оплату праці працівників закладів освіти» - посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти приймають у межах своєї компетенції рішення, обов`язкові до виконання на відповідній території, для реалізації державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) (том 2 а.с. 130).
30 серпня 2022 року Листом № 1/9898-22 Міністерство освіти і науки, у зв`язку із надходженням численних звернень з приводу переміщення співробітників та невиплати заробітної плати працівникам Бахмутського коледжу звернулось до ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» та правонаступника коледжу - Відокремленого структурного підрозділу «Костянтинівський індустріальний коледж ДВНЗ ДНТУ» з проханням терміново повідомити про стан справ з виконанням наказів МОН, вжиття заходів щодо забезпечення виплати заборгованих коштів та проінформувати заявників та МОН (том 2 а.с. 129).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (зі змінами) - заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати та не звільняється від обов`язку виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу була виплачена ВСП БІФК ДонНТУ заробітна плата за виконувану ним роботу викладача у 2022 року за період січень - травень 2022 року, що видно з відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 12.07.2023 року, довідки ПФУ від 17.02.2022 року, за якою відомості про заробіток за лютий 2022 року та березень 2022 року, склали усього: 24137,24 грн - 28 днів страхового стажу, та 18447,48 грн - 31 день страхового стажу, відповідно; з квітня по грудень 2022 року заробіток та страховий стаж не відображені, а також з відомостей банківської виписки в ПУМБ за період з 01.05.2022 року по 18.07.2022 року, за якими 23.05.2022 року на рахунок позивача надійшли надходження у розмірі 1473,65 грн: виплата ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ ( НОМЕР_1 ) та у розмірі 15977,86 грн: виплата ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ ( НОМЕР_2 ), відповідно.
В судовому засіданні в суді першої інстанції представник відповідача ДВНЗ ДонНТУ пояснила, що табелі робочого часу щодо ОСОБА_1 . ДВНЗ ДонНТУ не складались, та оскільки нарахування заробітної плати відбувається на підставі табелю обліку робочого часу, заробітна плата позивачу не виплачувалась.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що заробітна плата ОСОБА_1 відповідачем нараховувалась та виплачувалась по день переміщення ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 09 травня 2022 року № 420 «Про тимчасове переміщення відокремлених структурних підрозділів ДВНЗ «Донецький національний технічний університет».
Після 09 травня 2022 року заробітна плата ОСОБА_1 відповідачем не нараховувалась та відповідно залишається невиплаченою, тому суд дійшов обгрунтованого висновку про встановлення факту невиплати заробітної плати позивачу та задоволення його позовних вимог про стягнення заробітної плати, за червень 2022 року у розмірі 19624,66 грн
Посилання ДВНЗ в апеляційній скарзі на відсутність оригіналів наказів, які зроблено у записах доданої копії трудової книжки, колегією суддів не приймаються до уваги, так як саме через недбале ставлення керівника ВСП БІФК ДонНТУ до своїх обов`язків, які покладені на нього, зокрема, Законом України «Про освіту» щодо належної організації роботи навчального закладу, було втрачено доступ до будь-якої документації Коледжу.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що обов`язок доказування при вирішенні трудових спорів покладений саме на роботодавця, а не на позивача.
Посилання ДВНЗ в апеляційній скарзі на те, що позивачем не доведений факт виконання ним своїх посадових обов`язків, оскільки в 2022 році в м. Бахмут велись бойові дії, через що пізніше заклад перемістився до м. Луцьк, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки Відокремлений структурний підрозділ «Бахмутський індустріальний фаховий коледж ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» територіально розташований на західній околиці міста по вул. Чайковського, 63, в серпні 2022 року місто перебувало під ракетними обстрілами, лінія бойового зіткнення проходила по селищам ще на підступах до міста зі сторони сходу.
Згідно стверджень представника закладу, 11 травня 2022 року була ініційована та проведена організаційна нарада із керівниками відокремлених структурних підрозділів ДВНЗ ДонНТУ, на якій директор ВСП БІФК ДонНТУ ОСОБА_6 був ознайомлений з наказом МОНУ № 420, отримав відповідне доручення ректора, але відмовився особисто приїжджати та забезпечувати переміщення ВСП БІФК ДонНТУ до м. Луцьк, внаслідок чого на теперішній час фактично втрачений доступ до будь-якої фінансової та кадрової документації коледжу, документів обліку освітнього процесу, архівів та ін.
З метою підтвердження виконання позивачем своїх посадових обов`язків до суду надано: копію свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти в ВСП «Бахмутський індустріальний фаховий коледж ДВНЗ «ДонНТУ» від 31.05.2022 року ОСОБА_3 , серії НОМЕР_3 , з додатком, свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти в ВСП «Бахмутський індустріальний фаховий коледж ДВНЗ «ДонНТУ» від 31.05.2022 року ОСОБА_4 , серії НОМЕР_4 , з перепискою в телефоні зі студентом ОСОБА_5 , та у судовому засіданні він пояснював, що проводив дистанційну роботу зі студентами, відповідно до наказу ВСП «Бахмутський індустріальний фаховий коледж ДВНЗ «ДонНТУ». Крім того, позивач долучив до матеріалів справи копії заліково-екзаменаційних відомостей за 2021-2022 навчальний рік, з відображенням екзаменатора (викладача) - ОСОБА_1 , копії наказів ВСП «Бахмутський індустріальний фаховий коледж ДВНЗ «ДонНТУ» від 30.04.2022 року №34 в/к «Про організацію роботи» та від 11.04.2022 року №25 в/к «Про завершення навчального року». Також позивач пояснив, що у червні 2022 року він виконував свої посадові обов`язки та, з-поміж іншого, був уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ під час вступної кампанії 2022 року, на підтвердження чого надав суду Порядок роботи уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції ВСП БІФК ДВНЗ ДонНТУ під час вступної кампанії 2022 року від 13.06.2022 року, який він особисто підписав - 13.06.2022 року, м. Луцьк.
Позивач вів активну переписку з ДВНЗ «ДонНТУ» щодо ситуації, яка склалась внаслідок бездіяльності керівництва ВСП «Бахмутський індустріальний фаховий коледж ДВНЗ «ДонНТУ» щодо переміщення навчального закладу до м. Луцьк та втрати доступу до кадрових документів, зокрема, щодо виплати заробітної плати, встановлення факту перебування у трудових відносинах тощо, на підтвердження чого надав суду копії листів від 15.07.2022 року, від 05.08.2022 року.
Не приймаються до уваги колегією суддів й доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди.
Так, відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода не може бути виміряна квитанціями чи матеріальними витратами на її послаблення.
Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його житті, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, а саме: позивач є мешканцем міста, де проходять активні бойові дії, в період воєнного стану був позбавлений основного джерела доходів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають задоволенню частково в розмірі 2 000 грн.
Разом з тим, колегією суддів також не приймає доводи апеляційної скарги позивача про законодавчу невизначеність узгодження сторонами конкретних днів відпустки шляхом звернення працівника із заявою про надання відпустки та видання відповідного наказу роботодавцем, оскільки, черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку (частина десята статті 10 Закону).
Як правило, графік надання відпусток затверджують щороку на самому початку календарного року - не пізніше 5 січня поточного року, на дотримання пункту 20 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету СРСР з питань праці та соціальних питань від 20 липня 1984 року №213.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов`язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком терміну.
Форму такого повідомлення законодавством не встановлено, тому його оформлення має довільний характер. Працівник також вважається письмово повідомленим про відпустку, якщо він поставив підпис у наказі про відпустку.
Надання щорічних відпусток оформлюється наказом. Типова форма наказу (розпорядження) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці".
Надання працівникові такої відпустки оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця із зазначенням підстав надання такої відпустки та її тривалості. Обов`язковою умовою при оформленні такої відпустки є згода сторін. Отже рішення, надавати чи не надавати працівникові з тієї чи з іншої причини зазначеної відпустку, належить виключно до компетенції роботодавця, проте наказ про надання ОСОБА_1 днів відпустки відповідачем не видавався.
Працівник не звільняється від обов`язку виходити на роботу через подання заяви про надання відпустки, яка не розглянути та не видано відповідний наказ про відпустку.
Позивачем не надано суду належних та переконливих доказів того, що його заява про надання йому відпустки була узгоджена з керівництвом відповідача-1 та останнім був виданий відповідний наказ про надання відпустки.
Схожа правова позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 341/1825/16-ц.
Доводи, викладені в апеляційних скаргах, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду, залишенню без змін.
Керуючись статтями 137, 141, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» - залишити без задоволення.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені "16" вересня 2026 року.
Повний текст постанови складено "17" вересня 2026 року.
Головуючий:
Судді: