ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6752/26 Справа № 932/6208/23 Суддя у 1-й інстанції - Кондрашов І. А. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Пищиди М.М.
суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю.
за участю секретаря судового засідання - Літвінова І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Орлова Олега Анатолійовича на рішення Шевченківського районний суд міста Дніпра від 19 березня 2026 року за позовом Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Орлова Олега Анатолійовича про стягнення орендної плати, пені, 3% річних,-
В С Т А Н О В И В:
У липні 2023 Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради звернувся з позовом до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Орлова Олега Анатолійовича про стягнення орендної плати, пені, 3% річних.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, орендодавцем та відповідачем був укладений Договір оренди нерухомого майна комунальної власності № 557-ДКП/12 від 05.12.2012 згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 58 м2 за адресою: АДРЕСА_1 . Балансоутримувачем на момент укладання Договору було Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради. Рішенням Дніпровської міської ради (далі - ДМР) № 48/27 від 21.09.2022 була змінена назва Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» ДМР на Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» ДМР.
Рішенням ДМР № 66/16 від 01.12.2016 затверджено положення про Департамент по роботі з активами ДМР та скасовано рішення ДМР № 12/5 від 15.12.2010 «Про затвердження Положення про Департамент корпоративних прав та правового забезпечення ДМР» на підставі чого функція з питань передачі в оренду нерухомого майна, яке належить до комунальної власності, повністю була делегована Департаменту по роботі з активами ДМР, що зазначено в п.п. 2.2, 3.2.14, 3.2.15, 3.2.16, 3.2.17 рішення ДМР № 66/16 від 01.12.2016.
Згідно п. 2 рішення ДМР № 84/16 від 23.02.2022 «Про затвердження Положення про Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР», позивач виступає стороною по договорах оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, які були укладені до моменту прийняття цього рішення.
Пунктом 2.2 Положення про Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР, позивач у межах своїх повноважень має право від імені та в інтересах територіальної громади міста самостійно укладати угоди, Договори і контракти з юридичними та фізичними особами, набувати майнові та немайнові права, нести обов`язки, бути позивачем і відповідачем, третьою особою у судах всіх інстанцій.
Згідно п. 3.2 Договору, розмір орендної плати визначається відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід`ємною частиною договору, становить 3207,18 грн/базова за жовтень 2012, орендна плата за перший місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції, починаючи з листопада 2012. Відповідно до п. 3.3 Договору, орендар сплачує: 50% від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету; 50% від загальної суми орендної плати на рахунок Балансоутримувача об`єкта оренди.
Згідно абз. 3 п. 9.1 рішення ДМР № 19/10 від 06.04.2011 «Про внесення змін до рішення міської ради від 21.03.2007 № 41/11 «Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста» зі змінами та доповненнями, орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату: якщо балансоутримувачем є підприємство комунальної власності - 50% до загального фонду міського бюджету, 50% - балансоутримувачу.
Відповідно до п. 1.2 рішення ДМР № 29/6 від 13.04.2016 «Про внесення змін до рішень міської ради в частині надходження плати за оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста до міського бюджету» зі змінами № 30/25 від 20.07.2022, орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату: 70% до міського бюджету, 30% - балансоутримувачу, починаючи з 13.04.2016.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.2023 ухвалено рішення, яке залишено без змін апеляційною інстанцією, про стягнення орендної плати за період з 15.07.2012 по 16.07.2019 та зобов`язання повернути майно. Але відповідач належним чином свої зобов`язання не виконує, тому позивач вимушений звернутися з позовом.
Враховуючи вищевикладене позивач просив суд:
- стягнути з приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Орлова Олега Анатолійовича на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради суму заборгованості з орендної плати за період з 01.07.2019 по 31.12.2023 у розмірі 289 233,57 грн;
- стягнути з приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Орлова Олега Анатолійовича на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради пеню за період з 15.06.2022 по 15.06.2023 у розмірі 17 469,07 грн;
- стягнути з приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Орлова Олега Анатолійовича на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 3% річних за період з 01.07.2019 по 31.05.2023 у розмірі 33 994,86 грн;
- вирішити питання судових витрат.
Рішенням Шевченківського районний суд міста Дніпра від 19 березня 2026 року позовні вимоги Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 40392181, місцезнаходження за адресою: пр-т Дмитра Яворницького, 75, Шевченківський р-н, м. Дніпро, 49000 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Орлова Олега Анатолійовича, РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження за адресою: пр-т Богдана Хмельницького, 113/33, Шевченківський р-н, м. Дніпро, 49033 про стягнення орендної плати, пені, 3% річних - задоволено.
Стягнуто з приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Орлова Олега Анатолійовича на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради заборгованість з орендної плати за період з 01.07.2019 по 31.05.2023 у сумі 289233,57 грн, пеню за період з 15.06.2022 по 15.06.2023 у сумі 17469,07 грн, 3% річних за період з 01.07.2019 по 31.05.2023 у сумі 33994,86 грн, всього 340697,50 грн.
Стягнуто з приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Орлова Олега Анатолійовича на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради судовий збір у сумі 5110 ,47 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Орлов Олег Анатолійович звернувся до суду з апеляційною скаргою.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, невідповідність висновків суду викладених у судовому рішенні внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просить застосувати строки позовної давності.
Просить скасувати рішення суду в частині розміру орендної плати, пені та 3% річних та ухвалити нове рішення яким стягнути з відповідача: заборгованість з орендної плати за період з 01.07.2019 року по 31.05.2023 року у сумі 208 126грн; пеню за період з 15.06.2022 року по 31.05.2023 року у сумі 12 487,42грн; 3% річних за період з 01.06.2019 року по 31.05.2023 року у сумі 6 112,04грн, всього 226 716,46 грн.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Судом встановлено, що 05 грудня 2012 року між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 557-ДКП/12.
Відповідно до п. 1.1. Договору оренди, з метою ефективного використання комунального майна, орендодавець на підставі рішення міської ради від 21 березня 2007 року № 41/11 із змінами та доповненнями, передає, а орендар приймає у строкове, платне користування комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення, загальною площею 58,0 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на першому будинку, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 192431 грн, без ПДВ.
В пунктах 2.5, 2.6, 2.7, 5.5 Договору сторони встановили, що у разі припинення договору об`єкт оренди повертається протягом 5 календарних днів з дати припинення договору у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди з вини орендаря. Один екземпляр такого Акту приймання-передачі надається орендодавцю.
Орендар зобов`язаний повернути об`єкт оренди за актом приймання-передачі об`єкта оренди, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта оренди.
Обов`язок щодо складання акту приймання-передачі при передачі об`єкта в оренду покладається на балансоутримувача, а при повернення об`єкта з оренди - на орендаря.
У пункті 3.2. Договору закріплено, що розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору, становить 3207,18 грн без ПДВ (базова за жовтень місяць 2012 року).
Згідно п.3.3 Договору, за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує: 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 1603,59 грн до загального фонду міського бюджету; 50 % від загальної суми орендної плати у розмірі 1603,59 грн на рахунок балансоутримувача об`єкта оренди.
За змістом п. 3.4 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Відповідно до п. 5.2 Договору, орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об`єкту оренди до дати підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди, включно.
Згідно акту-приймання передачі, об`єкт оренди був переданий відповідачу 05 грудня 2012 року.
Відповідно до п. 9.2. Договору оренди, за несвоєчасну сплату орендної плати орендар зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п. 3.3. цього договору.
Відповідно до п. 10.1 договору - цей договір діє з 05 грудня 2012 року по 05 грудня 2013 року.
Пунктом 10.3 Договору передбачено переважне право орендаря, який належним чином виконував свої обов`язки, після закінчення терміну дії договору оренди за інших рівних умов на переукладання договору оренди на новий термін.
Умови Договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на переукладання договору припиняється.
У разі відсутності протягом одного місяця заяви від орендаря про переукладання договору оренди на новий термін після отримання листа від орендодавця про закінчення терміну дії договору оренди вважається припиненим з наслідками, передбаченими п. 5.5 цього договору (п.10.4.договору).
Дія договору припиняється, серед іншого, внаслідок: закінчення терміну, на який його було укладено; не внесення орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд (п. 11.1 Договору).
Відповідно до п. 12.5 Договору, у випадку припинення дії цього договору орендна плата сплачується орендарем до дати фактичного повернення об`єкта оренди за актом приймання передачі.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.2023 по цивільній справі №200/11340/19 було стягнуто з приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Орлова Олега Анатолійовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 37454258) заборгованість з орендної плати у розмірі 120142,75 грн та пеню у розмірі 7472,06 грн, а всього 127614,81 грн. Вказаним рішенням заборгованість по орендній платі стягнута по 16.07.2019.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08.06.2023, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.2023 залишено без змін, а апеляційна скарга відповідача без задоволення.
Згідно п. 2 рішення ДМР № 84/16 від 23.02.2022 «Про затвердження Положення про Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР», позивач виступає стороною по договорах оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, які були укладені до моменту прийняття цього рішення.
Відповідачем надані платіжні документи на сплату орендної плати на рахунок балансоутримувача.
Згідно абз. 3 п. 9.1 рішення ДМР № 19/10 від 06.04.2011 «Про внесення змін до рішення міської ради від 21.03.2007 № 41/11 «Про оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста» зі змінами та доповненнями, орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату: якщо балансоутримувачем є підприємство комунальної власності - 50% до загального фонду міського бюджету, 50% - балансоутримувачу.
Відповідно до п. 1.2 рішення ДМР № 29/6 від 13.04.2016 «Про внесення змін до рішень міської ради в частині надходження плати за оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста до міського бюджету» зі змінами № 30/25 від 20.07.2022, орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату: 70% до міського бюджету, 30% - балансоутримувачу.
Ухвалюючи рішення по справі суд першої інстанції дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення з приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Орлова Олега Анатолійовича заборгованості з орендної плати, пені та 3% річних.
Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» далі - Закону), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ст. 3 Закону, відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За змістом ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з положеннями ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону, орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови(пункти),визначені на розсуд сторін і погоджені ними ,та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
У відповідності до приписів ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
У ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Встановлення сторонами у договорі відповідальності за невиконання грошового зобов`язання у виді пені відповідає ст. 551 ЦК України та вимогам ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», яким передбачено, що пеня встановлюється у договорі між сторонами, а при сплаті пені її розмір не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла в період нарахування.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 17 Закону, порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості частка орендної плати у розмірі 70%, яку необхідно було сплачувати на користь місцевого бюджету у за спірний період з 01.07.2019 по 31.05.2023 складає 289 233,57 грн.
Разом з тим, жодних платіжних документів щодо перерахування орендної плати за спірний період до міського бюджету, відповідачем не надано.
Посилання апелянта щодо наданих відповідачем документів про сплату балансоутримувачу частки орендної плати у розмірі 50% апеляційним судом відхиляються, оскільки не стосуються предмету спору, тобто сплати орендної плати до міського бюджету.
Окрім того, незважаючи на те, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.2023, заборгованість стягнута по 16.07.2019, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що стягнення до стягнення підлягає заборгованість з 01.07.2019, оскільки нарахування орендної плати здійснюється 15 числа наступного місяця, що підтверджується змістом Договору та наданим розрахунком.
Апеляційний суд не приймає доводи ОСОБА_1 , щодо неповідомлення змін розміру часток сплати орендної плати до міського бюджету з 50% до 70%, оскільки відповідачем взагалі не було сплачено частку орендної плати до міського бюджету, що підтверджується як рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.2023 року, так і матеріалами справи. Доказів будь-яких дій щодо сплати вказаної частки навіть у розмірі, який вважає відповідач - 50%, ним не надано.
Між тим, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 17 Закону, порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем, визначається рішенням міської ради, у даному випадку ДМР, що й було зроблено у рішення ДМР № 29/6 від 13.04.2016 «Про внесення змін до рішень міської ради в частині надходження плати за оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста до міського бюджету» зі змінами № 30/25 від 20.07.2022 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо порушень відповідачем виконання умов договору оренди та наявність заборгованості, яка підлягає стягненню.
Щодо застосування строків позовної давності
За приписами ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Загальна позовна давність поширюється на всі вимоги, за винятком тих, для яких законом установлений інший (довший чи коротший) період часу для реалізації права на судовий захист (спеціальний строк).
У силу ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Разом з тим, суд звертає увагу, що 02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12.03.2020 до 31.07.2020, згідно з постановою КМУ від 20.05.2020 №392, враховуючи зміни, внесені постановою КМУ від 17.06.2020 №500.
Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено з 1 серпня до 19 грудня 2020 року згідно з постановою КМУ від 22.07.2020 №641, враховуючи зміни, внесені постановами КМУ від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236.
В подальшому, дію карантину продовжено з 19.12.2020 до 31.08.2022 згідно з постановою КМУ від 09.12.2020 №1236, враховуючи зміни, внесені постановами КМУ від 17.02.2021 №104, від 21.04.2021 №405, від 16.06.2021 №611, від 11.08.2021 №855, від 22.09.2021 №981, від 15.12.2021 №1336, від 23.02.2022 №229, від 27.05.2022 №630.
Згідно п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. З 04.09.2025 вказана норма не діє на підставі Закону України Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності № 4434-ХІ від 14.05.2025.
З 24.02.2022 року по теперішній час в країні діє воєнний стан, позивач звернувся до суду з позовом 03.07.2023 року.
Оскільки з 02.04.2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, у т.ч. ст.ст. 257, 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину, а потім воєнного стану та почали спливати з 04.09.2025, слід визнати таким, що трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості позивачем не пропущений.
Відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованость з орендної плати за період з 01.07.2019 по 31.05.2023 у сумі 289233,57 грн, пеню за період з 15.06.2022 по 15.06.2023 у сумі 17469,07 грн, 3% річних за період з 01.07.2019 по 31.05.2023 у сумі 33994,86 грн, всього 340697,50 грн.
Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, та надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, з чим і погоджується колегія суддів.
Отже, суд правильно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах та не допустив порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення, тому доводи апеляційних скарг з цього приводу є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів та незгоди з оцінкою доказів, наданою судом, а також пов`язуються з необхідністю встановлення обставин, які, встановлені судом повно і правильно.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду підлягає залишенню без змін.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстави для скасування рішення Шевченківського районний суд міста Дніпра від 19 березня 2026 року - відсутні.
Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Орлова Олега Анатолійовича - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районний суд міста Дніпра від 19 березня 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 16 вересня 2026 року.
Повний текст постанови складено 17 вересня 2026 року.
Судді