ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/11059/26 Справа № 204/8776/25 Суддя у 1-й інстанції - Приваліхіна А. І. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
У Х В А Л А
17 вересня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Свистунової О.В., ознайомившись з матеріалами справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17 березня 2026 року у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агронова» до Фермерського господарства «КАЙМАН А» та ОСОБА_1 , третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Д`яченко Євгеній Станіславович, про визнання договорів недійсними, застосування наслідків недійсності правочинів, звернення стягнення на грошові кошти, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Агронова» (далі - ТОВ «Компанія Агронова») звернулося до суду з позовом до Фермерського господарства «Кайман А» (далі - ФГ «Кайман А») та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмету спору - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Д`яченко Євгеній Станіславович, про визнання договорів недійсними, застосування наслідків недійсності правочинів та звернення стягнення на грошові кошти.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Д`яченка Є.С. перебуває виконавче провадження № 78301167 щодо стягнення на підставі наказу Господарського суду Донецької області від 13 травня 2025 року у справі № 910/1336/24 з ФГ «Кайман А» на користь ТОВ «Компанія Агронова» боргу в розмірі 3 501 251,69 грн. та судового збору в розмірі 52 518,78 грн.
Позивач вказував, що 06 червня 2025 року приватним виконавцем в межах виконавчого провадження № 78301167 винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено на виконання до банківських установ з вимогою про надання інформації щодо стану рахунків боржника та руху коштів по ним відповідно до вимог п.6 ч.1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Стверджував, що в результаті отриманих відповідей в межах даного виконавчого провадження було встановлено, що станом на 01 червня 2025 року боржник має відкритий розрахунковий рахунок в АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_1 , але будь-яке майно, в тому числі грошові кошти на його рахунках, на яке можливо було б звернути осягнення з метою погашення заборгованості не виявлено.
В ході ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, позивачем було проведено аналіз руху коштів боржника по вказаному рахунку за період з 01 січня 2024 року по 09 червня 2025 року та з`ясовано, що протягом відповідного періоду були здійснені фінансові операції на загальну суму 515 000,00 грн. (від 31 грудня 2023 року, від 28 січня 2024 року та 05 червня 2024 року), з цільовим призначенням «надання поворотної безвідсоткової фін допомоги», отримувачем за якими є відповідачка ОСОБА_1 , яка до того ж є дружиною голови та власника ФГ «Кайман А».
Позивач вважав, що оскільки оскаржувані договори вчинені між членами подружжя в період настання зобов`язання боржника перед стягувачем та до отримання стягувачем виконавчого документу, при цьому про отримання таких коштів ОСОБА_1 у декларації майнового характеру останньою не зазначено, то вказані договори мають ознаки фраудаторності, з метою уникнення відвернення стягнення на кошти боржника та приховування їх в майбутньому.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд визнати недійсними договори «надання поворотної безвідсоткової фіндопомоги» від 31 грудня 2023 року, від 28 січня 2024 року та 05 червня 2024 року, укладених між ФГ «Кайман А» та ОСОБА_1 із застосуванням наслідків визнання правочинів недійсними та звернути стягнення на грошові кошти в розмірі 515 000,00 грн., що належать ОСОБА_1 .
Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17 березня 2026 року у справі № 204/8776/25 позовні вимоги ТОВ «Компанія Агронова» - задоволено частково.
Визнано недійсними договори «надання поворотної безвідсоткової фіндопомоги згідно договору від 31 грудня 2023 року, без ПДВ», «надання поворотної безвідсоткової фіндопомоги згідно договору від 28 січня 2024 року, без ПДВ» та «надання поворотної безвідсоткової фіндопомоги згідно договору від 05 червня 2024 року, без ПДВ», що укладені між ФГ «Кайман А» та ОСОБА_1 .
Застосовано наслідки недійсності правочинів, відновивши становище, яке існувало до порушення прав позивача, шляхом повернення ФГ «Кайман А» отриманих ОСОБА_1 за договором надання поворотної безвідсоткової фіндопомоги від 31 грудня 2023 року грошових коштів в сумі 50 000,00 грн. (за платіжною інструкцією № 299 від 01 січня 2024 року); за договором надання поворотної безвідсоткової фіндопомоги від 28 січня 2024 року - в сумі 50 000,00 грн. (за платіжною інструкцією № 300 від 28 січня 2024 року), в сумі 50 000,00 грн. (за платіжною інструкцією № 306 від 28 січня 2024 року); за договором надання поворотної безвідсоткової фіндопомоги від 05 червня 2024 року - в сумі 50 000,00 грн. (за платіжною інструкцією № 330 від 05 червня 2024 року), в сумі 100 000,00 грн. (за платіжною інструкцією № 335 від 25 липня 2024 року), в сумі 100 000,00 грн. (за платіжною інструкцією № 341 від 07 серпня 2024 року), в сумі 65 000,00 грн. (за платіжною інструкцією № 349 від 07 листопада 2024 року) та в сумі 50 000,00 грн. (за платіжною інструкцією № 351 від 05 листопада 2024 року), без ПДВ, а всього 515 000,00 грн.
Провадження у справі у частині позовних вимог ТОВ «Компанія Агронова» до ФГ «Кайман А» та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмету спору - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Д`яченко Є.С. про звернення стягнення на грошові кошти в розмірі 515 000,00 грн., що належать ОСОБА_1 - закрито.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У поданій 08 квітня 2026 року апеляційній скарзі ТОВ «Компанія Агронова», посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині застосування наслідків недійсності правочинів шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_1 повернути отримані кошти на рахунок ФГ «Кайман А» та закриття провадження у справі про звернення стягнення на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , та ухвалити в цих частинах нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, застосувавши наслідки визнання правочинів недійсними та стягнути з ОСОБА_1 на користь ФГ «Кайман А» грошові кошти в розмірі 515 000,00 грн.
Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що суд першої інстанції з власної ініціативи вийшов за межі позовних вимог та застосував наслідки недійсності оспорюваних правочинів самостійно шляхом повернення коштів на користь ФГ «Кайман А» на підставі п.4 ч.2 ст. 16 та ч.1 ст. 216 ЦК України. Розглядаючи вимогу про звернення стягнення на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , суд першої інстанції кваліфікував її як звернення до інституту примусового виконання судового рішення - тобто до механізму, передбаченого ст. 440 ЦПК України та ст. 336 ГПК України. Саме тому суд помилково, на думку позивача, закрив провадження у цій частині, вказавши на непідсудність такої вимоги цивільному суду, і водночас самостійно застосував наслідки недійсності, формально не пов`язавши це з позовною вимогою позивача. Проте, зміст позовної заяви не містить жодного посилання ні на ст. 440 ЦПК України, ні на ст. 336 ГПК України, ні на ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження». Ці норми у позові взагалі не згадуються. Некоректно зазначаючи позовну вимогу про звернення стягнення на грошові кошти в розмірі 515 000,00 грн., що належать відповідачці ОСОБА_1 , на користь ФГ «Кайман А», позивач мав на увазі вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ФГ «Кайман А» грошових коштів в розмірі 515 000,00 грн. Саме таким є єдиний можливий зміст цих вимог з огляду на їх контекст, правову підставу позову та мету позаконкурсного оспарювання фраудаторних правочинів. Жодного іншого розумного тлумачення ця вимога в межах заявленого позову не допускається. Верховний Суд вказує на те, що неточне формулювання вимог або неправильна кваліфікація позивачем не повинні перешкоджати захисту порушених прав. Суд має оцінювати суть спору, а не лише зовнішню форму позову, забезпечуючи реальний доступ до правосуддя.
У поданій 16 квітня 2026 року апеляційній скарзі ФГ «Кайман А», посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити у відповідній частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неплатоспроможності ФГ «Кайман А» внаслідок набрання законної сили рішенням Господарського суду Донецької області від 13 травня 2025 року у справі № 905/1336/24. Відповідно до інформації, що міститься у фінансовій звітності мікропідриємства, станом на 31 січня 2026 року вартість активів ФГ «Кайман А» складала 7 318 600,00 грн. Наведені вище обставини вказують на те, що ФГ «Кайман А» є платоспроможним підприємством, яке має можливість виконувати свої грошові зобов`язання перед іншими особами. Стосовно висновків суду першої інстанції щодо укладення спірних договорів між пов`язаними особами, то відповідач вважає, що зі змісту статті 203 ЦК України вбачається, що дана норма законодавства не містить жодних обмежень стосовно укладення договорів між родичами та близькими людьми, зокрема, між чоловіком та дружиною. Також, на думку відповідача, надана позивачем таблиця щодо операцій по банківському рахунку № НОМЕР_1 жодним чином не підтверджує факт укладення між ФГ «Кайман А» та ОСОБА_1 договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, а тому висновок суду першої інстанції про те, що даною випискою підтверджується факт укладення спірних договорів, є безпідставним. В той же час, матеріали справи не містять оригіналів письмових договорів про надання поворотної фінансової допомоги від 31 грудня 2023 року, від 28 січня 2024 року та від 05 червня 2024 року, про укладення яких стверджує суд першої інстанції, так само, як і доказів того, що суми грошових коштів були передані ОСОБА_1 . Отже, факт існування між ФГ «Кайман А» та ОСОБА_1 правовідносин позики є недоведеним.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2026 року у складі: головуючого судді - Свистунової О.В., суддів: Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М., у справі № 204/8776/25 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агронова» та Фермерського господарства «Кайман А» - залишено без задоволення. Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17 березня 2026 року - залишено без змін.
28 серпня 2026 року ОСОБА_1 подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17 березня 2026 року у справі № 204/8776/25.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи № 204/8776/25 між суддями від 03.09.2026 року колегії суддів Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді Свистунової О.В., суддів Ткаченко І.Ю., Пищиди М.М. розподілена дана цивільна справа.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2026 року витребувано з Чечелівського районного суду міста Дніпра.
16 вересня 2026 року справа надійшла на адресу апеляційного суду.
Вважаю за необхідне заявити у даній справі самовідвід, зважаючи на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.
Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Відповідно до частин першої, другої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.
Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно до роз`яснень ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
З огляду на те, що суддя Свистунова О.В., у складі колегії Дніпровського апеляційного суду, вже приймала участь у перегляді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17 березня 2026 року у даній справі № 204/8776/25 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агронова» та Фермерського господарства «Кайман А», та враховуючи, що вже було висловлено свою позицію, з метою недопущення будь-яких сумнів щодо безсторонності, об`єктивності й неупередженості судді, впевненості громадськості у чесному процесі та підтримки довіри суспільства до судової влади, оскільки вбачається наявність обставин, які можуть викликати об`єктивно обґрунтовані побоювання в неупередженості та безсторонності судді, а тому вважаю за доцільне заявити собі самовідвід.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 39 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Взяти самовідвід по цивільній справі № 204/8776/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17 березня 2026 року у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агронова» до Фермерського господарства «КАЙМАН А» та ОСОБА_1 , третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Д`яченко Євгеній Станіславович, про визнання договорів недійсними, застосування наслідків недійсності правочинів, звернення стягнення на грошові кошти.
Справу передати до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для виконання вимог, передбачених статтею 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Свистунова