Дата документу 15.09.2026 Справа № 332/2393/22
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 332/2393/22
Провадження №22-ц/807/1755/26
Головуючий в 1-й інстанції - Завіновська А.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Кухаря С.В.,
суддів: Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.
секретар Остащенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Зінькової Інни Володимирівни на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2026 року, постановлену у м.Запоріжжі у справі за скаргою ОСОБА_1 , поданою в інтересах останнього адвокатом Зіньковою Інною Володимирівною, заінтересовані особи: Павлоградський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управляння Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , на дії/бездіяльність органу примусового виконання,-
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Зінькової Інни Володимирівни звернувся до суду зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання, зазначивши заінтересованих осіб: Павлоградський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управляння Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 . В обґрунтування скарги зазначав, що відповідно до рішення Заводського районного судом м. Запоріжжя від 22.12.2022, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 жовтня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. За період з лютого 2023 року по серпень 2025 року ОСОБА_2 регулярно отримувала аліменти на дитину загальна сума яких складає 433 500 грн. ОСОБА_1 проходив військову службу у лавах Збройних Сил України, отримував достойне грошове забезпечення, а тому мав змогу регулярно направляти кошти на утримання своєї дитини. Стягувачка не заперечувала проти отримання аліментів, отримувала їх на свій рахунок і витрачала на свій розсуд, а тому не подавала виконавчий лист на примусове виконання. Під час проходження військової служби у лавах ЗСУ боржник отримав поранення. 30.04.2025 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 було звільнено та виключено із списків особового складу військової частини. 12.06.2025 року було прийнято рішення Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи № 135/25/1855/Р про встановлення ІІ групи інвалідності ОСОБА_1 через поранення пов`язане із захистом Батьківщини. 13.06.2025 року державним виконавцем Дніпровського ВДВС було винесено постанову про відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом згідно до рішення Заводського районного судом м. Запоріжжя від 22.12.2022. В подальшому, у зв`язку зі зміною місця проживання ОСОБА_1 виконавче провадження було передано на виконання до Павлоградського ВДВС у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Одеса) і 03.11.2025 року прийнято до виконання, заборгованість по аліментам на той час склала 691 407 грн. 52 коп. При цьому ОСОБА_1 надав виконавцю виписки з АТ «ПриватБанк» про перерахування коштів ОСОБА_2 , які державний виконавець не прийняв, пославшись на відсутність у призначені платежу посилання на те, що ці кошти є аліментами та неправомірно відмовив у знятті арешту з банківського рахунку боржника. 21.11.2025 року ОСОБА_1 на рахунок зі спеціальним режимом використання, надійшла грошова допомога, як військовому, за отримання поранення у розмірі 908 400,00 грн., з яких неправомірно було утримано аліменти у розмірі 652 644 грн. 60 коп. Отже, з ОСОБА_1 безпідставно стягнуто заборгованість по аліментам у розмірі 593 313,28 грн. та 59 331,32 виконавчого збору.
Посилаючись на зазначені обставини скаржник просив суд визнати протиправними дії державного виконавця щодо неврахування добровільно сплачених аліментів; зобов`язати державного виконавця зробити перерахунок заборгованості з 07.10.2022 року врахувавши добровільну сплату аліментів; визнати протиправними дії державного виконавця щодо стягнення коштів у розмірі 652 644, 40 грн. з рахунку, який має спеціальний режим використання; зобов`язати державного виконавця повернути кошти в розмірі 652 644,40 грн. на рахунок ОСОБА_1 .
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2026 року скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах останнього адвокатом Зіньковою Інною Володимирівною, заінтересовані особи: Павлоградський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управляння Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 , на дії/бездіяльність органу примусового виконання, залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Зінькової Інни Володимирівни подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про задоволення скарги.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що державним виконавцем безпідставно не враховано суми грошових переказів здійснених скаржником в рахунок сплати аліментів, зважуючи на відсутність будь яких інших правовідносин з ОСОБА_2 окрім матеріального забезпечення спільного сина. Державним виконавцем не перевірено цільового призначення зарахованих на рахунок боржника коштів, а зокрема неможливості утримання з них аліментів, звужуючі, що вказані кошти є одноразовою грошовою допомогою за поранення.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Павлоградський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управляння Міністерства юстиції України зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжі від 22.12.2022 у цивільній справі № 332/2393/22, зокрема з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуто аліменти в розмірі частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 жовтня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.02.2023 року виправлено описку, допущену у рішенні від 22.12.2022 року, в частині дати народження дитини ОСОБА_3 .
25.01.2023 року Заводським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист на підставі вказаного судового рішення.
13.06.2025 року ОСОБА_2 звернулася до виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду від 22.12.2022 року.
13.06.2025 головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорошенко А.О., винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78368870, за виконавчим листом, виданим 25.01.2023 року Заводським районним судом м. Запоріжжя у цивільній справі № 332/2393/22, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів в розмірі частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 жовтня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
13.06.2025 головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорошенко А.О., винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Постановами від 12.08.2025 та 26.09.2025 головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорошенко А.О., накладено арешт на кошти боржника.
26.09.2025головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорошенко А.О., винесено постанову про зняття арешту з коштів.
Згідно до заяви про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій від 09.10.2025 (зареєстрована 10.10.2025), ОСОБА_1 власноручно зазначено рахунок для здійснення видаткових операцій у ВП № 78368870, а саме НОМЕР_2 , відкритого у AT «Райффайзен Банк» код банку 300335.
13.10.2025головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорошенко А.О., винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, а саме поточний рахунок НОМЕР_2 , відкритого у AT «Райффайзен Банк».
21.10.2025головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорошенко А.О., винесено постанову про передачу виконавчого провадження за місцем проживання боржника, згідно до його заяви.
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у ВП № 78368870 вбачається, що станом на 31.10.2025 заборгованість склала 691 407,52 грн.
03.11.2025державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Стасюк Я.В., винесено постанову про прийняття виконавчого провадження.
27.11.2025Державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Стасюк Я.В., винесені постанови про стягнення виконавчого збору та зняття арешту з коштів.
Згідно до платіжних інструкцій № 2645 з рахунку боржника ОСОБА_1 на користь стягувана ОСОБА_2 , 27.11.2025 перераховано кошти в розмірі 593 313, 28 грн. за ВП № 78368870, а за інструкцією № 2644 виконавчий збір в розмірі 59 331, 32 грн.
04.12.2025державним виконавцем Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Фадєєвою Ю.М„ винесено постанову про скасування заходів примусового виконання.
02.12.2025(зареєстрована 07.12.2025) ОСОБА_2 звернулася до державного виконавця із заявою, в якій заперечувала факт отримання від ОСОБА_1 добровільно сплачених аліментів і просила перераховані на її рахунок кошти не зараховувати у заборгованість зі сплати аліментів.
Згідно до листа AT «Райффайзен Банк» від 01.04.2026 № 81-15-9/5601-БТ, у ОСОБА_1 обліковується рахунок НОМЕР_3 , валюта 980, дата відкриття рахунку - 17.06.2025, рахунок НОМЕР_4 .
17.06.2025року між AT «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви № CMDPI-3918858 про акцепт Публічної пропозиції/Угода з додатками до неї (довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб, заяви про відкриття та ведення карткового рахунку, лімітів на здійснення операцій по картковому рахунку з використанням платіжних карток), укладено договір банківського обслуговування.
З виписки AT КБ «ПриватБанк» вбачається, що за період з лютого 2023 року по серпень 2025 року на рахунок ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було перераховано 433 500,00 гривень. Призначення платежу відсутнє.
Відмовляючи у задоволенні вимог скарги, суд першої інстанції виходив з того, що з виписки AT КБ «ПриватБанк» з рахунку ОСОБА_1 вбачається, що останнім протягом періоду з лютого 2023 року по серпень 2025 року на користь ОСОБА_2 , було перераховано грошові кошти на загальну суму 433 500,00 грн. Водночас надана боржником виписка з Банку посилання на аліменти у призначенні платежу не містить, оскільки як пояснив, зокрема і представник заявника в судовому засіданні, останнім під час перерахування коштів не зазначалось, що не дає можливості ідентифікувати грошові кошти як такі, що спрямовані на сплату аліментів, а відтак вони, враховуючи заперечення з цього приводу стягувача у справі, обґрунтовано не були зараховані державним виконавцем у заборгованість по аліментам. Стосовно доводів скарги щодо протиправності дій державного виконавця в частині стягнення коштів у розмірі 652 644, 40 грн., з рахунку, який має спеціальний режим використання, то ОСОБА_1 самостійно надав державному виконавцю дані про рахунок для здійснення видаткових операцій у ВП № 78368870, а саме НОМЕР_2 , відкритого у AT «Райффайзен Банк» код банку 300335. Окрім того, з даних наданих AT «Райффайзен Банк» на виконання ухвали суду, та зокрема виписки по рахунку, не вбачається ознак того, що цей рахунок має статус спеціального режиму використання.
З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду не погоджується виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Відповідно до частини першої ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
За правилами статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Згідно частин другої, третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.
Відповідно до вимог ст. 180,181 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 . У позові зазначала, що з березня 2022 року шлюбні стосунки з відповідачем припинені.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжі від 22.12.2022 у цивільній справі № 332/2393/22, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуто аліменти в розмірі частки усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 жовтня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
З виписки AT КБ «ПриватБанк» вбачається, що за період з лютого 2023 року по серпень 2025 року на рахунок ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було перераховано 433 500,00 гривень. Призначення платежу відсутнє.
02.12.2025(зареєстрована 07.12.2025) ОСОБА_2 звернулася до державного виконавця із заявою, в якій заперечувала факт отримання від ОСОБА_1 добровільно сплачених аліментів і просила перераховані на її рахунок кошти не зараховувати у заборгованість зі сплати аліментів.
Одним із доводів поданої скарги є саме безпідставне неврахування систематичних платежів проведених ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок сплати аліментів. Цей довід судом першої інстанції не перевірявся, дійсне призначення вказаних переказів не встановлено, стягувач в суді першої інстанції пояснень з цього приводу не надавала. При цьому не встановлено наявність між сторонами інших правовідносин, ніж з утримання спільної неповнолітньої дитини. Оскільки, як зазначено, сама ОСОБА_2 звертаючись до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на зазначала, що з березня 2022 року шлюбні стосунки з відповідачем припинені, а кошти в зазначеній сумі їй перераховувались з лютого 2023 року.
Крім того, за приписами статті 81 Сімейного кодексу України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.
Пунктом 8 зазначеного Переліку передбачено, що з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.
Скаржник зазначає, що 21.11.2025 року ним отримано одноразову грошову допомогу встановлену військовослужбовцям при отриманні поранення та встановлення ІІ групи інвалідності, тому оскільки вказана виплата має одноразовий характер, вирахування аліментів з неї не провадиться. Вказані обставини судом першої інстанції належним чином не перевірені, характер виплати у розмірі 908400,00 грн. не встановлено, правомірність стягнення з цієї суми заборгованості по аліментам не підтверджено.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків, щодо відмови у задоволенні вимог скарги.
Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції скасуванню, матеріали справи підлягають поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Зінькової Інни Володимирівни задовольнити частково.
Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2026 року у цій справі скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 17 вересня 2026 року.
Головуючий С.В. Кухар
Судді: І.В. Кочеткова
Г.С. Подліянова