Роздільнянський районний суд Одеської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 511/3099/26
Номер провадження: 4-с/511/20/26
"14" вересня 2026 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Теренчук Ж. В.,
за участі :
секретаря судового засідання Ніколас С.О.,
без участі сторін (учасників процесу)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Роздільна Одеської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Кракан Руслана Олеговича , -
УХВАЛИВ:
Короткий зміст скарги.
До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла вказана скарга, у якій заявник просить:
- визнати протиправною відмову приватного виконавця Кракана Руслана Олеговича, викладену у листі від 10.08.2026 № 3544, щодо зупинення виконавчих дій у ВП № 73640312.;
-зобов`язати приватного виконавця Кракана Руслана Олеговича зупинити виконавчі дії у виконавчому провадженні ВП № 73640312 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Скарга мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Кракан Руслана Олеговича перебуває виконавче провадження ВП № 73640312 з примусового виконання виконавчого листа № 511/1469/21, виданого 15.09.2022 року Роздільнянським районним судом Одеської області.
04.08.2026 року він звернувся до приватного виконавця із заявою про зупинення виконавчих дій у ВП № 73640312, надавши належним чином завірену копію Довідки № 25052025064[телефон приховано]/1 від 28.03.2026 року, відповідно до якої він з 22.02.2026 року проходить військову службу за призовом під час мобілізації у складі Збройних Сил України (звання - солдат, призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Листом від 10.08.2026 року № 3544 приватний виконавець Кракан Р.О. відмовив у задоволенні йогозаяви про зупинення виконавчих дій, мотивуючи це тим, що вимоги виконавчого документу можуть бути виконані без участі боржника.
Вважає зазначену відмову та дії приватного виконавця протиправною, так як відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником військової служби за призовом під час мобілізації.
Зазначена норма закону має імперативний (обов`язковий) характер і не надає виконавцю права діяти на власний розсуд чи відмовляти у зупиненні провадження з Приватний виконавець зобов`язаний зупинити виконавче провадження в силу прямої вказівки закону при наданні документа, що підтверджує мобілізацію.
Своїми протиправними діями приватний виконавець позбавляє його як військовослужбовця Збройних Сил України під час дії воєнного стану, законного права на захист та безпідставно продовжує звернення стягнення на моє грошове забезпечення.
Тому просив скаргу задовольнити.
Процесуальні документи.
31.08.2026 року від приватного ОСОБА_2 надійшов відзив на скаргу, в якому він заперечував проти задоволення скарги .
Свою позицію обґрунтовував тим, що 04.08.2026 року надійшла заява боржника ОСОБА_1 про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 73640312. 10.08.2026 року ним було надано відповідь на заяву боржника у якій було відмовлено боржнику у задоволенні його заяви про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 73640312., так як перешкод для примусового виконання судового рішення не має. Його позиція узгоджена із практикою Верховного суду по даному питанню.
Позиції сторін у суді.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд скарги не прибув, надав суду заяву про скарги розгляд без його участі, просив скаргу задовольнити.
Стягувач Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» на розгляд скарги не прибули повторно, про час та місце її розгляду повідомлені належним чином., заперечень по скарзі не надали.
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Кракан Р.О. надав суду заяву про розгляд скарги без його участі, просив в задоволенні скарги відмовити.
Суд вважає за можливе розгляд скарги провести за даною явкою.
Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Кракана Руслана Олеговича перебуває виконавче провадження ВП № 73640312 з примусового виконання виконавчого листа № 511/1469/21, виданого 15.09.2022 року Роздільнянським районним судом Одеської області про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» кредитної заборгованості у розмірі 79265,49 грн.
04.08.2026 року ОСОБА_1 звернувся до приватного виконавця із заявою про зупинення виконавчих дій у ВП № 73640312, так як він проходить військову службу у складі Збройних Сил України за мобілізацією.
Дані обставини підтверджені Довідкою № 25052025064[телефон приховано]/1 від 28.03.2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 з 22.02.2026 року проходить військову службу за призовом під час мобілізації у складі Збройних Сил України (звання - солдат, призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Листом від 10.08.2026 року № 3544 приватний виконавець Кракан Р.О. відмовив у задоволенні його заяви про зупинення виконавчих дій, мотивуючи це тим, що вимоги виконавчого документу можуть бути виконані без участі боржника.
Нормативно - правове обгрунтування та висновки суду.
Згідно з частиною 1статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені якЗаконом№ 1404-VIII, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженоюнаказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня2012 року.
Відповідно до положень ч.1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Права та обов`язки виконавців визначені статтею 18 Закону, частиною першою цієї статті Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону заходи примусового виконання рішень мають здійснюватися виконавцем у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Підстави для зупинення вчинення виконавчих дій визначені частиною першою статті 34 Закону.
Пунктом 1 частини першої статті 34 Закону встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.
З аналізу наведеної правової норми випливає, що існує три умови, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій:
1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе; або
2) якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе; чи
3) на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.
Синтаксичний розбір текстуального змісту цієї норми права дає підстави для висновку, що у цьому випадку словосполучення «якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе» застосовується до обох частин речення, які пов`язані сполучником «або». Натомість, сполучник «чи» якраз використаний з метою посилення роздільності перелічуваних підстав. Відповідно, застосовуючи у названій нормі матеріального права сполучник «або», законодавець мав на меті не протиставити одну умову іншій, а вирізнити види проходження боржником військової служби (правовий висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 120/875/230, провадження № К/990/15420/23)
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України
Так скаржник ОСОБА_1 та час розгляду його скарги перебуває на військовій службі.
Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункти 4, 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).
Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що відповідно до умов проходження ним військової служби абсолютно немає можливості вчиняти виконавчі дії у виконавчому провадженні, враховуючи, що стягнення коштів відбувалось, зокрема, за рахунок відрахування бухгалтерією частини коштів з його доходу.
.В свою чергу приватний виконавець стверджує, що перебування боржника на військовій службі військовій службі не створює перешкод та не робить неможливим вчинення ним виконавчих дій в межах відкритого виконавчого провадження.
Само по собі проходження військової служби за призовом під час мобілізації не є достатньою умовою відповідно до ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» для вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій.
Скаржник фактично просить суд заборонити приватному виконавцю вживати, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", заходи щодо примусового виконання рішення суду, що суперечить положенням чинного законодавства, у зв`язку з чим така вимога не підлягає задоволенню.
Таким чином, судом встановлено, що дії приватного виконавця відповідали нормами діючого законодавства та ним правомірно не було зупинено виконавче провадження.
Керуючись ст. 260, 261, 354, 447, 451 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Кракан Руслана Олеговича , -- відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Ж. В. Теренчук