ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року Справа №902/211/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Поліщук П.Я., суддя Юрчук М.І. , суддя Павлюк І.Ю.
представники учасників справи не викликались,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «СЕРВІСВІНБУД» на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.06.2026 у справі №902/211/26 (суддя Матвійчук В.В.)
за позовом Керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах
держави в особі Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту
Вороновицької селищної ради
до Приватного підприємства «СЕРВІСВІНБУД»
про стягнення 44 060,39 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
20.02.2026 Керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області (надалі в тексті - Прокурор) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради (надалі в тексті - Відділ освіти) до Приватного підприємства «СЕРВІСВІНБУД» (надалі в тексті - Підприємство) про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань за Підрядним договором №25-08 від 25.08.2020, у сумі 44 060,39 грн (а.с.1-9).
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що у період з вересня по грудень 2020 року відповідач під час виконання робіт з капітального ремонту приміщення їдальні Комунального закладу «Вороновицький ліцей» (за адресою: Вінницька обл., Вінницький р-н, смт Вороновиця, вул. Гага-ріна, 2) фактично встановив кухонний вентилятор марки «Ventservice» серії «KFS-355/2.2/2-400» виробництва «Aerostar». Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи Вінницького відділення КНДІСЕ від 23.12.2022 № 5434/22-21, проведеної у межах кримінального провадження №42021022240000015, ринкова вартість вказаного обладнання станом на 14.12.2020 становила 39 474,61 грн.
Водночас, на переконання прокурора, відповідач умисно вніс завідомо недостовірні відомості до акта приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за грудень 2020 року, складеного на виконання Підрядного договору від 25.08.2020 № 25-08. Зокрема, у пункті 106 акта відповідач відобразив встановлення радіального вентилятора марки «КВТ 355D2 IE2 Thermo fan» (1 шт) вартістю 83 535,00 грн, включивши до документа витрати, які фактично не поніс. Унаслідок таких дій вартість виконаних робіт та використаних матеріалів було безпідставно завищено на суму 44 060,39 грн.
На підставі наведеного прокурор вважає, що відповідач протиправно заволодів бюджетними коштами у розмірі 44 060,39 грн, чим заподіяв матеріальну шкоду (збитки) місцевому бюджету в особі Відділу освіти на вказану суму.
2. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.06.2026 у справі №902/211/26 задоволено позов керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької областів інтересах держави в особі Відділу освіти до ПП «СЕРВІСВІНБУД» про стягнення 44 060,39 грн. Присуджено до стягнення з Підприємства на користь:
- Відділу освіти збитки в розмірі 44 060,39 грн;
- Вінницької обласної прокуратури 2 662,40 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви (а.с.197-204).
Постановляючи рішення господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено факт завищення відповідачем вартості виконаних робіт за Підрядним договором № 25-08 від 25.08.2020, що призвело до безпідставного витрачання Відділом освіти бюджетних коштів у більшому розмірі, ніж це мало б місце у разі належного виконання відповідачем договірних зобов`язань.
Крім того, місцевий господарський суд відхилив доводи Відповідача як безпідставні, щодо суперечливості висновків експертів та акта Територіального управління Рахункової палати, а також щодо того, що ПП «СЕРВІСВІНБУД» не є належним відповідачем у справі про відшкодування шкоди.
Суд першої інстанції також відмовив Підприємству у задоволенні заяви про застосування строків позовної давності.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, ПП «СЕРВІСВІНБУД» звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 23.06.26р. у справі № 902/211/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (а.с.206-209).
На думку Скаржника, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим з наступних підстав:
1. Позов Прокурора про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, протиправно подано до господарського суду.
2. Висновки експертів та акт Територіального управління Рахункової палати від 26.01.2021 року №30-10/18-03о, отримані в рамках кримінального провадження №42021022240000015 від 09.04.2021 року, як на докази спричинення збитків державі не є належними доказами, оскільки сума збитків у цих документах різна, а саме: згідно висновків експертів орієнтовно 44 060,39 грн, згідно Акту рахункової Палати - 44 500,00 грн.
3. На момент звернення із даною позовною заявою до Господарського суду Вінницької області ( 19.02.2026 року) 3-річний строк позовної давності сплинув.
4. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
17.08.2026 до суду надійшов відзив, в якому Керівник Вінницької обласної прокуратури просить апеляційну скаргу Підприємства залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 23.06.2026 у справі №902/211/26 - без змін (а.с.225-235).
Прокурор стверджує, що внаслідок внесення до акта приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за грудень 2020 року недостовірних відомостей щодо вартості та обсягів фактично виконаних робіт, відбулося безпідставне завищення вартості виконаних робіт та використаних матеріалів на суму 44 060,39 грн, що і зумовило звернення до суду з даним позовом про відшкодування шкоди.
Крім того, Прокурор зауважує, що законодавство не встановлює заборону дослідження матеріалів кримінального провадження в порядку господарського судочинства, якщо на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.
Також вважає безпідставними доводи Скаржника щодо неналежності відповідача у спірних правовідносинах, у зв`язку з тим, що положення ч.2 ст.883 ЦК України покладають на підрядника обов`язок відшкодувати в повному обсязі збитки, завдані замовнику внаслідок невиконання або неналежного виконання підрядником зобов`язань за договором будівельного підряду.
Щодо застосування судом строків позовної давності, то Прокурор звертає увагу на ряд постанов Верховного Суду, в яких суд дійшов висновку, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02.04.2020, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено до 30.06.2023 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану, а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Оскільки Прокурор в інтересах держави звернувся до суду із цим позовом 20.02.2026, а отже строки, визначені ет. 257 ЦК України, за заявленими вимогами не закінчились.
5. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поліщук П.Я., суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2026 апеляційну скаргу ПП «СЕРВІСВІНБУД» на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.06.2026 у справі №902/211/26 залишено без руху. Встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом: надання суду належних доказів надсилання апеляційної скарги разом з додатками прокурору - керівнику Немирівської окружної прокуратури Вінницької області (а.с.216).
28.07.2026 за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від Підприємства надійшла заява про усунення недоліків разом з додатками (а.с.218).
Ухвалою суду від 31.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.06.2026 у справі №902/211/26; вирішено скаргу розглядати без повідомлення учасників за наявними матеріалами в порядку письмового провадження; матеріали справи витребувано у Господарського суду Вінницької області (а.с.221).
17.08.2026 до суду надійшов відзив, в якому Керівник Вінницької обласної прокуратури просить апеляційну скаргу Підприємства залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 23.06.2026 у справі №902/211/26 - без змін (а.с.225-235).
Розпорядженнями керівника апарату від 16.09.2026, у зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Крейбух О.Г. у щорічній відпустці, відповідно до ст.32 ГПК України, ст.155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та п.8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, призначено автоматизовану заміну судді-члена колегії у справі №903/355/26; для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Поліщук П.Я., суддя Юрчук М.І., суддя Павлюк І.Ю.
Ухвалою суду від 16.09.2026 справі №902/211/26 прийнято в новому складі: головуючий суддя Поліщук П.Я., суддя Юрчук М.І., суддя Павлюк І.Ю.
6. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
25.08.2020 Відділ освіти - Замовник та Підприємство - Генпідрядник було укладено Підрядний договір № 25-08 (надалі в тексті - Договір), за умовами пункту 1.1 якого Генпідрядник в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними та залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт приміщення їдальні будівлі Комунальний заклад «Вороновицький ліцей» Вінницької області по вул.Гагаріна, 2 в смт.Вороно-виця Вінницького району Вінницької області. (Коригування ПКД) здає виконані роботи Замовнику, усуває недоробки в межах гарантійних строків експлуатації об`єкта, що виникли внаслідок неякісно виконаних робіт (а.с.31-34).
Відповідно до п. 1.2 Договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Генпідряднику, визначені проектною документацією і можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у п. 53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 1 серпня 2005 р. №668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві».
Згідно із п. 3.1 Договору Договірна ціна робіт: 7 790 866,00 грн без урахування ПДВ, в тому числі фінансування робіт у поточному році складає: 7 790 866,00 грн без урахування ПДВ.
У пункті 4.2 Договору передбачено, що Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовнику за 5 робочих днів до завершення звітного періоду. Замовник зобов`язаний підписати подані Підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 робочих днів з дня одержання. Оплата фактично виконаних робіт здійснюється протягом 10 робочих днів з дня підписання документів Замовником.
Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті визначаються в порядку визначеному Державними будівельними нормами (п. 4.4 Договору).
Пунктом 13.1 Договору визначено, що замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування, зберігання, подача на об`єкт матеріалів, конструкцій, виробів та обладнання здійснюється силами Генпідрядника. Він контролює якість, кількість і комплектність поставки цих ресурсів, на ньому лежить ризик їх випадкової втрати та випадкового пошкодження до моменту здачі виконаних робіт Замовнику.
За умовами п. 18.1 Договору приймання - передача закінчених робіт (об`єкта) буде здійснюватися відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію.
Відповідно до п. 21.1 Договору до договірної документації, крім Договору, входять Додаткові угоди до Договору, Договірна ціна, Локальні кошториси, Графік фінансування робіт, Графік виконання робіт. Перелічені документи набувають статусу договірних після підписання Договору
У разі виявлення між окремими документами розбіжностей, перевага буде надаватися Договору, якщо інше не буде узгоджено Сторонами шляхом укладення додаткової угоди до Договору.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
З матеріалів справи вбачається, що 22.12.2020 Відділ освіти та Підприємство уклали Додаткову угоду № 2 до Підрядного договору, відповідно до умов якої сторони, керуючись пунктом 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пунктом 4.5 Підрядного договору №25-08 від 25.08.2020, через зміну графіка фінансування, виникнення додаткових робіт та коригування проектно-кошторисної документації, вирішили викласти пункти 3.1 та 5.1 Основного договору в новій редакції, встановивши, що договірна ціна доручених генпідряднику робіт складає 1 622 673,00 грн без урахування ПДВ, а терміном фактичного закінчення виконання робіт є дата підписання акта виконаних робіт згідно із проектом (строк виконання робіт - до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань) (а.с.39).
Згідно із довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2020 року (форма № КБ-3) та актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року (форма № КБ-2в), вартість фактично виконаних будівельних робіт склала 755 358,00 грн з урахуванням ПДВ (а.с.79-87).
При цьому пунктом 106 розділу «Вентиляція» акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року (форма №КБ-2в) відображено використання матеріального ресурсу «вентилятори радіальні, марка КВТ 355D2 IE2 Thermo fan» (обґрунтування С130-66, варіант 25) у кількості 1 штуки вартістю 83 535,00 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що оплата виконаних робіт у загальному розмірі 755 358,00 грн була здійснена Відділом освіти шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП «СЕРВІСВІНБУД» відповідно до платіжних доручень № 3 та № 10 від 22.12.2020 на суми 585 856,00 грн та 169 502,00 грн відповідно (а.с.94).
Як встановлено судом першої інстанції, Територіальним управлінням Рахункової палати по Вінницькій, Кіровоградській та Хмельницькій областях (м. Вінниця) проведено аудит ефективності виконання заходів з матеріально-технічного забезпечення закладів загальної середньої освіти за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету у Відділі освіти, молоді та спорту Вороновицької селищної ради.
За результатами проведеного аудиту складено акт від 26.01.2021 № 30-10/18-03о, в якому, зокрема, зазначено, що відповідно до проектної документації (локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-4 «Вентиляція») пунктом 62 передбачено встановлення вентилятора радіального марки КВТ 355D2 ІЕ2 (шифр С130-66, варіант 2) у кількості 1 шт із вартістю прямих витрат 83 535,00 грн (а.с.40-66).
Водночас, згідно із актом приймання виконаних будівельних робіт від 14.12.2020 № 3/12 за грудень 2020 року (локальний кошторис № 2-1-1 «Загальнобудівельні роботи», розділ «Вентиляція») до виконаних робіт включено пункт 106 «Вентилятори радіальні марки КВТ 355D2 ІЕ2» (шифр С130-66, варіант 2) у кількості 1 шт із вартістю прямих витрат 83 535,00 грн, а з урахуванням єдиного податку (5 %) 87 711,80 грн.
Разом із тим, як зазначено в акті аудиту, під час вибіркового огляду виконаних будівельних робіт встановлено, що ПП «СЕРВІСВІНБУД» фактично встановило вентилятор кухонний KFS-355/2,2/2-400 замість передбаченого проектною документацією вентилятора радіального марки КВТ 355D2 ІЕ2.
Крім того, в акті аудиту наведено посилання на інформацію, розміщену на інтернет-ресурсі «prom.ua», відповідно до якої вартість аналогічного вентилятора кухонного KFS-355/2,2/2-400 (виробник Aerostar, Україна) становила 43,2 тис. грн з ПДВ, що, за висновками аудиторів, на 44,5 тис. грн менше вартості обладнання, включеного до акта приймання виконаних будівельних робіт.
З огляду на наведене в акті аудиту зроблено висновок, що підрядною організацією під час виконання робіт з монтажу системи вентиляції були використані матеріальні ресурси, які не відповідають проектній документації, чим, на думку органу державного фінансового контролю, порушено вимоги статті 877 Цивільного кодексу України, пункту 31 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668, а також умови укладеного Договору. Крім того, в акті зазначено, що всупереч вимогам пунктів 99 та 100 зазначених Загальних умов Відділом освіти зазначені роботи були прийняті та оплачені в повному обсязі за рахунок бюджетних коштів.
Як встановлено судом першої інстанції, в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021022240000015 постановою слідчого від 08.08.2022 було призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На вирішення експерта поставлено таке питання: «Яка ринкова вартість нового вентилятора кухонного KFS-355/2.2/2-400 (виробник Aerostar, Україна) станом на 14.12.2020?».
Відповідно до висновку експерта № 5434/22-21 встановлено, що ринкова вартість нового вентилятора кухонного Ventservice KFS-355/2.2/2-400 виробництва ТОВ «Aerostar» (Україна) станом на 14.12.2020 могла становити 39 474,61 грн (а.с.69-73).
Надалі постановою слідчого від 06.02.2023 призначено судово-економічну експертизу, проведення якої також доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлено питання щодо визначення різниці між вартістю вентилятора радіального КВТ 355D2 IE2 Thermo fan, зазначеного в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року, та ринковою вартістю фактично встановленого вентилятора кухонного KFS-355/2,2/2-400, визначеною у висновку судової товарознавчої експертизи № 5434/22-21.
За результатами проведення судово-економічної експертизи складено висновок експерта від 15.02.2023 № 894/23-21, відповідно до якого різниця між вартістю вентилятора радіального КВТ 355D2 IE2 Thermo fan, зазначеною в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року, та ринковою вартістю фактично встановленого вентилятора кухонного KFS-355/2,2/2-400 станом на 14.12.2020 могла становити 44 060,39 грн (а.с.74-78).
З матеріалів справи вбачається, що 25.12.2025 Вінницький районний суд Вінницької області постановив ухвалу, якою, серед іншого, задовольнив клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Слободяника Ігоря Анатолійовича (а.с.27-30).
Зазначеною ухвалою суд звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 191 Кримінального кодексу України, на підставі статті 49 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Крім того, суд звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, також на підставі статті 49 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності.
У зв`язку із зазначеним кримінальне провадження, внесене 09.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021022240000015 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 191 та частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, закрито на підставі пункту 1 частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Також зазначеною ухвалою цивільний позов прокурора Немирівської окружної прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишено без розгляду.
З огляду на вище зазначене, на думку прокурора, внаслідок внесення до акта приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за грудень 2020 року недостовірних відомостей щодо вартості та обсягів фактично виконаних робіт, відбулося безпідставне завищення вартості виконаних робіт та використаних матеріалів на суму 44 060,39 грн, що і зумовило звернення до суду з даним позовом про відшкодування шкоди.
7. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, оцінка аргументів учасників справи.
Апеляційним судом враховано, що згідно вимог ч.1-2 ст.11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ч.2 ст.16 ЦК України, який не є вичерпним.
Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За частинами першою, другою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.6 та ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором, згідно статті 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 4 статті 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об`єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.
Як вбачається з матеріалів справи та не оскаржується сторонами, факт виконання підрядних будівельних робіт у передбаченому умовами Договору обсязі підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), який підписаний обома сторонами Підрядного договору №25-08 від 25.08.2020 та є первинним документом, що засвідчує вид, обсяг і вартість фактично виконаних робіт.
Матеріалами справи підтверджено, що Територіальним управлінням Рахункової палати по Вінницькій, Кіровоградській та Хмельницькій областях (м.Вінниця) проведено аудит ефективності виконання заходів з матеріально-технічного забезпечення закладів загальної середньої освіти за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету у Відділі освіти.
За результатами проведеного аудиту складено акт від 26.01.2021 № 30-10/18-03о, в якому, зокрема, зазначено, що відповідно до проєктної документації (локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-4 «Вентиляція») пунктом 62 передбачено встановлення вентилятора радіального марки КВТ 355D2 IE2 (шифр С130-66, варіант 2) у кількості 1 шт із вартістю прямих витрат 83 535,00 грн.
Апеляційним судом встановлено, що згідно акту приймання виконаних будівельних робіт від 14.12.2020 № 3/12 за грудень 2020 року (локальний кошторис № 2-1-1 «Загальнобудівельні роботи», розділ «Вентиляція») до виконаних робіт включено позицію щодо встановлення вентилятора радіального марки КВТ 355D2 IE2 у кількості 1 шт із вартістю прямих витрат 83 535,00 грн, а з урахуванням єдиного податку (5 %) 87 711,80 грн.
Водночас, жодна із сторін не заперечує, що в акті аудиту зазначено, що під час вибіркового огляду виконаних будівельних робіт встановлено, що ПП «СЕРВІСВІНБУД» фактично встановило вентилятор кухонний KFS-355/2,2/2-400 замість передбаченого проєктною документацією вентилятора радіального марки КВТ 355D2 IE2.
Також, в акті аудиту наведено посилання на інформацію з відкритих джерел (інтернет-ресурс «prom.ua»), згідно із якою вартість аналогічного вентилятора кухонного KFS-355/2,2/2-400 (виробник Aerostar, Україна) становила близько 43,2 тис. грн з ПДВ, що, за висновками аудиторів, є суттєво нижчим за вартість обладнання, включеного до акта приймання виконаних робіт.
Наведені обставини свідчать про те, що внаслідок дій відповідача відділу освіти було завдано збитків, які полягають у встановленні не передбаченого договором обладнання нижчої вартості та надмірній сплаті грошових коштів за Підрядним договором № 25-08 від 25.08.2020.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, у матеріалах справи відсутні докази коригування чи внесення замовником будь-яких змін до проєктно- кошторисної документації, як і докази укладення сторонами додаткових угод щодо зміни вентилятора радіального марки КВТ 355Б2 ІЕ2 на вентилятор кухонний КГ8-355/2,2/2-400.
Водночас, з тексту апеляційної скарги вбачається, що Підприємство не заперечує встановлення обладнання, яке за своїми технічними характеристиками та маркуванням не відповідає передбаченому проєктною документацією.
Разом з тим, оскаржуючи рішення суду першої інстанції Скаржник посилається на неналежність господарської юрисдикції при розгляді даної справи.
Надаючи оцінку зазначеному доводу, колегія суддів вважає його необґрунтованим з огляду на таке.
Визначення юрисдикції спору здійснюється з огляду на характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, а також суб`єктний склад сторін, а не виключно з огляду на обставину, що шкода, яка є предметом вимоги про її відшкодування, пов`язана з кримінальним правопорушенням.
Відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, спори у визначених законом випадках та інші спори між юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, якщо їх розгляд віднесено до юрисдикції господарських судів.
У даній справі прокурор звернувся до господарського суду з самостійною майновою вимогою про відшкодування шкоди, завданої державі, а не з цивільним позовом у межах кримінального провадження.
Сам факт того, що обставини завдання шкоди були встановлені або досліджувалися в межах кримінального провадження, не змінює правової природи заявленої у цій справі вимоги та не зумовлює її розгляду в порядку кримінального судочинства.
При цьому, законодавство не встановлює заборону дослідження матеріалів кримінального провадження в порядку господарського судочинства, якщо на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Матеріали кримінального провадження підлягають оцінці сукупно з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статей 76-79, 86 ГПК України (постанови Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 910/114/19 (пункт 64), від 21.03.2024 у справі № 922/376/18, від 23.04.2024 у справі № 920/1114/21 (пункт 5.21)).
Відтак відсутність вироку у кримінальному провадженні або його закриття не позбавляє господарський суд можливості досліджувати обставини, пов`язані із заподіянням шкоди, та надавати оцінку доказам, отриманим у межах кримінального провадження, якщо такі докази відповідають вимогам належності, допустимості та достовірності.
Тлумачення норми ч. 1 ст. 1172 ЦК України свідчить, що у випадках, коли заподіювач шкоди перебуває з юридичною або фізичною особою в трудових відносинах або у відносинах служби і спричинив відповідну шкоду під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків, відповідальність покладається на юридичну або фізичну особу, з якою він перебував у таких відносинах (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.07.2026 у справі №583/2187/24).
Таким чином, у спірних правовідносинах саме юридична особа, працівником якої під час виконання трудових обов`язків завдано шкоду, є належним суб`єктом цивільно-правової відповідальності. При цьому притягнення чи непритягнення конкретної фізичної особи до кримінальної відповідальності, а також результат розгляду кримінального провадження щодо такої особи самі по собі не виключають та не замінюють самостійної цивільно-правової відповідальності юридичної особи за завдані збитки.
Щодо доводів Скаржника про неналежність висновків експертів та акта Територіального управління Рахункової палати від 26.01.2021 № 30-10/18-03о як доказів заподіяння державі шкоди з огляду на відмінність визначеного у них розміру збитків, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до висновку експерта №5434/22-21 встановлено, що ринкова вартість нового вентилятора кухонного Ventservice KFS-355/2.2/2-400 виробництва ТОВ «Aerostar» (Україна) станом на 14.12.2020 могла становити 39 474,61 грн
Водночас, відповідно до висновку експерта від 15.02.2023 № 894/23-21, складеного за результатами проведення судово-економічної експертизи, різниця між вартістю вентилятора радіального КВТ 355D2 IE2 Thermo fan, зазначеною в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року, та ринковою вартістю фактично встановленого вентилятора кухонного KFS-355/2,2/2-400 станом на 14.12.2020 могла становити 44 060,39 грн.
Тоді як, відповідно до Акту від 26.01.2021 № 30-10/18-03о складеного Територіальним управлінням Рахункової палати по Вінницькій, Кіровоградській та Хмельницькій областях (м. Вінниця), зокрема, зазначено, що відповідно до проектної документації (локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-4 «Вентиляція») пунктом 62 передбачено встановлення вентилятора радіального марки КВТ 355D2 ІЕ2 (шифр С130-66, варіант 2) у кількості 1 шт із вартістю прямих витрат 83 535,00 грн (а.с.40-66).
Разом із тим, як зазначено в акті аудиту, під час вибіркового огляду виконаних будівельних робіт встановлено, що ПП «СЕРВІСВІНБУД» фактично встановило вентилятор кухонний KFS-355/2,2/2-400 замість передбаченого проектною документацією вентилятора радіального марки КВТ 355D2 ІЕ2.
Як зазначалося вище, в акті аудиту наведено посилання на інформацію, розміщену на інтернет-ресурсі «prom.ua», відповідно до якої вартість аналогічного вентилятора кухонного KFS-355/2,2/2-400 (виробник Aerostar, Україна) становила 43,2 тис. грн з ПДВ, що, за висновками аудиторів, на 44,5 тис. грн менше вартості обладнання, включеного до акта приймання виконаних будівельних робіт.
Як убачається з матеріалів справи, зазначені документи містять відомості щодо обставин встановлення обладнання, яке не відповідало обладнанню, передбаченому проєктною документацією, а також щодо наслідків таких дій та розміру завданої державі шкоди.
Сам по собі факт того, що у різних доказах визначено різний розмір шкоди, не свідчить про їх неналежність як доказів у розумінні статті 76 ГПК України. Належність доказів визначається їх здатністю містити інформацію щодо предмета доказування, а не тотожністю наведених у них розрахунків.
При цьому висновки експертів та акт Територіального управління Рахункової палати не є одним і тим самим доказом та мають різну правову природу, оскільки складені за результатами різних видів дослідження та з урахуванням відповідних вихідних даних і методів визначення розміру шкоди. Тому сама по собі наявність розбіжності між визначеними у них сумами не дає підстав для висновку про недопустимість чи неналежність таких доказів.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, питання про розмір заподіяної шкоди підлягає вирішенню судом не шляхом механічного відтворення суми, зазначеної в одному з документів, а на підставі оцінки всієї сукупності доказів, що стосуються факту заподіяння шкоди та її розміру.
Колегія суддів зауважує, що відмінність між сумою 44 060,39 грн, визначеною у висновках експертів, та сумою 44 500,00 грн, зазначеною в акті Територіального управління Рахункової палати, становить 439,61 грн та сама по собі не спростовує встановленого факту невідповідності фактично встановленого обладнання обладнанню, передбаченому проєктною документацією, та факту заподіяння у зв`язку з цим майнової шкоди державі.
Водночас суд першої інстанції не поклав в основу свого рішення виключно акт Територіального управління Рахункової палати або висновки експертів, а надав оцінку зазначеним документам у сукупності з іншими доказами у справі та встановив розмір шкоди, який підлягає відшкодуванню.
Таким чином, посилання апелянта на те, що у зазначених документах наведено різні суми, не спростовує правильності висновку суду першої інстанції щодо розміру шкоди, оскільки предметом стягнення є 44 060,39 грн, розмір якої підтверджений висновками експертів.
Водночас апелянтом не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на спростування саме визначеного судом розміру шкоди - 44 060,39 грн, а відтак зазначена у апеляційній скарзі розбіжність у сумах сама по собі не може бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Щодо доводів Скаржника про незастосування судом першої інстанції строку позовної давності, то колегія суддів зазначає наступне.
Позовну давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України). Загальна позовна давність установлена тривалістю у три роки.(ст.257 ЦК України).
Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Стаття 263 ЦК України дає виключний перелік обставин за яких зупиняється перебіг позовної давності і відповідно до ч.2 цієї ж статті у разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.
02.04.2020 набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (Covid-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину, а не зупиняються на період дії карантину.
Так, Закон набрав чинності 02.04.2020, тому початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме із моментом набрання чинності 02.04.2020 цим Законом (пункт 79 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №167/1058/20).
Постановою Кабінету міністрів України від 27 червня 2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
У постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі 679/1136/21 зазначено, що: «У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (Covid-19)».
В подальшому, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120- IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану".
Аналогічна позиція щодо обчислення строку позовної давності викладена, зокрема у постанові ВС КГС від 17.04.2024 у справі № 903/877/20(903/933/23).
Апеляційний суд зауважує, оскільки з 02.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким у зв`язку із запровадженням на території України загальнодержавного карантину з 12.03.2020, який тривав до 30.06.2023, а також у зв`язку з введенням з 24.02.2022 воєнного стану, перебіг строків позовної давності було зупинено.
Перебіг строків позовної давності було поновлено 4 вересня 2025 року на підставі Закону України № 4434-IX від 14.05.2025, яким було виключено пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
З моменту поновлення строків позовної давності 04.09.2025 до звернення прокурора з позовом до суду (20.02.2026) встановлений ст. 257 ЦК України 3-річний строк позовної давності не сплинув.
Враховуючи, що на дату подання Прокурором позову у даній справі, строк позовної давності не сплинув, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви ПП «СЕРВІСВІНБУД» про застосування строків позовної давності.
8. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Керуючись ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На переконання колегії суддів, оскаржуване рішення у даній справі постановлено господарським судом при повному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Доводи Скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та спростовуються викладеними вище висновками суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).
Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст.86 ГПК України).
Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою, згідно ст. ст. 277, 278 ГПК України, для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 23.06.2026 у справі №902/211/26 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Підприємства без задоволення.
9. Розподіл судових витрат.
У зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «СЕРВІСВІНБУД» на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.06.2026 у справі №902/211/26 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верховного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.
3. Справу №902/211/26 повернути до Господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "17" вересня 2026 р.
Головуючий суддя Поліщук П.Я.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Павлюк І.Ю.