Справа № 138/2413/25
Провадження №:2-др/138/22/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді Ясінського Ю.А.,
за участю: секретаря Сілантьєвої Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області заяву представника відповідача про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду знаходилась вказана цивільна справа.
04.06.2026 судом ухвалено рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 відмовлено.
Разом з цим, при ухваленні рішення, судом не вирішувалось питання про розподіл витрат позивача за професійну правничу допомогу відповідача, оскільки згідно відзиву на позовну заяву представник відповідача хоч і просив про стягнення з ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 6 000,00 грн., при цьому зазначив, що разом з відзивом на позовну заяву не може подати докази на підтвердження оплати судових витрат за надання професійної правничої (правової) допомоги, що пов`язано із визначеним в договорі порядком розрахунків між сторонами. До ухвалення рішення у справі 04.06.2026 такі докази суду надані не були.
19.06.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Калінін С.К. через систему «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відповідача у розмірі 6 000,00 грн у даній справі.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.06.2026 заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Калініна С.К. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду, у зв`язку з пропуском строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат та відсутності клопотання про поновлення такого строку.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 20.08.2026 ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.06.2026 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Цивільна справа надійшла до Могилів-Подільського міськрайонного суду 08.09.2026 та згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.09.2026 передана на розгляд судді Ясінському Ю.А.
Скасовуючи ухвалу суду від 08.09.2026 Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Калінін С.К. клопотав про стягнення з позивача на користь відповідача за результатами розгляду справи витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн, додавши до нього договір про надання професійної правничої допомоги від 11.09.2025, Розділ 3 якого установлює умови та порядок сплати гонорару, та додаток 1 до цього договору, згідно з яким розмір гонорару сторони визначили в сумі 6 000,00 грн., а його сплату погодили у строк до набрання законної сили рішенням. Отже до судових дебатів у справі відповідач зробив заяву про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу та надав докази на підтвердження таких витрат, які він мусить зробити.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи, а тому зважаючи на те, що судом вирішується питання лише щодо судових витрат, то розгляд заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення слід провести без повідомлення учасників справи.
Дослідивши зміст заяви про ухвалення додаткового рішення, матеріали справи та зміст рішення суду від 04.06.2026 суд, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки питання про судові витрати у виді витрат на правничу допомогу відповідача вирішено не було і про такі витрати сторона відповідача заявляла.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Така позиція суду відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеній в постанові від 23.11.2020 у цивільній справі № 638/7748/18.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, 11.09.2025 між Адвокатським бюро «Калінін і Партнери» в особi керуючого Калініна С.К. та Кушніром Чорним М.М. укладено договір № б/н/25 про надання професійної правничої (правової) допомоги, предметом якого є надання Бюро усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту по справі № 138/2413/25 за позовом ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН». Згідно додатку №1 до вказаного договору сторони домовились про гонорар Бюро, умови та порядок розрахунків. Так, за надання професійної правничої (правової) допомоги, передбаченої в п.п. 1.1 договору Клієнт сплачує Бюро гонорар (винагороду) в розмірі 6 000,00 грн., у строк до набрання судового рішення законної сили, у справі, що визначена предметом Договору.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 28.09.2023 у справі 686/31892/19 (провадження 61-4683св23).
24.06.2026 представником ТОВ «ФК «Дебт Коллекшн» надіслано до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, які мотивовані тим, що у даній справі заявлена вартість виконаних робіт є явно завищеною та не узгоджується ані з критеріями малозначності спору, ані з рівнем його фактичної складності. Зокрема, витрачений час на надання усних консультацій, ознайомлення з матеріалами справи, а також підготовку та складання відзиву на позовну заяву не відповідає вимогам реальності та співмірності адвокатських витрат, що у свою чергу виключає можливість визнання їх розумними та обґрунтованими. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а також чи була їх сума обґрунтованою. Позивач вважав відсутніми правові підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката Відповідача у заявленому розмірі 6 000,00 грн., просив заяву про ухвалення додаткового рішення відповідача залишити без розгляду та задоволення.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №756/2114/17, «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У 8 рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Також, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу при відмові в задоволенні позову звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України такі витрати покладаються на позивача. Як вже зазначалось вище, в задоволенні позову було відмовлено. При цьому, також суд бере до уваги те, що вимоги, які були розглянуті судом є майнового характеру та така категорія справ не є складною, оскільки з даного питання є установлена судова практика, якою адвокати як фахівці у галузі права, користуються при складанні процесуальних документів.
Представником відповідача за час розгляду справи було подано лише відзив на позовну заяву, в якій, крім іншого, останній заявляючи про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, зазначав, що позивачем не долучено до позовної заяви Акту виконаних робіт (наданих послуг) позивачу, при цьому у свою чергу не надав суду жодних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідачем за надання правової допомоги.
Зважаючи на викладене, суд вважає не співмірним вартість наданих послуг адвокатом у розмірі 6 000,00 грн.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо).
Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, а також те, що окрім відзиву, стороною відповідача більше жодних заяв, клопотань чи заперечень суду подано не було, враховуючи відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, суд вважає, що зазначені представником відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. є завищеними та недостатньо обґрунтованими.
З урахуванням предмета спору, ціни позову, складністю справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному відповідачем розмірі не є пропорційними до ціни позову та обставин та категорії справи, суд визначає вартість наданих юридичних послуг в розмірі 4 000,00 гривень, що відповідає критеріям розумності та співмірності.
На підставі викладеного та керуючись ст. 133, 137, 141, 260, 270 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» на користьОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення суду від 04.06.2026, ухваленого у цивільній справі № 138/2413/25.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт коллекшн», код ЄДРПОУ 44243120 юридична адреса: 01042, Україна, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008.
Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Представник відповідача: Калінін Сергій Костянтинович, РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .
Суддя Ю.А. Ясінський