УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 712/6807/24
Провадження № 2р/712/8/26
16 вересня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючий/суддя - Марцішевська О.М.
секретар судового засідання - Безрукова Д.О.
за участю
представника позивача - адвоката Нестерко І.О.
заявника (відповідача) - ОСОБА_1
представника заявника (відповідача) - адвоката Шаповал О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у цивільній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення коштів за зобов`язанням спадкодавця, -
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Шаповал Олена Володимирівна в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про роз`яснення рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 04 грудня 2025 року.
В обґрунтування заяви зазначила, що рішенням суду від 04.12.2026 задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , і стягнуто з ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 3 500 доларів США, стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 по 3 500 доларів США. Стягнуто судовий збір з кожного по 1412,05 грн.
Але позов не стосувався звичайного солідарного стягнення. Позов стосувався стягнення на спадкове майно і формулювання стягнення саме тим чином як визначено у резолютивній частині порушило право власності відповідачів на особисте майно, оскільки стягнення звернуто в першу чергу на особисті кошти а не на спадкове майно у межах виконавчих проваджень ВП№ 81182535, ВП№81182706, ВП№81182888, ВП№81181433, та інш., за даним рішенням. Кредитор може отримати назад кошти чи майно тільки на ту суму, скільки коштує успадковане майно. Своїми власними іншими грошима чи речами спадкоємець не платить за борги померлого Верховний Суд зробив висновок, що застосування правила статті 1282 ЦК України не виключає можливості застосування альтернативного способу захисту, зокрема пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України про примусове виконання обов`язку в натурі.
Тлумачення ж статті 1282 ЦК України окремо від інших норм ЦК України позбавить кредитора права на захист своїх цивільних прав та інтересів у тому випадку, якщо на час його звернення до суду з відповідною позовною вимогою майно, яке було передано спадкоємцю у натурі, не збереглося. Відповідно до структури ЦК України кредитор має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому законом, якщо інакше правило в імперативному порядку не визначено у цивільному законі. При цьому вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд. Таке розуміння права кредитора на обрання ефективного способу захисту не порушуватиме прав та інтересів спадкоємців, оскільки завжди в основі вирішення питання про прийняття спадщини лежить вольовий акт, пов`язаний із наміром спадкоємця прийняти спадщину (постанова Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 645/3265/13) 27 жовтня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові зазначив, що До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємець, приймаючи спадщину, реалізує свій майновий інтерес щодо набуття у власність спадкового майна, при цьому у нього виникає обов`язок погасити заборгованість спадкодавця, проте виключно у межах вартості отриманого у спадщину майна. У свою чергу кредитор, укладаючи договори кредитування, може бути упевненим у погашенні заборгованості у разі смерті позичальника за рахунок спадкового майна, яке приймають у спадщину спадкоємці боржника.
Такий принцип регулювання спірних правовідносин ґрунтується на засадах розумності, пропорційності і справедливості та виключає можливість необґрунтованого покладення на спадкоємців боржника обов`язку погасити борг у розмірі більшому, ніж вартість набутого ними майна, що призведе до безпідставного погіршення їх майнового стану у зв`язку з виконанням зобов`язання, стороною якого вони не є і згоди на укладення якого не надавали. Тобто у будь-якому разі виконання вимоги кредитора щодо погашення заборгованості, яку мав спадкодавець, не повинно зумовити погіршення майнового стану спадкоємця без одночасного отримання ним майнової вигоди у виді спадкового майна.
Арешти всіх рахунків (включаючи зарплатний і пенсійний боржників) погіршує майновий стан спадкоємців і порушує принципи розумності, пропорційності і справедливості, покладає на боржників надмірний тягар Згідно з вимогою ч.1 ст. 271 Цивільного процесуального кодексу України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Вказане вище рішення є не зовсім зрозумілим в резолютивній частині стосовно того, які саме вимоги необхідно усунути.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення його змісту.
Просить суд роз`яснити резолютивну частину рішення Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №712/6807/24 від 04 грудня 2025 року в частині того, за рахунок якого саме спадкового майна має бути погашення спадкового боргу позивачу фізичній особі-підприємця ОСОБА_2 відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5
04 серпня 2026 року представник ОСОБА_2 адвокат Нестерко І.О. скерував до суду заперечення на заяву про роз`яснення судового рішення. Мотивує тим, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.12.2025 позовні вимоги задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 3 500 доларів США, стягнуто з ОСОБА_4 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 3 500 доларів США, стягнуто з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 3 500 доларів США, стягнуто з ОСОБА_5 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 3 500 доларів США.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 11.03.2026 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шаповал Олени Володимирівни залишено без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.12.2025 - без змін.
На підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.12.2025 видано виконавчі листи та приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Ю.В. 04.06.2026 відкрито виконавчі провадження, про що винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 81182888 (про стягнення 3 500 доларів США) та ВП № 81182706 (про стягнення судового збору в розмірі 1 412,05 грн). Крім того, на підставі виконавчого листа № 712/6807/24, виданого 27.05.2026, відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 4 000,00 грн. Зазначені виконавчі провадження об`єднані у зведене виконавче провадження № 81196298.
Означені постанови не оскаржені та є обов`язковими до виконання.
05.06.2026 ОСОБА_1 подано до приватного виконавця заяву про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операції на суму що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати.
05.06.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Ю.В. у виконавчому провадженні ВП № 81182888 прийнято постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій, якою визначено поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк», для здійснення видаткових операцій на суму, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати.
09.06.2026 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Ю.В. прийнято постанову про арешт майна боржника згідно якої, накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 - нежитлове приміщення, гараж № НОМЕР_2 , загальною площею 21,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , - у межах суми звернення стягнення 3 170,49 доларів США та 19 446,26 грн. Арешт на кошти боржника, у тому числі на рахунки, на які зараховується заробітна плата або пенсія, зазначеною постановою не накладався.
Отже, викладені у заяві доводи про те, що «арешти всіх рахунків (включаючи зарплатний і пенсійний боржників)» покладають на боржників надмірний тягар, не підтверджені жодним доказом і спростовуються наявними документами виконавчого провадження: арешт накладено виключно на нерухоме майно, а щодо коштів боржника виконавцем, навпаки, за її ж заявою визначено поточний рахунок для здійснення видаткових операцій у порядку пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».
27.07.2026 представником ОСОБА_1 - адвокатом Шаповал Оленою Володимирівною подано заяву про роз`яснення судового рішення суду.
Заява обґрунтована тим, що позов стосувався стягнення на спадкове майно і формулювання стягнення саме тим чином, як визначено у резулятивній частині рішення порушило право власності відповідачів на особисте майно боржника, оскільки стягнення звернуто в першу чергу на особисті кошти, а не на спадкове майно.
Кредитор може отримати назад кошти чи майно тільки на ту суму, скільки коштує успадковане майно. Своїми власними іншими грошима чи речами спадкоємець не платить за борги померлого.
Проте з такими доводами заявника не можливо погодитися. Урахування вартості спадщини дає підстави стверджувати, що спадкоємець може задовольнити вимоги кредитора спадкодавця за рахунок іншого власного майна, що не входить до складу спадщини, якщо успадковане майно становить для спадкоємця більший інтерес, ніж те власне майно, яке спадкоємець може передати кредитору в рахунок погашення заборгованості.
Суть роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Застосовуючи наведені норми та правові позиції щодо змісту поданої заяви, слід зазначити таке. По-перше, за своїм змістом заявник просить не роз`яснити ухвалене рішення, а доповнити його резолютивну частину новими даними - визначенням конкретного складу та вартості спадкового майна, за рахунок якого має здійснюватися стягнення. Склад і вартість спадкового майна не були предметом судового розгляду у справі № 712/6807/24 та не встановлювалися судом у рішенні від 04.12.2025. Встановлення таких обставин потребувало б витребування та дослідження нових доказів, що прямо виходить за межі повноважень суду, передбачених статтею 271 ЦПК України.
По-друге, фактично заявником порушується питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, що відповідно до наведеної вище правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 08 лютого 2023 року у справі № 201/6544/20, є самостійною підставою для відмови у роз`ясненні рішення. Питання про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення вирішується у порядку статті 435 ЦПК України та не може підмінятися роз`ясненням рішення.
По-третє, про зрозумілість резолютивної частини рішення свідчить і поведінка самого виконавця: приватний виконавець, який здійснює примусове виконання, із заявою про роз`яснення рішення в порядку частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» до суду не звертався, без будь-яких ускладнень відкрив виконавчі провадження та вчиняє виконавчі дії. Резолютивна частина рішення визначає конкретного боржника за кожною вимогою та конкретний розмір стягнення (по 3 500 доларів США з кожного відповідача окремо, а не солідарно), що узгоджується з правилом частини першої статті 1282 ЦК України про особисту відповідальність кожного спадкоємця у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, та виключає кілька варіантів тлумачення.
По-четверте, наведені у заяві доводи по суті зводяться до незгоди із рішенням суду та спрямовані на його перегляд. Проте рішення від 04.12.2025 вже переглянуто в апеляційному порядку і залишено без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 11.03.2026. Роз`яснення судового рішення не може бути способом прихованого перегляду рішення, що набрало законної сили.
По-п`яте, доводи заяви щодо накладення арештів на рахунки боржників стосуються дій приватного виконавця, а не змісту судового рішення, і підлягають перевірці у порядку, встановленому розділом VII ЦПК України та статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», а не в порядку статті 271 ЦПК України. Окремо звертаємо увагу, що обмеження відповідальності спадкоємця вартістю одержаного у спадщину майна є питанням матеріального права, яке за наявності відповідних підстав може бути реалізоване у передбачений законом спосіб, однак не шляхом доповнення резолютивної частини рішення переліком конкретного спадкового майна.
Як вбачається з резолютивної частини рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2025 року, остання є чіткими та зрозумілими. Обґрунтування заявника викладені у заяві не доводять наявності недоліків судового рішення, що підлягають усуненню в порядку, визначеному ст.271 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення заяви про роз`яснення рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.12.2025 відсутні.
В судовому засіданні відповідач та її представник адвокат Шаповал О.В. просили задоволити заяву про роз`яснення ухвали з підстав, викладених у заяві.
Представник позивача Нестерко І.О. просив відмовити у заяві за необгрунтованістю.
Частиною 1 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
При цьому суд зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Згідно з п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення», відповідно до ст. 221 ЦПК України роз`яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від від 08 лютого 2023 року у справі №201/6544/20 зазначила, що роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення виникає у зв`язку з тим, що рішення суду неоднозначно розуміється та з метою уможливлення його виконання, якщо таке не можливе через незрозумілість резолютивної частини судового рішення. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
Отже, за змістом ст.271 ЦПК України роз`яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів рішення, які підлягають виконанню та розуміння яких викликає труднощі.
Діюче процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В силу зазначеної норми процесуального права, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Суть роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Як вбачається зі змісту рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 04 грудня 2025 року у справі № 712/6807/26, в ньому чітко та зрозуміло викладені питання, які вирішувались судом у даному провадженні.
Рішення складено відповідно до вимог ст. 265 ЦПК України із посиланнями на норми цивільного процесуального закону, є доступним для сприйняття, чітким, зрозумілим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення із зазначенням підстав його прийняття.
Крім того, заявник фактично просить роз`яснити вказане судове рішення саме в частині процедури його виконання, що не узгоджується з вимогами ЦПК України та звертається до суду із вимогами, вважаючи їх роз`ясненням, які фактично тягнуть зміну змісту самого рішення, що є недопустимим при вирішенні вказаних у заяві питань.
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення заяви про роз`яснення ухвали суду відсутні.
Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення (підписання) (ч.ч.1,2 ст.261 ЦПК України).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не буде вручений у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олена МАРЦІШЕВСЬКА
Повний текст ухвали складений18 вересня 2026 року