ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 644/1148/24 Головуючий суддя І інстанції
Провадження № 22-з/818/270/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Інші процесуальні питання
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Харківського апеляційного суду від 23 липня 2026 року у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , Комунального підприємства «Харківводоканал» в особі представника Васькова Олександра Юрійовича на рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 11 лютого 2026 року по справі за первісним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про захист прав споживачів, застосування позовної давності та перерахунок нарахувань за житлово-комунальні послуги, стягнення моральної шкоди та зустрічним позовом КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
встановив:
Постанова Харківського апеляційного суду від 23 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» в особі представника Васькова Олександра Юрійовича задоволено.
Рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 11 лютого 2026 року в частині стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 12.03.2017 по 31.01.2024 року у розмірі 12.05 грн скасовано, в цій частині ухвалено нове рішення.
Стягнуто зі ОСОБА_1 заборгованість за послуги з централізованого водопостачання за період з 01.04.2017 по 31.01.2024 року у розмірі 3681 грн 30 коп., заборгованість за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.04.2017 по 31.01.2024 року у розмірі 2854,48 грн.
В іншій частині рішення залишено без змін.
27 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про виправлення помилки в постанові, та не стягувати зі ОСОБА_2 заборгованість, зобов`язання за яким добровільно виконано, ще до ухвалення постанови.
В обґрунтування зазначеної заяви посилається на те, що на момент постановлення рішення, предмет спору, в частині заборгованості за послуги з централізованого водопостачання за період з 01.04.2017 по 31.01.2024 року у розмірі 3681,70 грн, заборгованості за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.04.2017 по 31.01.2024 року розмірі 2854,48 грн відсутній, у зв`язку з добровільним виконанням.
Вивчивши заяву і матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про виправлення помилки.
Відповідно до частини 1 статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Арифметична помилка це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.
Не є арифметичною помилкою, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2024 року справа № 990/162/23 (11-240заі24): зазначено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Наведені норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
У розумінні процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування росіянізмів та діалектизмів тощо.
Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/10956/16, від 11 січня 2022 року у справі № 921/730/13-г/3, від 23 березня 2023 року у справі № 990/106/22, від 26 квітня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц та від 09 травня 2023 року у справі № 522/22473/15-ц.
Вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
А тому, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Питання, наведене у заяві про виправлення описки у судовому рішенні фактично змінює резолютивну частину рішення, та зводиться фактично до незгоди з постановою Харківського апеляційного суду, а тому така заява не підлягає задоволенню.
У разі незгоди з рішенням суду, заявник не позбавлений можливості оскаржити його до Верховного Суду у строки, передбачені законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 269 ЦПК України
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Харківського апеляційного суду від 23 липня 2026 року
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів.
Головуючий В.Б.Яцина.
Судді Ю.М.Мальований.
О.В.Маміна.