Справа № 669/1116/25
Провадження № 2/675/402/2026
Р І Ш Е Н Н Я
(ЗАОЧНЕ)
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" вересня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Король К. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
29 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (далі ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ») звернулося до Білогірського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
30 грудня 2025 року ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області справу було передано за підсудністю до Ізяславського районного суду Хмельницької області.
22 січня 2026 року справа надійшла до Ізяславського районного суду Хмельницької області.
23 січня 2026 року ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області відкрите провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 25600,00 грн, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 14 березня 2023 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали в електронному вигляді Договір № 3529589, за умовами якого кредитор зобов`язався надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором; сума кредиту 5000,00 грн; строк кредиту 359 днів; стандартна процентна ставка 1,99% на день. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» належним чином виконало свої зобов`язання за договором, надавши ОСОБА_1 грошові кошти шляхом перерахування на банківську картку позичальниці № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 зазначила при оформленні кредиту. ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування кредитними коштами не сплачує.
26 жовтня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» був укладений договір відступлення прав вимоги № 26102023, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФК ПРОФІТ» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Договором № 3529589 від 14 березня 2023 року.
Відповідно до Реєстру боржників від 26 жовтня 2023 року до договору відступлення прав вимоги № 26102023 ТОВ «ФК ПРОФІТ» набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 3529589 від 14 березня 2023 року в сумі 25600,00 грн.
09 вересня 2025 року між ТОВ «ФК ПРОФІТ» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» був укладений договір факторингу № ДО-20250909/001, відповідно до якого ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Договором № 3529589 від 14 березня 2023 року.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № ДО-20250909/001 позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 3529589 від 14 березня 2023 року в сумі 25600,00 грн.
Заборгованість відповідачки за вказаним договором становить 25600,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 20600,00 грн -заборгованості за відсотками.
Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 3529589 від 14 березня 2023 року та судові витрати, які складаються з суми сплаченого при подачі позовної заяви судового збору та суми витрат на правничу допомогу.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив розглядати справу без його участі, заявлений позов підтримав повністю, не заперечував про винесення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання за повторними викликами не з`явилася.
Відповідно до змісту ч. 7 ст. 128, п. п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається з відповіді № 2265798 від 23 січня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване в АДРЕСА_1 .
Судові повістки відповідачці ОСОБА_1 направлялися на адресу зареєстрованого місця проживання та адресу проживання, вказану в позовній заяві. Надіслані ОСОБА_1 судові повістки на 19 лютого 2026 року, на 19 березня 2026 року, на 23 квітня 2026 року, на 29 травня 2026 року, на 26 червня 2026 року, на 21 липня 2026 року та на 14 вересня 2026 року повернулися до суду без вручення з довідкою Укрпошти про причини повернення: за зазначеною адресою адресат відсутній.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
У відповідності до положень ст. ст. 223 ч. 4, 280-284 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних в ній доказів в порядку заочного розгляду, про що суд виніс відповідну ухвалу 14 вересня 2026 року.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 14 березня 2023 року з використанням одноразового ідентифікатора Е482 був укладений договір № 3529589 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією вказаного документу. В договорі, серед іншого, відповідачка вказала свої особисті дані, в тому числі належного їй платіжного засобу № НОМЕР_1 .
За умовами вказаного кредитного договору сторони погодили, що на умовах, установлених цим договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором; сума кредиту 5000 грн; строк кредитування 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день та застосовується в межах усього строку кредиту, вказаного в п. 1.4.1 Договору; знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 13 квітня 2023 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичних (стандартних) умовах (п. 1.4.2).
На підставі договору про організацію переказу грошових коштів № 210222-1 від 21 лютого 2022 року ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» 14 березня 2023 року перерахувало від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на користь ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 5000,00 грн, про що свідчить повідомлення № 20240228-3558 від 28 лютого 2024 року, копія якого додана до матеріалів справи.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 3529589 від 14 березня 2023 року, у ОСОБА_1 станом на 27 грудня 2025 року наявна заборгованість у сумі 25600,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 20600,00 грн -заборгованості за відсотками.
26 жовтня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК ПРОФІТ» був укладений договір відступлення прав вимоги № 26102023, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФК ПРОФІТ» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Договором № 3529589 від 14 березня 2023 року, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями договору, реєстру боржників, платіжної інструкції № 160 від 26 жовтня 2023 року про оплату за договором факторингу.
Відповідно до Реєстру боржників від 26 жовтня 2023 року до договору відступлення прав вимоги № 26102023 ТОВ «ФК ПРОФІТ» набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 3529589 від 14 березня 2023 року в сумі 25600,00 грн.
09 вересня 2025 року між ТОВ «ФК ПРОФІТ» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» був укладений договір факторингу № ДО-20250909/001, відповідно до якого ТОВ «ФК ПРОФІТ» відступило на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Договором № 3529589 від 14 березня 2023 року, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями договору, реєстру боржників, платіжної інструкції № 1 від 17 вересня 2025 року про оплату за договором факторингу.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № ДО-20250909/001 позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 3529589 від 14 березня 2023 року в сумі 25600,00 грн.
Згідно із частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частина 1 статті 638 ЦК України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Як встановив суд із матеріалів справи, 14 березня 2023 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачка ОСОБА_1 в електронному вигляді уклали договір № 3529589про надання споживчого кредиту, що свідчить про виникнення між ними кредитних правовідносин, а відтак до цих правовідносин суд застосовує вимоги ст. 509, 1054 ЦК України.
Так, у ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за договором № 3529589виконало в повному обсязі, перерахувавши відповідачці на належний їй рахунок кредитні кошти в розмірі 5000,00 грн, що підтверджується описаними вище доказами, тобто факт отримання кредитних коштів знайшов своє підтвердження.
Як вказав суд вище та встановив із розрахунку заборгованості, на підставі укладеного кредитного договору ОСОБА_1 , отримавши кредитні кошти 5000,00 грн, не повернула їх, хоча, згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором. Заперечень від останньої з даного приводу до суду не надходило. Відповідачка не підтвердила факту належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту, як і не подала будь-яких доказів на спростування користування наданими їй кредитними коштами, а тому суд вважає, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» за кредитним договором на загальну суму 25600,00 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» слід стягнути заборгованість в сумі25600,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 20600,00 грн -заборгованості за відсотками.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з ОСОБА_1 на корить ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» слід стягнути суму сплаченого при подачі позову судового збору в сумі 2422,40 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підтвердження наявності та суми витрат на правову допомогу суду надані копії договору № 25 про надання правової допомоги від 17 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» та адвокатом Бацюк Оксаною Миколаївною, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, прайс-листа, заявки ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» про надання правової допомоги № 756 від 25 листопада 2025 року, витягу з Акту про надання правової допомоги № 756 від 26 листопада 2025 року.
Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання адвокатом Бацюк О. М. правової допомоги ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» за Договором № 25 про надання правової допомоги від 17 жовтня 2025 року.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат. (Постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).
Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зважаючи на той факт, що позивач у справі належним чином документально підтвердив такі витрати, однак враховуючи складність справи (справа є типовою для позивача у відносинах із боржниками, розгляд справи у суді здійснювався в спрощеному порядку, адвокат участі у судовому засіданні не приймав, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним), суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 207, 525, 526, 530, 549, 625, 628, 638, 629, 610, 1048, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (місце знаходження 02154, м. Київ, проспект Соборності, буд. 30А, приміщення 321, код ЄДРПОУ 43950742) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (місце знаходження 02154, м. Київ, проспект Соборності, буд. 30А, приміщення 321, код ЄДРПОУ 43950742) заборгованість за кредитним договором № 3529589 від 14 березня 2023 року в сумі 25600,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 20600,00 грн -заборгованості за відсотками; судові витрати в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп сплаченого при подачі судового збору та 6000 (шість тисяч) грн 00 коп витрат на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О. С. Янішевська