Дата документу 18.09.2026
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
____________________________________________
Єдиний унікальний № 336/11079/25 Головуючий у 1 інстанції Турчинський М. І.
Провадження № 22-ц/807/2163/26 Суддя доповідач Бредун Дмитро Сергійович
УХВАЛА
18 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі судді-доповідача Бредуна Д.С., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суд м.Запоріжжя від 03 лютого 2026 року за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 03 лютого 2026 позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, за допомогою системи «Електронний суд» 02 вересня 2026 року (сформована в системі 02.09.2026) відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 02 вересня 2026 року цивільну справу витребувано із Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
17 вересня2026 року справа надійшла до апеляційного суду.
Проте, апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 не може бути прийнята до розгляду Запорізьким апеляційним судом, оскільки подана після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч.1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. У ч.3 ст. 354 ЦПК України зазначено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.
Оскаржуване рішення ухвалено Шевченківського районного суду м.Запоріжжя 03 лютого 2026 року, апеляційна скарга подано скаржником до апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» 02 вересня 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, при цьому клопотання про поновлення строку апелянтом не подано.
Відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Водночас особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Відповідно до частини 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати підстави для поновлення такого строку.
Таким чином, протягом десяти днів з дня вручення ухвали апеляційного суду особі, яка подала скаргу, необхідно подати до суду апеляційної інстанції відповідну заяву, у якій вказати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2026 року, та підтвердити такі обставини долученими до неї доказами.
Якщо заяву із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовитьу відкритті апеляційного провадження у порядку встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Таким чином, скаржнику необхідно надати суду апеляційної інстанції заяву, в якій, вказавши на підстави поважності причини пропуску установленого законом строку на апеляційне оскарження, з посиланням на відповідні докази, порушити питання про поновлення цього процесуального строку.
Крім того, апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Згідно з п.2 ч.4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подана та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до абз.1, 2 ч.7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використаннях Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремі підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Всупереч вимогам ст. 356 ЦПК України, скаржником в апеляційній скарзі не зазначено позивача, його повне найменування, місцезнаходження, а також не надано апеляційному суду докази направлення копії апеляційної скарги з додатками позивачу.
Відтак, ОСОБА_1 необхідно подати до суду апеляційної інстанції належним чином оформлену редакцію апеляційної скарги із зазначенням відповідних даних, відповідно до кількості учасників справи та докази направлення копії апеляційної скарги на адресу позивача.
Також необхідно звернути увагу ОСОБА_1 на положення п.п.5, 6 ч.2 ст. 356 ЦПК України, обґрунтування яких визначають межі апеляційного перегляду справи.
Відповідно до п.п.5,6 ч.2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо) , нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Зважаючи на зазначені недоліки апеляційної скарги, на підставі ст. 185, ст. 357 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а апелянту - надати строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суд м.Запоріжжя від 03 лютого 2026 року за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.
Надати скаржнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме для надання до апеляційного суду належним чином оформлену апеляційну скаргу з додатками та доказами направлення на адресу позивача, обґрунтовану заяву про причини пропуску апеляційного оскарження рішення суду, та заяву про поновлення пропущеного строку.
Роз`яснити, що у випадку невиконання всіх зазначених вище вимог у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику відповідно до вимог ст. 185, ч.2 ст. 357 ЦПК України.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя: Д.С.Бредун