Справа № 175/10026/26
Провадження № 2-а/175/87/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"16" вересня 2026 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до відділення поліції №2 Дніпропетровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до відділення поліції №2 Дніпропетровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
B обгрунтування позовної заяви зазначено, що постановою інспектора відділення поліції №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області Буклановим В.Л. серії ЕНА №7386648 від 16.06.2026 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало порушення вимог п. 8.5.1 ПДР України, а саме перетин дорожньої розмітки 1.1 (суцільної лінії). Позивач із постановою не погоджується, вважає її протиправною та такою, що винесена з порушенням вимог законодавства. Зокрема, зазначає про недотримання інспектором вимог ст. 268 КУпАП, невстановлення всіх обставин справи та винесення постанови без належного доведення його вини. Також позивач вказує на відсутність належних доказів, які б підтверджували вчинення ним адміністративного правопорушення. З огляду на викладене позивач вважає оскаржувану постанову такою, що винесена без належних правових підстав, у зв`язку з чим просить її скасувати.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25.06.2026 року, позовну заяву прийнято до розгляду, в порядку ст. 286 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи прийнято здійснювати без повідомлення (виклику) сторін.
22.07.2026 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. За обставинами справи вказано, що 16.06.2026 року старшим лейтенантом поліції Вовчком В.С було виявлено транспортний засіб «Jeep Compass», номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: с. Слобожанське, вул. Магістральна, 35, керуючи вищевказаним транспортним засобом та виконуючи розворот, водій перетнув дорожню розмітку 1.1 - суцільну лінію, чим порушив вимоги пункту 8.5.1 Правил дорожнього руху України. Водієм транспортного засобу виявився ОСОБА_1 . Йому було роз`яснено суть виявленого порушення Правил дорожнього руху, однак водій повідомив, що не вважає зазначені дії порушенням Правил дорожнього руху. Після складання постанови та ознайомлення водія з її змістом ОСОБА_1 категорично відмовився від підписання постанови та її отримання. На підтвердження зазначених обставин до відзиву долучено відеозапис із нагрудної відеокамери поліцейського, на якому зафіксовано обставини спілкування з водієм, у тому числі те, що водій висловлював вибачення у зв`язку з порушенням Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись із запереченнями, викладеними у відзиві, позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що для підтвердження факту перетину суцільної лінії дорожньої розмітки необхідно встановити конкретний фактичний стан дорожньої обстановки на момент події. Зокрема, на думку позивача, необхідно встановити та підтвердити: точне місце події; напрямок руху транспортного засобу; розташування транспортного засобу відносно смуг руху; фактичну наявність та видимість дорожньої розмітки 1.1; траєкторію руху транспортного засобу; факт перетину саме лінії дорожньої розмітки 1.1; а також момент такого перетину. У зв`язку з цим позивач вважає, що наведені у відзиві заперечення не спростовують доводів, викладених у позовній заяві. Також позивач зазначає, що відповідач не довів належними, допустимими та достатніми доказами факт вчинення ним конкретного порушення Правил дорожнього руху України, а саме порушення, передбаченого пунктом 8.5.1 ПДР України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно постанови про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 16.06.2026 року серії ЕНА № 7386648, старшим інспектором СРПП ВНП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Буклановим В.Л. зафіксовано, що 16.06.2026 року о 18 год 04 хв, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом «Јеер Compass», номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: с. Слобожанське, вул. Магістральна, 35 виконуючи розворот перетнув дорожню розмітку 1.1. суцільна лінія, чим порушив вимоги пункту 8.5.1 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених деякими статтями КУпАП, у тому числі і ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Виходячи з п. 11 ч. 1 ст. 23 та п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мереж, та може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
У ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до п.10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом було встановлено, що оскаржуваною постановою про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що виконуючи розворот водій перетнув дорожню розмітку 1.1. (суцільна лінія), що робити заборонено, чим порушив вимоги пункту 8.5.1 Правил дорожнього руху України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що вказана постанова винесена без належної доказової бази, а також з недотримання інспектором вимог ст. 268 КУпАП.
Пункту 8.5 ПДР України дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.
Як зазначено у пункті 8.5.1 Правил дорожнього руху, горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
Так, згідно з пунктом 1 розділу 34 Правил горизонтальна розмітка за п. 1.1 (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
За положеннями частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до частини 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, представником відповідача надано відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо події, яка відбулася 16.06.2026 року за участю позивача, та який був досліджений судом.
Так, із дослідженого судом відеозапису вбачається, що 16.06.2026 року о 17 год. 59 хв. було зупинено транспортний засіб «Jeep Compass», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування інспектор роз`яснив водієві, що ним було здійснено перетин суцільної лінії дорожньої розмітки, що заборонено Правилами дорожнього руху України. У відповідь ОСОБА_1 зазначив, що йому було зручно виконати розворот саме в тому місці. Крім того, у подальшому під час спілкування з інспектором ОСОБА_1 вибачився за перетин суцільної лінії дорожньої розмітки.
Таким чином, суд доходить висновку, що факт перетину дорожньої розмітки 1.1 «суцільна лінія» позивачем не заперечувався та навпаки був ним підтверджений у ході безпосереднього спілкування з працівником поліції.
При цьому суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що під час винесення оскаржуваної постанови було допущено грубе порушення його прав, передбачених статтею 268 КУпАП, зокрема, права на ознайомлення зі змістом винесеної постанови. Оскільки із дослідженого судом відеозапису вбачається, що під час спілкування з інспектором позивач зазначив, що не збирається нічого отримувати та підписувати, що зафіксовано на «18:02:25 хв».
Інші доводи позивача не спростовують викладеного та на думку суду, спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Суд, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив, що вина ОСОБА_1 у вчинені передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є доведеною належними та допустимим доказами, а саме, записом наданими відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділення поліції №2 Дніпропетровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-79, 90, 242-246, 262, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до відділення поліції №2 Дніпропетровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ