Справа №: 344/1813/26
Провадження №: 2/343/742/26
Р І Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2026 року м.Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого - судді Лицура І.М.,
секретаря судового засідання - Бойків В.П.,
з участю адвокатів - Васюти К.С. та Михайлюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
ТзОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь борг за кредитним договором № [номер приховано] від 31.10.2020 року в розмірі 131 166,41 грн., а також судові витрати по справі. Свої вимоги мотивували тим, що 31 жовтня 2020 року між ТзОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця було укладено електронний договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № [номер приховано], що підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто було укладено кредитний договір у вигляді електронного документа згідно вимог ст. 639 ЦК України, а для його підписання надано одноразовий ідентифікатор. Відповідно до умов договору надання позики, ТзОВ «Інфінанс» взяло на себе зобов`язання надати відповідачці кредит в сумі 9 000,00 грн., строк користування кредитом - 18 днів, строк дії договору - 3 роки, за ставкою 1,75 %, що нараховується за один день користування кредитом. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору шляхом перерахування цих коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 11 лютого 2022 року між ТзОВ «Інфінанс» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 11-02/22, у відповідності до якого ТзОВ «Інфінанс» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал» належне йому право вимагати повернення коштів, зокрема, за кредитним договором № [номер приховано] від 31.10.2020 року. В подальшому, ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило ТзОВ «Коллект Центр» на підставі договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 року належне йому право вимагати повернення коштів за вищевказаними договором № [номер приховано]. Відповідачка кредитні кошти не повернула у повному обсязі та не виконала інші грошові зобов`язання, тому станом на день формування позовної заяви у неї наявна заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № [номер приховано] від 31.10.2020 року в розмірі 328 548,72 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 994,41 грн., заборгованість за нарахованими процентами на день відступлення прав вимоги - 227 001,84 грн. та заборгованість за нарахованими відсотками після відступлення права вимоги - 92 552,47 грн. Однак, враховуючи принципи розумності, співмірності та пропорційності заявлена до стягнення сума складає 131 166,41 грн., а саме: 8 994,41 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням та 122 172,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення прав вимоги. Вказані дії відповідачки свідчать про відмову від добровільного повернення боргу, в зв`язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.
Представник відповідачки ОСОБА_1 згідно ордеру на надання правничої допомоги серії АТ № 1136872 від 27.04.2026 року (а.с. 149) адвокат Михайлюк А.Р. подала відзив на позовну заяву (а.с. 143-147), в якому просила відмовити ТзОВ «Коллект Центр» у задоволенні позову та стягнути з них на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 12 000,00 грн., вказавши, щов матеріалах справи відсутній сам договір позики, позичальником за яким є ОСОБА_1 . Однак, позивачем подається інформація про його укладення саме 31.10.2020 року, хоча документи, що наявні в матеріалах справи, містять різну інформацію щодо дати укладення договору, їх номерів та контрагентів. Із заявки-анкети на отримання кредиту № 3388497 від 17.12.2020 року, якою сформований запит на отримання кредитних коштів у розмірі 9 000,00 грн., вбачається, що дата такої заявки зазначена 17.12.2020 року, тобто через 47 днів після нібито укладення договору, чого навіть технічно не може бути, оскільки заявка-анкета на кредит передує укладенню договору. Заявка-анкета свідчить про надіслання запиту до потенційного кредитодавця щодо можливості отримання кредитних коштів, проте така заявка-анкета не є договором у розумінні цивільного законодавства. Крім цього, у вказаній заявці-анкеті зазначена назва контрагента, надавача товарів/робіт/послуг - ФОП « ОСОБА_2 », а не ТзОВ «Інфінанс». Більше того, в заявці зазначено зовсім інший номер договору з контрагентом № 3388497, ніж вказаний в позовній заяві № [номер приховано] від 31.10.2020 року. Також в матеріалах справи відсутній договір факторингу між ФОП « ОСОБА_2 » та ТзОВ «Інфінанс». Таким чином, заявка-анкета на отримання кредиту № 3388497 від 17.12.2020 року не є кредитним договором, а лише може свідчити про намір ОСОБА_1 щодо отримання кредиту у ФОП « ОСОБА_2 ». Разом з тим, Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM Loyal», які містяться в додатках до позовної заяви, затверджені наказом № 14/1 від 18.08.2020 року, тобто іншою датою ніж та, що вказана в акцепті оферти (19.08.2020 року). Відтак, на дату укладення договору чи то 17.12.2020 року, чи то 31.10.2020 року невідомо чи вносилися зміни в такі Правила, а перевірити технічно це неможливо, оскільки лінк неактивний. В редакції Правил, наданих позивачем в додатках до позовної заяви, взагалі не міститься підпису відповідачки, а тому неможливо перевірити чи погоджувалася і підписувала відповідачка саме цю редакцію Правил. Оскільки Правила є невід`ємною частиною договору (оферти та акцепту оферти), як вказано самим позивачем, а встановити їх підписання чи редакцію неможливо, то вони є неналежними та недопустимими доказами. Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, то в заявці-анкеті обумовлено строк користування кредитом 18 днів, в акцепті оферти від 17.12.2020 року зазначено, що строк дії договору 3 роки, відсоткова ставка 1,75 % за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 2 835,00 грн. за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації. Враховуючи, що строк користування кредитом 18 днів чи то з 31.10.2020 року, чи то з 17.12.2020 року, тому строк його дії до 03.01.2021 року або до 17.11.2020 року. Аналіз наданих позивачем розрахунків про щоденні нарахування за кредитним договором свідчать про те, що заборгованість за відсотками нараховувалася поза межами строку користування кредитом, а саме: до 11.02.2022 року первісним відповідачем, з 16.12.2021 року по 10.01.2023 року кредитором ТзОВ «Вердикт Капітал» та з 10.01.2023 року по 30.10.2023 року позивачем. Умов щодо пролонгації договір не містить і в матеріалах справи відсутні додаткові угоди, якими сторони домовилися продовжувати строк користування кредитом, а прострочена заборгованість за нарахованими процентами перевищує тіло кредиту майже в 15 разів. Однак, в розрахунку заборгованості за договором № [номер приховано] від 31.10.2020 року зазначено, що основна сума тіла кредиту становить 21 000,00 грн., відсотки по кредиту 129 212,00 грн., сплачені відсотки 7 040,00 грн. та сума платежів здійснених відповідачкою 19 046,09 грн. Тобто, в цьому ж розрахунку стверджується, що відповідачка оплатила 19 046,09 грн. Отже, виходить, що клієнтка переплатила кредит на 7 211,09 грн. Крім того, сам розрахунок починається з дати 31.10.2020 року, хоча згідно довідок iPay від 09.07.2025 року та довідки, виданої ТзОВ «Інфінанс», які не є первісними бухгалтерськими документами, дата транзакції - 17.12.2020 року в сумі 9 000,00 грн. Відповідно детальний розрахунок заборгованості за договором суперечить відомостям, вказаним в позовній заяві та в додатках до неї. Що стосується переходу прав вимоги до позивача, то ОСОБА_1 жодного кредитного договору із ТзОВ «Інфінанс» не укладала, тим більше, що у заявці-анкеті зазначено контрагентом ФОП « ОСОБА_2 », а не ТзОВ «Інфінанс», відсутній також договір факторингу щодо передачі прав від ФОП « ОСОБА_2 » до ТзОВ «Інфінанс», тому в останнього були відсутні які-небудь права вимоги до відповідачки.
Представник позивача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (звор. а.с. 160) керівник ОСОБА_3 подала до суду відповідь на відзив (а.с. 156-159), в якій вказала, що відповідачкою в межах кредитного договору № [номер приховано] від 31.10.2020 року було отримано 4 транші, що свідчить про систематичне користування кредитною лінією, а не одноразову дію, яка могла би бути нею забута чи неусвідомлена. Відтак, 17.12.2020 року ОСОБА_1 звернулася до первісного кредитора із заявкою-анкетою на надання чергового кредиту в розмірі 9 000,00 грн., яку було погоджено. Щодо зазначення ФОП « ОСОБА_2 » в заявці-анкеті № 3388491 на отримання кредиту, то відображення цієї інформації є технічною помилкою, яка також міститься у пропозиції та акцепті оферти щодо дати затвердження Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM Loyal» замість вірної - 18.08.2020 року. Більше того, відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора, грошові кошти надані відповідачці за першими трьома траншами, були повернуті нею в повному обсязі, а також проведено часткові оплати за четвертим траншем, що є прямим підтвердженням фактичного отримання кредитних коштів ОСОБА_1 , її обізнаності щодо існування зобов`язань, визнання нею кредитного договору та його умов. Правомірно також нараховано всіма кредиторами відповідачці заборгованість за відсотками в межах строку дії договору, тобто протягом 36 календарних місяців. Тим більше, що черговим кредитором ТзОВ «Вердикт Капітал» було суттєво зменшено відповідачці заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками з урахуванням принципів розумності, співмірності та пропорційності. Що стосується витрат відповідачки на правничу допомогу, то спір виник внаслідок протиправної поведінки саме відповідачки, пов`язаної з тривалим невиконанням умов договору.
На відповідь на відзив представником відповідачки адвокатом Михайлюк А.Р. через систему «Електронний суд» подано заперечення (а.с. 168-171), в яких вона вказала, що якзазначає позивач, 31.10.2020 року між ТзОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № [номер приховано], а також договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № [телефон приховано]/4 від 31.10.2020 року на підставі заявки-анкети № 3388497 від 17.12.2020 року. Тобто, мають місце різні документи з різними номерами, а саме: договір № 098948330, договір № [телефон приховано]/4 та заявка-анкета № 3388497. Як вже зазначалося у відзиві на позов, у матеріалах справи відсутні відомості про погодження цієї заявки, відсутній договір позики, позичальником за яким є ОСОБА_1 . Також відсутні будь-які відомості, які пов`язують дані документи і дають підстави вважати, що кредит за договором № [номер приховано] чи договором № [телефон приховано]/4 теоретично міг бути виданий на підставі заявки-анкети № 3388497 ОСОБА_1 до ФОП « ОСОБА_2 ». Щодо твердження позивача про те, що зазначення ФОП « ОСОБА_2 » в заяві-анкеті № 3388491 на отримання кредиту є технічною помилкою, то позивачем не надано з цього приводу жодних доказів. Крім цього, саме цим документом, як основним доказом, у якому міститься підпис відповідачки, як стверджує позивач, він намагається обґрунтувати свої позовні вимоги. Аналогічне стосується і Правил надання грошових коштів у позику, які з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці Правила прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою. Щодо строку дії договорів, то як зазначає позивач, строк користування кредитом 18 днів, а строк дії договору 3 роки. Право нараховувати проценти за користування позикою (кредитом) можливо тільки протягом строку кредитування. Тобто нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту порушує баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Разом з тим, позивач просить стягнути заборгованість за процентами у розмірі 122 172,00 грн., зазначаючи, що нібито з врахуванням принципів розумності, співмірності і пропорційності. Проте, сума процентів, що заявлена до стягнення, у 13,5 разів більше, ніж сума самої позики, враховуючи при цьому, що строк кредитування становить тільки 18 днів, що явно порушує зазначені принципи. Щодо права вимоги позивача за кредитним договором № [номер приховано], то самого договору позивачем на надано, як і не надано будь-яких інших договорів, укладених між ОСОБА_1 та ТзОВ «Інфінанс», а відтак право вимоги позивачем не підтверджено.
13 травня 2026 року представником позивача керівником Ткаченко М.М. подано письмові пояснення (а.с. 179-182), в яких зазначено, що 17.12.2020 року між ТзОВ «Інфінанс» та відповідачкою на підставі заявки-анкети № 3388497 від 17.12.2020 року на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики, що акцептована відповідачкою шляхом підписання електронним підписом, було укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № [телефон приховано]/4 від 31.10.2020 року. Відповідно до умов викладених в оферті, пропозиція (оферта), акцепт оферти, Правила та заявка-анкета становлять єдиний документ - договір. Відповідачка здійснила дії, спрямовані на укладення договору позики шляхом заповнення заявки на сайті з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, кредитодавцем ТзОВ «Інфінанс» було перераховано грошові кошти. Підписанням акцепт оферти відповідачка також підтвердила, що вона повністю ознайомилася з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Разом з тим, відповідачка посилається на те, що у файлі пропозиції міститься неактивне посилання на Правила надання грошових коштів у позику, у зв`язку з чим наразі неможливо ознайомитися з їх змістом через веб-посилання. Однак, такі доводи не свідчать про відсутність Правил на момент укладення договору та не спростовують факту ознайомлення позичальника з ними. Кредитний договір було укладено у 2020 році, тому з огляду на значний проміжок часу, у структурі веб-сайту відбулися зміни, оновилося програмне забезпечення, було здійснено архівування або видалення окремих електронних сторінок, тому технічна недоступність посилання станом на сьогодні є об`єктивно можливою та сама по собі не свідчить про недійсність чи відсутність Правил на дату укладення договору. Як вже зазначалося у відповіді на відзив, ОСОБА_1 , відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора, вже отримувала кредитні кошти трьома траншами, які були нею повністю погашені, як і були оплати за четвертим траншем. Отже, такі дії відповідачки є прямим підтвердженням фактичного отримання кредитних коштів, її обізнаності щодо існування зобов`язань, визнання нею кредитного договору та його умов.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю № 10 від 07.01.2026 року (а.с. 175) адвокат Васюта К.С. заявлені позовні вимоги підтримала, зіславшись на вищевикладені обставини та просила позов задоволити повністю. Додатково вказала, що 31.10.2020 року відповідачка уклала з первісним кредитором договір позики, за яким отримувала кредитні кошти у вигляді траншів. Перші три транші нею повністю погашені. Щодо четвертого траншу, за яким ОСОБА_1 17.12.2020 року отримала 9 000,00 грн. строком на 3 роки, то за ним теж частково сплачено заборгованість. Відповідачка підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором необхідні документи, у яких є технічна описка щодо видавця кредиту.
Представник відповідачки адвокат Михайлюк А.Р. в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні, обгрунтувавши свої заперечення аргументами, викладеними у відзиві на позов та у запереченнях на відповідь на відзив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що 31 жовтня 2020 року між ТзОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця було укладено електронний договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № [номер приховано], що підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто було укладено кредитний договір у вигляді електронного документа згідно вимог ст. 639 ЦК України, а для його підписання надано одноразовий ідентифікатор.
17 грудня 2020 року відповідачка ОСОБА_1 в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № [номер приховано] від 31.10.2020 року, подала до ТзОВ «Інфінанс» заявку-анкету на отримання кредиту № 3388497, в якій вказала реквізити банківської платіжної картки № НОМЕР_1 та яку підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором «6u3f2j» (а.с. 41).
Після цього, первісний кредитор ТзОВ «Інфінанс» запропонувало ОСОБА_1 прийняти умови Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «Money BOOM Loyal», затверджених наказом № 14/1 від 19.08.2020 року та укласти договір надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту № [телефон приховано]/4 від 31.10.2020 року та отримати в рамках договору кредит у сумі 9 000,00 грн., що підтверджується пропозицією укласти договір надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту № [телефон приховано]/4 від 31 жовтня 2020 (оферта) та надання кредиту згідно заявки-анкети № 3388497 від 17.12.2020 року (а.с. 53).
ОСОБА_1 ознайомилася з умовами пропозиції ТзОВ «Інфінанс» про надання кредиту та прийняла запропоновану пропозицію, підписавши акцепт оферти від 17.12.2020 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором «6u3f2j» (а.с. 64).
Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами по справі кредитного договору в електронній формі.
Згідно умов кредитного договору, ТзОВ «Інфінанс» надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 9 000,00 грн., строком користування кредитом 18 днів, а позичальниця зобов`язалася повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому договором.
Відповідно до умов даного договору, відсоткова ставка складає 1,75 % за один день користування кредитом та застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 2 835,00 грн. Листом № 14536_25709112745 від 09.07.2025 року (а.с. 65) ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомило ТзОВ «Інфінанс» про те, що на виконання умов договору про переказ коштів № ФК-П-17/08-04 від 03.08.2017 року ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» 17.12.2020 року перераховано грошові кошти в сумі 9 000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_2 в системі iPay.ua.
Як встановлено з договору факторингу № 11-02/22 від 11.02.2022 року та додатків до нього, акту приймання-передавання Реєстру боржників до вказаного договору факторингу, платіжного доручення № 330110004 від 11.02.2022 року на суму 633 175,18 грн., Реєстру боржників до договору факторингу № 11-02/22 від 11.02.2022 року та витягу з даного Реєстру (а.с. 13-27), право вимоги до ОСОБА_1 по договору надання позики № [номер приховано] ТзОВ «Інфінанс» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал» на суму заборгованості 131 166,41 грн.
В подальшому, ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до ОСОБА_1 по вказаному договору надання позики ТзОВ «Коллект Центр», що підтверджується договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, додатками до цього договору, актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 року, актами прийому-передачі Реєстру боржників за даним договором факторингу, Реєстром боржників до договору 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року та витягом з даного Реєстру (а.с. 28-40,42-47).
З наданого ТзОВ «Інфінанс» розрахунку заборгованості за договором № [номер приховано] від 31.10.2020 року, розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТзОВ «Вердикт Капітал» та розрахунку заборгованості перед ТзОВ «Коллект Центр» (а.с. 12,87-92) вбачається, що борг ОСОБА_1 по даному договору станом на 10.01.2023 року складає 328 548,72 грн. з яких: 8 994,41 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту та 319 554,31 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками на дату закінчення строку дії кредитного договору, однак заявлена позивачем сума до стягнення за вказаним вище договором становить 131 166,41 грн., а саме: 8 994,41 грн. - заборгованість за тілом позики та 122 172,00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими за період з 09.01.2021 року по 09.01.2023 року.
При цьому, з наданого ТзОВ «Інфінанс» розрахунку заборгованості за договором № [номер приховано] від 31.10.2020 року (а.с. 87-91) встановлено, що ОСОБА_1 в рамках зазначеного кредитного договору тричі отримувала кредитні кошти, а саме: 31.10.2020 року - 2 000,00 грн., 22.11.2020 року - 4 000,00 грн. та 27.11.2020 року - 6 000,00 грн., які вона повернула та сплатила нараховані за їх користування відсотки, а 17.12.2020 року отримала четвертий транш кредиту в розмірі 9 000,00 грн. та 08.01.2021 року здійснила сплату з метою погашення заборгованості за ним в сумі 4 258,09 грн. (5,59 грн. - тіло кредиту та 4 252,50 грн. - відсотки), тобто вчинила конклюдентні дії, що свідчать про визнання нею кредитного договору № [номер приховано] від 31.10.2020 року, а також отримання 17.12.2020 року 4 траншу кредиту в розмірі 9 000,00 грн.
Суд погоджується з тим, що відповідачка ОСОБА_1 не дотрималася своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки та сплати процентів за користування коштами і на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов`язань, внаслідок чого за нею правомірно числиться заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 8 994,41 грн.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідачки 122 172,00 грн. нарахованої первісним кредитором ТзОВ «Інфінанс» заборгованості за відсотками, що заявлені позивачем до стягнення, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Згідно з пропозицією ТзОВ «Інфінанс» укласти договір надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту № [телефон приховано]/4 від 31 жовтня 2020 та акцепту оферти від 17.12.2020 року, строк користування кредитом становить 18 днів, тобто по 04.01.2021 року включно. Таким чином, строк кредитування сплив 05 січня 2021 року.
Позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
У постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
За таких обставин, відсутні підстави для нарахування відповідачці відсотків за користування кредитними коштами за період з 05.01.2021 року по 09.01.2023 року.
Разом з тим, не заслуговують уваги посилання представника відповідачки про те, що позивачем не підтверджено жодними належними та допустимими доказами факт укладення ОСОБА_1 кредитного договору № [номер приховано] від 31.10.2020 року з ТзОВ «Інфінанс», оскільки встановлено, що відповідачкою в межах кредитного договору № [номер приховано] від 31.10.2020 року було отримано 4 транші кредитних коштів, востаннє 17.12.2020 року 4-й транш в розмірі 9 000,00 грн., що свідчить про систематичне користування відповідачкою ОСОБА_1 кредитною лінією. Також про факт підписання та часткового виконання відповідачкою вказаного договору свідчить і те, що з метою погашення кредиту вона сплатила позивачу кошти в сумі 4 258,09 грн., що не заперечується представником відповідачки у відзиві на позов.
Більше того, як вбачається з виписки по особових рахунках з НОМЕР_3 (а.с. 206), наданої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на виконання вимог ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14.05.2026 року про витребування доказів, у АТ «Банк Форвард» був відкритий рахунок на ім`я відповідачки, на який 17.12.2020 року було зараховано кошти в розмірі 9 000,00 грн.
Суд також критично оцінює доводи представника відповідачки у відзиві на позов та у запереченнях на відповідь на відзив про те, що в матеріалах справи відсутній договір позики, позичальником за яким є ОСОБА_1 , оскільки офертою та акцептом оферти від 17.12.2020 року передбачено, що вони складають договір, невід`ємною частиною якого є також Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «Money BOOM Loyal», затверджені наказом № 14/1 від 18.08.2020 року.
Також суд вважає голослівними та такими, що спрямовані на ухилення відповідачки від обов`язку повернення грошових коштів, доводи представника останньої з приводу того, щодокументи, надані позивачем, містять різну інформацію щодо дати укладення договору, їх номерів та контрагентів.
Що стосується посилання представника відповідачки на те, що у заявці-анкеті на отримання кредиту № 3388497 від 17.12.2020 року в якості контрагента - надавача товарів/робіт/послуг зазначено ФОП « ОСОБА_2 », то суд приймає до уваги пояснення представника позивача про те, що це є технічною опискою, оскільки надалі в тексті вказаної заявки-анкети, зокрема в п. 7, йдеться саме про ТзОВ «Інфінанс» і саме цим товариством надавалися відповідачці кредитні кошти в розмірі 9 000,00 грн.
Встановлені розбіжності у даті затвердження Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM Loyal», як вказала представник позивача, викликані технічними помилками при заповненні документів і, на думку суду, не впливають на суть спірних правовідносин.
За викладених обставин, враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 істотно порушила умови кредитного договору, укладеного з первісним кредитором ТзОВ «Інфінанс», своєчасно кредит не погашала та не повернула позичені кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення і з неї на користь ТзОВ «Коллект Центр» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № [номер приховано] від 31.10.2020 року в розмірі 8 994,41 грн., що є заборгованістю за основним зобов`язанням (тілом кредиту), відмовивши в задоволенні вимоги про стягнення відсотків за користування кредитними коштами.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, в ч. 1 якої зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 6,86 % сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що був сплачений згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № [номер приховано] від 29.01.2026 року в розмірі 2 662,40 грн. (а.с. 96), який становитиме 182,64 грн.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, укладений між ТзОВ «Коллект центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 2159 від 01.12.2025 року та витяг з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 року, відповідно до яких загальна вартість наданих послуг становить 25 000,00 грн., що складається з усної консультації з вивченням документів 4 000,00 грн., складання позовної заяви 18 000,00 грн., вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовка аналітичної довідки щодо судової практики 3 000,00 грн. (а.с. 56-58,62-63).
Виходячи з викладеного, оскільки суд задоволив позовні вимоги позивача на 6,86 %, то на його користь пропорційно слід стягнути з відповідачки відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 715,00 грн.
Даний розмір відшкодування витрат на правову допомогу суд вважає таким, що відповідає вимогам «розумності», є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих послуг, часом, витраченим на виконання відповідних робіт і не є завищеним чи необгрунтованим.
На підставі викладеного, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 207,526,530,536,610,611,626,638,1054,1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст. 259,263-265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № [номер приховано] від 31.10.2020 року в розмірі 8 994,41 грн. (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири гривні та 41 копійку), а також 182,64 грн. (сто вісімдесят дві гривні та 64 копійки) відшкодування сплаченого судового збору і 1 715,00 грн. (одну тисячу сімсот п`ятнадцять гривень) витрат за надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» професійної правової допомоги адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», відмовивши в решті позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», що знаходиться за адресою: 01133, м.Київ вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926.
Відповідачка: ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Долинським РС УДМС України в Івано-Франківській області 25.06.2015 року.
Суддя: