ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року Справа №160/23396/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Морозової Ольги Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
04.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Морозової Ольги Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення 05 серпня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з військового обліку за п.б ч.б ст. 77 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» (в редакції від 23.04.2022, чинною на момент виключення) як раніше засудженого до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину та визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей (даних) про повторне взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також рішення на підставі яких відбулось повторне внесення відомосте (даних) про позивача;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , з військового обліку військовозобов`язаних та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників. військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг») актуальні відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКІШІ НОМЕР_1 . з військового обліку.
Позовні вимоги обґрунтовано таким.
В період з 12.12.2004 по 26.01.2016 ОСОБА_1 відбував покарання в установах виконання покарань.
05.08.2022 начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_2 на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній станом на серпень 2022 року) ОСОБА_1 виключено з військового обліку як особу, засуджену до позбавлення волі за вчинення тяжкого (особливо тяжкого) злочину. Відповідні дані були занесені до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 .
07 квітня 2026 року ОСОБА_1 що в застосунку «Резерв+» побачив, що стосовно нього змінилась інформація, а саме: вказано, що він перебуває на військовому обліку. Пізніше позивач побачив інформацію в тому ж застосунку «Резерв +» дані, в якому відображаються відповідно до інформації з системи «Оберіг» - Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що він взагалі пройшов ВЛК та виключений з обліку у зв`язку з мобілізацією.
У відповідь на заяву позивача від 09.04.2026 відповідач надіслав лист від 17.04.2026 № 2323, в якому повідомив, що Законом України від 18.05.2024 № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» внесено зміни до статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з чим особи, які раніше були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, більше не підлягають виключенню з військового обліку.
Також відповідач повідомив позивача, що відповідно до відомостей автоматизованої інформаційно - телекомунікаційної системи «Оберіг» позивач взагалі призваний на військову службу за мобілізацією на особливий період та у складі військової команди направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 .
Позивач стверджує, що ВЛК 08.04.2026 не проходив, рішення про придатність його до військової служби не приймалося, військову службу він не проходить.
З посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про звернення громадян», Закону № 3633-ІХ, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 № 154, представник позивача просила суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 07.08.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази.
Ухвалою суду від 03.09.2026 зобов`язано військову частину НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) у семиденний строк з дня отримання цієї ухвали надати суду інформацію щодо проходження військової служби ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) у цій частині з наданням підтверджуючих доказів (накази, розпорядження, тощо); зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення цієї ухвали надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, а також: інформацію щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), наявну в базі даних АІТС «Оберіг» станом на 07.04.2026 та станом на теперішній час; належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 від 09.04.2026 № ОН-20079523 та доданих до неї документів; відомості щодо проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_3 , зобов`язано ОСОБА_1 та/або його представнику - адвоката Морозову Ольгу Сергіївну протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення цієї ухвали надіслати (надати) суду через підсистему «Електронний суд» витяги з застосунку «Резерв+» станом на 07.04.2026 (у разі наявності), станом на теперішній час, військово-обліковий документ, сформований в застосунку «Резерв+».
04.09.2026 військова частина НОМЕР_3 повідомила суд, що ОСОБА_1 не проходить військову службу у частині.
09.09.2026 адвокатом Морозовою О.С. виконано вимоги ухвали суду від 03.09.2026.
14.09.2026 відповідачем надано відзив та витребувані ухвалою суду від 03.09.2026 документи.
Суд зазначає, що ухвалу від 03.09.2026 надіслано одержувачу ІНФОРМАЦІЯ_4 в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету: 03.09.26 12:10, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
При розгляді справи суд не враховує наданий відповідачем відзив, оскільки такий відзив подано поза межами встановленого судом строку (останній день на подання відзиву відповідно до ухвали від 03.09.2026 - 09.09.2026 року, дата подання відзиву на електронну пошту суду - 14.09.2026, без заяви про поновлення пропущеного процесуального строку.
Відповідно до положень частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з паспорта громадянина України НОМЕР_5 , картки пдатника податків.
У тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_6 наявні відмітки про військовий облік:
13. Взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 05.08.2022; Знято з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 05.08.2022;
14. 05.08.2022 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 за ст. 37 п. 6 ч. 6 як засуджений.
Згідно із довідкою про звільнення № 33358, виданою 26.01.2016 начальником Шепетівської виправної колонії Хмельницької області (№98), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , засуджений 04.12.2007 Апеляційним судом Дніпропетровської області за ст.142 ч.2, 86 ч.2, 142 ч.3, 17 ч.2 - 93 п. «а», «і», 145 ч.2, 223 ч.2, 257 ч.3 п.п. «а», «з», «і», 263 ч.1, 286 ч.2, 70 ч.1 КК України до 14 років позбавлення волі.
Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_6 , видане начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 05.08.2022 ОСОБА_1 , містить такі відмітки:
- п. 13 «Відмітки про військовий облік»: взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 05.08.2022, знято з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 05.09.2022;
- п. 14 - 05.08.2022 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 за ст. 37 п. 6 ч.6 як засуджений.
Військово-облікові документи, сформовані в застосунку «Резерв+», містять такі відомості щодо ОСОБА_1 :
1) Станом на 07.11.2025 - не військовозобов`язаний, виключено, підстава зняття/виключення - інше, ТЦК та СП - ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ВОС 790037, перевезення автомобільним транспортом, водій;
2) Станом на 08.04.2026 - військовозобов`язаний, порушення правил військового обліку, ТЦК та СП - ІНФОРМАЦІЯ_8 ; солдат, ВОС 999097, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву; причина звернення до нацполіції - не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК, постанова ВЛК - придатний;
3) Станом на 01.09.2026 - знято з обліку, Не військовозобов`язаний, Підстава зняття\виключення військовослужбовці, ІНФОРМАЦІЯ_9 , постанова ВЛК - придатний, 08.04.2026.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 08.04.2026 № 930/М «Про призов військовозобов`язаних та реззервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» солдата ОСОБА_1 , 1982 р.н., РНОКПП НОМЕР_1 , призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправити до військової частини НОМЕР_3 .
Згідно із довідкою військово - лікарської комісії від 08.04.2026 № 2026-0408-1013-0 ОСОБА_1 придатний до військової служби.
09.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою (вх. № 2612 від 10.04.2026), в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» та «Резерв +» відмітку «Виключений з військового обліку» відповідно до п.6 ч. 6 ст.37 «Був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину» в редакції, яка діяла станом на 17.04.2026.
Листом від 17.04.2026 № 2323 ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомив ОСОБА_1 , що відповідно до статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» в новій редакції засудження до позбавлення волі за тяжкою або особливо тяжкою статтею вже не є підставою для виключення з військового обліку. Тому позивач повинен виконувати військовий обов`язок, правила військового обліку, оновлювати військово - облікові дані в РТЦК та СП за місцем проживання/декларування та може бути призваним на військову службу під час мобілізації, якщо дозволить стан здоров`я, який визначається військово - лікарською комісією. Згідно наявної бази даних АІТС «Оберіг» інформації, станом на 07.04.2026 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач мав статус «порушника» Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у зв`язку з непроходженням ВЛК. За результатами проходження 08.04.2026 військово - лікарської комісії (Довідка ВЛК № 2026-0408-1013-2713-0 від 08.04.2026) ОСОБА_1 визнаний придатним для проходження військової служби за мобілізацією, на особливий період на підставі статті 61в графи ІІ розкладу хвороб, графи ТДВ Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402. У зв`язку з визначенням ВЛК ОСОБА_1 придатним до військової служби за мобілізацією на особливий період, відсутністю підстав для надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на особливий період, його 08.04.2026 призвано на військову службу за мобілізацією на особливий період та у складі військової команди направлено для проходження військової служби у військову частину. Інформація щодо судимості внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Громадяни проходять військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб. У подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та триває до цього часу.
24 лютого 2022 з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Законом України від 03 березня 2022 № 2105-ІХ затверджений Указ Президента України від 24 лютого 2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» (далі по тексту - Указ № 69/2022).
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно зі статтею 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
На підставі частини четвертої статті 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини п`ятої статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок № 1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
На підставі пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Відповідно до пункту 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону № 2232-ХІІ.
Абзацом третім пункту 79 Порядку № 1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Таким чином, взяття та виключення військовозобов`язаних з військового обліку належить до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають громадяни України: які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку.
Отже, взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають усі військовозобов`язані громадяни України, які досягли 25-річного віку, в тому числі і ті, які не перебували на військовому обліку раніше.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 було виключено з військового обліку 05.08.2022 на підставі пп. 6 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ як такого, що був засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Дійсно, статтею 37 Закону № 2232-ХІІ в редакції станом на 05.08.2022, було передбачено, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Проте, 18.05.2024 внесено зміни до Закону № 2232-ХІІ, відповідно до яких редакція статті 37 вже не містить підстави для виключення з військової служби громадян України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Так, відповідно до частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Отже, з 18 травня 2024 року підстава "які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину" була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
В абзацах першому і другому пункту 2 мотивувальної частини рішення від 09.02.1999 №1рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правових актів в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З наведеного слідує, що з 18.05.2024 громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку та були виключені з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 17.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку.
Також, згідно з пунктом 4 розділу «Загальні питання» Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані, зокрема:
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.
З огляду на наведені вище положення Закону № 2232 та Порядку № 560, з 18.05.2024 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав чинності 18.05.2024, статтю 37 Закону України № 2232-ХІІ викладено в новій редакції.
Редакція статті 37 Закону України № 2232-ХІІ, яка є чинною з 18.05.2024, вже не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку військовослужбовців, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Суд звертає увагу, що військовозобов`язані, згідно із Законом № 2232 -ХІІ - це громадяни, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період. Також вони можуть залучатися для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
В запасі можуть бути особи, які перебувають на військовому обліку військовозобов`язаних, тобто військовозобов`язані особи, які перебувають на обліку в ТЦК і СП.
Військовозобов`язаними вважаються особи віком від 25 до 60 років, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ (інших військових формувань), визнані придатними для несення військової служби і не є заброньованими у встановленому порядку, а також особи віком від 18 до 25 років, якщо вони мають статус військовозобов`язаного.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону № 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які мають судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.152-156-1, 258-258-6, ч.4 ст.286-1, ст.348 Кримінального кодексу України, а також засудженими службовими особами, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до ст.368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.
Згідно з ч.4 ст.39 Закону № 2232-ХІІ на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище.
Суд зауважує, що спірні правовідносини виникли не з приводу законності призову ОСОБА_1 на військову службу, а щодо правомірності поновлення його на військовому обліку, тому, з урахуванням того, що підстави для виключення ОСОБА_1 з військового обліку відпали в силу вимог діючого законодавства, позивач фактично набуває статусу військовозобов`язаного, з моменту набрання законної сили Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" за № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024.
Оскільки ОСОБА_1 не підпадає під жодну з підстав виключення з військового обліку, визначених діючою з 18.05.2024 нормою ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ, відповідачем правомірно внесено відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервистів щодо взяття на військовий облік позивача, про що свідчить витяг Резерв+.
З огляду на вищевикладене, з врахуванням приписів статті 37 Закону № 2232-ХІІ, які були чинними на час взяття позивача на військовий облік - , суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача вносити дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку як особи, яка раніше була засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Приписами частин першої та другої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Із положень частин першої і другої статті77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).
Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності. Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.
Вказане узгоджується з правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, де зазначено, що визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову адвоката Морозової Ольги Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Г. Секірська