УХВАЛА
18 вересня 2026 року
м. Київ
справа №440/66/26
адміністративне провадження № К/990/38495/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2026 року в справі за адміністративним ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - відповідач, скаржник, В/ч НОМЕР_1 ), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;
- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 у задоволенні клопотання В/ч НОМЕР_1 про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано апелянту усунути недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі 1597,44 грн.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2026 апеляційну скаргу В/ч НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі № 440/66/26 повернуто особі, яка її подала на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки у встановлений судом строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі апеляційного суду від 15.04.2026.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 у задоволенні клопотання В/ч НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено та визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано апелянту усунути недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням поважних причин такого пропуску.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою В/ч НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі № 440/66/26 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки у встановлений судом строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі апеляційного суду від 29.06.2026.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся через підсистему «Електронний Суд» до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою.
Ухвалою Суду від 25.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання В/ч НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 КАС України. Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права при його ухваленні, а також надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи та оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн
Одночасно скаржнику роз`яснено, що у разі невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута.
Частиною одинадцять статті 251 КАС України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Згідно пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.
Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 25.08.2026) доставлено в Електронний кабінет скаржника 25.08.2026 о 19 год 28 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
06.09.2026 від скаржника на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху через підсистему «Електронний суду» до Суду надійшла заяви про продовження строку для усунення недоліків.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
На виконання вимог ухвали Суду від 25.08.2026 про залишення касаційної скарги без руху скаржником надано заяву про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, яка мотивована тим, що В/ч НОМЕР_1 не заперечує щодо обов`язку сплати судового збору, однак вказана обставина об`єктивно не залежить від її волевиявлення, оскільки остання фінансується виключно за рахунок Державного бюджету України, не має у своєму розпорядженні вільних коштів та не має права самостійно перерозподіляти бюджетні асигнування для сплати судового збору, у зв`язку з чим станом на дату звернення із заявою необхідні кошти на рахунок військової частини не надійшли.
Вирішуючи заяву про продовження строку на усунення недоліків, колегія суддів виходить з такого.
Частиною третьою статті 2 КАС України визначено, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. За змістом вказаної норми продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком суду.
Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Слід також врахувати, що умовою продовження строку усунення недоліків касаційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху.
Тобто, для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником в заяві про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві.
Отже, КАС України визначено максимально можливу тривалість строку (десять днів з дня вручення ухвали), який встановлюється судом для усунення недоліків касаційної скарги. Цей строк, який за своєю суттю є процесуальним, може бути продовжений судом з власної ініціативи або за заявою учасника справи.
Отже заява скаржника не містить належних обґрунтувань щодо наявності підстав для продовження строку для усунення недоліків та не підтверджено відповідними та належними доказами. У вказаній заяві скаржник посилається на загальні обставини щодо обмеженого фінансування та відсутність бюджетних коштів, та відповідно відсутністю можливості сплати судовий збір.
Суд зауважує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
У контексті доводів скаржника Суд зауважує, що це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Крім того, скаржником не подано уточненої касаційної скарги, в якій були б зазначені конкретні порушення норм процесуального права, допущені, на його думку, судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.
З урахуванням наведеного підстави для задоволення заяви про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відсутні.
Отже, останній день установленого судом строку на усунення недоліків відповідно до ухвали про залишення касаційної скарги без руху був 07.09.2026.
Ураховуючи викладене, строк для усунення недоліків цієї касаційної скарги закінчився, однак скаржник не виконав указані вимоги ухвали Суду від 25.08.2026.
Станом на день постановлення цієї ухвали недоліки касаційної скарги скаржником не усунуто. Будь-яких інших заяв чи клопотань на адресу суду від скаржника не надходило.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.
За наслідками невиконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, відповідно до частини другої статті 332 КАС України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2026 року у справі № 440/66/26.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2026 року в справі за адміністративним ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Л.О. Єресько
В.М. Соколов А.Г. Загороднюк