ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 524/11853/24 Номер провадження 22-ц/814/1743/26 Головуючий у 1-й інстанції Ковальчук Т. М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Чумак О.В.,
суддів Дряниці Ю.В., Панченка О.О.,
за участю секретаря Ванди А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 листопада 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що сторони перебували у шлюбі з 06 липня 2012 року до 18 березня 2024 року, у період якого за спільні сімейні кошти зробили ремонт у квартирах АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , які фактично з`єднані між собою та на праві власності належать ОСОБА_1 . За висновком судового експерта Маківського М. В. № 58-24 від 11 вересня 2024 року ринкова вартість зазначеного об`єкта нерухомості становить 493662,00 грн, а вартість ремонтно-будівельних робіт, виконаних у цьому домоволодінні за період із липня 2012 року до лютого 2024 року становить 1154477,00 грн. За доводами позивача, оскільки квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 є особистою власністю відповідача, а витрати на ремонт та невід`ємні поліпшення цих об`єктів нерухомості здійснено у період зареєстрованого шлюбу, то такі витрати є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, які підлягають рівному поділу між сторонами, ідеальні частки яких становлять 577238,50 грн. Окрім того, позивач зазначає, що оскільки за попередньою спільною домовленістю сторін вона користувалася автомобілем «Kia Sportage», а відповідач - автомобілем «Lincoln MKX», тому справедливим буде визнати за нею право власності на автомобіль «Kia Sportage», залишивши у володінні відповідача автомобіль «Lincoln MKX», вартість яких за висновком судового експерта Сумцова С. С. № 45 від 08 квітня 2024 року становить 1055100,00 грн та 942804,01 грн - відповідно.
Розраховуючи суму коштів, яка, на думку позивача, підлягає стягненню з відповідача на її користь, остання виходить із того, що: ідеальна частка кожного з подружжя, витрачена на ремонт та невід`ємні поліпшення належного відповідачу на праві власності домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , становить 577238,50 грн; загальна вартість обох автомобілів становить 1997904,01 грн, отже частка кожного з подружжя - 998952,00 грн; відхилення від ідеальної частки становить 56148,00 грн.
Просила визнати спільною сумісною власністю її та ОСОБА_1 1154477,00 грн, витрачених на ремонт та невід`ємні поліпшення квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ; визнати спільною сумісною власністю сторін автомобіль «Kia Sportage», об`єм двигуна 1598 см куб., 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 та автомобіль «Lincoln MKX», об`єм двигуна 3726 см куб., 2018 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 ; визнати за нею право власності на автомобіль «Kia Sportage», об`єм двигуна 1598 см куб., 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 ; у порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_1 на її користь 521090,50 грн, а також понесені судові витрати.
Ухвалою від 16 жовтня 2024 року Автозаводський районний суд міста Кременчука задовольнив заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, наклав арешт на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 , та арешт на автомобілі «Kia Sportage», обєм двигуна 1598 см куб., 2023 року випуску, НЗ « НОМЕР_1 », VIN номер НОМЕР_2 , «Lincoln MKX», об`єм двигуна 3726 см куб., 2018 року випуску, НЗ « НОМЕР_3 », VIN номер НОМЕР_4 .
Постановою Полтавського апеляційного суду від 21 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 16 жовтня 2024 року в частині накладення арешту на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 скасовано; у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 відмовлено; в іншій частині ухвалу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 16 жовтня 2024 року залишено без змін.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 листопада 2025 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 автомобіль «Kia Sportage», об`єм двигуна 1598 см куб., 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 та автомобіль «Lincoln MKX», об`єм двигуна 3726 см куб., 2018 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 .
Проведено поділ спільного сумісного майна ОСОБА_2 до ОСОБА_1 наступним чином:
Виділено у приватну власність ОСОБА_2 автомобіль «Kia Sportage», об`єм двигуна 1598 см куб., 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .
Виділено у приватну власність ОСОБА_1 автомобіль «Lincoln MKX», об`єм двигуна 3726 см куб., 2018 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 521090 грн 50 коп. грошової компенсації понесених затрат на ремонтно-будівельні роботи домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9084 грн сплаченого судового збору.
З цим рішенням не погодився ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що оцінка здійснена на замовлення позивачки проведене без огляду транспортних засобів та без врахування їх особливостей. Зазначає, що за час перебування у шлюбі йому на праві приватної власності належав транспортний засіб «Kia Sportage», 2019 року випуску, на придбання якого ним було взято кредит, який погашений ним за власні кошти в повному обсязі. Саме після продажу вказаного автомобіля був придбаний автомобіль «Kia Sportage», 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Крім того, звертає увагу, що він набув права власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору дарування лише 03 червня 2022 року, тоді як у висновку експерта Маківського М.В., наданому позивачем, проведено оціночно-будівельне дослідження квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 за період з липня 20132 року по лютий 2024 року включно. У свою чергу позивачем не надано доказів понесення нею витрат на проведення будівельних робіт, тоді як всі будівельні матеріали ним придбано до їх спільного проживання та укладення шлюбу.
Також вважає, що суд першої інстанції, в супереч нормам чинного законодавства не провів заочний розгляд справи чим порушив право відповідача на спеціальний механізм захисту - перегляд заочного рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Сторони будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляджу справи до суду не з`явився.
Від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 заявлено клопотання про долучення доказів, яке обґрунтовано тим, що він не брав участі при розгляді справи судом першої інстанції.
Розглянувши дане клопотання в судовому засіданні колегія суддів звернула увагу, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 знав про те, що у провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебуває справа № 524/11853/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя.
Додані до апеляційної скарги висновки експерта № 1414 та № 1415 складені за результатом проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи по матеріалам цивільної справи № 524/11853/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю та поділ спільного майна 06 лютого 2025 року на замовлення ОСОБА_1 , що також підтверджує його обізнаність про розгляд справи судом першої інстанції. Разом з цим, після отримання зазначених висновків вони не були подані до суду першої інстанції. Жодних поважних причин неподання доказів або непереборних обставин, що перешкоджали подати доказів до суду першої інстанції відповідачем не зазначено.
Зважаючи на зазначене колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання про долучення доказів.
З матеріалів справи вбачається, що з 06 липня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який рішенням від 18 березня 2024 року Автозаводським районним судом міста Кременчука був розірваний (а. с. 12).
Відповідно до інформації з підсистеми НАІС Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 03 квітня 2025 року за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані транспортні засоби: з 31 березня 2023 року «Kia Sportage», 2023 року випуску, НЗ « НОМЕР_1 », VIN номер НОМЕР_2 ; з 19 серпня 2022 року «Lincoln MKX», 2018 року випуску, НЗ « НОМЕР_3 », VIN номер НОМЕР_4 .
ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_5 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_5 від 19 листопада 2009 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Кременчуцької міської ради, та квартири за адресою: АДРЕСА_6 на підставі договору дарування квартири № 415, виданого 03 червня 2022 року приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Дощенко О. В. (а. с. 13, 14).
Відповідно до висновку судового експерта Маківського Миколи Володимировича № 58-24 за результатами проведення оціночно-будівельного дослідження домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_3 , складеного 11 вересня 2024 року, ринкова вартість зазначеного домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_5 , станом на час проведення дослідження становить 493662,00 грн. Вартість невід`ємних поліпшень (ремонтно-будівельних робіт), виконаних у домоволодінні, розташованому в АДРЕСА_3 за період із липня 2012 року по лютий 2024 року включно становить 1154477,00 грн (а. с. 16-61).
До висновку додано локальний кошторис на ремонтно-будівельні роботи, виконані в домоволодінні, розташованому в АДРЕСА_3 , відомість ресурсів до цього локального кошторису, а також фототаблиці.
За висновком судового експерта Сумцова Сергія Станіславовича № 45 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження, складеного 08 квітня 2024 року, вартість автомобіля «Kia Sportage», об`єм двигуна 1598 см3, 2023 року випуску, яка визначена без його огляду, станом на теперішній час, складає 1055100,00 грн, вартість автомобіля «Lincoln MKX», об`єм двигуна 3726 см3, 2018 року випуску, яка визначена без його огляду, станом на теперішній час, складає 942804,01 грн.
При розгляді справи судом першої інстанції в якості свідків були допитані:
ОСОБА_3 , яка повідомила, що має товариські стосунки з позивачем, з родиною якої була знайома з 1996 року з моменту їх одруження з відповідачем. Відвідувала їх приблизно раз на місяць, у зв`язку з чим бачила незадовільний стан їхнього будинку станом на 2012 рік, а також наслідки його поліпшення, здійснені спільними зусиллями подружжя упродовж спільного проживання, зокрема: у вигляді внутрішніх робіт, облаштування підлоги, стін, кухні, плитки, другої половини будинку, а також прибудови до будинку, зовнішнього облицювання будинку сайдингом.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які зазначили, що спілкувалися з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сім`ями з 2009 року, товаришували, спілкувалися майже кожного дня.
ОСОБА_4 , зокрема, розповів, що до 2012 року умови проживання у домоволодінні були незадовільними, зокрема, стара дерев`яна підлога, замість дверей ковдри, мінімальний набір меблів (шафа, холодильник, умивальник); вже після шлюбу сторони почали робити ремонтні роботи, спочатку внутрішні, а потім зовнішні, у тому числі дах у 2015 році, навіс, електронні ворота, оздоблення плиткою, ремонт у сараї. У 2022 році відповідач викупив другу половину будинку у брата, в якій також почали проводити внутрішні роботи та перекрили дах. Однак, ОСОБА_1 почав агресивно відноситися до ОСОБА_2 , після їх розлучення припинив спілкування з ним, а напередодні судового засіданні погрожував у разі надання ним свідчень у якості свідка у цій справі.
ОСОБА_5 надала суду пояснення, аналогічні за змістом, додатково зазначила, що оскільки їх родина у цей період також здійснювала ремонт оселі, то вони із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 радилися щодо цього процесу, купували разом деякі меблі. Зокрема зазначила, що у домоволодінні сторін було здійснено ремонтні роботи у ванній кімнаті, встановлено душову кабіну, підлогу з підігрівом, а також меблі, замінено унітаз, електрику, батареї.
Із доданих позивачем довідок про доходи, виданих Комунальним некомерційним медичним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Кременчука» убачається, що дохід ОСОБА_2 за 2013 рік становить 13970,40 грн, за 2014 рік - 28987,35 грн, за 2015 рік - 35721,43 грн, за 2016 рік - 42634,80 грн, за 2017 рік - 64230,62, за 2018 рік - 87582,14 грн, за 2019 рік - 145270,55 грн, за 2020 рік - 166126,59 грн, за 2021 рік - 184809,56 грн, за 2022 рік - 182583,88 грн, за 2023 рік - 188596,93 грн (а.с. 77-78).
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17.
Згідно з частинами першою, другою статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, що автомобілі «Kia Sportage», реєстраційний номер, НОМЕР_1 , та «Lincoln MKX», реєстраційний номер, НОМЕР_6 , придбані в період перебування сторін у шлюбі та останніми не спростовано презумпцію спільності майна подружжя, не надано доказів їх придбання за власні кошти одного з подружжя, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вказані автомобілі є спільною власністю подружжя.
При подачі позову ОСОБА_2 просила в порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності на автомобіль «Kia Sportage», об`єм двигуна 1598 см куб., 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .
Надаючи оцінку доказам наявним в матеріалах справи, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до висновку експерта № 45 різниця вартості транспортних засобів «Kia Sportage», реєстраційний номер, НОМЕР_1 , та «Lincoln MKX», реєстраційний номер, НОМЕР_6 становить 112295,99 грн.
Беручи до уваги вимоги позивачки, суд апеляційної інстанції вважає, за можливе визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль «Kia Sportage», об`єм двигуна 1598 см куб., 2023 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , за умови компенсації відповідачу 56148 грн. 00 коп.
Разом з цим надаючи оцінку висновку судового експерта Маківського Миколи Володимировича № 58-24 за результатами проведення оціночно-будівельного дослідження домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_3 , складеного 11 вересня 2024 року, колегія суддів звертає увагу, що експертом оцінено вартість невід`ємних поліпшень (ремонтно-будівельних робіт), виконаних у квартирі АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 за період із липня 2012 року по лютий 2024 року включно. Однак з матеріалів справи вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 набуте ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 03 червня 2022 року. При цьому, позивачем не надано жодних доказів, що поліпшення квартири АДРЕСА_2 з 2012 року були здійснені саме нею та відповідачем як подружжям, а не іншими особами, в тому числі власниками квартири АДРЕСА_2 до 03 червня 2022 року.
Крім того у висновку експерта не розмежовано поліпшення зроблені по квартирі АДРЕСА_1 та по квартирі АДРЕСА_2 , що не дозволяє суду встановити дійсну суму понесених затрат на ремонтно-будівельні роботи домоволодіння. Проте суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та прийшов до хибного висновку про доведеність вимог ОСОБА_2 в частині стягнення грошової компенсації понесених затрат на ремонтно-будівельні роботи домоволодіння.
У свою чергу колегія суддів не приймає до уваги доводи наведені представником ОСОБА_2 - адвокатом Маслової О.С. на можливість виклику експерта для надання їм пояснень щодо проведеного розрахунку та можливості відмежування робіт здійснених окремо по кожній квартирі та їх вартості, оскільки відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній доказами.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини 5 статті 178 ЦПК України до відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Пунктом 4 частини 2 статті 360 ЦПК України передбачено, що відзив на апеляційну скаргу має містити у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу.
Однак позивачем та її представником не подавалося клопотання про долучення доказів чи допит експерта при подачі відзиву та не заявлялося про наявність неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від них.
Також безпідставними є доводи наведені в апеляційній скарзі стосовно того, що суд першої інстанції не провів заочний розгляд справи чим порушив право відповідача на спеціальний механізм захисту, оскільки відповідно до статті 280 ЦПК України, ухвалення заочного рішення є правом, а не обов`язком суду.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення грошової компенсації понесених затрат на ремонтно-будівельні роботи домоволодіння.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині стягнення грошової компенсації понесених затрат слід відмовити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 листопада 2025 року в частині поділу транспортних засобів змінити, доповнивши його.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частки у праві спільної вартості у розмірі 56148 грн. 00 коп.
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до матеріалів справи ціна позову становить 1576190,5 грн. (половина вартості заявленого спільного майна подружжя), тобто судовий збір за подачу позовної заяви становить 15761,91 грн.
При цьому, з квитанції доданої до позовної заяви вбачається, що позивачкою при подачі позову було сплачено 9084 грн. тобто при подачі позову не доплачено 6679,91 грн
Позовні вимоги задоволено на 998952 грн., що становить 63,38 % від ціни позову.
Враховуючи часткове скасування та зміну рішення суду першої інстанції, воно також підлягає зміні в частині розподілу судового збору, доповнивши його:
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подачу позову у розмірі 5772 грн. 01 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подачу позову у розмірі 905 грн. 90 коп.
Враховуючи часткове задоволення вимог апеляційної скарги, та як наслідок часткове задоволення позовних вимог, а також те що відповідачем не було сплачено при подачі апеляційної скарги судовий збір, ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 14984 грн. 85 коп., а з ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 8658 грн. 02 коп., тобто пропорціно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 368, 374, 376, 382-384,389 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 листопада 2025 року в частині стягнення грошової компенсації понесених затрат на ремонтно-будівельні роботи домоволодіння скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині стягнення грошової компенсації понесених затрат - відмовити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 листопада 2025 року в частині поділу транспортних засобів змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частки у праві спільної вартості у розмірі 56148 грн. 00 коп.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 листопада 2025 року в частині розподілу судових витрат змінити, доповнивши:
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подачу позову у розмірі 5772 грн. 01 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подачу позову у розмірі 905 грн. 90 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 14984 грн. 85 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 8658 грн. 02 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 18 вересня 2026 року.
Головуючий суддя О.В. Чумак
Судді Ю.В. Дряниця
О.О. Панченко