ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у задоволенні клопотання
15 вересня 2026 року м. Ужгород № 260/4733/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Яремус М.А.
за участю:
представника позивача - Марич І.Ю.,
представника відповідача -1 - Басараб А.С.,
представника відповідача 2 - Буря О.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника позивача про витребування доказів в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської митниці, Головного управління ДПС України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, -
В С Т А Н О В И В:
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Ухвали, повний текст ухвали складено 21 вересня 2026 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської митниці, Головного управління ДПС у Закарпатській області в якому просить: визнати протиправними та скасувати: а) податкові повідомлення-рішення відповідача -1 - Закарпатської митниці від 17.04.2026 року №UA30500020-26148 про донарахування зобов`язань на суму 516 877,37 грн. та 118 178,94 грн штрафних санкцій, всього на суму 635056,31 грн., за заявлення неточних відомостей про товари шляхом подання сертифікатів на перевезення товарів EUR.1, від 17.04.2026 року №UA30500020-26149 про нарахування додаткових зобов`язань через неправомірність застосування пільги і звільнення від оподаткування з преференцією " 410" , на суму 103375,48 грн, штрафні санкції на суму 23635,79 грн, всього на суму 127011,27 грн.; б) податкову вимогу відповідача -2 ГУ ДПС в Закарпатській області від 11 червня 2026 року №0[телефон приховано]-0716 про сплату податкового боргу в сумі 1 004 137,80 грн.
06 липня 2026 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження.
У підготовчому засіданні представник позивача заявив клопотання про витребування доказів, у якому просить витребувати від відповідача докази щодо отримання митним органом України листа митного органу Чеської Республіки від 04.09.2025 №35185-2/2025-900000/ZD, який прямо чи опосередковано стосується сертифікатів з перевезення товару EUR.1.
Клопотання обґрунтоване тим, що надані відповідачем докази до суду не є належним чином підтвердженням отримання митним органом України листа уповноваженого митного органу Чеської Республіки від 04.09.2025 №35185-2/2025-900000/ZD, чим самим ставить під сумнів його достовірність.
Представники відповідачів 1,2 у підготовчому засіданні проти витребування доказів заперечили.
Вирішуючи клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне..
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1 та ч. 2 ст.73 КАС України).
Згідно з ч. 3ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Судом встановлено, що відповідно до результатів самостійно проведених митними органами Республіки перевірочних заходів, Генеральним управлінням митної служби було передано до Державної митної служби України лист від 04.09.2025 №35185-2/2025-900000/ZD з додатками переліку сертифікатів перевезення EUR.1.
Представником відповідача до матеріалів справи було подано оригінали офіційного перекладу листа уповноваженого митного органу Чеської Республіки від 01.04.2025 № 15421/2025-900000-22020/ZD та лист уповноваженого митного органу Чеської Республіки від 04.09.2025 №35185-2/2025-900000/ZD.
Представник позивача, заявляючи клопотання про витребування доказів, вважає, що відповідачем до суду не надано належних доказів отримання ним листа уповноваженого митного органу Чеської Республіки від 04.09.2025 №35185-2/2025-900000/ZD, а саме офіційної інформації від митного органу Чеської Республіки щодо направлення такого документу і результати перевірки до митного органу України.
При цьому, зі змісту наданих відповідачем доказів убачається, що у відповідному листі зазначено адресатів та відповідну адресу Державної митної служби України, на яку такі документи були направлені: вул. Дегтярівська, буд. 11-г, м. Київ, що дає можливість ідентифікувати орган державної влади України, якому вони адресувалися, а також встановити обставини їх направлення та отримання.
Як убачається із матеріалів справи, вищевказаний лист був скерований на адресу відповідача, додатком до якого іде перелік сертифікатів з перевезення товару, що підтверджується листом Державної митної служби України від 08.09.2025 №15/15-03-01/7/5270.
Так, відповідно до частини першої статті 41 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.
Відповідно до частини першої статті 43 Митного кодексу України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.
Згідно з частиною другою статті 43 Митного кодексу України у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.
Частиною четвертою статті 43 Митного кодексу України передбачено, що до запиту додається оригінал документа, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші документи та відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.
Статтею 352 Митного кодексу України передбачено, що отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної
Отже, положення Митного кодексу України прямо передбачають можливість здійснення митним органом перевірки документів про походження товару та отримання від компетентного органу відповідної іноземної держави інформації і документів, необхідних для проведення такої перевірки.
1 лютого 2018 року Україна набула статусу учасниці Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Конвенція) (Закон України від 08.11.2017 № 2187-VІІІ «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження»).
Згідно статті 1 Конвенції « 1. Ця Конвенція встановлює положення про походження товарів, що продаються згідно із відповідними угодами, укладеними між Договірними Сторонами. У Доповненні I викладено загальні правила для концепції походження товарів та методів адміністративного співробітництва. У Доповненні II викладено конкретні положення, які застосовуються між певними Договірними сторонами та відмінні від положень, зазначених у Доповненні I».
У статті 1 заміненого Протоколу I «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» зазначено, що з метою імплементації цієї Угоди застосовуються Доповнення I і відповідні положення Доповнення II до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.
Відповідно до пункту 1 статті 15 Доповнення I, товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: (а) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а; (b) сертифікат з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у Додатку III b; (c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься «декларацією походження» або «декларацією походження EUR-MED»), надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.
З метою належного застосування Конвенції Договірні Сторони допомагають одна одній через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1, декларацій про походження та правильності інформації, що міститься в цих документах (пункт 2 статті 31 Доповнення І до Конвенції).
Разом з тим, представником позивача не наведено належного обґрунтування того, що відповідачем не надано до суду належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів щодо отримання вищевказаного листа.
Крім того, фактично предметом клопотання є документи, які вже надані відповідачем до матеріалів справи. Саме по собі бажання представника позивача отримати інші докази отримання відповідного листа не є достатньою підставою для його повторного витребування судом.
Суд також бере до уваги, що зі змісту наданого відповідачем листа вбачається зазначення адреси Державної митної служби України, на які відповідні документи направлялися. За таких обставин відсутні підстави вважати, що встановлення обставин щодо направлення відповідного листа митним органом Чеської Республіки та його надходження до митних органів України є неможливим на підставі вже наявних у матеріалах справи документів.
Крім того, надання відповідачем оригіналу офіційних перекладів листа митного органу Чеської Республіки забезпечує можливість суду безпосередньо дослідити зміст відповідних документів.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновків, що представником позивача не доведено наявність передбачених процесуальним законом підстав для витребування зазначених у клопотанні доказів, оскільки відповідачем до суду було подано належні докази щодо отримання листа уповноваженого митного органу Чеської Республіки від 04.09.2025 №35185-2/2025-900000/ZD, оскільки у матеріалах справи, наявні офіційні переклади та є чітко зазначена адреса Державної митної служби України, відповідно на яку було направлено відповідний лист, згідно з яким Генеральний митний директор Чеської Республіки надіслав перелік сертифікатів з перевезення товару EUR.1.
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів необхідно відмовити
Керуючись ст.ст. 9, 73, 77, 79, 80, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської митниці, Головного управління ДПС України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги - відмовити.
2. Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Д. Маєцька