КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
18 вересня 2026 року м. Київ
Унікальний номер справи №757/25645/15
Головуючий у першій інстанції - Остапчук Т.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/8302/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Саліхова В.В.,
суддів - Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,
перевіривши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2026 року у цивільній справі за позовом Публічне акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Петро лайф», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авалон-Інтенсив», Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Народна» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі 757/25645/15-ц, -
в с т а н о в и в :
УхвалоюПечерського районного суду міста Києва від 21 січня 2026 рокувідмовлено в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Не погодившись з ухвалою районного суду, 18 лютого 2026 року АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» через Електронний суд подало до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу у порядку ст.355 ЦПК України.
19 лютого 2026 року витребувано матеріали цивільної справи.
24 квітня 2026 року повторно витребувано матеріали цивільної справи.
25 травня 2026 року повторно витребувано матеріали цивільної справи.
03 липня 2026 року повторно витребувано матеріали цивільної справи.
29 липня 2026 року повторно витребувано матеріали цивільної справи.
19 серпня 2026 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом.
Згідно з ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Проте, заяви про поновлення строку апелянт не подавав, немає такої і за змістом апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року апеляційну скаргу АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2026року - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали, щодо направлення до Київського апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та доказів надсилання копій апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
01 вересня 2026 року копію вказаної ухвали від 31 серпня 2026 року було направлено до електронного кабінету АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» та його представника Погорєлова А.П.
Частиною 6 ст.14 ЦПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч.7 ст.14 ЦПК України).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку.
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Пунктом 17 Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 24 Положення визначено, що підсистема «Електронний суд» - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до п.36 Положення після надсилання засобами Електронного суду процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).
Відповідно до п.2 ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Пунктом 6 ч.2 ст.43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ст.44 ЦПК України).
Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду АТ «Український будівельно-інвестиційний банк»отримав електронний примірник ухвали Київського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року - 01 вересня 2026 року о 11:30:25год.
Крім того, відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду Погорєлов А.П. отримав електронний примірник ухвали Київського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року - 01 вересня 2026 року о 11:20:26 год.
Тобто, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги було 11 вересня 2026 року.
Проте, станом на 18 вересня 2026 року вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 31 серпня 2026 року не виконано.
Виходячи з п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.3 ст.358 ЦПК України).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, §53, 55, ЄСПЛ, від 6 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Зважаючи на те, що апелянтом, у строк визначений законом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст.354, ч.4 ст.357, ст.358, ч.2 ст.381 ЦПК України, -
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2026 року.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді Київського апеляційного суду: В.В. Саліхов
Є.П. Євграфова
Б.Б. Левенець