П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 600/1405/25-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сіжук Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
21 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов`язати вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
позивача повторно звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з заявою, в якій просив встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі №600/1405/25-а, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2026. Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі №600/1405/25-а. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати новий звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області разом із звітом надати: копію рішення, прийнятого за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.02.2025; повний розрахунок пенсії державного службовця; копії документів, на підставі яких визначено розмір пенсії; письмові пояснення щодо визначення розміру пенсії державного службовця у сумі 2361,00 грн; письмові пояснення щодо зазначеної у відповіді ГУ ПФУ в Чернівецькій області обставини про незавершеність повного циклу виконання рішення суду; документи, які підтверджують фактичне проведення та завершення переведення позивачки на пенсію державного службовця.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року у задоволені заяви відмовлено.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин першої-другої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частинами другою, четвертою статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу наведених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, розгляду такого звіту, а в разі його неподання - встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Як зазначалося вище, ухвалою суду від 22.06.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі №600/1405/25-а.
Вказана ухвала набрала законної сили.
Подаючи повторну заяву про встановлення судового контролю, представник позивача фактично не погоджується з поданим відповідачем звітом про виконання судового рішення, оскільки відновлення порушеного права позивача не відбулося.
Суд звертає увагу, що КАС України не передбачає можливості повторного встановлення судового контролю шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення після того, як суд уже прийняв відповідний звіт.
Отже, повторне звернення із заявою про встановлення судового контролю після прийняття судом звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі №600/1405/25-а є безпідставним.
За таких обставин правові підстави для повторного встановлення судового контролю за виконанням цього ж судового рішення відсутні.
Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в ухвалі від 25.11.2021 у справі №855/111/20.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю в адміністративній справі за виконанням рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.10.2025 у справі №600/1405/25-а.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводі, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Курко О. П. Ватаманюк Р.В.