ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
18 вересня 2026 року м. Львів Справа № 380/23553/24 пров. № А/857/50084/26
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Димарчук Т. М., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року про повернення позовної заяви у справі № 380/23553/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року повернено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Однак вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».
Апелянт вказує, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону № 3674-VІ, оскільки справа стосується стягнення заробітної плати, а саме середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є складовою частиною заробітної плати.
Статтею 5 Закону № 3674-VІ передбачено пільги щодо сплати судового збору.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 сформулювала правовий висновок про те, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ (про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі), не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 зазначила, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати), у розумінні статті 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці».
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України і статей 1, 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19.
Такого ж висновку щодо застосування положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ у тотожних правовідносинах дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 20.01.2025 у справі № 380/18389/23, від 03.02.2025 у справі № 380/3437/24, від 02.05.2025 у справі № 520/16010/24, і Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.01.2025 у справі № 335/31/24, від 04.12.2025 у справі № 344/577/24.
Отже, з огляду на сформований Верховним Судом висновок з питання застосування приписів пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VІ, позивачі у справах, які стосуються стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні повинні платити судовий збір.
Відтак, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2026 року становить 3328 грн.
Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставки судового збору, відповідно до якої, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Перевіривши матеріали апеляційної скарги суддя встановив, що її подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», а тому при обрахунку суми судового збору застосовується коефіцієнт 0,8.
Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 2662,40 грн.
Вказаний недолік апеляційної скарги необхідно усунути шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн., або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Реквізити для сплати судового збору: «Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».
За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.
Також слід роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення вказаного недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року про повернення позовної заяви у справі № 380/23553/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. М. Димарчук