Справа № 369/18275/26
Провадження № 2/369/16624/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(про залишення позовної заяви без руху)
16.09.2026 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А., вирішуючи питання про відкриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт», про витребування майна з чужого незаконного володіння,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить витребувати з чужого незаконного володіння відповідача на її користь земельну ділянку площею 0,1170 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:013:0073, та житловий будинок, розташований за адресою:
АДРЕСА_1 .
Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки в порушення вимог ст. 175, 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі, а саме не в повному обсязі сплачено судовий збір.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3 328 грн.
Разом із тим, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору, при цьому позивач посилається на положення законодавства про захист прав споживачів як на підставу звільнення її від сплати судового збору.
Зазначене посилання суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (чинної на час виникнення спірних правовідносин) та частини третьої статті 42 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав як споживачів.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернулася до суду з вимогою про витребування з чужого незаконного володіння житлового будинку та земельної ділянки, посилаючись на незаконність набуття відповідачем права власності на зазначене нерухоме майно внаслідок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.
Отже, заявлені позовні вимоги спрямовані на захист речового права позивача на нерухоме майно та за своїм змістом є вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння, а не вимогами, безпосередньо пов`язаними із захистом прав позивача як споживача фінансових послуг.
Саме по собі посилання позивача на те, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з укладенням договорів споживчого кредиту, не свідчить про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору за заявленими у цій справі вимогами.
Крім того, позивачем у позовній заяві зазначено ціну позову у розмірі 1 000 000 грн, однак не наведено обґрунтування визначення саме такого розміру ціни позову та не надано доказів на підтвердження вартості майна, яке є предметом заявлених вимог.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
З огляду на те, що позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння житловий будинок та земельну ділянку, ціна позову має визначатися виходячи з вартості зазначеного майна. При цьому з позовної заяви не вбачається, на підставі яких відомостей позивачем визначено загальну вартість спірного майна у розмірі 1 000 000 грн.
За таких обставин позивачу необхідно уточнити ціну позову відповідно до вартості майна, що є предметом витребування, та надати докази на підтвердження визначеної вартості майна. Відповідно до уточненої ціни позову позивачу також необхідно визначити належний розмір судового збору та надати документ, що підтверджує його сплату.
Згідно ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст. 185, 258-261 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт», про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення позивачу ухвали, та роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ірина КОЗАК