Судові рішення

Ухвала № 139942756 у справі № 160/27503/26 від 22.09.2026

Ухвала від 22.09.2026 в адміністративній справі № 160/27503/26 (категорія «Військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації»). Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд, суддя Секірська Анжела Геннадіївна.

Справа№ 160/27503/26
СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
СуддяСекірська Анжела Геннадіївна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата ухвалення22.09.2026
Надійшло до реєстру23.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139942756

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 вересня 2026 року Справа №160/27503/26

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом адвоката Меюс Яни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 при Комунальному некомерційному підприємстві «Міська поліклініка №25» Харківської міської ради, військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

04.09.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Меюс Яни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач І), Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 при Комунальному некомерційному підприємстві «Міська поліклініка №25» Харківської міської ради (далі - відповідач ІІ), військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач ІІІ), в якій позивач просить:

- скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 №1319 від 28.04.2026р (Код ЄДРПОУ: АДРЕСА_1 ) про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, в особливий період в частині призову на військову службу. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПІ НОМЕР_3 , Зареєстрований: АДРЕСА_2 );

- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) в частині зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКІПП НОМЕР_3 , Зареєстрований: АДРЕСА_2 ) до особового складу Військової частини НОМЕР_5 та виключити зі списків особового складу військової частини.

- визнати протиправною та скасувати довідку військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 при Комунальному некомерційному підприємстві «Міська поліклініка № 25» Харківської міської ради АДРЕСА_3 , від 28 квітня 2026 року щодо встановлення ступеню придатності до військової служби.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу (його представнику) протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання ухвали надати суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог частині позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 з доказами поважності причин його пропуску.

В ухвалі від 09.09.2026 судом зазначено зокрема таке.

Предметом оскарження є зокрема наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 №1319 від 28.04.2026.

Оскаржуваний наказ військової частини НОМЕР_1 в матеріалах справи відсутній, тож встановити його реквізити та дату немає можливості, разом з тим, про зарахування позивача до списків особового складу частини позивач мав дізнатися принаймні з початку проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , вжити заходів з метою його отримання від командування, відомості про що в матеріалах справи відсутні.

У позовній заяві позивач зазначає, що про порушення своїх прав він фактично дізнався лише 08 серпня 2026 року, оскільки не отримував повісток, довідки ВЛК, не був ознайомлений із наказами керівника ТЦК та СП та командира військової частини, у зв`язку з чим просить поновити строк звернення до суду.

Суд зауважує, що процесуальний обов`язок доведення поважності причин пропуску строку покладено на позивача.

Сама лише вказівка у тексті позову на дату "08 серпня 2026 року" без долучення відповідних письмових доказів (копій адвокатського запиту та відповіді на нього, конвертів, витягів із системи "Резерв+" тощо) не дозволяє суду на стадії відкриття провадження належним чином оцінити поважність цих причин.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху для усунення недоліків.

Суд звертає увагу, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем не надано, як і доказів існування обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

18.09.2026 представником позивача надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтоване тим, що Позивач є виключеним з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно Резерв + (копія резерв +станом на 25.10.2025 року додається). 28.04.2026 року відносно Позивача були вчинені незаконні дії з боку співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 . А саме 28 квітня 2026 року Позивач виходив з будинку, коли біля нього зупинився мікроавтобус, з якого вийшли співробітники ТЦК та СП з метою перевірки документів. Позивач пред`явив військово-обліковий документ згідно якого він був виключений з військового обліку. Не дивлячись на те, що він згідно військово-облікового документу є виключеним з військового обліку, проти його волі Позивач без будь-яких пояснень був доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після чого в супроводі представників ТЦК та СП був для проходження військово-лікарської комісії.

З метою отримання інформації про його правовий статус та законності дій щодо нього, Позивач звернувся за правовою консультацією (акт виконаних робіт від 08.08.2026).

В інтересах Позивача з метою з`ясування його статусу та отримання документів на підтвердження, на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 електронною поштою був скерований адвокатський запит в інтересах Позивача (Вих. № 14-08/2026 від 14.08.2026р.)

Листом від 20.08.2026р були надані завірені копія довідки ВЛК, завірену копію картки обстеження, завірений витяг з наказу, завірена копія облікової картки, завірена копія направлення на ВЛК та повідомлено, що повістки, мобілізаційні розпорядження вручаються громадянам під особистий підпис та знаходяться у громадян, яким вони вручалися.

Копії документів були надані Позивачу у день отримання відповіді на електрону пошту представником Позивача (20.08.2026 року, копія отримання додається). Ознайомившись із змістом наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 №1391 від 28.04.2026, Позивачу стало відомо, що його призвано на військову службу та відправлено до Військової частини НОМЕР_1 і він набув статус військовослужбовця.

Згідно довідки ВЛК від 28.04.2026р №2026-0428-1406-1627-7 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вбачається, що Позивач придатний до військової служби.

На офіційну електронну пошту військової частини НОМЕР_1 (яка також зазначена у електронному суді) представником Позивача 14.08.2026 року також був скерований адвокатський запит засобами електронної пошти (копія запиту та докази направлення додаються) з проханням надати копію витягу з наказу по стройовій частині щодо зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Проте, відповідь на адвокатський запит так і не надана, у зв`язку з чим додатково подане клопотання про витребування даних доказів через клопотання.

Оформлення призову на військову службу під час мобілізації регулюється Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Так, відповідно до 81 визначено, що Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

Таким чином, позивач дізнався про порушене право (а саме, що він є призваний на військову службу) 20 серпня 2026 року, з моменту ознайомлення з офіційним документом, а саме наказом керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1319 від 28.04.2026р (Код ЄДРПОУ: АДРЕСА_1 ) про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, в особливий період в частині призову на військову службу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з якого Позивачу стало відомо в тому числі, що він направлений на проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 .

На підставі викладеного представник позивача просить суд поновити строк на звернення до суду, визнавши причини пропуску поважними.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.

Згідно із частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно із частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом (абзаци перший, другий частини другої статті 2 Закону № 2232-XII).

Згідно із абзацом третім частини шостої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є видом військової служби.

Зважаючи на наведені положення, суд зауважує, що спір в частині вимог щодо скасування наказів про призов на військову службу під час мобілізації, в особливий період, та про зарахування до особового складу військової частини є спором у справі щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, щодо яких положеннями частини п`ятої статті 122 КАС України установлений місячний строк звернення до суду.

В частині вимог щодо визнання протиправною та скасування довідки ВЛК, в цій частині вимог строк звернення до суду є загальним та установлений в абзаці першому частини другої статті 122 КАС України.

Суд зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як вже вище вказано, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки початок строку звернення визначено альтернативно, то при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Зважаючи, що позивач був безпосереднім учасником подій щодо його призову на військову службу під час мобілізації, проходження медичного огляду, за наслідками якого він визнаний придатним до військової служби, а також транспортування з ІНФОРМАЦІЯ_8 до конкретної військової частини для проходження військової служби, то у суду наявні обґрунтовані підстави для висновку, що про порушення своїх прав позивач дізнався безпосередньо в день таких подій.

Відповідно строк звернення до суду щодо оскарження наказу від 28.04.2026 № 1319 розпочався 29.04.2026 та сплинув 29.05.2026; щодо визнання протиправною та скасування довідки ВЛК розпочався з 29.04.2026 та наразі не пропущений.

Реквізити наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу частини наразі невідомі, разом з тим, як зазначено вище, позивач був безпосереднім учасником подій щодо його призову на військову службу під час мобілізації та щодо направлення його до військової частини для проходження військової служби, відповідно в цей же день дізнався про порушення своїх прав, а до адвоката звернувся лише у серпні 2026 року, більш ніж через три місяці після призову.

Суд зауважує, що в тексті позовної заяви зазначено «після чого позивач був направлений до військової частини для проходження військової служби», тобто з квітня - початку травня 2026 року позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , і саме тоді він дізнався про зарахування його до списків особового складу, при цьому не надано доказів, що до серпня 2026 року (звернення за правничою допомогою до адвоката) позивачем вживалися заходи з метою отримання від командира копії наказу для подальшого його оскарження, не надано доказів, що позивач безперервно з дня прибуття до військової частини НОМЕР_1 і до дати звернення до адвоката брав участь у бойових діях, та не мав об`єктивної можливості вчиняти заходи з метою захисту свого порушеного права.

До суду з цим позовом позивач через свого представника звернувся тільки 03.09.2026, тобто з пропуском установленого в частинах другій, п`ятій статті 122 КАС України строку звернення до суду.

Зважаючи на наведені обставини, суд вважає хибними твердження представника позивача, що про порушення своїх прав позивач дізнався тільки після звернення до адвоката, отримання консультації та документів за адвокатським запитом представника позивача. Навпаки такі обставини вказують на день, коли позивач розпочав вчинення активних дій, спрямованих на захист його прав, які він вважав порушеними.

Ті обставини, що позивач раніше не отримував та не ознайомлювався зі змістом оскаржуваних ним документів, не змінюють моменту, коли він мав дізнатися (не міг не дізнатися) про їх існування, та розпочати вжиття активних заходів щодо отримання їх примірників, у тому числі за допомогою адвоката.

Проте суду не надано жодних доказів щодо невідкладного чи упродовж розумного строку звернення позивача до відповідачів за отриманням наказів та висновку ВЛК, наприклад, поштовими відправленнями, електронною поштою, чи у бідь-який інший спосіб, та ухилення відповідачів їх надання.

За таких обставин суд дійшов висновку, що порушення строку звернення до суду з цим позовом сталося через тривалу пасивну поведінку самого позивача.

За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування частини першої статті 121 КАС України, уперше сформульованою у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19, "правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки".

Суд зауважує, що у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави".

У справі "Ілхан проти Туреччини" (заява № 22277/93 від 27.06.2000 §59), Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Тому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Проте у поданій до суду заяві про поновлення строку звернення не вказано жодних обставин, які були б об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду упродовж установленого в частинах другій, п`ятій статті 122 КАС України строку.

Підсумовуючи наведені обставини, суд не знаходить підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною другою статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З метою дотримання процесуальних прав позивача суд вважає за необхідне продовжити установлений ухвалою від 09.09.2026 строк для усунення недоліків на 5 днів, запропонувавши надати суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог частині позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 з доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 121, 161, 240, 241, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.

Запропонувати позивачу (його представнику) протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання ухвали надати суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог частині позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 з доказами поважності причин його пропуску.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.Г. Секірська

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
25.09.2026 Ухвала № 140080423 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
09.09.2026 Ухвала № 139597481 Дніпропетровський окружний адміністративний суд