Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2026 року № 199/5006/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
23 квітня 2026 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - ВДВС), в якому позивач просить: 1)визнати протиправними дії Бахмутського відділу державної виконавчої у Бахмутському районі Донецької області щодо відкриття виконавчого провадження № 79627942; 2)визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 79627942.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 18 листопада 2025 року ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79627942 з примусового виконання постанови № 199/5542/25, 3/199/3048/25, що видана 22.09.2025 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра, про стягнути з ОСОБА_1 штрафу в сумі 17000,00грн.
На думку позивача, державним виконавцем протиправно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а саме без дотримання вимог ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» та не враховано приписи ст. 303 Кодексом України про адміністративні правопорушення, які визначають, що постанова про накладення адміністративного стягнення не підлягає виконанню, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 13 травня 2026 року справу № 199/5006/26 передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 територіальну підсудність справ Донецького окружного адміністративного суду змінено з 1 червня 2026 року шляхом її передачі до Харківського окружного адміністративного суду.
28 серпня 2026 року справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 01 вересня 2026 року вказана позовна заява була залишена без руху.
14 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачам надати суду відзив на позовну заяву.
15 вересня 2026 року представником ВДВС подано відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає, що оскаржувана постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством.
21 вересня 2026 року позивачем подано відповідь на відзив, в яких позивач фактично відтворює доводи, наведені у позовній заяві, у зв`язку з чим такі доводи підлягають оцінці судом у сукупності з доводами позовної заяви.
Ознайомившись із заявами по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, судом встановлено наступне.
20 травня 2025 року Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра винесено постанову у справі № 199/5542/25 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
22.09.2025 за вих. №9906\25- Вих199\5542\25 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра зазначену постанову направлено на виконання до ВДВС.
18 листопада 2026 року постановою начальником відділу Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №79627942 з примусового виконання постанови № 199/5542/25, яка видана 22.09.2025 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпра про стягнути з ОСОБА_1 штраф у розмірі 17000,00грн. Також винесені постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника.
08 січня 2026 року начальником відділу Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про повернення вищевказаного виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Предметом спору у даній справі є правомірність винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами частини першої статті 3 Закон № 1404, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Згідно з частиною четвертою статті 4 Закон № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з частиною першою статті 12 Закону №1404 виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Частиною другою статті 12 Закону №1404 передбачено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до частини першої статті 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 303 КУпАП передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який на підставі наступних указів Президента України продовжувався та триває досі.
Відповідно до абзацу 10 пункту 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, доповненого Законом України від 15.03.2022 № 2129-ІХ "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"", який набрав чинності з 26.03.2022, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Отже, за загальним правилом, закріпленим у статті 303 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення не підлягає виконанню, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. Водночас та сама норма прямо допускає встановлення іншими законами більш тривалих строків для окремих категорій справ, а частина перша статті 300 цього Кодексу у питаннях порядку виконання постанов відсилає до інших законів України.
Таким спеціальним законом є Закон України "Про виконавче провадження". Частина перша статті 12 цього Закону також передбачає тримісячний строк, у межах якого постанова про накладення адміністративного стягнення може бути пред`явлена до примусового виконання. Таким чином, норми як КУпАП, так і Закону встановлюють однаковий строк.
Однак у період дії воєнного стану було встановлено особливості примусового виконання рішень. Так, пункт 10-2 розділу ХІІІ Закону передбачає переривання строків, визначених цим Законом, на період воєнного стану.
Оскільки КУпАП у питаннях строків виконання відсилає до положень зазначеного Закону, норма пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону є пріоритетною, а тому підлягає застосуванню і до строків виконання постанов про адміністративні стягнення. Відповідно, перебіг тримісячного строку, у межах якого постанова про накладення адміністративного стягнення може бути пред`явлена до примусового виконання, у спірний період був перерваний.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховав висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 09 червня 2026 року у справі №496/2814/25.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності та враховуючи принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 18 листопада 2025 року винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Олега Сибірцева, 17, м. Бахмут, Донецька область, 84510, код ЄДРПОУ 34776850) про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити повністю.
Повне судове рішення складено 21 вересня 2026 року.
Рішення суду набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Лазарєв В.В.