Справа № 214/11829/25
2-др/214/43/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
(додаткове)
21 вересня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Сліпенької Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривий Ріг заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини.
01.09.2026 року через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини, у якій останній просить: ухвалити додаткове рішення у справі №214/11829/25; стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 витрати понесені на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.
В обґрунтування заяви представник позивача посилається на те, що 28.08.2026 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалено рішення у цивільній справі №214/11829/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини, яким позов було задоволено частково. Однак судом не було вирішено питання про судові витрати, які поніс при розгляді справи позивач, що складаються із витрати на правничу допомогу, у зв`язку із неможливістю подачі повного пакету документів на підтвердження розміру понесених витрат та фактичною необхідністю здійснення позивачем оплати таких витрат, про вказані обставини суд був повідомлений відповідною заявою до закінчення судових дебатів у справі. Оскільки позовні вимоги було задоволено частково, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн мають бути пропорційно розподілені між сторонами, та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 50% таких витрат, що становить 10 000,00 грн.
Представником позивача, в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України було подано заяву щодо надання доказів на підтвердження судових витрат на правничу допомогу та зазначено що такі докази надані в межах п`ятиденного строку після проголошення рішення суду.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про розгляд заяви повідомлялися належним чином.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, про розгляд заяви повідомлялася належним чином. Подала до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому зазначає, що Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області було винесено судовий наказ від 10.07.2025 (справа № 214/6619/25) про стягнення з ОСОБА_4 на мою користь аліментів на утримання спільного сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу. На підставі якого було у Саксаганському відділі ДВС 25.08.2025 відкрито виконавче провадження 78926899. За яким ОСОБА_2 не сплатив аліменти жодної гривні.
Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.11.2025 (справа № 214/6612/25) з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , було стягнуто аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною 3-х років, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу. Яке ОСОБА_2 також не виконував та не сплачував стягнуті аліменти.
Окрім цього, важливим є те, що ОСОБА_2 жодного разу не бачив свого сина, не цікавився його розвитком, вихованням та утриманням. Внаслідок чого, ОСОБА_3 , розпочала готувати документи щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Однак, у січні 2026 року ОСОБА_2 випередив та подав позов про виключення його з актового запису дитини, як батька. З урахуванням викладених подій відповідач свідомо прийняла рішення в інтересах сина - ОСОБА_6 та визнала позовні вимоги.
Отже, під час вирішення судом питання про стягнення витрат на правничу допомогу, відповідач просить врахувати, що ОСОБА_3 , позовні вимоги визнані у повному обсязі, шляхом подання до суду відповідної заяви про яку зазначено судом й у самому рішенні.
По-друге, те, що позовні вимоги задоволено частково, а не у повному обсязі, що також суттєво впливає на розмір витрат на правничу допомогу.
По-третє, що матеріальний стан відповідача є вкрай складним та об`єктивно свідчить про те, що стягнення заявленої суми витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, становитиме надмірний фінансовий тягар. Оскільки ОСОБА_3 , перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, у зв`язку з чим фактично позбавлена можливості отримувати повноцінний дохід. Фактичний дохід станом на сьогодні становить 860 грн. Відповідна довідка не долучається, оскільки заяву про ухвалення додаткового рішення отримано відповідачем 09.09.2026 та вже 11.09.2026 призначено судовий розгляд.
Таким чином, заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є очевидно неспівмірним із фактичним матеріальним становищем та реальною фінансовою спроможністю відповідача. Покладення на особу, яка фактично утримує малолітню дитину та перебуває у відпустці по догляду за нею, обов`язку сплатити значну суму витрат на правничу допомогу за рахунок доходу у розмірі 860 грн на місяць, суперечитиме принципам розумності, справедливості та пропорційності судових витрат.
При цьому, Верховний Суд у своїй практиці вже виходив із можливості врахування матеріального стану сторони при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та погоджувався зі зменшенням таких витрат з урахуванням матеріального стану особи, на яку вони покладаються. Зокрема, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим висновок про зменшення витрат на правничу допомогу з урахуванням матеріального стану сторони та критеріїв реальності, співмірності й розумності таких витрат.
Відповідно частини четвертої статті 293 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
По-четверте, частиною четвертою статті 137 ЦПК України також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт ( наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт ( надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, заявлений ОСОБА_2 розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн, на думку позивача є завищеним та не відповідає критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості судових витрат.
У даному випадку характер спору - виключення запису про батька ОСОБА_2 , його фактичні обставини та обсяг процесуальних дій, необхідних для представництва інтересів позивача, не свідчать про особливу складність справи. Справа стосується питання виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та не потребувала від Представника позивача проведення значного обсягу правового аналізу, дослідження великої кількості нормативно-правових актів чи формування складної правової конструкції. Також, це свідчить й мінімальний перелік додатків долучених до позовної заяви, що в свою чергу скорочувало час на вивчення адвокатом документів, їх опис у позовній заяві, тощо.
Предмет спору у справі за позовом ОСОБА_2 є чітко визначеним, фактичні обставини справи не мають надмірної складності, а правове регулювання відповідних правовідносин є достатньо зрозумілим та обумовлений практикою Верховного Суду. Отже, підготовка процесуальних документів та представництво інтересів позивача ОСОБА_2 у цій справі об`єктивно не вимагали значних витрат часу або проведення додаткового поглибленого дослідження законодавства та судової практики.
При цьому, сама по собі наявність договору між стороною ОСОБА_2 та його адвокатом і визначення у ньому певного розміру гонорару не означає, що саме така сума безумовно підлягає стягненню з відповідача, як сторони у справі.
Також, показовою є правова позиція Верховного Суду, відповідно до якої відсутність необхідності для адвоката вивчати додаткові джерела права та обмежений обсяг фактично виконаної роботи є обставинами, які мають враховуватися судом при визначенні розумного розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, відповідач не заперечує право ОСОБА_2 на отримання професійної правничої допомоги та не ставе під сумнів саме право адвоката на отримання гонорару від свого клієнта. Водночас питання, яке відповідач просить вирішити суд полягає виключно у визначенні тієї частини таких витрат, яка відповідатиме моєму фінансовому стану, є обґрунтованою, необхідною та співмірною і може бути покладена на відповідача, як на сторону у справі.
Отже, з огляду на нескладний характер справи, відсутність необхідності у проведенні значного обсягу правового дослідження, відсутність складних правових питань, обмежений обсяг необхідних процесуальних дій та критерії, визначені статтею 137 ЦПК України, заявлена до відшкодування сума у 10 000 грн є неспівмірною з фактичним обсягом та складністю наданої правничої допомоги.
У зв`язку з викладеним, у відповідача є підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем до відшкодування, до розумного та співмірного розміру, з урахуванням майнового, фінансового стану, а також, з урахуванням фінансової поведінки позивача ОСОБА_2 починаю з 5 - го місяця вагітності відповідача та до ухвалення рішення суду про виключення його з актового запису про народження сина, як батька дитини.
На підставі ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Додаткове судове рішення увалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст. 270 ЦПК України).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.2 ст.270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Відповідно до ч.3 ст.246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Так, відповідно до рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, від 28.08.2026 року, судом, при ухвалені даного рішення не було надано оцінку вимогам про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, оскільки адвокатом позивача, до закінчення судових дебатів, було зроблено заяву про надання таких доказів в порядку ч. 8 ст.141 ЦПК України, таким чином, дані вимоги не були оцінені судом при ухваленні судового рішення.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Заява адвоката позивача про ухвалення додаткового рішення надійшла на адресу суду 01.09.2026 року, тобто в строки передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Відповідності до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження розрахунку вартості правничої допомоги, представник позивача Пістрюга Віктор Вікторович надав суду акт приймання-передачі правової допомоги відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 08.12.2025 року на суму 20000,00 грн; ордер про надання правничої допомоги Литвиненко Владиславу Анатолійовичу; копію квитанції на суму 20 000,00 грн; договір про надання правничої (юридичної) допомоги від 08.12.2025 року; розрахунок судових витрат на суму 17 000,00 грн.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).
Разом з цим, при вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує: предмет спору, визначення відповідачем позовних вимог, матеріальний стан відповідача, а саме перебування останньої у декретній відпустці по догляду за дитиною, строки розгляду справи, участь представника позивача в судових засіданнях, та таким чином, суд дійшов висновку, що дана цивільна справа не відноситься до категорії складних справ, тому витрачання часу на аналіз судової практики, аналіз правової позиції, складання та формування позовної заяви, участь в судових засіданнях підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.
Таким чином, враховуючи заперечення відповідача, наявність заяви про визнання позову, часткове задоволення позовних вимог, виходячи з розумності та співмірності заявлених вимог, категорії складності цивільної справи, вимоги представника позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, оскільки розумним буде розмір витрат на правничу допомогу адвоката 3000 грн.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що при винесенні рішення судом не було вирішено питання щодо стягнення судових витрат за надану правову допомогу, заява підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 137, 263, 264, 265, 268, 270, 273, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 понесені судові витрати по справі, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: