УХВАЛА
21 вересня 2026 року
м. Київ
справа №520/33149/25
адміністративне провадження № К/990/36655/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 у справі №520/33149/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,,
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі- позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Харківській області (далі- відповідач, ГУ ДПС в Харківській області), у якій просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 25.08.2025 № 0[телефон приховано] та № 0[телефон приховано].
- судові витрати покласти на Відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 25.08.2025 № 0[телефон приховано] про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, нормативного регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 211527, 00 грн. (двісті одинадцять тисяч п`ятсот двадцять сім гривень).
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 25.08.2025 № 0[телефон приховано] про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 360000, 00 грн. (триста шістдесят тисяч гривень).
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 4572, 22 грн. (чотири тисячі п`ятсот сімдесят дві гривні 22 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495). Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 по справі №520/33149/25 скасовано.
Прийнято постанову, якою позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 25.08.2025 № 0[телефон приховано] в частині штрафних санкцій в сумі 209587,50 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
До Верховного Суду 04.08.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 у справі №520/33149/25.
Ухвалою Верховного Суду від 13.08.2026 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог вказаної ухвали скаржником 21.08.2026 надіслано заяву про усунення недоліків, 28.08.2026 надано платіжну інструкцію від 27.08.2026 №5530, відповідно до якої сплачено 3353,41 грн судового збору за подання касаційної скарги. У зв`язку з відпусткою, судді-доповідачу передано 14.09.2026.
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що зазначена справа розглянута судами попередніх інстанцій при неправильному застосуванні по відношенню до спірних правовідносин норми матеріального права, а саме: п. 12 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». На думку скаржника, Другим апеляційним адміністративним судом при розгляді цієї справи не була врахована правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №520/2261/19.
Верховний Суд зазначає, що скаржником вчинено посилання на практику Верховного Суду щодо оцінки доказів, а не застосування норми матеріального права у подібних правовідносинах.
Відповідно, податковим органом не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування судами попередніх інстанцій саме норм матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд зауважує, що посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права не підміняють визначення підстав касаційного оскарження та також не можуть вважатися належним правовим обґрунтуванням касаційної скарги у розумінні частини 4 статті 328 цього Кодексу.
Невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано дану підставу касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 3 статті 334 КАС України).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені належним чином передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 у справі №520/33149/25 повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
Н.Є. Блажівська О.О. Шишов