Справа № 643/4340/23
Провадження № 4-с/643/66/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2026
22 вересня 2026 року місто Харків
Салтівський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Сугачової О.О.,
за участю секретаря Мовчан К.О.,
приватного виконавця Шабанова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Баварія Моторс», на бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шабанова Віталія Валерійовича,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на протиправні дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шабанова В.В., якою просить визнати бездіяльність приватного виконавця Шабанова В.В. у не знятті арешту на суму, яка перевищує суму стягнення за ВП 80728239 неправомірною та визнати неправомірними дії по накладанню арешту на пенсійні виплати ОСОБА_1 , які обліковуються на рахунку НОМЕР_1 в АТ «Акцент Банк», на якому заарештовано пенсію ОСОБА_1 у розмірі 18795грн; зобов`язати приватного виконавця Шабанова В.В. зняти арешт з рахунку для пенсійних виплат НОМЕР_1 в АТ «Акцент Банк», на якому в банку заарештовано пенсію у розмірі 18795грн.; зобов`язати приватного виконавця Шабанова В.В. зняти арешт з суми, що перевищує розмір стягнення за ВП 80728239 на рахунку НОМЕР_2 в АТ Акцент-Банк та повідомити належним чином АТ Акцент-Банк про касування постанов про накладання арешту а кошти боржника ОСОБА_1 на суму, що перевищує розмір стягнення за ВП 80728239 та стягнути судові витрати на правничу допомогу в сумі 20000грн. та витрати на поштове направлення скарги іншим учасникам справи.
Скарга мотивована тим, що відповідно до постанови від 09.04.2026 приватного виконавця Шабанова В.В. накладено арешт на всі рахунки, які відкриті на ім`я ОСОБА_1 , в тому числі для виплати пенсії по інвалідності. 08.06.2026 ОСОБА_1 звернулася в рамках ВП80728239 до приватного виконавця Шабанова В.В. з проханням зняти арешт з рахунку, на яких зараховується виключно її пенсія. 07.07.2026 приватний виконавець Шабанов В.В. відмови у задоволені заяви. Станом на 08.07.2026 на рахунку НОМЕР_2 , відкритому у Акцент-Банк (А-Банк) Шевченко Г.М. і заарештованому ОСОБА_3 наявні кошти в сумі виконавчого провадження, а на рахунку для пенсійних виплат НОМЕР_1 в А-Банк заарештовано пенсію у розмірі 12530грн. Зазначене є непропорційним втручанням у здійснені права власності ОСОБА_1 на її пенсію і порушує 1 Протокол до Конвенції з захисту прав людини ЄС. Враховуючи практику Верховного Суду у подібних справах, зокрема №175/17354/24 віл 15.10.2025, приватним виконавцем Шабановим В.В. порушено вимоги ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» і незаконно заарештовано як надлишок коштів на рахунках ОСОБА_1 , оскільки він заарештував всі рахунки та пенсію останньої, про що вона повідомляла шляхом написання заяв. Відтак, оскільки приватним виконавцем Шабановим В.В. не було вжито заходів щодо пропорційного втручання управо власності ОСОБА_1 , у тому числі і на її пенсію, скаржниця звернулася до суду зі скаргою.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, надавши заяви про розгляд справи за скаргою без її участі, вимоги скарги підтримує у повному обсязі.
Від приватного виконавця Шабанова В.В. 15.09.2026 надійшла заява щодо вимог скарги.
Зава мотивована тим, що приватний виконавець не погоджується зі скаргою та доводами з наступних підстав. Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 40000грн. На підставі рішення видано виконавчий лист № 643/4340/23, який пред`явлено на виконання ПВ ВО Харківської області Шабанову В.В., яким відкрито виконавче провадження №80728239 з примусового виконання вказаного виконавчого листа. Керуючись ст.ст. 18, 56,48 Закону України «Про виконавче провадження» в ході примусового виконання виконавчого провадження № 80728239 ПВ ОСОБА_3 винесена постанова про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку(ах), а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів. Вищевказана постанова направлена до банківських установ в електронному вигляді для виконання. Статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік коштів, на які не може бути звернено стягнення. Відповідно до норм чинного законодавства України виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч.4 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Якщо банківський рахунок було відкрито виключно для зарахування цільових надходжень, то саме банк має повернути без виконання отриману від приватного виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення. Постанова приватного виконавця містить застереження щодо неможливості накладення арешту на рахунки та /або звернення стягнення, на які заборонено законом. Також, ПВ Шабановим В.В. направлялася до банку вимога на отримання інформації щодо статусу банківського рахунку, вживаючи всіх заходів щодо встановлення цільового призначення банківського рахунку боржника. 14.05.2026 ПВ ОСОБА_3 було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, на підставі ухвали № 643/4340/23 виданої 23.04.2026 Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зупинено виконання додаткового рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 05.06.2025, яке змінено постановою Харківського апеляційного суду від 15.01.2026, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Додатково повідомляє, що згідно п. 10/2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», боржнику 15.04.2026 було визначено для здійснення поточних операцій єдиний рахунок у Банку. Що стосується стягнення понесених витрат скаржницею та стягнення витрат на правничу допомогу, вважає, що ОСОБА_1 не було доведено чи є розмір таких витрат обґрунтованим, не було підтверджено обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, а саме, витрати мають бути підтверджені договором про надання правової допомоги, розрахунком гонорару та документами про оплату. Таким чином, вважає, що відсутні правові підстави для задоволення скарги в повному обсязі.
Від інших учасників справи будь-які заяви, пояснення не надходили.
В судовому зсіданні приватний виконавець ВО Шабанов В.В. підтримав доводи, викладені у заяві, вважаючи вимоги скарги та обставини у неї зазначені такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та судової практики. Дії приватного виконавця є законними. Просив відмовити у задоволенні скарги.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, будучи належним чином та своєчасно повідомленими про дату, час та місце його проведення.
Суд, вивчивши доводи скаржника, заперечення приватного виконавця, дослідивши матеріали справи та витребуваних матеріалів виконавчого провадження, дійшов такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (даті - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.
Відповідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюється Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Так, встановлено, що в проваджені приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шабанова Віталія Валерійовича перебуває виконавче провадження ВП № 80728239 з примусового виконання виконавчого листа № 643/4340/23, виданого 03.03.2026 Салтівським районним судом міста Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 40000грн.
09.04.2026 приватним виконавцем, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
В ході примусового виконання виконавчого провадження № 80728239 09.04.2026 приватним виконавцем Шабановим В.В. винесена постанова про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку(ах), а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів.
Вищевказана постанова направлена до банківських установ в електронному вигляді для виконання.
15.04.2026 боржнику було визначено для здійснення поточних операцій єдиний рахунок у Банку згідно п. 10/2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».
13.05.2026, 08.06.2026 ОСОБА_1 звернулася в рамках ВП80728239 до приватного виконавця Шабанова В.В. з проханням зняти арешт з рахунку, на який зараховується її пенсія.
14.05.2026, 07.07.2026 приватний виконавець Шабанов В.В. відмовив у задоволені заяви, оскільки банківською установою підтверджено відомості, що рахунок боржника є звичайним поточним рахунком.
Такі обставини підтверджено копіями виконавчого листа № 643/4340/23 від 05.06.2025, постановою про відкриття виконавчого провадження від 09.04.2026, постанови про арешт коштів боржника від 09.04.2026, постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операції від 15.04.2026, заяв ОСОБА_1 від 13.05.2026, 08.06.2026, відповідей приватного виконавця Шабанова В.В. від 14.05.2026, 07.07.2026 (а.с.116,117,119-127,129,132-135,15-156).
Відповідно до ч.4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнутих з боржника ( утому числі від реалізації майна боржника), необхідні для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 ст.61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в іншій спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені п. 1-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
За змістом ч.2 ст. 48 цього Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до ч.3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом другим ч.2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
У пункті 1 ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження"» передбачено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі №756/8815/20, провадження №14-218цс21 вказано, що виконуючи рішення суду виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладання арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на кому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів накладання арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття арешту із цих коштів згідно з частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що у випадку, коли на стадії накладання арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржник та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів а які накладання арешту заборонено законом, то арешт на такі кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Аналогічні правові висновки викладені також в постанові Верховного суду від 25.04.2024 у справі №202/9476/23, провадження №61-17408св23.
Як вбачається, матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 не містять доказів того, що після отримання зазначеної постанови банк повернув її приватному виконавцю без виконання у частиниі арешту рахунку НОМЕР_1 із посиланням на спеціальний режим такого рахунку або на законодавчу заборону звернення стягнення на кошти, що знаходяться на ньому.
Не містять матеріали справи і будь-яких доказів того, що до моменту примусового списання коштів приватний виконавець отримав від банківської установи повідомлення про те, що відповідний рахунок використовується виключно для отримання пенсійних виплат або що кошти, які знаходяться на ньому, мають особливий правовий режим.
При цьому, скаржницею не надано доказів на підтвердження того, що зазначений нею рахунок в АТ «Акцент-банк» є рахунком із спеціальним режимом використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Будь-яких доказів звернення скаржниці до приватного виконавця з наданням підтверджуючих документів накладання арешту на пенсійний рахунок, як і інформування приватного виконавця як банківською установою, так і ОСОБА_1 про номер рахунку, відкритий у банку та на який перераховуються її пенсійні виплати, останньою до суду не надано. Визначальною обставиною, яка входить до предмета доказування у даній справі. Є встановлення факту, що списані з належного ОСОБА_1 рахунку НОМЕР_1 кошти були саме пенсійною виплатою, оскільки лише за цієї умови можуть бути застосовані спеціальні приписи ст.ст.68,70 Закону України» Про виконавче провадження», які регулюють порядок звернення стягнення на пенсію та встановлюють межі допустимих відрахувань із такого виду доходу.
Інакше кажучи, суд повинен насамперед встановити правову природу коштів, які перебували на рахунку боржника станом на момент їх списання.
При цьому, суд звертає увагу, що сам по собі факт зарахування коштів на певний рахунок не свідчить про джерело їх походження, а також не створює презумпції того, що всі кошти, які перебувають на такому рахунку, мають однаковий правовий режим.
Саме тому юридично значущим є не найменування рахунку або твердження особи про його використання, а належні докази, які дають можливість встановити джерело походження конкретних коштів, на які було звернуто стягнення.
На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надано: копії повідомлення приватного виконавця Шабанова В.В. від 07.07.2026 на звернення ОСОБА_1 (а.с.31-34).
Оцінюючи зазначені докази окремо та у їх сукупності відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що вони не підтверджують тієї обставини, яка є визначальною для вирішення даного спору.
Якщо банківський рахунок було відкрито виключно для зарахування цільових надходжень, то саме банк має повернути без виконання отриману від приватного виконавця постанову про арешт коштів боржника із зазначенням причин повернення.
Постанова приватного виконавця містить застереження щодо неможливості накладення арешту на рахунки та /або звернення стягнення, на які заборонено законом.
Приватним виконавцем направлялася до банку вимога на отримання інформації щодо статусу банківського рахунку, вживаючи всіх заходів щодо встановлення цільового призначення банківського рахунку боржника.
Відповідно до Постанови КГС Верховного Суду від 19 січня 2026 року у справі №204/9551/18, у разі, якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, або боржник не довів належності арештованих коштів до пенсійних (або інших спеціальних виплат), дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їх подальше списання не можна вважати протиправним. КГС ВС зауважив, що обов`язок державного виконавця полягає у знятті арешту з рахунку боржника саме за умови надання такої інформації про рахунок банком або боржником. Повідомляємо, що банківський рахунок № НОМЕР_3 відкритого в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», має спеціальне призначення, що підтверджується Заявою Клієнта про відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання в національній валюті та листом від ГУ ПФУ в Черкаській області, про призначення одноразової грошової допомоги «Зимова підтримка» в сумі 6500,00 грн. Згідно до квитанції 0.0.4749494367.1 від 10.02.2026 АТ «Приват Банк» солідарний боржник сплатив 51868,67 грн. по рішенню Московського районного суду м. Харкова по справі №643/10866/24 від 22 листопада 2024 року.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність, зокрема приватного виконавця можуть бути оскаржені безпосередньо до суду.
В силу ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Отже, здійснення приватним виконавцем комплексу дій, які визначені Законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені Законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.
Статтею 5 ЦПК України передбачено способи захисту, які застосовуються судом. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Скаржниця просить суд визнати бездіяльність приватного виконавця Шабанова В.В. у не знятті арешту на суму, яка перевищує суму стягнення за ВП №80728239 неправомірною та визнати неправомірними дії по накладанню арешту на пенсійні виплати ОСОБА_1 , які обліковуються на рахунку НОМЕР_1 в АТ «Акцент Банк», на якому заарештовано пенсію ОСОБА_1 у розмірі 18795грн., зобов`язавши зняти арешт з рахунку тощо.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Встановлено, що 14.05.2026 приватним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, на підставі ухвали № 643/4340/23 виданої 23.04.2026 Верховним Судом у Другої судової палати Касаційного цивільного суду зупинено виконання додаткового рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 05.06.2025, яке змінено постановою Харківського апеляційного суду від 15.01.2026, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Підсумуючи вищевикладене, суд вважає, що скаржницею ОСОБА_1 не доведено належними, допустимим, достовірними та достатніми доказами ту обставину, що накладання приватним виконавцем Шабановим В.В. арешту на суму яка перевищує суму стягнення у ВП №807282239 на пенсійні виплати, які обліковуються на рахунку НОМЕР_1 в АТ «Акцент Банк», на якому заарештовано пенсію ОСОБА_1 у розмірі 18795грн., є саме лише пенсійною виплатою, щодо якої застосовуються спеціальні гарантії, встановлені ст.ст.68,70 Закону України «По виконавче провадження».
За відсутності доказів правової природи зазначених коштів суд позбавлений можливості встановити факт порушення приватним виконавцем спеціального порядку звернення стягнення на пенсію.
Посилання боржника ОСОБА_1 про врахування при ухвалені рішення Постанови Верховного Суду Другої судової палати КЦС від 15.10.2025 у справі №175/17354/24, провадження №61-2951св25, не спростовують висновків суду.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, згідно Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи встановлені вище обставини, практику Верховного Суду, у суду відсутні правові підстави для визнання бездіяльності та протиправність дій приватного виконання ОСОБА_3 , а тому у задоволенні вимог скарги слід відмовити.
Оскільки судом не встановлено обґрунтованості доводів скарги в розумінні положень ст. 451 ЦПК України, суд відповідно, керуючись правилами ст.ст. 137,141 ЦПК України, відмовляє й у задоволені її вимог щодо стягнення з приватного виконавця витрат на поштове направлення скарги іншим учасникам, та головне, витрат на правничу допомогу в сумі 20000грн., що взагалі жодним доказом не доведено.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 83, 89, 258-261, 263-265, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,
п о с т а н о в и в:
Відмовити у задоволені скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Баварія Моторс», на бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шабанова Віталія Валерійовича.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Салтівський районний суд міста Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів.
Ухвалу складено 22.09.2026
Суддя О.О. Сугачова