Справа № 462/3698/26
Провадження № 2/461/2725/26
УХВАЛА
22.09.2026 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі: головуючого судді Стрельбицького В.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого - судді Стрельбицького Віталія Вікторовича у цивільній справі № 462/3698/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівського Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про визнання дій неправомірними та стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває на розгляді цивільна справа №462/3698/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівського Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про визнання дій неправомірними та стягнення матеріальної та моральної шкоди.
22.09.2026 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі - судді Стрельбицького Віталія Вікторовича, яку обґрунтовано тим, що суддя, за твердженням заявника, «долучив докази відповідача не зачитавши їх» та не розглянув спочатку клопотання позивача, а потім відповідача.
Дослідивши заяву, вважаю таку необґрунтованою та безпідставною, оскільки підстави відводу не узгоджуються із положеннями ст. 36, 37 ЦПК України.
Так, статтями 36, 37 ЦПК України передбачено чіткий та виключний перелік підстав з яких може бути заявлено самовідвід, відвід судді.
Частиною1 статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з частиною 2 вищевказаної статті, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка стосується недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Відповідно до частин 1, 3, 11 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
З аналізу змісту поданої позивачем заяви про відвід встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовує таку незгодою з процесуальними рішеннями судді у цій справі, а також вказує на те, що суд «долучив докази відповідача не зачитавши їх».
Водночас, посилання заявника на непогодження з процесуальними рішеннями судді не є належною підставою для відводу. Більше того, вказуючи на порядок (черговість) розгляду головуючим клопотань учасників процесу, заявник жодним чином не обґрунтував, як це впливає на результати розгляду справи та доводить упередженість судді. Крім того, наводячи у заяві про відвід доводи щодо порушення порядку розгляду клопотань судом, ОСОБА_1. не вказує, яку саме норму процесуального закону порушив суд.
Не можна залишити поза увагою і те, що позивачу безпосередньо в судовому засіданні було у повній мірі забезпечено судом можливість реалізувати право заявляти клопотання.
Варто також відзначити, що положення процесуального закону не містять норм про обов`язок суду «зачитати докази» перед їх долученням до матеріалів справи.
Отже, заявник вказуючи на упередженість суду та неналежну процедуру застосовану під час судового розгляду, фактично не наводить жодної норми процесуального закону, яка була не дотримана судом.
Таким чином, заявником не наведено законних підстав для відводу складу суду.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів», визначені умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.
При вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».
Тобто, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Наявність безсторонності відповідно до п. l cт. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Аналіз матеріалів справи в сукупності із заявою про відвід свідчать про те, що зазначена заява не містить жодної об`єктивної підстави, яка б свідчила про необхідність відведення судді та не відповідає меті цивільного судочинства, оскільки в основу її покладені припущення щодо упередженості та необ`єктивності складу суду. Крім того, суд наголошує, що законодавчо наділяючи учасника справи широким обсягом процесуальних прав, зокрема, у даному випадку, правом на відвід судді, закон наголошує на недопустимість зловживання таким, оскільки необґрунтований відвід суперечить завданню цивільного судочинства та свідчить про неповагу до правосуддя.
Беручи до уваги те, що наступне судове засідання у справі призначено на 28.09.2026, а заява про відвід судді подано до суду раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, матеріали цивільної справи слід передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
постановив:
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Стрельбицького Віталія Вікторовича у цивільній справі № 462/3698/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівського Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про визнання дій неправомірними та стягнення матеріальної та моральної шкоди, визнати необґрунтованою.
Матеріали цивільної справи № 462/3698/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівського Львівської області Білецького Ігоря Мироновича про визнання дій неправомірними та стягнення матеріальної та моральної шкоди, передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий
Суддя В.В. Стрельбицький