ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року Справа № 902/271/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Хабарова М.В.,
суддя Мамченко Ю.А.,
суддя Кульчій І.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд" про ухвалення додаткового рішення у справі №902/271/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна фірма "Еталон-Буд"
про стягнення 360 571,18 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.06.2026 у справі №902/271/26 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Будівельно-монтажна фірма "Еталон-Буд" на користь ТОВ "Ремшляхбуд" 360 571,18 грн основного боргу, 5 408,57 грн витрат зі сплати судового збору та 12 000 грн витрат на правничу допомогу.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Будівельно-монтажна фірма "Еталон-Буд"залишено без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області від 16.06.2026 у справі №902/271/26 залишено без змін.
24.08.2026 від ТОВ "Ремшляхбуд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з ТОВ "Будівельно-монтажна фірма "Еталон-Буд" 9 000 грн на користь позивача.
Відповідно до ч.1, 3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Колегією суддів встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначав про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. Крім того, 18.08.2026 останнім подано до суду клопотання, до якого долучено докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Заява про ухвалення додаткового рішення разом із доказами понесених судових витрат була подана представником позивача через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" 24.08.2026, тобто в межах строків визначених у ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає розгляду судом.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2026 розгляд заяви ТОВ "Ремшляхбуд" про ухвалення додаткового рішення у справі №902/271/26 постановлено здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву ТОВ "Ремшляхбуд" про ухвалення додаткового рішення у даній справі та відповідно стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.
Згідно з ч.1, 2 ст.16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. (Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, у додаткових постановах Верховного Суду у справі №910/1929/19 від 01.06.2022, у справі №903/999/23 від 17.01.2025)
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Крім того, ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів зауважує, що принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 20.05.2026 у справі №911/969/24 розмежувала підстави, за яких суд вправі не присуджувати стороні всі заявлені нею витрати на професійну правничу допомогу: (1) зменшення розміру витрат з підстав їх неспівмірності критеріям, визначеним ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, можливе лише за клопотанням іншої сторони, оскільки за відсутності клопотання сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відсутні підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат (п.7.9, 7.10 постанови з посиланням на додаткові постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 та від 15.06.2022 у справі №910/12876/19); (2) окремо від цього, керуючись критеріями, визначеними ч.ч.5,7,9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (зокрема обґрунтованістю та пропорційністю розміру витрат до предмета спору), суд може не присуджувати стороні всі її витрати на професійну правничу допомогу і за власним розсудом, тобто незалежно від наявності клопотання іншої сторони про зменшення витрат за ст.126 цього Кодексу.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити також з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в матеріалах справи наявні копії договору про надання правничої допомоги від 09.02.2026, додатку до договору №2 від 21.07.2026, акту №2 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.08.2026, довідки про отримання грошових коштів.
Крім того, позивачем надано суду копію ордеру на надання правничої допомоги ТОВ "Ремшляхбуд" адвокатом Вишняковою І.О. серії АР №1337823 від 07.08.2026, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
09.02.2026 між адвокатом Вишняковою Іриною Олександрівною (адвокат) та ТОВ "Ремшляхбуд" (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги, згідно п.1.1 якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.
Згідно з п.3.1. договору за правничу допомогу, передбачену в п.п. 1.2 Договору, Клієнт сплачує Адвокату винагороду в розмірі, що визначається відповідними додатками до цього Договору.
Розмір оплати праці адвоката при наданні правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього Договору. За домовленістю сторін, оплата правничої допомоги може здійснюватись також у вигляді передоплати або авансу. (п.4.1, 4.2 договору)
Додатком №2 до вказаного договору від 21.07.2026 сторони погодили замовлення №2 на надання юридичних послуг, згідно п.1 якого за даним замовленням адвокат надає клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо представництва останнього в Північно-західному апеляційному господарському суді у справі №902/271/26, та визначили, що складання та подання відзиву на апеляційну скаргу, інших заяв по суті спору, клопотань/заяв з процесуальних питань, інших документів, пов`язаних із розглядом справи вартує 2500 грн /год; представництво інтересів у судових засіданнях - 4000 грн / судодень.
Згідно з п. 2 додатку №2, вартість замовлення складає 23000 грн. Вартість замовлення визначено з урахуванням складності справи та часу, що має витратити адвокат для виконання замовлення, а також обсягом послуг, що буде надано для надання правової допомоги. Попередню вартість робіт (послуг) розраховано, виходячи з 2 судових засідань у Північно-західному апеляційному господарському суді, 6 годин роботи адвоката із складання та подання відзиву на апеляційну скаргу інших заяв по суті спору, клопотань/заяв з процесуальних питань, інших документів, пов`язаних із розглядом справи.
За результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правничої допомоги (п.3 додатку №2).
17.08.2026 між Адвокатом Вищняковою І.О. та ТОВ "Ремшляхбуд" підписано акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на 9 000 грн, а саме:
- 07.08.2026 / складання та подання відзиву на апеляційну скаргу / 2 год / 5000 грн.
- 18.08.2026 / представництво інтересів у судовому засіданні / судодень / 4000 грн
Згідно довідки від 18.08.2026 грошові кошти у розмірі 9000 грн за надану правничу допомогу були сплачені ТОВ "Ремшляхбуд" та отримані 18.08.2026 адвокатом Вишняковою І.О.
Оцінюючи наявність правових підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу у розмірі 9000 грн, понесених адвокатом Вишняковою І.О., колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ч.3 ст.237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно з ч.1 ст.30 вищевказаного Закону формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19; п.28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, п.127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 ).
Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 ЦК України.
Частинами 1, 2 статті 30 Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2022 у справі №922/1964/21).
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст.30 Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади господарського законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Апеляційний суд також враховує, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.126 ГПК України (аналогічна правова позиція, викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №824/20/23).
Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (схожий висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №922/2417/22).
Дослідивши наявні в матеріалах справи акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.08.2026 та оцінивши його зміст колегія суддів вважає, що заявлена сума до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн є завищеною.
Апеляційний суд зазначає, що поданий відзив на апеляційну скаргу не є об`ємним та в цілому відповідає процесуальній позиції позивача в суді першої інстанції, тобто його підготовка не вимагала додаткового правового аналізу спірних правовідносин чи вивчення додаткової судової практики та не призвела до значного збільшення обсягу юридичної роботи адвоката під час представництва інтересів ТОВ "Ремшляхбуд" в Північно-західному апеляційному господарському суді.
Крім того, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відбулось лише одне судове засідання з незначною його тривалістю в якому був присутній представник позивача - адвокат Вишнякова І.О. Вказаний представник надавав правову допомогу позивачу і в суді першої інстанції, що свідчить про його обізнаність з правовою позицією відповідача, яка не змінювалась під час розгляду даної справи, з нормативно-правовим регулюванням спірних правовідносин та з обставинами справи. Відтак, вартість наданої адвокатом послуги за участь у судовому засіданні у розмірі 4000 грн є завищеною.
З огляду на вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення розміру заявленої відповідачем суми витрат на професійну правничу допомогу до 5 000 грн.
Керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, критеріїв реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги складність справи, її обставини та характер спірних правовідносин, з урахуванням вчинених процесуальних дій адвоката, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції та стягнення з ТОВ "Будівельно-монтажна фірма "Еталон-Буд" на користь ТОВ "Ремшляхбуд" 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 233, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд" про ухвалення додаткового рішення у справі №902/271/26 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Монтажна Фірма "Еталон-Буд" (вул. Зодчих(пн), буд. 20, прим. 134, "Поділля" район, м. Вінниця, 21005; код ЄДРПОУ 41925143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд" (с. Дружелюбівка, Запорізький район, Запорізька область, 70053; код ЄДРПОУ 20488682) 5 000 (п`ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
3. В іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Монтажна Фірма "Еталон-Буд" витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
4. Господарському суду Вінницької області видати наказ на виконання додаткової постанови.
5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Хабарова М.В.
Суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Кульчій І.М.