УХВАЛА
21 вересня 2026року
м. Київ
справа № 484/3301/25
провадження № 61-4804св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Воробйової І. А., Зайцева А. Ю.,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Балабан НаталіяІванівна, на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 грудня 2025 рокуу складі судді Медведєвої Н.А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 березня 2026 року у складі колегії суддів: Локтіонової О. В.,Коломієць В. В., Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
11 грудня 2025 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області ухвалив рішення, залишене без змін постановоюМиколаївського апеляційного суду від 11 березня 2026 року, яким відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
07 квітня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 грудня 2025 рокута постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 березня 2026 року і ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
28 квітня 2026 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Балабан Наталія Іванівна, на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 грудня 2025 рокута постанову Миколаївського апеляційного суду від 11 березня 2026 року призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
І. А. Воробйова
А. Ю. Зайцев