Справа №127/31969/26
Провадження № 2/127/9019/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -
ВСТАНОВИВ:
22.09.2026 року на адресу суду надійшла повторна заява від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, відповідно до якої, просить накласти арешт на Транспортний засіб Volkswagen Tiguan, 2017 року випуску, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 до набрання законної сили рішенням суду.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_3 не бажає добровільно поділити спільне майно тому, в Позивача виникла необхідність просити суд захистити його порушені права та визнати майно спільною сумісною власністю подружжя та поділити його. оскільки майно, яке є предметом позову зареєстровано лише на ОСОБА_3 , то Позивач вважає, що ОСОБА_3 має можливість відчужити (продати, подарувати тощо) майно яке є предметом даного спору (транспортний засіб), не повідомивши відповідно нотаріуса чи співробітників Сервісного центру МВС, що транспортний засіб купувалися в шлюбі. Отже, у Позивача є всі підстави побоюватися, що ОСОБА_3 зможе відчужити спільне майно подружжя (транспортний засіб) на користь третіх осіб, що унеможливить поділ даного майна та значно ускладнить виконання судового рішення та нівелює увесь сенс звернення до суду.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі чи сплаті відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду або ефективний захист прав позивача. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати не лише характер заявлених вимог, а й наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення та предметом спору, співмірність такого заходу із заявленими вимогами, а також необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами сторін.
Як убачається із заяви, предметом позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 є поділ майна подружжя, зокрема транспортного засобу Volkswagen Tiguan, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .
Отже, на час вирішення питання про забезпечення позову суд має належні відомості про існування зазначеного об`єкта транспортного засобу та його належність відповідачці. Враховуючи, що транспортний засіб безпосередньо є предметом спору про поділ майна подружжя, а право власності на нього зареєстроване одноособово за відповідачкою, остання як власник має юридичну можливість розпорядитися таким майном до вирішення спору по суті.
За таких обставин відчуження транспортного засобу третім особам під час розгляду справи може призвести до зміни правового статусу та істотно ускладнити ефективний захист прав позивача і виконання можливого рішення суду про поділ цього майна. Тому між заявленим заходом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на транспортний засіб та предметом позовних вимог існує безпосередній зв`язок, а такий захід є співмірним із заявленими вимогами.
При цьому накладення арешту має тимчасовий характер, не вирішує спору про право власності по суті та не позбавляє відповідачку права володіння і користування транспортним засобом, а спрямоване виключно на збереження існуючого становища щодо спірного майна до вирішення спору судом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що застосування арешту відповідає меті інституту забезпечення позову, має безпосередній зв`язок із предметом спору, є співмірним із заявленими позовними вимогами та забезпечує баланс інтересів сторін.
Таким чином, заявником доведено наявність підстав для забезпечення позову в частині накладення арешту на транспортний засіб, у зв`язку із чим заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 149, 151-154, 258-261 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Накласти арешт на Транспортний засіб Volkswagen Tiguan, 2017 року випуску, вид пального - бензин, д.н.з. НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: