ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
21 вересня 2026 року Справа №160/27526/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №160/27526/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/27526/25.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі №160/27526/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яка полягає у незастосуванні при обчисленні та виплаті ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення за період служби з 29.01.2020 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 25.07.2025, а також виплачених за цей період щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період служби з 29.01.2020 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 25.07.2025, а також виплачених за цей період щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та виплату з урахуванням раніше проведених платежів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 без змін.
Отже, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі №160/27526/25 набрало законної сили 14.07.2026.
15.09.2026 Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 361 КАС України, в якій просить:
-скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі № 160/27526/25 в частині визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період служби з 18.06.2025 по 25.07.2025 і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву від 15.09.2026 разом із матеріалами справи передано судді Бухтіяровій М.М.
Перевіряючи подану заяву на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
За правилами частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Згідно з частиною першою статті 364 КАС України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.
Відповідно до частини другої, третьої статті 364 КАС України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) інших учасників справи; 4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява; 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
До заяви додаються:
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу;
2) документ про сплату судового збору;
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01.01.2026 встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 3328,00 грн.
Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, докази сплати судового збору заявником не надано.
У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу цієї заяви, посилаючись на приписи ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також те, що Військова частина НОМЕР_1 є бюджетною організацією.
Вирішуючи клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Слід зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду України від 25.02.2016 року у справі №826/16796/14.
Також суд зазначає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №815/4575/15 (касаційне провадження № К/9901/47962/18).
Також Верховним Судом України неодноразово висловлювалась позиція, згідно з якою відсутність коштів у бюджетної організації не є обставиною, яка зумовлює необхідність відстрочення судового збору.
Суд повторно зазначає, що сплата судового збору є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду.
Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. Судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб або безпідставне відстрочення сплати судового збору може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщ» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Така позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 10.10.2024 у справі №580/381/21.
Верховний Суд в ухвалі від 21.01.2025 у справі №400/7678/24 зазначив, що заявника клопотання про відстрочення сплати судового збору покладається обов`язок щодо доведення фактів, з якими він пов`язує необхідність звернення з таким клопотанням; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Суд зазначає, що заявником разом із клопотанням про відстрочення сплати судового збору не було подано жодних доказів, які в повній мірі обґрунтовували б таке клопотання, а посилання заявника лише на ту обставину, що військова частина є бюджетною організацією, не є достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.
Зважаючи на викладене, клопотання заявника є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Також, заявником в порушення положень частини третьої статті 364 КАС України не додано до заяви докази її направлення її іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Крім того, звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в адміністративній справі №160/27526/25, заявник пропустив строк звернення до суду із такою заявою.
Так, частиною першою статті 363 КАС України встановлено строки подання до суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в залежності від підстав, визначених у частині другій статті 361 КАС України.
На обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявником зазначено, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Верховний Суд виходив з того, що Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями визначати умови, порядок і розміри складових грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі встановлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів у фіксованому розмірі. Отже, на переконання заявника, судові рішення, на правовому аспекті яких суд у справі № 160/27526/25 безпосередньо обґрунтував незастосування пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 481 у період з 18.06.2025 по 25.07.2025, скасовані, що є підставою для перегляду рішення у цій справі за нововиявленими обставинами.
Отже, обґрунтовуючи подану заяву, заявник посилається на пункт 3 частини першої статті 363 КАС України, якою передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Суд зазначає, що постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 320/29450/24, з якою заявник пов`язує наявність підстав для перегляду судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, набрала законної сили 16 липня 2026 року, водночас до суду із цією заявою Військова частина НОМЕР_1 звернулась лише 15.09.2026, тобто з пропуском строку, установленого пунктом 3 частини першої статті 363 КАС України.
У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Військовою частиною НОМЕР_1 заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на те, що в межах пропущеного строку Військова частина НОМЕР_1 реалізовувала право на касаційне оскарження судових рішень у справі № 160/27526/25 шляхом подання 14.08.2026 касаційної скарги до Верховного Суду, однак ухвалою Верховного Суду від 07.09.2026 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частину НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2026 року у справі №160/27526/25, а до цього моменту не було остаточно визначено, чи буде рішення, що переглядається, предметом касаційного перегляду та яке саме судове рішення підлягатиме перегляду за нововиявленими обставинами в розумінні статті 365 КАС України.
Однак, наведені заявником обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску процесуального строку, оскільки подача касаційної скарги на судові рішення у цій справі не є об`єктивною перешкодою заявнику своєчасно звернутися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, враховуючи скорочені строки звернення до суду з вказаною заявою та зважаючи на те, що постанова Верховного Суду у справі №320/29450/24 набрала законної сили 16 липня 2026 року.
З огляду на викладене, суд вважає, що клопотання заявника про поновлення строку звернення суду із цією заявою є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Таким чином, Військовій частині НОМЕР_1 слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та докази на підтвердження поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини третьої статті 366 КАС України, до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що заява Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 361, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотань Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору та про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №160/27526/25 - відмовити.
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в адміністративній справі №160/27526/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити заявнику строк - 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків заяви шляхом подання до суду:
-документу про сплату судового збору за подання до суду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, сплаченого в установленому законом розмірі за наступними банківськими реквізитами суду:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
-докази направлення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України;
-заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Роз`яснити заявнику, що у випадку не усунення недоліків у встановлений судом строк заяву перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами буде повернуто.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Бухтіярова