ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
23 вересня 2026 року м. Полтава Справа №440/12764/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства "ЛІКАРНЯ ІНТЕНСИВНОГО ЛІКУВАННЯ І РІВНЯ М. ГОРІШНІ ПЛАВНІ" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Північно-Східного офісу Держаудитслужби України в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач Комунальне некомерційне підприємство "ЛІКАРНЯ ІНТЕНСИВНОГО ЛІКУВАННЯ І РІВНЯ М. ГОРІШНІ ПЛАВНІ" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-Східного офісу Держаудитслужби України в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною та скасувати Вимогу Управління Північно-східного офісу Державної аудиторської служби України в Полтавській області від 13.03.2026 №201604-14/636-2026 у таких оскаржуваних частинах:
- 2.1. у частині висновків та обов`язків щодо завищення вартості ремонтно-будівельних робіт у загальному розмірі 778 953,57 грн та покладення на позивача обов`язку вжити заходів щодо відшкодування зазначеної суми;
- 2.2. у частині висновків про порушення при визначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 надбавки за складність та напруженість у роботі - 360 149,50 грн., надбавки за вислугу років - 215 648,55 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення - 63 364,19 грн. (у тому числі 37 384,67 грн. за виплатами 2021- 2023 років та 25 979,52 грн за виплатами 2024- 2025 років), похідної оплати часу відпусток - 43 100,24 грн., а також у частині визначення за цим блоком матеріальної шкоди 682 262,48 грн., ЄСВ 150 097,75 грн. та покладення на позивача обов`язку забезпечити відшкодування і коригування відповідних сум.
Ухвалою суду від 23.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 440/12764/26, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у задоволенні клопотання позивача про залучення третіх осіб відмовлено.
Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (надалі - Відповідач, ДАСУ) проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності КНП «ЛІЛ І рівня м. Горішні Плавні» за період з 01.01.2021 по 30.11.2025, при цьому загальний обсяг перевірених коштів склав 494 970,91 тис. грн., комунального майна - 73 647 736,42 грн. За результатами ревізії складено акт від 25.02.2026 №201604-11/19, який 02.03.2026 підписано із запереченнями. 06.03.2026 Позивач подав письмові заперечення №318/01-13, у яких зокрема оспорював висновки щодо включення єдиного податку до договірної ціни та актів приймання виконаних будівельних робіт. Висновком від 13.03.2026 №201604-14/634- 2026 Відповідач заперечення не прийняв. 19.03.2026 позивач отримав оскаржувану вимогу №201604-14/636-2026 від 13.03.2026
Зі змісту оскаржуваної вимоги встановлене, що в ній констатовано виявлене відповідачем порушення в діяльності позивача:
"1. На порушення вимог п. 5.34 абз. З п. 6.1 та п. 6.2. Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.08.2021 № 281 (далі - Настанова) в частині включення підрядними організаціями (ТОЦ) «ФОРТІС КОНСТРАКШНС», ТОВ «АЛЬТ - БУД», ПП «ЛЕР», ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Євротехкомплект», ТОВ «Техно-буд Євросервіс») до актів приймання виконаних будівельних робіт коштів на сплату єдиного податку, п. 2.6 Кошторисних норм України «Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 31.12.2021 № 374 (далі - РЕКНб Вказівки), в частині необґрунтованого застосування коефіцієнту урахування впливу умов виконання будівельних робіт, п. 2.1 РЕКНр Вказівки та п. 6.4 Настанови в частині безпідставного включення до акту приймання виконані будівельних робіт окремих видів будівельних робіт, завищені видатки на проведення ремонтно-будівельних робіт проведених у 2021-2025 роках, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 778 953,57 гривень.
2. На порушення пп. 4, пп 5-1 та пп.6 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 роки № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» (далі - Постанова № 859), попередньому керівнику-генеральному директору Підприємства ОСОБА_1 . Контрактом № 82 від 17.05.2019 з урахуванням внесених змін Додатковою угодою від 07.04.2022 надано право на виплату надбавки за складність та напруженість, та виплати. матеріальної допомоги на оздоровлення, які не передбачені Постановою № 859 що призвело до завищення витрат на оплату праці у період з 01 січня 2021 року по 20 травня 2025 року та завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 423 513,69 гривень.
3. На порушення Постанови № 859 та умов матеріального забезпечення керівника встановлених Контрактом № 82 від 17.05.2019 з урахуванням внесених змін Додатковою угодою від 07.04.2022 укладеного з попереднім керівником- генеральним директором Підприємства ОСОБА_1 , за період з 01 січня 2021 року по 20 травня 2025 року згідно штатного розпису в якому затверджена виплата генеральному директору Підприємства надбавка за вислугу років, затвердженого на початок звітних років органом управління - Управлінням охорони здоров`я Горішньоплавнівської міської ради, нараховано та виплачено надбавку за вислугу років (30% до посадового окладу) що призвело до завищення витрат на оплату праці та завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 215 648,55 гривень.
4. Внаслідок завищених витрат на оплату праці, пов`язаних нарахованими та виплаченими надбавками з порушенням Постанови № 859 попередньому керівнику- генеральному директору Підприємства ОСОБА_1 нараховано та виплачено заробітної плати у завищеному розмірі за ча перебування у щорічних оплачуваних відпустках за період з 01 січня 2021 рок по 20 травня 2025 року, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 43100,24 гривень.
5. На суму неправомірно нарахованої та виплаченої оплати праці попереднього керівника - генерального директора Підприємства ОСОБА_1 , які не передбачені Постановою № 859 та Контрактом, відповідно до Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове держави соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI зайво нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок в сумі 150097,75 грн., що призвело до матеріальне шкоди (збитків) на відповідну суму".
Позивач фактично оспорює пункти 2-5 вимоги - збитків на загальну суму 1611313,80 грн.
Підставою позову є незгода позивача із висновками акту ревізії, на підставі яких прийнята оспорювана вимога, а предметом позову - часткове оскарження вимоги - пунктів 2-5.
Ухвалою суду від 23.09.2026 відкрите провадження в цій адміністративній справі.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Верховним Судом постановлена ухвала від 30 березня 2026 року, якою справа №580/2287/24 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «ШРБУ-48», Товариства з обмеженою відповідальністю «Мост-Девелопмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп», про визнання протиправною та скасування окремих пунктів вимоги передати на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду:
«VI. Позиція Верховного Суду
33. Питанням, яке суд касаційної інстанції має вирішити в межах розгляду цієї справи, є перевірка обґрунтованості доводів заявника касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не урахував висновки Верховного Суду, сформовані у постановах від 23 квітня 2019 року у справі № 820/339/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 804/9577/13-а, від 11 грудня 2019 року у справі № 160/641/19, від 20 березня 2020 року у справі № 814/380/17, від 31 березня 2020 року у справі № 817/650/18, від 07 квітня 2020 року у справі № 813/1984/18, від 08 квітня 2020 у справі № 809/504/17, від 12 березня 2021 року у справі № 640/3186/19, від 27 травня 2021 року у справі № 160/8621/19, від 17 червня 2021 року у справі № 440/6907/18, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20 та від 03 червня 2022 року у справі № 160/13920/20.
34. Також ключовими аргументами касаційної скарги є:
- контролюючий орган має право заявити вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії відповідача, як підконтрольної установи, і така вимога обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, а примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки за такою вимогою неможливо;
- правильність визначення розміру збитків у вимозі про усунення виявлених порушень та перевірку обґрунтованості вимог органу Держаудитслужби має здійснювати суд, що розглядає позов про безпосереднє стягнення таких збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
35. Відповідаючи на визначене питання, Верховний Суд зазначає таке.
36. Так, в указаних в пункті 36 цієї ухвали справах Верховний Суд констатував, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, а отже, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Таким чином, правильність обчислення збитків має перевірятись судом, який розглядає позов Державної аудиторської служби України про стягнення збитків, а не під час вирішення справи за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною, з огляду на те, що в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача.37. Водночас, у постановах від 22 жовтня 2020 року у справі №820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі №826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі №160/5323/20, від 02 листопада 2021 року у справі №420/6808/19, від 12 травня 2022 року у справі №620/4169/20, від 22 грудня 2022 року у справі №826/13003/17, від 21 березня 2023 року у справі № 560/4370/22, Верховний Суд зазначив, що та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону №2939-XII, з якою кореспондується пункт 50 Порядку №550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову. За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред`явлення обов`язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.
38. Такі висновки кореспондують правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 29 березня 2023 року у справі № 160/7775/21, від 06 липня 2023 року у справі №1740/2398/18, від 09 березня 2023 року у справі № 500/2489/21, в яких Суд указав, що правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
39. Надалі розвиваючи підхід щодо правової природи вимог Держаудитслужби, Верховний Суд акцентував увагу на тому, що вимога про відшкодування збитків не є виконавчим документом і якщо підконтрольна установа не згодна з сумою та не відшкодувала її добровільно, орган державного фінансового контролю зобов`язаний звернутися до суду з позовом у загальному порядку. Водночас письмова вимога є правовим актом індивідуальної дії, оскільки вона породжує обов`язки для адресата (усунути порушення) і це дає право установі оскаржувати таку вимогу в адміністративному суді ще до того, як орган контролю звернеться з позовом про стягнення збитків.
40. Натомість у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі № 820/339/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 804/9577/13-а, від 11 грудня 2019 року у справі № 160/641/19, від 20 березня 2020 року у справі № 814/380/17, від 31 березня 2020 року у справі № 817/650/18, від 07 квітня 2020 року у справі № 813/1984/18, від 08 квітня 2020 у справі № 809/504/17, від 12 березня 2021 року у справі № 640/3186/19, від 27 травня 2021 року у справі № 160/8621/19, від 17 червня 2021 року у справі № 440/6907/18, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20 та від 03 червня 2022 року у справі № 160/13920/20, Верховний Суд з-поміж іншого висновував, що орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
40.1. У цих справах Верховний Суд указав, що законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом державного фінансового контролю про їхнє стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об`єкта про визнання вимоги протиправною.
41. Отже, під час касаційного перегляду цієї справи встановлено наявність неоднакової практики Верховного Суду з цього питання.»
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
З урахуванням наведеного, зважаючи на відповідність цієї справи ознакам у подібних правовідносинах (в іншій справі) перегляду судового рішення у касаційному порядку палатою, визначених в ухвалі Верховного Суду від 30 березня 2026 року у справі №580/2287/24 про передання справи на розгляд палати касаційного суду, та обов`язковість висновків Верховного Суду, викладених у рішеннях палати за результатами розгляду касаційного перегляду справи, для суду, який розглядає справу у подібних (релевантних) правовідносинах, суд дійшов висновку про наявність підстав та доцільність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
Керуючись статтями 4, 9, 236, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства "ЛІКАРНЯ ІНТЕНСИВНОГО ЛІКУВАННЯ І РІВНЯ М. ГОРІШНІ ПЛАВНІ" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Північно-Східного офісу Держаудитслужби України в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду справі №580/2287/24.
Роз`яснити учасникам справи, що провадження у справі буде поновлено після набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду справі №580/2287/24.
Зобов`язати сторін невідкладно повідомити суд про набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №580/2287/24 для поновлення провадження у цій справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Бевза