КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа № 756/15046/24 Головуючий у суді І інстанції: Волошин В.О.
провадження №22-ц/824/16755/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
УХВАЛА
про продовження строку на усунення недоліків
23 вересня 2026 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Сушко Л.П., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Сечка Сергія Володимировича, який представляє інтереси Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 липня 2026 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 20 липня 2026 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» 18 425 грн 31 коп. сплаченого страхового відшкодування; судовий збір в розмірі 3028 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 24 серпня 2026 року адвокат Сечко С.В., який представляє інтереси Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та роз`яснено представнику позивача право в десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути виявлені недоліки, а саме подати до Київського апеляційного суду належним чином оформлену заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням поважних підстав для його поновлення та докази сплати судового збору.
22 вересня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшов лист від адвоката Сечка С.В., який представляє інтереси Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року, однак, як вбачається зі змісту надісланого листа, недоліки апеляційної скарги у повному обсязі усунуто не було, з огляду на наступне.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 липня 2026 року представник позивача пояснив, що він не був присутнім при ухваленні рішення, а про існування такого дізнався 23 липня 2026 року з інформації, розміщеної на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.
Однак, зазначені обставини не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документу, з якого вбачається, що копія оскаржуваного рішення була доставлена до електронного кабінету позивача 21 липня 2026 року о 15:57 год. (а.с. 116).
Зі змісту ст. 14 ЦПК України вбачається, що в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 14 ЦПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 272 ЦПК України).
Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що позивач отримав копію оскаржуваного рішення 21 липня 2026 року, а тому останнім днем для подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 липня 2026 року було 20 серпня 2026 року.
Таким чином, вбачається, що покладені представником позивача в основу клопотання про поновлення процесуального строку доводи не узгоджуються з матеріалами справи, оскільки повний текст оскаржуваного рішення 21 липня 2026 року був доставлений до зареєстрованого позивачем електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС - «Електронний суд», а апеляційна скарга подана з порушенням тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Отже, наведені адвокатом Сечкою С.В., який представляє інтереси Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», підстави для поновлення процесуального строку слід визнати неповажними.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст.ст. 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Таким чином, представнику позивача необхідно подати нову редакцію клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску такого строку та надати докази, що підтверджують вказані обставини.
Враховуючи викладене, зазначений в ухвалі Київського апеляційного суду від 16 вересня 2026 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це скаржника.
Для усунення недоліків необхідно протягом п`яти днів з дня вручення ухвали надати до Київського апеляційного суду нову редакцію клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та докази, що підтверджують вказані обставини.
Керуючись ст.ст. 127, 185, 356, 357 ЦПК України, суд.
УХВАЛИВ:
Продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги адвоката Сечка Сергія Володимировича, який представляє інтереси Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 липня 2026 року, встановивши строк тривалістю п`ять днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків.
Роз`яснити апелянту, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у наданий строк, у відкритті апеляційного провадження може бути відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Л. П. Сушко