ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/10152/26 Справа № 214/6976/26 Суддя у 1-й інстанції - Сіденко С.І. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Кривий Ріг
справа № 214/6976/26
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.
суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.
сторони:
заявник ОСОБА_1
заінтересована особа - орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в порядку ч.13 ст. 7, ч.2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стукалова Ірина Валеріївна, на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2026 року, яка постановлена суддею Сіденком С.І. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,
УСТАНОВИВ:
В грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, заінтересована особа - орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області, в якому просив суд продовжити строк дії рішення Саксаганського районного народного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 1989 року про визнання фізичної особи ОСОБА_2 недієздатним.
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2026 року матеріали клопотання представника ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, заінтересована особа - орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області, передано на розгляд за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області.
У поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апелянт просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідно до ст. 295 ЦПК України, заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
При цьому норми ст. 295 ЦПК України не містять правил визначення підсудності для розгляду клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.
Стаття 300 ЦПК України має назву «Рішення суду». Отже вказаною нормою права врегульовано правовідносини щодо питань, які вирішує той суд, до підсудності якого належала справа про визнання особи недієздатною і який ухвалив рішення про визнання особи недієздатною.
Апеллянт зазначає, що з системного аналізу ст.ст. 295, 300 ЦПК України вбачається, що на час ухвалення судом рішення про визнання особи недієздатною вже питання підсудності такої справи вирішено, і всі інші питання щодо «рішення суду» підсудні вказаному суду. При цьому розгляд всіх інших питань, в тому числі розгляд клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною належить до підсудності того суду, який ухвалив рішення про визнання особи недієздатною.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена у п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Звертаючись до суду із заявою про продовження дії рішення Саксаганського районного народного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 листопада 1989 року, яким ОСОБА_2 взнано недієздатним, заявник вважав, що розгляд вказаної заяви має здійснювати Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, як суд, що ухвалив рішення про визнання особи недієздатною.
Постановляючи ухвалу про передачу клопотання ОСОБА_1 про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною на розгляд за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області, суд першої інстанції виходив з того, що суд першої інстанції посилався на те, що ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що визначає підсудність пред`явленого представником зазначеного клопотання Васильківському міськрайонному суду Київської області.
Колегія суддів не може погождитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, ч.1 ст. 295 ЦПК України визначає, що заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
При цьому норми ст. 295 ЦПК України не містять правил визначення підсудності для розгляду клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.
Водночас жодна інша стаття цієї глави, у тому числі ст.300 ЦПК України, що регулює порядок подання та розгляду клопотання про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною, не містить окремого правила щодо його підсудності.
Аналіз положень ст. 300 ЦПК України вказує на те, що клопотання про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною становить процесуальне продовження раніше розглянутої справи, в якій уже було ухвалено відповідне рішення. Таке клопотання подається на виконання вимог закону про обмеженість строку дії рішення про визнання особи недієздатною та необхідність його оновлення.
Крім того колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що Васильківський міськрайонний суд Київської області не уповноважений процесуальним законом вирішувати питання судових рішень, які ухвалені іншим судом, в тому числі скасовувати їх, або ж продовжувати строки їх дії.
Отже питання про продовження строку дії такого рішення є нерозривно пов`язаним із самим рішенням про визнання особи недієздатною, як за своїм предметом, так і за суб`єктним складом, а тому має розглядатися тим же судом, який ухвалив первинне рішення.
Відтак, у даному випадку Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області є належним судом для розгляду відповідного клопотання.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п. п. 3. 4. ч. 1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2026 року не відповідає вимогам процессуального законодавства, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 379, 382-384 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стукалова Ірина Валеріївна, задовольнити.
Ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 липня 2026 рокускасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 22 вересня 2026 року.
Головуючий
Судді