ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/10209/26 Справа № 932/7564/25 Суддя у 1-й інстанції - Салькова В. С. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
УХВАЛА
21 вересня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Гапонова А.В., Красвітної Т.П.
при секретарі судового засідання: Кирилішиної В.Д.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпровського апеляційного суду Гапонову Андрію Вячеславовичу, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , представника Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради - Тер-Товмасян Юлії Геннадіївни на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 02 липня 2026 року у справі №932/7564/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» Дніпропетровської обласної ради про стягнення середнього заробітку, визнання наказу незаконним, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського апеляційного суду надійшли апеляційні скарги ОСОБА_1 , представника КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» ДОР - Тер-Товмасян Ю.Г. на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 02 липня 2026 року у справі №932/7564/25 за позовом ОСОБА_1 до КП «Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб» ДОР про стягнення середнього заробітку, визнання наказу незаконним, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 04 серпня 2026 року визначений склад колегії суддів для розгляду справи: головуючий суддя (суддя-доповідач) Агєєв О.В., судді: Гапонов А.В., Красвітна Т.П.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 серпня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено справу проводити до розгляду в суді апеляційної інстанції на 09 грудня 2026 року о 13 годині 30 хвилин.
21 серпня 2026 року на адресу Дніпровського апеляційного судувід ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Дніпровського апеляційного суду Гапонову А.В.
Заява про відвід судді мотивована тим, що суддя Гапонов А.В. приймав участь у якості головуючого судді при апеляційному перегляді іншої судової справи, де спір виник між тими самими сторонами (учасниками) в рамках цивільної справи № 932/1440/22, в якій розглядалась вимога ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку, за час затримки виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року у справі № 200/20428/17 про негайне поновлення ОСОБА_1 на роботі та відшкодування моральної шкоди завданої відповідачем порушенням законодавства про працю.
Вказує, що зазначені вимоги наразі перебувають на розгляді Дніпровського апеляційного суду в межах даної цивільної справи № 932/7564/25, та сам факт повторного розгляду трудового спору між тими самими сторонами та з тих самих підстав створює обґрунтовані сумніви у неупередженості, об`єктивності та відсутності упередженого чи упереджено негативного ставлення до скаржника.
Наголошує, що при апеляційному перегляді цивільної справи № 932/1440/22, апеляційним судом у складі головуючого Гапонова А.В. була розглянута позовна вимога, яка ОСОБА_1 не заявляласьта у суді першої інстанції не розглядалась, оскільки вже була задоволена Дніпровським апеляційним судом постановою від 24 грудня 2020 року у цивільній справі №200/20428/17про що було видано виконавчий лист на підставі якого було відкрито виконавче провадження 64403540.
Між тим, в рамках цивільної справи № 932/1440/22, апеляційним судом у складі головуючого Гапонова А.В., позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у поновлені на роботі, що суперечить постанові Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року у цивільній справі №200/20428/17.
Вважає, що суддя Гапонов А.В. незаконно обмежив позивачу ОСОБА_1 доступ до правосуддя, чим викликав сумніви щодо незалежності та об`єктивності.
У зв`язку з чим просив заяву про відведення судді Гапонова А.В. (у зв`язку з недовірою) задовольнити та передати справу для заміни судді у складі колегії в порядку автоматизованого розподілу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 серпня 2026 року заявлений ОСОБА_1 відвід судді Гапонову А.В. був визнаний необґрунтованим, справу було передано до канцелярії суду для вирішення питання про відвід у порядку встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 серпня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гапонову А.В. відмовлено.
27 серпня 2026 року суддя Гапонов А.В. заявив самовідвід з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у їх безсторонності або об`єктивності, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, а також запобігання подальшого можливого впливу на суддів.
Суддя Гапонов А.В. перебував у відпустці з 31 серпня до 14 вересня 2026 року.
Частиною другою ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», встановлено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Статтями 36, 37 ЦПК України передбачено чіткий та виключний перелік підстав з яких може бути заявлено самовідвід, відвід судді.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ст.2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції, та ст. 2, ч.1 ст. 8 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».
Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Cт. 56 Закону України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що «питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з`їздом суддів України.
Ст.15 Кодексу суддівської етики встановлює, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. «Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи».
Такі самі вимоги до поведінки судді знайшли своє відображення в міжнародному документі, затвердженому Резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року (Бангалорські принципи діяльності судді).
Вони викладені у формі Цінностей і мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів. Вони мають використовуватися суддями як керівництво, а судовою системою - як основа для регламентації поведінки суддів.
Вони також покликані сприяти кращому розумінню й підтримці судової гілки влади з боку представників виконавчої та законодавчої влади, а також адвокатів і суспільства в цілому. Ці принципи передбачають відповідальність суддів за свою поведінку перед певними інституціями, заснованими з метою забезпечення дотримання судових стандартів, які самі є незалежними й неупередженими і покликані посилювати, а не применшувати значимість існуючих правових норм і правил поведінки, що зобов`язують суддів.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, встановлено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Самовідвід у даній справі заявляється з метою недопущення виникнення в учасників судового процесу будь-яких сумнівів щодо можливості необ`єктивного розгляду справи та ухвалення несправедливого рішення.
Оскільки суддя Гапонов А.В., визначився з позицією у цивільній справі № 932/1440/22, в якій розглядалась вимога ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2020 року, яка стосується позовних вимог у даній цивільній справі, з метою запобігання виникнення в учасників справи сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості при розгляді даної справи та забезпечення довіри до суду, а також запобігання подальшого можливого впливу на суддів, апеляційний суд вважає, що заява Гапонова А.В. про самовідвід підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
Керуючись статтями 36, 39-41, 381 ЦПК України, -
УХВАЛИВ :
Заяву судді Гапонова Андрія В`ячеславовича про самовідвід задовольнити.
Передати цивільну справу № 932/7564/25, до канцелярії суду для визначення складу суду відповідно до статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: