Справа № 703/7647/25
2/703/2272/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Криви Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Холодняк Л,П.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на період навчання дитини,
установив:
В інтересах позивача ОСОБА_1 до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області звернувся її представник ОСОБА_4 із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання дитини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у шлюбі між сторонами народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розлучення залишилися проживати нею та практично перебувають на її вихованні та повному її утриманні. Відповідач добровільно жодної матеріальної допомоги не надає, повністю припинив добровільно матеріально утримувати спільного сина, який вже є повнолітнім, однак потребує додаткових фінансових витрат, оскільки навчається в Черкаському державному технологічному університеті у м. Черкаси, денної форми навчання. Позивачка сама утримує спільного сина, а відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по утриманню спільного сина.
Стверджуючи, що у зв`язку з навчанням син потребує матеріальної допомоги, яку батько спроможний надавати, позивач просила стягувати з відповідача аліменти в розмірі 25% всіх видів його заробітку щомісячно до закінчення нею навчання, але не довше ніж до досягнення 23 років.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, судом 16 квітня 2026 року ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.
19 травня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про перегляд заочного рішення та ухвалою суду від 10 червня 2026 року заочне рішення від 16 квітня 2026 року.
29 червня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, узагальнені доводи в якому зводяться до такого.
Так, відповідач вказує, що він ніколи не відмовлявся від виконання батьківського обов`язку, між ним та сином ОСОБА_6 існує повне взаєморозуміння Щотижня, за першим покликом та проханням дитини, він перераховує грошові кошти на його особистий картковий рахунок для забезпечення його поточних потреб під час навчання. Сума його фінансової підтримки на забезпечення потреб сина під час навчання за період з 01.06.2025 до 23.06.2026 становить 23600 грн, що підтверджено випискою з АТ «Державний ощадний банк України», що доводить, що дитина не перебуває у скрутному матеріальному становищі з його вини та стабільно отримує від нього фінансову підтримку. Такі ж самі домовленості існують із донькою ОСОБА_7 безпосередньої сплати коштів на утримання дітей (аліментів) він добровільно та регулярно ніс витрати, спрямовані на забезпечення їхнього належного проживання та розвитку. Зокрема, ним сплачувалися щомісячно кошти за оренду квартири, у якій проживає позивач із дітьми та оплачувалися послуги доступу до мережі інтернет. Окрім щомісячної фінансової підтримки та аліментів, він систематично несе додаткові витрати на всебічний розвиток дітей. Так, до свят (день народження, Новий рік) особисто ним купувалися та передавалися дітям корисні та цінні подарунки (комп`ютерна техніка, засоби зв`язку, планшет, спортивний інвентар). Також вказує, шо заявляючи позовні вимоги про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів його доходів, позивач не врахувала його фінансове становище. Так, він працює в АТ «Укрзалізниця» філії «Центр з будівництва та ремонту колії», структурний підрозділ Вапнярська колійна машинна станція та отримує заробітну плату за останні пів року в середньому 15000 грн, сплачує аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , заборгованості не має. Крім того, наразі він проживає у шлюбі із ОСОБА_8 , з якою виховують двох її дітей від попереднього шлюбу - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Вказані особи також перебувають на його утриманні та відповідно ним оплачуються житлово-комунальні послуги за місцем проживання його нової сім`ї, придбання для сім`ї продуктів харчування, сезонного одягу, засобів гігієни, що також повинно бути враховано під час розгляду справи. Окрім того вказує, що він розуміє свій обов`язок сплачувати аліменти та не має наміру від нього ухилятися, але вимога про сплату аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу не відповідає вимогам закону, оскільки він ще сплачує аліменти на свою неповнолітню дочку ОСОБА_5 , та постійно добровільно надає фінансову допомогу своїм дітям на забезпечення їх поточних потреб та побажань.
Окрім того заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивач є внутрішньо переміщеною особою та мала право звернутися за такою допомогою до безоплатної вторинної правничої допомоги, яка повністю фінансується за рахунок держави. Однак позивач свідомо уклала договір із адвокатом на платній основі, однак він не має фінансової можливості оплатити послуги адвоката.
Таким чином, просив врахувати викладені обставини у відзиві на позовну заяву та стягувати з нього аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання у розмірі 1/6 частини всіх його доходів щомісячно до закінчення навчання, кошти перераховувати на особистий рахунок сина ОСОБА_3 та відмовити позивачу у задоволенні вимоги про стягнення з нього витрат на правничу допомогу.
19 серпня 2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, узагальнені доводи у яких зводяться до такого.
Так, представник позивача вказує, що після розлучення позивача та відповідача їх спільний син залишився проживати разом із матір`ю ОСОБА_1 , яка по сьогоднішній день опікується ним готуючи їжу, забезпечуючи всім необхідним. Відповідач почав допомагати сину суттєво і систематично лише після подачі даного позову про стягнення аліментів. Син ОСОБА_6 навчається у Черкаському державному технологічному університеті на денній формі навчання, проживаючи у гуртожитку при вказаному університеті та сплачує за проживання в гуртожитку 2400,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням. Син ОСОБА_6 потребує коштів на харчування приблизно 5000,00 грн н місяць, на придбання одягу приблизно 25000,00 грн на рік, витрати на канцелярію, засоби гігієни 1000,00 грн на місяць та інші непередбачені витрати. Станом на сьогоднішній день ОСОБА_3 походить навчання в автошколі АА «Укравтосервіс», яке оплатила ОСОБА_1 . Водночас, відповідач є особою працездатного віку, не надає відомостей про його непрацездатність, інвалідність, стан здоров`я, який перешкоджав би праці, наявність інших непрацездатних осіб най ого утриманні чи інших обставин, які об`єктивно унеможливлювали б надання ним матеріальної допомоги повнолітньому сину. Крім того позивач вважає доводи відповідача про утримання ним дітей його дружини від попереднього шлюбу не допустимими, оскільки у цих дітей є власний батько, який має обов`язок утримувати цих дітей.
У зв`язку з викладеним просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 серпня 2026 року до справи було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 .
21.09.2026 від третьої особи ОСОБА_3 надійшла заява, у який останній зазначив, що у 2022 році його батьки розлучилися та в перший рік після розлучення батько допомагав їм матеріально, підтримував, приймав участь у їхньому житті, приїжджав до них із сестрою і вони поводили разом час. Потім батько перестав до них приїжджати та спілкування продовжилося в онлайн форматі, почав менше цікавитися їхнім сімейним життям. Коли він закінчив 11 клас батько подарував йому ноутбук та іноді перераховував кошт на картку. Також батько сплачував до початку 2026 року оренду квартири в розмірі 1500 грн, а мама платила за комунальні послуги. З початку 2026 року мама оплачує оренду квартир 3000 грн і сплачує комунальні послуги. Через рік після розлучення, його утриманням та вихованням займається мама, яка матеріально їх із сестрою забезпечувала. Мама допомагала із вступом до університету, допомагала заселитися до гуртожитку. На вихідні він приїжджає додому, мама на тиждень готує йому їжу, яку він потім забирає до гуртожитку. Також мама здійснює прання брудного одягу, здійснює оплату проживання у гуртожитку, періодично допомагає коштами на його потреби, забезпечує коштами на одяг, проїзд, оплату ремонту у гуртожитку. Працювати він не має можливості, бо він навчається на денній формі навчання. Оскільки його мама ОСОБА_1 утримує його, готує йому їжу і забезпечує усім необхідним, він не заперечує, щоб аліменти а його утримання перераховувалися на її банківські реквізити. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судове засідання сторони не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою «Черкаський державний технологічний університет» №77/25 від 06 серпня 2025 року ОСОБА_3 дійсно навчається у вказаному закладі на 1 курсі бакалаврського освітнього рівня за спеціальністю 125 «Кібербезпека та захист інформації» за кошти державного бюджету, форма навчання - денна, період навчання: з 01.09.2024 до 30.06.2028 (наказ на зарахування №333-с від 10.08.2024)
Позивачем також надано супровідний лист Покровського ВДВС у Покровському районі Донецької області Східного МРУ МЮ від 12.09.2024 щодо направлення на виконання до ВП «Вапнярська колійна машина станція» філії « Центр будівництва та ремонту колії» АТ «Укрзалізниця», постанову від 12.09.2024 винесену при примусовому виконанні разом постановою гол.державного виконавця про завершення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеними особами, та зареєстровані як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними довідками.
Також в матеріали справи надано довідка, видана ОСОБА_1 про те, що вона дійсно працювала у відділі освіти Покровської міської ради на посаді керівника музичного ЗДО № 5 до 20.06.2026, її дохід за період грудень 2025 - травень 2026 становить 40044,23 (в нарахуванні) та 30834,05 грн (на руки).
Також судом досліджені платіжні інструкції про перерахування коштів ОСОБА_3 отримувачу ПП «Укравтосервіс» та Черкаському державному технологічному університету щодо оплати курсів у автошколі та оплати за проживання у гуртожитку.
Також відповідачем до відзиву надано довідку про те, що ОСОБА_2 працює на Вапнярській колійній машинній станції та згідно виконавчого провадження № 71357101 від 12.09.2024 аліменти на утримання сина ОСОБА_11 та дочки ОСОБА_12 стягуються, заборгованості немає.
Відповідачем надано також довідку про його доходи , які з січня по квітень 2026 становлять у нарахування 111953,71 грн, з них сплачені аліменти у сумі 19876,35 грн.
Згідно довідки, виданої виконкомом Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, останній проживає згідно довідки ВПО № 522-5003948112 від 23.01.2026 за адресою: АДРЕСА_2 та має склад сім`ї: дружина ОСОБА_8 , падчерки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також відповідачем надано виписку по картковому рахунку ОСОБА_2 за період з 01.01.2025 по 18.06.2026 та додаток до виписки, згідно яких відповідач вказав суми його добровільної допомоги своїм дітям та позивачу. Вказані розрахунки стороною позивача не оспорені.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 199 CК України передбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
В ході розгляду справи судом встановлено, що на даний час ОСОБА_3 досяг повноліття і продовжує навчатись на денній формі, що позбавляє його можливості працевлаштуватися та отримувати певний дохід. А тому, він є таким, що потребує матеріальної допомоги.
Стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідач не заперечував факт, що син у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, оскільки визнав позов частково та прямо про це заявляв у своєму відзиві на позов.
Він, також, визнав, що має змогу надавати таку допомогу, однак у меншому розмірі, ніж просить позивач, а саме 1/6 частина його доходу.
Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач, в тому числі, посилався на те, що він продовжує сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_13 , надання ним у добровільному порядку матеріальної допомоги сину, донці, часткової оплати оренди житла, у якому проживають позивач із дітьми, оплата послуг інтернет зв`язку, а також наявність двох дітей його дружини від попереднього шлюбу.
Судом досліджено свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , з якого встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому суд не ставить під сумнів обов`язок відповідача по утриманню власного сина.
Водночас, суд зазначає, що наявність у дружини відповідача двох дітей, батьком яких він не є, не покладає на ОСОБА_2 обов`язку по їх утриманню, в тому числі і за рахунок обов`язку по утриманню власних дітей.
При цьому, суд враховує, що відповідач з 03.07.2025, тобто після досягнення сином ОСОБА_6 повноліття, продовжує сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_13 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно і до її повноліття.
Також суд приймає до уваги, що позивач добровільно надає матеріальну допомогу, окрім стягуваних аліментів своїм дітям.
Також суд зауважує, що обов`язок по утриманню повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, згідно закону покладений на обох батьків.
Таким чином, враховуючи, що на утриманні відповідача перебуває неповнолітня дитина, виходячи з рівності обов`язку обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги, суд вважає за можливе позов задовольнити частково та стягувати з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини його доходу щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до закінчення нею навчання, тобто до 17.11.2025.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
За змістом ч.1,2 наведеної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Зважаючи на викладене, з відповідача на користь держави належить стягнути 1211 грн. 20 коп. судового збору.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважала за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких сторона має заперечення.
Згідно квитанції про оплату правової допомоги від 15 вересня 2025 року позивач ОСОБА_1 сплатила адвокату Коцковичу Р.М. гонорар за надану правничу допомогу в розмірі 5000 грн., тому ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Відповідач заперечував проти заявленої суми на відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Вирішуючи питання про стягнення означених витрат, суд виходить з того, що адвокатом Коковичем Р.М. підготовлено позовну заяву із додатками до неї, іншої часті у розгляді справи адвокат не приймав, відтак, суд приходить до висновку, що суму витрат адвоката є завищеною, та підлягає до стягнення у сумі 1000 грн.
На підставі наведеного та ст. 110, 112, 180, 181, 182 СК України, керуючись ст. 81, 141, 247, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання повнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 17 листопада 2025 року і до закінчення сином навчання, а саме до 30 червня 2028 року включно, але не більше як до досягнення ним 23 років.
В решті позову - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 1000 (одну тисячу) гривень.
В частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць рішення підлягає до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 23 вересня 2026 року.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Головуючий: Ю. В. Крива