Справа № 686/22136/26
Провадження № 2-з/642/26/26
УХВАЛА
Іменем України
23 вересня 2026 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Гримайло А. М.,
за участю секретаря - Мальцева К. В.,
представника заявника - адвоката Джанелідзе О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Джанелідзе Олени Анатоліївни про забезпечення доказів до подання позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, шляхом призначення судово-медичної комплексної експертизи, проведення якої доручити Державній спеціалізованій установі «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи»,
в с т а н о в и в:
23.07.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Джанелідзе О. А. звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, шляхом призначення судово-медичної комплексної експертизи, проведення якої просила доручити Державній спеціалізованій установі «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи».
В обґрунтування заяви зазначила, що потенційним відповідачем у такому позові заявник вважатиме Державне некомерційне підприємство «Національний інститут раку» (далі - «НІР»). Для встановлення обставин, що мають значення для майбутнього позову (наявність дефектів надання медичної допомоги, механізм та обставини залишення в черевній порожнині ОСОБА_1 стороннього предмета під час проведення йому хірургічної операції в НІР, наявність причинно-наслідкового зв`язку між наданням медичної допомоги та шкодою здоров`ю, тяжкість і тривалість наслідків, можливий зв`язок інфікування гепатитом В з медичними втручаннями), необхідне проведення судово-медичної комісійної експертизи.
У цій справі є конкретні об`єктивні підстави припускати, що без забезпечення доказів отримання об`єктивного експертного дослідження стане згодом неможливим або утрудненим, а саме: оригінали первинної медичної документації перебувають у розпорядженні кількох медичних закладів у різних містах (м. Київ, м. Запоріжжя), унаслідок чого існує ризик їх зміни, доповнення, часткової втрати або знищення за спливом строків зберігання; заявник самостійно, поза судовою процедурою, позбавлений можливості забезпечити проведення комісійної судово-медичної експертизи за участю фахівців кількох спеціальностей, стан здоров`я заявника змінюється в динаміці, що з часом ускладнить фіксацію та експертну оцінку причинно-наслідкових зв`язків між наданням медичної допомоги і наслідками для здоров`я; сторонній предмет уже вилучено з організму заявника, тому дослідження обставин його залишення та наслідків можливе лише через медичну документацію та експертну оцінку, які потребують процесуальної фіксації. Призначення судово-медичної комісійної експертизи до подання позову дозволяє зафіксувати і дослідити доказову базу як нейтральний процесуальний засіб до виникнення спору по суті.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.07.2026 заява направлена до Холодногірського районного суду м. Харкова за підсудністю на підставі ч. 4 ст. 116 ЦПК України за місцезнаходженням засобу доказування.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 18.09.2026 заяву прийнято до розгляду.
У судовому засіданні у режимі відеоконференції приймала учать представник заявника - адвокат Джанелідзе О. А., яка підтримала доводи заяви та пояснила, що з позовом про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я ОСОБА_1 не звертався, оскільки для його підготовки необхідне проведення медичної експертизи.
Заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви (ч. 1-3 ст. 118 ЦПК України).
Вислухавши позицію представника заявника - адвоката Джанелідзе О. А., дослідивши матеріали заяви про забезпечення доказів, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
За приписами частин 1-4 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Аналізуючи наведені положення у порівнянні з вимогами заявника, необхідно зазначити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19) викладено правову позицію, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України). Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Разом з цим, згідно зі статтею 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом».
Таку ж правову позицію щодо вирішення судами питання про забезпечення доказів висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові 11.03.2020 у справі № 9901/608/19.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами ч. 1-3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Як вбачається з частин 1, 2, 5, 6 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати (частини 1, 2 ст. 107 ЦПК України).
Відповідно до ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Згідно з вимогами п. п. 4, 5 ч.1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, та обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.
Отже, забезпечення доказів - це процесуальна дія суду, яка вчиняється за клопотанням учасників справи (осіб, які можуть набути такого статусу) якщо вони вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів і при цьому засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
З аналізу вказаних норм вбачається, що забезпечення доказів є спеціальним механізмом, який використовується для їх збереження. Підставою для звернення до суду із заявою про забезпечення доказів є наявність підстав вважати, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим. При цьому, отримання та дослідження певних доказів є безумовним для об`єктивного та всебічного вирішення спору.
Тобто, заявник повинен довести обґрунтованість своїх побоювань, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або ускладненою. Суд не може здійснити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі нічим не обґрунтованих побоювань суб`єкта доказування.
Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.
За загальним правилом цивільного процесуального судочинства тягар доведення обставин, якими обґрунтовуються вимоги або заперечення, покладається на ту сторону, яка заявляє відповідне клопотання.
Так, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, яка у повній мірі кореспондується із приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звернення до суду із клопотанням про забезпечення доказів шляхом призначення судової експертизи до пред`явлення позову представник позивача обґрунтовує ризиком зміни, доповнення, часткової втрати або знищення за спливом строків зберігання оригіналів первинної медичної документації, що перебувають у медичних закладах м. Києва та м. Запоріжжя; неможливістю проведення заявником комісійної судово-медичної експертизи у позасудовому порядку; можливе ускладнення у подальшому фіксації та експертної оцінки обставин справи.
Як вбачається з Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 № 6, комісійна експертиза може бути проведена лише при наданні оригіналів медичної, в тому числі первинної експертної документації; термін виконання експертизи не повинен перевищувати одного місяця з дня одержання всіх необхідних для її проведення документів.
За приписами ч. 5 ст. 116 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.
Таким чином, експертиза об`єктивно не буде виконана у строк до подання позову, що також не сприяє попередженню ризиків, зазначених у клопотанні як підстав необхідності її негайного проведення.
Верховний Суд у постанові від 06 травня 2026 року у справі № 757/40704/25 вчергове зауважив, що комплексний аналіз ст. ст. 116, 117 ЦПК України дає підстави для висновку, що забезпечення доказів здійснюється лише за наявності ризику їх подальшої втрати.
Одже, процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність тощо).
З огляду на тривалий розгляд клопотання про забезпечення доказів, викликаний направленням клопотання за підсудністю до Холодногірського районного суду м. Харкова, суд зазначає, що за відомостями сайту «Судова влада України», пояснень представника - адвоката Джанелідзе О. А. позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, не подано, що також викликає сумніви у необхідності забезпечення позову шляхом призначення судово-медичної комплексної експертизи до подання позову у зв`язку з наявністю зазначених у заяві ризиків.
Суд вважає за необхідне зазначити, що попередження ризиків від знищення чи пошкодження доказів можливо таким способом забезпечення доказів як витребування оригіналів медичної документації з медичних закладів, а не призначення певної експертизи, що є передчасним, оскільки експерт позбавлений можливості самостійного збирання матеріалів, а проведення медичної експертизи за відсутності медичних карт, виписок чи результатів обстежень суперечить самій суті експертного дослідження, у зв`язку з чим відсутність оригіналів медичної документації не є підставою для забезпечення доказів до подання позову у виді призначення експертизи, адже саме по собі не доводить, що такий засіб доказування може бути втрачений, а збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Заявник повинен обґрунтувати неможливість отримання доказів самостійно та довести ризик їх втрати чи складнощі з одержанням у майбутньому.
Таким чином, звертаючись із клопотанням про забезпечення доказів в порядку статей 116-118 ЦПК України, представник позивача не довів наявності обставин, які вказують, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що заявником жодними належними та допустимим доказами не обґрунтовано заяву про забезпечення доказів до подання позову, у зв`язу з чим суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про забезпечення доказів відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 102, 103, 104, 116-118, 258-261, 263 ЦПК України,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Джанелідзе Олени Анатоліївни про забезпечення доказів до подання позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, шляхом призначення судово-медичної комплексної експертизи відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст ухвали складено 23.09.2026.
Суддя - А. М. Гримайло