ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" вересня 2026 р. Справа№ 910/13299/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Суліма В.В.
Руденко М.А.
при секретарі судового засідання Никифоренко В.І.
за участю представників:
від позивача - Руденко А.С.,
від відповідача - Рудченко Є.Д.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД РЕЗОНАНС" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 у справі №910/13299/25 (суддя Бондаренко-Легких Г. П., повне рішення складено 28.05.2026) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД РЕЗОНАНС" до Антимонопольного комітету України про скасування рішення №476-р від 04.09.2025.
Встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД РЕЗОНАНС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про скасування рішення Антимонопольного комітету України №476-р від 04.09.2025 у справі №130-26.13/130-24.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення Комітетом норм матеріального права, а саме положення статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (надання відповіді на Вимогу від 30.08.2021), неповне з`ясування обставин та недоведеність обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, а також невідповідність висновків Комітету, що викладені у рішенні, обставинам справи.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 у справі №910/13299/25 у задоволенні позову відмовлено.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи Комітету та повноту їх встановлення в оскаржуваному Рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи. Викладені в оскаржуваному Рішенні висновки відповідача відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на наступне:
суд в оскаржуваному рішенні застосував до спірних правовідносин норму права, якої не було на час надання відповіді;
оскільки позивачу не було зрозуміло саме питання №20 і він просив його роз`яснити, то накладення санкцій за питання №21 є неможливим через ненадання Антимонопольним комітетом України роз`яснення на попереднє питання під №20;
відповідь Апелянта на питання №21 не може бути кваліфікована як "недостовірна інформація" в розумінні пункту 15 статті 50 Закону №2210, оскільки саме питання запитувало не інформацію (в сенсі статті 1 Закону), а правову кваліфікацію - що становить виключну компетенцію АМКУ і не може бути об`єктом обов`язком апелянта;
запитувана пунктом 21 Вимоги інформація щодо горизонтальної пов`язаності через спільного бенефіціара об`єктивно не перебувала у володінні позивача і не могла бути ним правомірно зібрана з огляду на обмеження законодавства про захист персональних даних;
в Єдиному державному реєстрі міститься вся необхідна запитувана у вимозі інформація.
Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Під час здійснення заходів державного контролю з виявлення порушень законодавства про захист економічної конкуренції під час виробництва та реалізації ТОВ "Завод Резонанс" (надалі - позивач) РРО (реєстратор розрахункових операцій) для валютно-обмінних операцій, зокрема щодо встановлення економічно необґрунтованої ціни на РРО для валютно-обмінних операцій, Антимонопольний комітет України (надалі - Комітет, відповідач) в особі Державного уповноваженого Комітету направив ТОВ "Завод Резонанс" Вимогу про надання інформації від 30.08.2021 №130-29.3/08-12761 (надалі - Вимога від 30.08.2021).
Згідно Вимоги від 30.08.2021 Комітет просив ТОВ "Завод Резонанс" надати інформацію, пояснення та копії документів, зокрема, про відносини контролю, у зв`язку з чим, у Вимозі від 30.08.2021 запитувалося:
"17. Перелік суб`єктів господарювання (юридичних та фізичних), які станом на 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020 та на день надання відповіді на цю вимогу (за кожен рік окремо), були пов`язані з ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС" відносинами контролю у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", враховуючи суб`єктів господарювання, які разом із ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС" входять до групи суб`єктів господарювання, де один або декілька з них здійснюють контроль над іншими3 , а саме:
17.1. Перелік суб`єктів господарювання, в яких ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС" які станом на 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020 та на день надання відповіді на цю вимогу (за кожен рік окремо), прямо або опосередковано:
володіє чи управляє (користується) часткою (паєм, акціями) у статутному капіталі в розмірі більше ніж 50 відсотків;
має більше ніж 50 відсотків голосів у вищих органах управління;
має повноваження призначати керівника, заступника керівника або більше ніж 50 відсотків членів спостережної ради чи виконавчого, контролюючого органу;
має право одержувати не менше 50 відсотків прибутку, що залишається в розпорядженні суб`єкта господарювання.
По кожному суб`єкту господарювання переліку зазначити назву, адресу для листування, телефон, розмір частки (паю, акцій), відсоток голосів у вищому органі управління, повноваження призначати керівників, відсоток одержуваного прибутку.
17.2. Перелік суб`єктів господарювання, які станом на 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020 та на день надання відповіді на цю вимогу (за кожен рік окремо), прямо або опосередковано:
володіють чи управляють (користуються) часткою (паєм, акціями) у статутному капіталі ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС" в розмірі більше ніж 50 відсотків;
мають більше ніж 50 відсотків голосів у вищих органах управління ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС"; мають повноваження призначати керівника, заступника керівника або більше ніж 50 відсотків членів спостережної ради чи виконавчого, контролюючого органу ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС";
мають право одержувати не менше 50 відсотків прибутку, що залишається в розпорядженні ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС".
По кожному суб`єкту господарювання переліку зазначити назву, адресу для листування, телефон, розмір частки (паю, акцій), відсоток голосів у вищому органі управління, повноваження призначати керівників, відсоток одержуваного прибутку.
17.3. Перелік суб`єктів господарювання, які станом на 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020 та на день надання відповіді на цю вимогу (за кожен рік окремо), які прямо або опосередковано підпорядковані ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС" з певних питань згідно з правами, зафіксованими в установчих документах або угодах (контрактах), зокрема про довірче управління, про спільну діяльність, про оренду, про фінансовий лізинг, про фінансову підтримку, про створення суб`єкта господарювання.
По кожному суб`єкту господарювання переліку зазначити назву, адресу для листування, телефон, права, які має ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС" щодо зазначених у цьому пункті суб`єктів господарювання.
17.4. Перелік суб`єктів господарювання, які станом на 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020 та на день надання відповіді на цю вимогу (за кожен рік окремо), яким ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС" прямо або опосередковано підпорядковане з певних питань згідно з правами, зафіксованими в установчих документах або угодах (контрактах), зокрема про довірче управління, про спільну діяльність, про оренду, про фінансовий лізинг, про фінансову підтримку, про створення суб`єкта господарювання.
По кожному суб`єкту господарювання переліку зазначити назву, адресу для листування, телефон, права, які мають зазначені у цьому пункті суб`єкти господарювання щодо ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС".
18. Відомості про інші відносини ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС", які станом на 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020 та на день надання відповіді на цю вимогу (за кожен рік окремо), були із суб`єктами господарювання, а саме:
18.1. Перелік суб`єктів господарювання, крім наданих на підпункти 17.1. та 17.3. пункту 17 цієї вимоги, в яких ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС" прямо або опосередковано:
володіє чи управляє (користується) часткою (паєм, акціями) у статутному капіталі в розмірі більше ніж 25 відсотків;
має більше ніж 25 відсотків голосів у вищих органах управління;
має повноваження призначати керівника, заступника керівника, головного бухгалтера або більше ніж 25 відсотків членів спостережної ради чи виконавчого, контролюючого органу;
має право одержувати не менше 25 відсотків прибутку, що залишається в розпорядженні суб`єкта господарювання.
По кожному суб`єкту господарювання переліку зазначити назву, адресу для листування, телефон, розмір частки (паю, акцій), відсоток голосів у вищому органі управління, повноваження призначати керівників, відсоток одержуваного прибутку.
18.2. Перелік суб`єктів господарювання, крім наданих на підпункти 17.2. та 17.4. пункту 17 цієї вимоги, які прямо або опосередковано: володіють чи управляють (користуються) часткою (паєм, акціями) у статутному капіталі ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС" в розмірі більше ніж 25 відсотків; мають більше ніж 25 відсотків голосів у вищих органах управління ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС"; мають повноваження призначати керівника, заступника керівника, головного бухгалтера ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС" або більше ніж 25 відсотків членів спостережної ради чи виконавчого, контролюючого органу ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС"; мають право одержувати не менше 25 відсотків прибутку, що залишається в розпорядженні ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС".
По кожному суб`єкту господарювання переліку зазначити назву, адресу для листування, телефон, розмір частки (паю, акцій), відсоток голосів у вищому органі управління, повноваження призначати керівників, відсоток одержуваного прибутку.
18.3. Перелік суб`єктів господарювання, які прямо або опосередковано мають стосовно хоча б одного із суб`єктів господарювання, зазначених у підпунктах 17.1 та 17.3 пункту 17 цієї вимоги, права і повноваження, перелічені у підпункті 18.1 цього пункту.
По кожному суб`єкту господарювання переліку зазначити назву, адресу для листування, телефон, розмір частки (паю, акцій), відсоток голосів у вищому органі управління хоча б одного із суб`єктів господарювання, зазначених у підпунктах 17.1 та 17.3 пункту 17 цієї вимоги, повноваження призначати керівників, відсоток одержуваного прибутку.
19. Відомості про відносини контролю ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС" в розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", які станом на 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020 та на день надання відповіді на цю вимогу (за кожен рік окремо), виникають внаслідок заміщення посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАС" та суб`єктів господарювання, зазначених у пункті 17 та 18 цієї вимоги, особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання.
При цьому стосовно кожної фізичної особи надається інформація щодо інших суб`єктів господарювання, до складу спостережних рад чи виконавчих, контрольного органів яких вона входить, із зазначенням займаних посад.
20. Перелік дієздатних фізичних осіб, які станом на 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020 та на день надання відповіді на цю вимогу (за кожен рік окремо), що є: дружиною, батьками, дітьми, братами, сестрами фізичних осіб, які разом із ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАНС" входять до групи суб`єктів господарювання, де один або декілька з них здійснюють контроль над іншими (у випадку якщо вирішальний вплив здійснюється декількома пов`язаними особами).
21. Інші відносини контролю ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАНС" в розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", які не запитані в пунктах 17, 18, 19, 20 цієї вимоги, але були встановлені, які станом на 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020 та на день надання відповіді на цю вимогу (за кожен рік окремо)".
ТОВ "Завод Резонанс" листом від 05.10.2021 №61 у відповідь на Вимогу від 30.08.2021 (питання 17-20):
1) надало інформацію про ОСОБА_1 , який станом на 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 05.10.2021 прямо володів часткою у статутному капіталі ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАНС" у розмірі більше ніж 50 % (відповідь на підпункт 17.2. пункту 17 Вимоги від 30.08.2021);
2) повідомило про відсутність інших відносин контролю в розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Відповідаючи на пункт 21 Вимоги від 30.08.2021 ТОВ "Завод Резонанс" зазначило наступне: "Станом на 01.01.2016 р., 01.01.2017 р., 01.01.2018 р., 01.01.2019 р., 01.01.2020 та на день надання відповіді на Вимогу відсутні інші відносини контролю ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАНС" в розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", які не запитані в пунктах 17,18,19 та 20 зазначеної Вимоги".
Розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 02.08.2024 №08/203-р розпочато розгляд справи за ознаками вчинення ТОВ "Завод Резонанс" порушення, передбаченого пунктом 15 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання недостовірної інформації на Вимогу від 30.08.2021.
За результатами розгляду справи №130-26.13/130-24, Комітетом прийнято Рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №476-р від 04.09.2025 (надалі - Рішення №476-р), яким дії ТОВ "Завод Резонанс" кваліфіковано як порушення, передбачене пунктом 15 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання недостовірної інформації Комітету на Вимогу від 30.08.2021. На ТОВ "Завод Резонанс" накладено штраф у розмірі 653 280 грн.
Так, Комітет, у пунктах 18-24 Рішення №476-р, виснував наступне:
"(18) Формулювання пункту 21 Вимоги передбачало надання інформації про відносини контролю, які не були описані у відповідях на пункти 17- 20 Вимоги, у тому числі про суб`єктів господарювання, які на відповідні дати разом із ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАНС" входили до групи суб`єктів господарювання.
(19) Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб`єктом господарювання визнається група суб`єктів господарювання, пов`язаних відносинами контролю.
(20) Отже, у відповідь на пункт 21 Вимоги ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАНС" зобов`язане було надати інформацію на відповідні дати про відносини контролю, які не були описані у відповідях на пункти 17- 20 Вимоги, у тому числі, про суб`єктів господарювання, які разом із ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАНС" входили до групи суб`єктів господарювання.
(21) Відповідно до інформації, зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), на 05.10.2021 ОСОБА_2 кінцевий бенефіціарний власник ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "РЕЗОНАНС" (далі - ПРАТ "РЕЗОНАНС") (ідентифікаційний код юридичної особи 19095026) із розміром частки у статутному капіталі понад 50 %.
(22) Інформація, вказана в ЄДР, свідчить про те, що на 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 05.10.2021 кінцевим бенефіціарним власником ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КАСОВІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ" (далі - ПП "КАСОВІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ") (ідентифікаційний код юридичної особи 31550071 був ОСОБА_2 з розміром частки у статутному капіталі понад 50 %.
(23) З урахуванням зазначеного вище:
на 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, 05.10.2021 ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАНС" та ПП "КАСОВІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ" були пов`язані відносинами контролю (через ОСОБА_1), у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та утворювали єдиний суб`єкт господарювання (групу суб`єктів господарювання) у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції";
на 05.10.2021 ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАНС", ПП "КАСОВІ СИСТЕМИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ" та ПРАТ "РЕЗОНАНС" були пов`язані відносинами контролю (через ОСОБА_1), у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та утворювали єдиний суб`єкт господарювання (групу суб`єктів господарювання) у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
(24) Враховуючи викладене, ТОВ "ЗАВОД РЕЗОНАНС" у листі від 05.10.2021 № 61 (вх. № 8-08/14251 від 11.10.2021) надало недостовірну інформацію на Вимогу.".
Позивач оскаржив вказане рішення в судовому порядку.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Антимонопольного комітету України №476-р від 04.09.2025 у справі №130-26.13/130-24.
Колегія суддів вважає висновки місцевого господарського суду щодо необґрунтованості позовних вимог у даній справі правильними, з огляду на наступне.
Згідно з приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом (пункт 5 частини 1 статті 7).
Положеннями статей 22 та 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом; невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність; суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання. Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.
Законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, у яких уповноважені особи Комітету мають право вимагати відповідну інформацію у суб`єктів господарювання та інших осіб. Так, інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених Законом.
Органи АМК в процесі реалізації своїх повноважень мають законне право вимагати не лише документи, а й інформацію, яка потрібна їм для виконання покладених на них завдань, причому зміст, обсяг та характер такої інформації законодавчими приписами, зокрема, статтями 22 та 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" не визначено та обмежено лише дійсною та об`єктивною необхідністю для виконання завдань органу ("статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань").
Отже, Антимонопольний комітет України та його органи для реалізації основного завдання, визначеного у статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 статті 3) відповідно до повноважень, передбачених, зокрема, пунктами 4, 5 частини першої статті 7, статей 12, 22, 22-1 цього Закону, положень Закону України "Про захист економічної конкуренції" може витребувати інформацію, пов`язану з дослідженням наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції суб`єктами господарювання, якщо вона є дійсною та об`єктивною необхідністю для виконання завдань органу.
Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом АМК інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 915/827/18, від 04.07.2019 у справі №910/13461/18, від 01.08.2019 у справі № 910/15697/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13460/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13472/18, від 26.09.2019 у справі № 910/12393/18.
Пункт 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає порушенням законодавства про захист економічної конкуренції неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Таким чином, ненадання інформації у встановлені органом АМК строки відповідно до визначеного ним змісту, обсягу та характеру (виходячи з її необхідності для виконання завдань органу) є актом невиконання заснованої на законі вимоги державного органу, що тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність.
У законодавстві України визначення поняття «дискреційні повноваження» наведено в Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5. Так, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Водночас господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але зобов`язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм (правова позиція, викладена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17).
Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Апелянт вказує про порушення Комітетом матеріального права в частині визначення "відносин контролю" в редакції статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що була чинна з 01.01.2024, а не в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, а саме на дату Вимоги від 30.08.2021 та надання відповіді листом від 05.10.2021 №61.
Дійсно, станом на дату Вимоги від 30.08.2021 та на дату надання відповіді стаття 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" містила такі визначення:
контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб`єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб`єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання. Пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання. Зокрема, пов`язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами;
суб`єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб`єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб`єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання;
Тобто, стаття 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не містила словосполучення "відносини контролю". Закон оперував іншою конструкцією: "група суб`єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими".
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України" від 09.08.2023 р. № 3295-IX в абзаці тринадцятому частини першої статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" слова "група суб`єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими" були замінені словами "група суб`єктів господарювання, пов`язаних відносинами контролю".
Вказаний Закон №3295-IX набрав чинності 01.01.2024.
З аналізу пояснювальної записки до законопроекту № 5431 від 27.04.2021 (на підставі якого прийнято Закон №3295-IX) вбачається, що дійсно: зміна тексту статті 1 була запланованою частиною реформи на виконання статті 256 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Сам законодавець визнав, що раніше формулювання було іншим і потребувало вдосконалення з метою врахування не лише горизонтальних, а й вертикальних відносин контролю.
Отже, у пункті 19 Рішення №476-р Комітет дійсно використав редакцію статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що була чинна на момент прийняття рішення 04.09.2025, а не на момент надання відповіді на Вимогу від 30.08.2021 листом від 05.10.2021.
Разом з тим, словосполучення "відносини контролю" в Законі України "Про захист економічної конкуренції" в редакції чинній станом на 2021 рік згадувалось також в статті 63, згідно якої - суб`єкти господарювання, пов`язані відносинами контролю відповідно до статті 1 цього Закону, зобов`язані забезпечувати обмін інформацією між собою, в тому числі, стосовно випадків, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону, та вживати інших заходів у такий спосіб та у такому обсязі, які б забезпечували запобігання вчиненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Отже, поняття "контроль" та "відносини контролю" мали місце в редакції Закону України "Про захист економічної конкуренції" і станом на 2021 рік, що полягало у встановленні відносин контролю однієї або декількох осіб над іншими членами групи суб`єктів господарювання.
Як роз`яснено Комітетом у Рішенні №476-р запитувана у пункті 21 Вимоги від 30.08.2021 інформація стосувалась суб`єктів господарювання, які разом із ТОВ "Завод Резонанс" утворювали групу суб`єктів господарювання, отже позивач мав можливість та зобов`язаний був надати відповідну інформацію Комітету про пов`язаність ТОВ "Завод Резонанс", ПП "Касові системи та технології" та ПрАТ "Резонанс", що пов`язані відносинами контролю через ОСОБА_1., що відповідає поняттю "контроль" у редакції статті 1 та статті 63 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що були чинні станом на дату надання ТОВ "Завод Резонанс" відповіді на Вимогу від 30.08.2021 листом від 05.10.2021.
З огляду на кваліфікування дій ТОВ "Завод Резонанс" за пунктом 15 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", в даному випадку, позивач має спростувати висновки Комітету, що викладені в оскаржуваному рішенні та довести суду, що інформація, яка ним була надана, не є недостовірною.
Посилаючись на пункт 19 Інформаційного листа Комітету №70/01 від 13.06.2019 ТОВ "Завод Резонанс" зазначає, що питання вимоги про надання інформації повинні бути максимально конкретизованими, чіткими, зрозумілими і не пропускати подвійного тлумачення.
На думку ТОВ "Завод Резонанс" пункт 21 Вимоги від 30.08.2021 не містить чіткого формулювання питання, зрозумілого до сприйняття, а Комітет, зрештою, помилково кваліфікував дії ТОВ "Завод Резонанс" за пунктом 15 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ґрунтуючись на змішуванні різних правових форм статусів однієї фізичної особи ( ОСОБА_2 ).
Інформаційний лист Комітету №70/01 від 13.06.2019 має рекомендаційний характер, не містить норм (приписів), обов`язкових для застосування, тобто не є нормативно-правовим актом, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України, а отже не може бути підставою для формування висновку про неправильність здійснення Комітетом власних повноважень щодо запитування інформації.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №915/112/20, від 23.11.2023 у справі №910/14562/22.
Стосовно доводів апелянта про те, що Комітет безпідставно вимагав надати інформацію, яка доступна в ЄДР (стосовно часток ОСОБА_2 в інших юридичних особах), оскільки, як вбачається зі змісту Рішення №476-р така інформація була відома Комітету (Комітет посилається на 15 Витягів з ЄДР), а згідно пункту 26 розділу 17 Інформаційного листа Комітету №70/01 від 13.06.2019 "Про запитування інформації органами Антимонопольного комітету України та застосування відповідальності за порушення, пов`язані з запитуванням інформації" - немає підстав надсилати вимоги про надання інформації, яка міститься у публічних (загальнодоступних) офіційних реєстрах та відкритих базах даних, таких як Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (надалі - ЄДР), слід зазначити наступне.
Так, саме орган АМК визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом АМК інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Подання недостовірної інформації АМК, його територіальному відділенню суб`єктом господарювання на Вимогу органу Комітету є конкретним актом невиконання конкретної заснованої на законі вимоги державного органу, що й тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність.
Аналогічна правова позиція щодо відсутності законодавчих обмежень стосовно підстав витребування АМК необхідної йому інформації викладена у постанові Верховного Суду від 26.09.2019 зі справи № 910/12393/18.
За таких обставин, місцевий господарський суд вірно виснував, що не надання суб`єктом господарювання інформації або надання свідомо недостовірної інформації Комітету на тій підставі, що така інформація повинна була бути відома Комітету з офіційних джерел (зокрема, відомостей ЄДР) суперечить законодавству про захист економічної конкуренції та сталій практиці Верховного Суду.
Стосовно доводів апелянта про порушення Закону України "Про захист персональних даних" в частині розголошення персональних даних (майново-фінансові відомості) ОСОБА_2 , слід зазначити наступне.
Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення (частина 2 статті 14 Закону України "Про захист персональних даних").
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 20.01.2012 №2-рп/2012 (у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України) збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя; таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічному добробуту та прав людини.
Проте, у даному випадку, Комітет має право втручатись у приватне життя, оскільки вимога Комітету при проведенні перевірки являє собою узгоджуване з Конституцією України втручання в особисте життя в інтересах економічного добробуту, оскільки однією з передумов цього останнього є підтримання державою в особі Комітету належного рівня економічної конкуренції у господарській діяльності (постанова Верховного Суду від 20.11.2018 р. у справі № 910/1339/18).
Вказана позиція також узгоджується із практикою ЄСПЛ (зокрема, справа "Дельта Пекарні A.C. проти Чеської Республіки", а також справа ПрАТ "Київстар" проти України (заявка № 27237/19).
Отже, діяльність конкурентного відомства із захисту економічної конкуренції передбачає легітимну мету втручання у приватне життя, що відповідає повноваженням Комітету передбаченим статтями 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" в частині отримання інформації з обмеженим доступом (в тому числі і щодо персональних даних учасників суб`єктів господарювання).
Подання недостовірної інформації Комітету, його територіальному відділенню суб`єктом господарювання на вимогу органу Комітету є конкретним актом невиконання конкретної заснованої на законі вимоги державного органу, що й тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність.
Близька правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.09.2019 зі справи № 910/12393/18 та від 21.01.2020 у справі №910/12400/18.
Зазначене вище у сукупності свідчить про те, що місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні вимоги позивача про скасування Рішення Комітету.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД РЕЗОНАНС" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 у справі №910/13299/25 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена: 23.09.2026 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді В.В. Сулім
М.А. Руденко