Ухвала № 140020655 у справі № 910/14865/24 від 24.09.2026

УХВАЛА

24 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/14865/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрімз Кепітал" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2026 (колегія суддів: Крижний О. М., Ткаченко Б. О., Гаврилюк О. М.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрімз Кепітал", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерства оборони України про стягнення 1 382 579 285,82 грн та визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - АТ "ТФПНК "Укртатнафта") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрімз Кепітал" (далі - ТОВ "Стрімз Кепітал") про стягнення 1 382 579 285,82 грн та визнання правочину недійсним.

17.07.2026 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

09.09.2026 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 та прийняв нове рішення про задоволення позову.

18.09.2026 ТОВ "Стрімз Кепітал" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Крім цього, скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги та про зупинення виконання постанови апеляційного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2026 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 названого Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовну заяву у цій справі подано у 2024 році. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028,00 грн.

Отже, максимальний розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви майнового характеру, становив 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складав 1 059 800,00 грн.

Водночас ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становила один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3 028,00 грн.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення 1 382 579 285,82 грн та вимога немайнового характеру про визнання правочину недійсним, а касаційну скаргу подано в електронній формі через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 1 700 524,80 грн (1 059 800 + 3028 х 200 % х 0,8).

До касаційної скарги скаржник не додав доказів сплати судового збору в установлених порядку та розмірі.

Проте скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник посилається на скрутний майновий стан товариства, зумовлений накладенням арешту на його банківські рахунки, відсутністю коштів, достатніх для сплати судового збору, відсутністю рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав та об`єктів інтелектуальної власності, а також наявністю значної дебіторської заборгованості контрагентів перед товариством.

На підтвердження наведених обставин скаржник посилається на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 30.10.2024 у справі № 757/49663/24-к про накладення арешту на грошові кошти, банківську виписку за рахунком, відкритим в АБ "Південний", фінансову звітність, відомості щодо відсутності зареєстрованого за товариством рухомого та нерухомого майна, цінних паперів та об`єктів інтелектуальної власності, а також відомості щодо здійснення претензійно-позовної роботи зі стягнення заборгованості з контрагентів.

Розглянувши зазначене клопотання, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначається статтею 8 Закону України ?Про судовий збір?.

Частиною першою статті 8 Закону України ?Про судовий збір? унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, в інших випадках, визначених цією нормою.

Отже, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, реалізація якого пов`язується з оцінкою майнового стану заявника та наведених ним обставин, що об`єктивно перешкоджають сплаті судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести обставини та подати належні, допустимі і достатні докази на підтвердження того, що її майновий стан на час звернення до суду об`єктивно перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Дослідивши доводи клопотання та надані на їх підтвердження докази, Суд не вбачає достатніх підстав для його задоволення.

Так, на підтвердження відсутності коштів скаржник посилається на виписку за рахунком відкритим в АБ "Південний", за період з 01.01.2025 до 12.12.2025, відповідно до якої залишок коштів становить 150,00 грн та рух коштів за зазначений період відсутній.

Однак касаційну скаргу сформовано в підсистемі "Електронний суд" 18.09.2026, тоді як зазначена банківська виписка містить відомості про стан рахунку лише до 12.12.2025. Отже, така виписка не відображає актуального стану відповідного рахунку на час звернення з касаційною скаргою та не дає можливості встановити фактичну наявність або відсутність у скаржника коштів на момент звернення до суду касаційної інстанції.

Крім того, надання відомостей щодо одного банківського рахунку саме по собі не свідчить про відсутність у товариства інших рахунків, коштів на них чи інших джерел надходження грошових коштів. Доказів, які б давали можливість встановити рух коштів за всіма рахунками товариства та його актуальний фінансовий стан на момент подання касаційної скарги, скаржником не надано.

Посилання скаржника на накладення арешту на банківські рахунки також не є достатнім підтвердженням об`єктивної неможливості сплати судового збору.

Як вбачається зі змісту самого клопотання, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.10.2024 у справі № 757/49663/24-к заборонено здійснення видаткових операцій за відповідним рахунком, за винятком операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), а також виплати заробітної плати. Водночас скаржник не навів обставин та не надав доказів, які б підтверджували, що встановлені цією ухвалою обмеження фактично унеможливлюють здійснення операції зі сплати судового збору.

Надані скаржником відомості про відсутність зареєстрованого нерухомого майна, транспортних засобів, цінних паперів та об`єктів інтелектуальної власності характеризують окремі складові майнового стану товариства, однак у сукупності з іншими наданими доказами не підтверджують відсутності у нього будь-яких коштів, активів або інших джерел, за рахунок яких може бути сплачено судовий збір.

При цьому зі змісту клопотання вбачається, що скаржник здійснює претензійно-позовну роботу щодо стягнення значної дебіторської заборгованості з ТОВ "НЬЮ СИСТЕМС РЕ", ТОВ "ПАРТІЯ ЛТД" та ТОВ "БУДІНВЕСТ-ДК". Саме по собі існування дебіторської заборгованості та вжиття заходів щодо її стягнення не підтверджує відсутності у скаржника інших джерел фінансування та не свідчить про його безумовну неспроможність сплатити судовий збір на час подання касаційної скарги.

Щодо доводів скаржника про те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків його річного доходу, Суд зазначає, що така обставина сама по собі не є безумовною та достатньою підставою для відстрочення юридичній особі сплати судового збору, а підлягає оцінці у сукупності з іншими обставинами, які характеризують її фактичний майновий стан та можливість сплатити судовий збір.

Разом з тим Суд враховує наведені скаржником посилання на практику Європейського суду з прав людини та Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності забезпечення ефективного доступу до суду та недопустимість забезпечення ефективного доступу до суду не недопустимості покладення на особу надмірного фінансового тягаря.

Однак необхідність дотримання принципу пропорційності при вирішенні питання про сплату судового збору не звільняє заявника від обов`язку належними та достатніми доказами підтвердити свій актуальний майновий стан та об`єктивну можливість сплатити судовий збір. Визначення майнового стану сторони має здійснюватися з урахуванням доказів якими обґрунтовується відповідне клопотання.

Отже, наведені скаржником обставини та подані на їх підтвердження докази не є достатніми для висновку про те, що майновий стан скаржника на момент подання касаційної скарги об`єктивно унеможливлює сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

З огляду на викладене скаржником не доведено наявності достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції. У зв`язку з цим клопотання ТОВ "Стрімз Кепітал" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, касаційна скарга ТОВ "Стрімз Кепітал" у підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги у розмірі 1 700 524,80 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: [рахунок приховано];

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

З огляду на те, що касаційна скарга підлягає залишенню без руху, клопотання скаржника про зупинення виконання постанови апеляційного суду буде розглянуто Судом у разі усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрімз Кепітал" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрімз Кепітал" залишити без руху.

3. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".

5. Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов