ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
24 вересня 2026 року Справа №160/19157/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) щодо відмови (від 27.09.2022 за №29018-22010/П-01/8-0400-22) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у перерахунку та виплаті з 01.12.2019 пенсії за вислугу років відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки сектору із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» від 15.08.2022 № 33/24/С-8112 про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, складеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням виплачених сум;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) з 01.12.2019 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за вислугу років, відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки сектору із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» від 15.08.2022 № 33/24/С-8112 про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, складеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) щодо відмови (від 27.09.2022 за №29018-22510/П-01/8-0400-22) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у перерахунку та виплаті з 01.12.2019 пенсії за вислугу років відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки сектору із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» від 15.08.2022 №33/24/С-8112 про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, складеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням виплачених сум.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) з 01.12.2019 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за вислугу років, відповідно до статей 43,63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки сектору із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» від 15.08.2022 № 33/24/С-8112 про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, складеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням виплачених сум.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22 набрало законної сили 06.04.2023.
Позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просив суд увстановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення.
Заява обґрунтована тим, що відповідачем здійснено нарахування пенсійних виплат з 01.12.2019 по 31.07.2023 у розмірі 204787,10 грн, які до теперішнього часу не виплачено.
Ухвалою суду призначено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/19157/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, до розгляду в порядку письмового провадження з 12.03.2026.
Цією ж ухвалою запропоновано надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду пояснення щодо заяви про встановлення судового контролю у строк до 19.03.2026.
До суду від представника відповідача надійшли пояснення до заяви про встановлення судового контролю на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22. В обґрунтування пояснень зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22 відповідачем перераховано позивачу пенсію за вислугу років, відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки сектору із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» від 15.08.2022 №33/24/С-8112 про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, складеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням виплачених сум. Нарахована доплата за рішенням суду за період з 01.12.2019 по 31.07.2023 в сумі 204787,10 грн. Наголошує, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Заборгованість, визначена на виконання рішень судів, обліковується в електронних пенсійних справах за датою набрання ними законної сили, на підставі цих відомостей - у підсистемі «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (РСР ІКІС ПФУ). Кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» і визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою. Виплата пенсій згідно з рішеннями суду відповідно до Порядку №821 проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. Вважає, що невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки відповідач не має юридичної можливості виконати судове рішення в частині виплати коштів, нарахованих за рішенням суду. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат у відповідача немає. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю.
Ухвалою суду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №160/19157/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали суду подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду по даній справі.
Звіт про виконання рішення суду направлено відповідачем через систему «Електронний суд» 04.06.2026, з пропуском відповідачем строку на подання до суду звіту про виконання рішення суду.
У поданому звіті відповідачем було зазначено, що на виконання рішення суду у справі №160/19157/22 здійснено перерахунок пенсії позивача та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 31.07.2023 у сумі 204787,10 грн, яка обліковується в Пенсійному фонді України. Згідно інформації про виплату заборгованості за рішенням суду по справі №160/19157/22 було виплачено за жовтень 2025 року - 187,35 грн, листопад 2025 року - 187,35 грн, грудень 2025 року - 187,35 грн, лютий 2026 року - 103,00 грн, березень 2026 року - 101,00 грн, квітень 2026 року - 100,00 грн, травень 2026 року - 100,00 грн. Станом на 31.05.2026 залишок невиплаченої доплати за рішенням суду по справі №160/19157/22 складає 203 821,05 грн. Заборгованість, визначена на виконання рішень судів, обліковується в електронних пенсійних справах за датою набрання ними законної сили, на підставі цих відомостей - у підсистемі «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (РСР ІКІС ПФУ). Наголошує на тому, що грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить позивачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі, виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету.
З огляду на викладене, відповідач просив суд:
- прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 по справі №160/19157/22;
- звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від сплати штрафу на підставі доказів, які підтверджують виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 по справі №160/19157/22;
- у разі відмови в затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 по справі №160/19157/22, продовжити строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 по справі №160/19157/22.
Позивачем подано додаткові пояснення, в яких останній зауважив, що відповідачем не надано суду будь-яких документів, з яких можливо було б встановити, які заходи були вжиті відповідачем з часу набрання судовим рішенням у цій справі законної сили для його належного виконання.
Ухвалою суду у прийнятті та затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк на подання звіту про повне виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про виконання судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22 протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали.
Роз`яснено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим ч. ч. 2, 3 ст. 382-2 КАС України. Відповідно до ч. 10 ст. 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали разом зі звітом про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22 надати Дніпропетровському окружному адміністративному суду належним чином засвідчені копії:
- документів на підтвердження наявності об`єктивних перешкод для виконання рішення суду у цій справі;
- документів на підтвердження здійснення виплати позивачу заборгованості пенсії, а саме (але не виключно): платіжних доручень, відомостей на виплату, виписок по рахункам, довідок Держказначейства, банківських довідок або довідок органів поштового зв`язку;
- детального розрахунку заборгованості з пенсійних виплат;
- розпорядчого акта Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області або Пенсійного фонду України про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22, а саме (але не виключно): наказу/розпорядження про виплату коштів;
- документів на підтвердження виділення бюджетних коштів на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22 та перерахування відповідних коштів на рахунок для виплат.
У задоволенні клопотання відповідача про звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від сплати штрафу - відмовлено.
Накладено на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 штраф на підставі ч. 3 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Половину суми штрафу, що становить 33280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) гривень 00 копійок, постановлено стягнути з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Козака Юрія Івановича на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Іншу половину суми штрафу в розмірі 33280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) гривень 00 копійок постановлено стягнути з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 до Державного бюджету України.
Не погодившись із означеною ухвалою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.08.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 - скасовано в частині:
накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Козака Юрія Івановича штрафу на підставі ч.3 ст.382-3 Кодексу адміністративного судочинства України у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок;
стягнення з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Козака Юрія Івановича на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) половини суми штрафу, що становить 33280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) гривень 00 копійок;
стягнення з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Козака Юрія Івановича до Державного бюджету України іншої половини суми штрафу в розмірі 33280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.
В іншій частині ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 у справі №160/19157/22 - залишено без змін.
До суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22, в якому останній просить суд:
- прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2023 по справі №160/19157/22;
- звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від сплати штрафу на підставі доказів, які підтверджують виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2023 по справі № 160/19157/22;
- у разі відмови в затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2023 по справі № 160/19157/22 продовжити строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2023 по справі № 160/19157/22.
В обґрунтування звіту зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2023 по справі №160/19157/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки сектору із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» від 15.08.2022 № 33/24/С-8112 про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, складеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням виплачених сум. Сума доплати за рішенням суду по справі №160/19157/22 за період з 01.12.2019 по 31.07.2023 становить 204787,10 грн, яка нарахована та обліковується в Пенсійному фонді України. Згідно з інформацією про виплату заборгованості за рішенням суду по справі № 160/19157/22, було виплачено: у жовтні 2025 року - 187,35 грн; у листопаді 2025 року - 187,35 грн; у грудні 2025 року - 187,35 грн; у січні 2026 року - 0,00 грн; у лютому 2026 року - 103,00 грн; у березні 2026 року - 101,00 грн; у квітні 2026 року - 100,00 грн; у травні 2026 року - 100,00 грн. Станом на 31.05.2026 залишок невиплаченої доплати становить 203 821,05 грн. Заборгованість, визначена на виконання рішень судів, обліковується в електронних пенсійних справах за датою набрання ними законної сили, на підставі цих відомостей - у підсистемі «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (РСР ІКІС ПФУ). Відповідач звертався до Пенсійного фонду України листами від 12.02.2025 № 0400-010406-5/30186, від 04.03.2025 № 0400-010408-5/45139, від 01.04.2025 № 0400-010406-5/64610, від 01.05.2025 № 0400-010406-5/84215, від 04.06.2025 № 0400-010406-5/106310, від 01.07.2025 № 0400-010406-5/125324, від 07.08.2025 № 0400-010406-5/150214 та від 05.06.2026 № 0400-010902-5/107939 щодо виділення коштів на фінансування доплати за рішеннями судів по справах, по яких обліковуються борги в «Реєстрі судових рішень» підсистеми Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС). Також, відповідач звертався до Пенсійного фонду України з листами від 05.06.2026 № 0400-010902-5/107939 та від 01.07.2026 № 0400-010902 5/125907 щодо виділення коштів на фінансування доплати за рішеннями судів по справах, по яких обліковуються борги в «Реєстрі судових рішень» підсистеми Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС). На лист від 05.06.2026 № 0400-010902-5/107939 Пенсійний фонд України повідомив, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах бюджетних призначень. Передбачений пунктом «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» механізм фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду передбачає визначення відповідного порядку Кабінетом Міністрів України. Аналогічні положення були передбачені пунктом 25 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025рік». Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 №127 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік». Разом з тим повідомлено, що Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі № 420/70/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР 85450386), від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР 88886054) та від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (реєстраційний номер в ЄДРСР 71834551) дійшов висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
До суду від позивача надійшов відзив на повторний звіт про виконання рішення суду у цій справі, в якому останній просить суд:
- у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.08.2026 про виконання судового рішення у справі № 160/19157/22 відмовити;
- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду, із зобов`язанням надати детальний, належний та повний розрахунок заборгованості з пенсійних виплат (з урахуванням висновків суду у справі №160/29216/23) та виключно беззаперечні докази фактичного перерахування ОСОБА_1 заборгованості в повному обсязі з урахуванням компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати на день фактичного виконання рішення суду (платіжні доручення, виписки з банківського рахунку);
- розглянути питання про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штрафу в порядку ч. 3, 10 ст. 382-3 КАС України за тривале (понад 3 роки) невиконання рішення суду та систематичний пропуск процесуальних строків на стадії встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а також за невиконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 в частині надання суду витребуваних документів (детального розрахунку суми заборгованості).
Розглянувши поданий відповідачем звіт про виконання рішення суду у цій справі у письмовому провадженні, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, гарантує право особи на виконання судового рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі "Сорінг проти Об`єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтями 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України, суд може встановити новий строк подання звіту, відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Дослідивши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22, суд зазначає, що останній не ґрунтується на нормах закону, на що неодноразово звертав увагу Дніпропетровський окружний адміністративний суд та Третій апеляційний адміністративний суд у своїх судових рішеннях (ухвалах), з посиланням на Конституцію України (основний Закон України) та практику Європейського суду з прав людини.
Суд звертає увагу на те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22 не виконується відповідачем тривалий час, а саме: протягом 3 років 5 місяців, що є неприпустимим у правовій державі, гарантією прав та свобод яких є Конституція України, яка є Основним Законом України, та у відповідності до ч. 5 ст. 124 Конституції України, передбачає, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України, та, зокрема, статтями 14, 370 КАС України і означених вище по тексту рішень Європейського суду з прав людини, якими визначено, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим до виконання. Також, нормами матеріального права не передбачено, що виконання будь-якого судового рішення частково, можна вважати як виконання рішення суду в повному обсязі.
Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань як підставу відмови у виплаті пенсії позивачу у повному обсязі, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.
Рішення суду, яке набрало законної сили 06.04.2023, відповідно до норм ст. 14 КАС України є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання рішення суду у цій справі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005).
Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у Рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007.
Разом із тим, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції", п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі Immobiliare Saffi проти Італії , заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого ст. 1 Протоколу № 1 (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Войтенко проти України від 29.06.2004 року № 18966/02).
Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) "Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень" Консультативна рада Європейських суддів вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх "ex-officio". Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому, для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.
Так, у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04, п. п. 56 - 58 та 66 - 70) Європейський суд з прав людини неодноразово постановляв, що у зв`язку з тривалим невиконанням рішень, винесених на користь заявників, мало місце також порушення ст. 13 Конвенції, оскільки заявники не мали ефективного національного засобу юридичного захисту, за допомогою якого вони могли б отримати відшкодування шкоди, завданої таким невиконанням.
У пункті 1 статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 №475/97-ВР зазначено, що "Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою, і без укладання спеціальної угоди, юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції", а ст. ст. 13 і 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що "при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права" та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.
Відмова пенсійного органу у проведенні позивачу виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005).
На підставі вищевикладеного, оскільки рішення суду залишається не виконаним відповідачем в повному обсязі, а частково його виконання не вважається, відповідно до норм матеріального права, належним виконанням рішення суду у даній справі, суд вважає вірним, у прийнятті та затвердженні звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22 відмовити, оскільки останній не містить доказів виконання означеного рішення суду в повному обсязі, протягом тривалого часу - 3 роки 2 місяці.
Крім того, суд звертає увагу відповідача, що подання звіту про виконання рішення суду у повному обсязі у даній справі, з посиланням на виконання інших судових рішень, суд не вважає належним обґрунтуванням та доказом, саме виконання рішення суду у цій справі.
Щодо вимог представника відповідача в частині звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від сплати штрафу на підставі доказів, які підтверджують виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувало доплату позивачу, однак, грошові кошти не виплатило з підстав відсутності бюджетних асигнувань.
Відповідач неодноразово звертався до Пенсійного фонду України з листами про виділення додаткового фінансування з метою виконання рішення суду, на які отримав відповіді, що відповідно до пунктів 20, 29 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Фактична невиплата нарахованих пенсійних виплат за минулий період зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття.
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звіт, суд встановив, що відповідачем включено нараховану доплату позивача до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії.
Водночас, разом зі звітом про виконання рішення суду у цій справі відповідачем не надано відповідних доказів на підтвердження постановлення означеного рішення в чергу на виплату позивачу нарахованої суми доплати до пенсії.
Суд зазначає, що саме по собі посилання на черговість виконання рішень суду не є доказом повного виконання рішення суду або неможливості такого виконання та, у свою чергу, не звільняє відповідача від обов`язку виконати рішення суду у встановленому КАС України порядку. Якщо черговість створює перешкоди, це має бути обґрунтовано офіційними документами про розподіл коштів саме на виконання рішення суду у цій справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Проте, зі змісту звіту про виконання рішення суду у цій справі та доданих до нього документів, судом не встановлено факту вжиття суб`єктом владних повноважень, зокрема, його керівником, всіх необхідних заходів для встановлення відповідних бюджетних асигнувань.
З викладеного слідує, що відсутня подія, з якою пов`язане звільнення від сплати штрафу.
Суд наголошує на тому, що за наявності факту невиконання рішення суду у цій справі у повному обсязі та, як наслідок, неприйняття звіту суб`єкта владних повноважень про його виконання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Козака Юрія Івановича від сплати штрафу на підставі доказів, які підтверджують виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22, оскільки останнім таких доказів не надано, рішення суду залишається невиконаним.
Крім того, на переконання суду, поданий відповідачем звіт не підтверджує вчинення ним активних дій, спрямованих на виконання рішення суду в повному обсязі, а навпаки, свідчать про виконання рішення суду на власний розсуд.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від сплати штрафу на підставі доказів, які, на думку відповідача, підтверджують виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2023 по справі № 160/19157/22.
Щодо клопотання позивача про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області штрафу в порядку ч. ч. 3, 10 ст. 382-3 КАС України, суд зазначає таке.
Суд наголошує на тому, що вже постановляв ухвалу про накладення штрафу на керівника відповідача за невиконання рішення суду у цій справі.
Означену ухвалу скасовано в частині накладення штрафу постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.08.2026.
В означеній постанові від 17.08.2026 Третій апеляційний адміністративний суд підтримав наступну правову позицію, яку суд враховує при розгляді звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду у цій справі:
«Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.
Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.
Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Між тим, колегія суддів роз`яснює, що накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, можливе або у разі ненадання звіту на виконання ухвали суду, або ненадання доказів, які свідчать про вжиття заходів, спрямованих на виконання рішення суду з моменту останнього встановлення строку надання звіту суб`єкта владних повноважень.
Колегія суддів враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.02.2022 року у справі№ 160/13013/19.
Так, з поданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звітів вбачається, що належні позивачу пенсійні кошти, нараховані на виконання рішення суду, будуть виплачені при надходженні відповідного фінансування для виплати сум нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили, тобто основною причиною невиконання рішення суду в частині виплати заборгованості є відсутність фінансування.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач виконав вимоги ухвали суду в частині подання звіту про виконання рішення суду у цій справі хоча із порушенням встановлено строку. Проте, суд першої інстанції не встановлено причини які вплинули на виникнення такого порушення.
Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач фактично не заперечує свого обов`язку щодо виплати суми заборгованості пенсії, яка виникла після перерахунку.
Так, суд звертає увагу, що грошові кошти у вигляді заборгованості з пенсії, які належать позивачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів Міністерства соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійним фондом України. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі окремого територіального органу Пенсійного фонду України.
Верховний суд у висновках постанови від 31.08.2023 по справі 560/16807/21 вказав, що оскільки відповідач (ГУ ПФУ) є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він повинен враховувати приписи статті 116 Бюджетного кодексу України, які забороняють взяття бюджетних зобов`язань за відсутності відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків за відсутності бюджетних призначень, та Порядку, яким узгоджено механізм забезпечення виконання взятих на себе державою зобов`язань з приписами бюджетного законодавства.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зверталось до Пенсійного фонду України листом з проханням розглянути питання щодо можливості фінансування виплати належних позивачу сум.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у пенсійного фонду умислу чи вини щодо невиконання в повному обсязі рішення суду, а матеріалами справи підтверджується вчинення дій спрямованих на виконання судового рішення у цій справі, враховуючи, що невиплата нарахованих сум має місце не внаслідок ухилення від виконання судового рішення, а через відсутність у необхідному розмірі коштів, необхідних для його виконання, то за таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що хоча рішення суду у цій справі не було виконано відповідачем у повному обсязі, однак відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для виплати заборгованості, а тому не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 штрафу».
З огляду на викладене вище, суд зазначає про відсутність підстав для накладення штрафу на керівника відповідача та задоволення відповідного клопотання позивача.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення нового строку для подання звіту.
Керуючись статтями 241-243, 248, 250, 256, 293-297, 370, 382, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У прийнятті та затвердженні звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії та задоволення клопотання про звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від сплати штрафу на підставі доказів, які підтверджують виконання рішення суду - відмовити.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк на подання звіту про повне виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про виконання судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22 протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом 60 днів з дня отримання даної ухвали разом зі звітом про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22 надати Дніпропетровському окружному адміністративному суду належним чином засвідчені копії:
- документів на підтвердження наявності об`єктивних перешкод для виконання рішення суду у цій справі;
- документів на підтвердження здійснення виплати позивачу заборгованості пенсії, а саме (але не виключно): платіжних доручень, відомостей на виплату, виписок по рахункам, довідок Держказначейства, банківських довідок або довідок органів поштового зв`язку;
- детального розрахунку заборгованості з пенсійних виплат;
- розпорядчого акта Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області або Пенсійного фонду України про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22, а саме (але не виключно): наказу/розпорядження про виплату коштів;
- документів на підтвердження виділення бюджетних коштів на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/19157/22 та перерахування відповідних коштів на рахунок для виплат;
- документів на підтвердження нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати на день фактичного виконання рішення суду (платіжні доручення, виписки з банківського рахунку).
У задоволенні клопотання позивача про накладення штрафу на керівника відповідача за невиконання рішення суду - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та у строки визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька