"23" вересня 2026 р. Справа № 363/3423/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Ставиченка О.В.,
представника позивача - адвоката Бараболі В.І.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення,
ВСТАНОВИВ:
03.06.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, за підписом позивача та його представника - адвоката Бараболею В.І., подано вказану позовну заяву, у якій позивач просить:
зобов`язати відповідача - ОСОБА_1 не чинити позивачу - ОСОБА_2 перешкод у користуванні власністю, а саме 1/3 частиною житлового будинку з господарськими спорудами за адресою:
АДРЕСА_1 ;
вселити його, ОСОБА_2 , в 1/3 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після розірвання шлюбу батьків позивача та поділу спільного майна подружжя, відповідно до рішення Вишгородського районного народного суду від 02.10.1989 у справі № 2-340/1989, матері та батькові позивача належало
по 1/2 частині житлового будинку з надвірними спорудами. Після смерті батька - ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну йому 1/2 частину зазначеного будинку, яку прийняли позивач та відповідач. Позивач посилається на свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.03.2026, зареєстроване в реєстрі за №191, відповідно до якого йому належить 1/3 частка житлового будинку, а відповідачу - 1/6 частка. За твердженням позивача, після смерті його батька відповідач продовжує проживати у будинку, змінила замки та не допускає позивача до житлового будинку і господарських споруд. На його пропозиції щодо спільного користування майном відповідач не погоджується, у зв`язку з чим він звертався до органів поліції та вважає своє право користування майном порушеним.
Після виконання судом вимог частин шостої та восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою суду від 17.06.2026 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
У підготовче засідання, призначене на 23.09.2026, з`явилися представник позивача та відповідач.
Представник позивача - адвокат Бараболя В.І., надаючи пояснення щодо змісту заявлених вимог, зазначив, що частки у житловому будинку в натурі не виділялися. Водночас представник не зміг пояснити, який саме зміст має вимога про вселення позивача в 1/3 частину житлового будинку та яким чином вона підлягає виконанню за відсутності визначення такої частини в натурі.
Також представник позивача не зміг надати пояснень щодо актуальної належності житлового будинку, за ким та в яких частках зареєстроване право власності, зокрема щодо позивача, відповідача та інших можливих співвласників. Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірного об`єкта суду не надано.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи у цій частині, суд дійшов висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху, з таких підстав.
Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження, зокрема, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
Відповідно до пунктів 3-7 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, заслуховує уточнення позовних вимог, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі відомі їм обставини справи та чи надали докази, на які посилаються.
Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 цього Кодексу - документи, що додаються до позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 8 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частиною п`ятою статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Щодо змісту позовних вимог встановлено, що позивач просить усунути перешкоди у користуванні власністю, а саме 1/3 частиною житлового будинку з господарськими спорудами, та вселити його в 1/3 частину цього будинку, при цьому, у позовній заяві не конкретизовано, чи зазначення 1/3 частини характеризує лише розмір частки позивача у праві власності та він просить про вселення до житла як співвласник, чи вимога стосується вселення до певної, визначеної в натурі частини будинку.
Частка у праві спільної часткової власності та конкретні приміщення, виділені особі у натурі, не є тотожними та за змістом статті 358 ЦК України здійснення права спільної часткової власності та визначення порядку володіння і користування спільним майном мають свої особливості. Зазначення розміру частки у праві власності не визначає конкретних приміщень, до яких особа просить її вселити. При цьому, відсутність виділення частки в натурі, не виключає можливості захисту права співвласника на користування житлом шляхом вселення.
Також, у позовній заяві не викладено обставин щодо виконання рішення Вишгородського районного народного суду від 02.10.1989 у справі № 2-340/1989, долученого до позовної заяви, в частині виділення приміщень та співвідношення визначеної цим рішенням частини будинку з успадкованою позивачем часткою й об`єктом, до якого він просить його вселити
Отже, зміст вимоги про вселення в 1/3 частину будинку потребує уточнення з урахуванням наведених у самому позові обставин та змісту долучених до нього документів. Сторона позивача має однозначно визначити зміст заявленої вимоги та об`єкт, щодо якого просить застосувати відповідний спосіб захисту.
Щодо викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, встановлено, що він посилається на належність його батькові 1/2 частини будинку та спадкування позивачем і відповідачем відповідно 1/3 та 1/6 часток у праві власності на будинок. Сукупно зазначені частки становлять 1/2 частину будинку. Однак у позовній заяві не викладено відомостей про подальшу належність іншої 1/2 частини, яка за рішенням суду від 02.10.1989 належала матері позивача.
Долучений до позову витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.02.2005 №6437862, містить відомості про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину будинку. Свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.03.2026, видане у спадковій справі № 98/2025 та зареєстроване в реєстрі за №191, містить відомості про видачу позивачу свідоцтва на 1/3 частку житлового будинку, а також про видачу 17.02.2026 відповідачу свідоцтва на 1/6 частку цього будинку.
Крім цього, у вказаному свідоцтві про право на спадщину за законом від 06.03.2026 окремо зазначено: «Право власності на 1/3 (одну/третю) частку житлового будинку підлягає державній реєстрації».
Разом з тим, позовна заява та додані до неї документи не містять відомостей про проведення державної реєстрації права власності за позивачем на підставі зазначеного свідоцтва. Актуальні реєстраційні відомості щодо прав відповідача та належності іншої 1/2 частини будинку також не надано. Представник позивача у підготовчому засіданні відповідних обставин не пояснив.
При цьому відсутність у матеріалах справи відомостей про проведення державної реєстрації не є тотожною встановленню факту її непроведення. Вказівка у свідоцтві на необхідність державної реєстрації,не підтверджує, що після його видачі відповідне право не було зареєстроване.
Таким чином, у позовній заяві не розкрито актуальний правовий статус об`єкта, щодо якого заявлено вимоги: чи йдеться про користування будинком як єдиним об`єктом спільної власності, чи про користування частиною, визначеною рішенням суду від 02.10.1989, та яким є склад власників відповідного об`єкта. Ці обставини мають значення у взаємозв`язку зі змістом вимоги про вселення та для вирішення питання про можливий вплив рішення на права інших осіб.
Відповідно до частини одинадцятої статті 187 ЦПК України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на викладене, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви
ОСОБА_2 без руху з наданням позивачу (представнику) строку для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків.
Такі недоліки можуть бути усунуті, шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, у якій необхідно однозначно визначити зміст вимоги про вселення з відповідним викладенням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з урахуванням положень
статті 177 ЦПК України.
Також слід зазначити, що відповідно до вимог частини тринадцятої статті 187 ЦПК України, у випадку невиконання вимог цієї ухвали в частині усунення недоліків позовної заяви, вона буде залишена судом без розгляду.
Керуючись статтями 12, 13, 53, 175, 177, 187, 189, 197, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення - залишити без руху, надавши позивачу (представнику) строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити позивачу (представнику), що у разі невиконання вимог даної ухвали позов буде залишено без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лукач