"05" жовтня 2026 р. Справа № 363/3423/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області
Лукач О.П., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Бараболі Вячеслава Івановича про усунення недоліків, встановлених ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23.09.2026 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення,
ВСТАНОВИВ:
у провадженні Вишгородського районного суду Київської області, на стадії підготовчого провадження, перебуває вказана цивільна справа.
23.09.2026 у підготовчому судовому засіданні, за участі представника позивача - адвоката Бараболі В.І. та відповідача - ОСОБА_2 , у зв`язку із встановленими недоліками позовної заяви, у порядку частини одинадцятої статті 187 ЦПК України, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23.09.2026 позовну заяву
ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу (представнику) строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
В ухвалі судом зазначено, що такі недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, у якій необхідно однозначно визначити зміст вимоги про вселення з відповідним викладенням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з урахуванням положень статті 177 ЦПК України.
Згідно довідки про доставку електронного документу - документ в електронному вигляді «Ухвала» від 23.09.2026 по справі №363/3423/26 доставлено до електронного кабінету ЄСІТС представнику позивача 24.09.2026 о 14:51:30.
28.09.2026 представником позивача подано до суду у паперовій формі заяву про усунення недоліків, у якій представник зазначив лише про те, що «позивачем усунуто вказані судом недоліки» та просив долучити до матеріалів справи позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення, з додатками: копія витягу, копію про реєстрацію в спадковому реєстрі, ордер та (рукописним шрифтом) зазначено про долучення поштового чеку, як доказ направлення стороні.
Дослідивши документи, подані представником позивача у сукупності з матеріалами справи та змістом ухвали суду від 23.09.2026, суд вважає, що визначені судом недоліки позовної заяви у повному обсязі не усунуто, з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктами 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог із зазначенням способу захисту прав або інтересів, який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.
Частиною п`ятою статті 177 ЦПК України встановлено обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Суд враховує, що в поданій новій редакції позову представник змінив формулювання прохальної частини та просить:
зобов`язати відповідача - ОСОБА_2 не чинити позивачу - ОСОБА_1 перешкод у користуванні спільною частковою власністю, як співвласника, житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;
вселити ОСОБА_1 до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, представником позивача виключено з прохальної частини первісне формулювання щодо вселення позивача саме «в 1/3 частину житлового будинку».
Крім того, долучений до заяви витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджує проведення 06.03.2026 державної реєстрації за ОСОБА_1 права спільної часткової власності на 1/3 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 06.03.2026.
Отже, в цій частині встановлені судом недоліки представником позивача усунуті.
Водночас, інші обставини, на необхідність уточнення яких суд прямо вказував в ухвалі від 23.09.2026, залишились неусунутими.
Зокрема, у новій редакції позовної заяви знову зазначено лише про те, що відповідно до рішення Вишгородського районного народного суду від 02.10.1989 у власності матері позивача перебувала 1/2 частина житлового будинку, а у власності його батька - інша 1/2 частина.
При цьому, представником позивача так і не викладено жодних відомостей щодо актуальної належності іншої 1/2 частини спірного житлового будинку, не зазначено, чи належить вона на час звернення до суду матері позивача, чи була відчужена, успадкована або набута іншою особою, а також не зазначено інших можливих співвласників спірного майна.
Поданий представником позивача витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно містить відомості виключно щодо зареєстрованого за ОСОБА_1 права власності на 1/3 частку житлового будинку та не містить актуальних відомостей щодо прав інших співвласників спірного об`єкта.
Не усунуто представником позивача і встановленого ухвалою суду недоліку щодо необхідності викладення обставин стосовно виконання рішення Вишгородського районного народного суду від 02.10.1989 у справі № 2-340/1989 у частині виділення конкретних приміщень та господарських споруд попереднім співвласникам і співвідношення визначених цим рішенням частин будинку із сучасним правовим статусом об`єкта та заявленою вимогою про вселення позивача до житлового будинку в цілому.
Будь-яких пояснень із цього приводу ні заява про усунення недоліків, ні позовна заява в новій редакції не містять.
Судом також встановлено, що представником позивача недотримано вимог процесуального закону щодо належного підтвердження направлення іншому учаснику справи поданої до суду нової редакції процесуальних документів.
Так, на підтвердження направлення документів відповідачу, представником позивача долучено виключно фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 28.09.2026 щодо прийняття рекомендованого поштового відправлення на ім`я Дмитренко О.В., при цьому, опис вкладення до поштового відправлення представником позивача суду не подано.
Наданий фіскальний чек підтверджує факт прийняття оператором поштового зв`язку певного поштового відправлення, але не містить будь-яких відомостей про його вміст та не дає можливості встановити, що відповідачу направлено саме позовну заяву в новій редакції, з додатками згідно переліку, які подано до суду.
Отже, фіскальний чек, без опису вкладення, не є належним підтвердженням направлення відповідачу процесуальних документів, які були подані представником позивача до суду на виконання ухвали від 23.09.2026.
Варто зазначити, що представником позивача у справі є адвокат Бараболя В.І., який має зареєстрований електронний кабінет та здійснює професійне представництво інтересів позивача, а тому, вимоги процесуального закону щодо форми, змісту та порядку подання процесуальних документів, а також необхідності належного підтвердження їх направлення іншому учаснику справи є такими, що повинні бути відомі професійному представнику.
Таким чином, станом на день вирішення питання про можливість продовження підготовчого провадження та на день постановлення цієї ухвали, вимоги ухвали від 23.09.2026 виконано позивачем (представником) не в повному обсязі, а визначені судом недоліки позовної заяви - усунуто лише частково.
Відповідно до частини тринадцятої статті 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених частиною дванадцятою статті 187 ЦПК України, для продовження розгляду справи та наявність передбачених частиною тринадцятою статті 187 ЦПК України підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статтями 13, 43, 175, 177, 187, 257, 258, 260, 261, 353 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення - залишити без розгляду.
Роз`яснити, що відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.П. Лукач