Справа № 524/8519/26
Провадження № 2-ві/524/10/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.09.2026 Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі головуючого судді Андрієць Д.Д. розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука Мельник Наталії Петрівни у справі №524/8519/26 за позовом АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії
УСТАНОВИВ:
В провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука (головуючий суддя - Мельник Н.П.) перебуває справа №524/8519/26 за позовом АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідач подала заяву про відвід головуючого по справі. Заява була обґрунтована тим, що під час ознайомлення із матеріалами справи вона виявила факт відсутності документів, повернутих нею на адресу суду. Також вона виявила факт порушення Інструкції з діловодства, зокрема відсутність опису, а також те, що аркуші справи були непронумеровані, а на деяких документах була відсутні відмітка про їх прийняття та реєстрацію в автоматизованій системі. Вказала, що головуюча по справі відмовляється надавати оцінку факту складання акту про порушення за її, ОСОБА_1 , відсутності. Звертала увагу на те, що головуюча по справі відмовляється підтверджувати свої повноваження.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.09.2026 заявлений ОСОБА_1 відвід визнано необґрунтованим.
За результатами реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, зазначену заяву передано на розгляд судді Андрієць Д.Д. для вирішення питання про відвід.
Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно із ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Верховний Суд в постанові від 21 лютого 2022 року по справі № 910/17344/20 зазначив, що: «Вирішуючи питання про відвід судді (складу суду), необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника стосовно недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій). Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, ставиться під сумнів його (їх) безсторонність. За висновком Європейського суду з прав людини у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. Щодо об`єктивного критерію, то окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім у певній справі, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Водночас, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці і зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялися суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах. При об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.»
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Оцінюючи доводи відповідача з точки зору суб`єктивного критерію, суд враховує те, що заява відповідача про відвід головуючого по справі не містить опису дій головуючого під час розгляду справи, які б можна було кваліфікувати як прояв упередженості.
Крім того, суд приймає до уваги те, що заява відповідача про відвід головуючого містить фактичні заперечення проти позову, які мають бути оцінені судом при ухваленні рішення по суті позовних вимог.
Суд приймає до уваги те, що відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України складання внутрішнього опису справи належить до повноважень працівника апарату суду, відповідно до його функціональних обов`язків, зокрема секретаря судового засідання/секретаря суду.
Тому, на переконання суду, матеріали справи не підтверджують існування фактів, які б могли поставити під сумнів безсторонність головуючого, з огляду на поведінку судді в конкретній справі.
З цих підстав, суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Мельник Наталії Петрівни.
Крім того, суд звертає увагу відповідача на наступне.
У частині другій статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком.
Отже, повноваження судді в судовому засіданні з розгляду справи, відповідно до статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підтверджуються мантією та нагрудним знаком.
Керуючись ст. 36, 40 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука Мельник Наталії Петрівни у справі №524/8519/26 за позовом АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ