Дата документу 23.09.2026 Справа № 554/17604/25
Провадження № 2/554/585/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді Михайлової І.М.,
за участі секретаря судового засідання Станкевич Н.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебуває цивільна справа № 554/17604/25 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності.
У судових дебатах у судовому засіданні 23.09.2026 представник відповідача ОСОБА_3 заявив відвід судді Михайловій І.М., обґрунтований тим, що на думку адвоката суддя не забезпечила рівність учасників процесу щодо не оголошення перерви в судовому засіданні для підготовки до судових дебатів, відхиляла усі клопотання представника відповідача. Ці обставини викликають у представника відповідача сумніви в неупередженості судді при розгляді його справи.
Відповідач ОСОБА_2 підтримав заявлений відвід судді Михайлової І.М.
Представник позивача Гавриленко О.В. заперечував проти задоволення заяви про відвід судді, як безпідставної, оскільки доводи представника відповідача зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями головуючого судді.
Враховуючи, що представник відповідача ОСОБА_3 заявив відвід судді у судовому засіданні в день його проведення, тобто така заява надійшла до суду пізніше ніж за три дні до наступного засідання, питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу, що відповідає вимогам частини 3 статті 40 ЦПК України.
Заслухавши думку учасників справи, проаналізувавши доводи заяви про відвід судді, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Статтями 36-37 ЦПК України визначено перелік підстав, коли суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу).
Зокрема, згідно з п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 року Європейським судом з прав людини в рішенні зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, в якій він повинен винести рішення. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (пункти 1.2, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів).
Згідно з висновком Венеційської Комісії від 11.12.2020 року № 1012/2020 для суддів важливим є не лише діяти неупереджено, а й доносити до громадськості сприйняття неупередженості.
З урахуванням викладеного, підстави для відводу судді, передбачені статтею 36 ЦПК України, відсутні, оскільки доводи заявника ґрунтуються на припущеннях, які не свідчать про упередженість судді та не є підставами для задоволення відводу, а тому в задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Кожем`яки О.В. про відвід судді Михайлової І.М. слід відмовити.
Керуючись ст.ст.36, 40, 260 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Кожем`яки Олександра Васильовича про відвід судді Михайлової І.М. - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Михайлова